Рішення

від 06.06.2022 по справі 910/16333/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.06.2022Справа № 910/16333/21Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська комунальна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт"

про стягнення 28202,30 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська комунальна компанія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" про стягнення за договором на виконання ремонтних робіт від 30.07.2019 № 1/4 авансу в розмірі 24000 грн., трьох процентів річних у розмірі 1418,30 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2784 грн. у зв`язку з невиконанням відповідачем обумовлених договором робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Дана ухвала суду направлялася, зокрема, відповідачу на поштову адресу, вручення якої підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням із відміткою про вручення.

Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.07.2019 між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено договір на виконання ремонтних робіт № 1/4, за умовами якого підрядник зобов`язується по завданню замовника виконати капітальний ремонт ліфта за адресою: вул. Кондратюка, 3 (під.2, в/п 1000 кг. на 24 зуп. зав. № EF 613), для чого замовник відповідно зобов`язується надати безперешкодний доступ та забезпечити необхідні умови для співробітників підрядника для виконання робіт, ухвалити та прийняти виконані роботи, вчасно оплачувати роботи у повному обсязі.

Згідно з пунктом 1.2 договору з метою виконання даного договору підрядник розробляє кошторисну документацію (договірна ціна, локальний кошторис) та передає її на затвердження замовнику разом з даним договором, як невід`ємний додаток до договору.

Вартість договору становить 79 776 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 13 296 грн. (пункт 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що всі платежі за договором здійснюються в національній валюті України по безготівковому розрахунку на поточний рахунок підрядника.

У пункті 2.3 договору погоджено оплату вартості робіт: замовник зобов`язується перерахувати авансовий платіж на рахунок підрядника в розмірі 30% від вартості робіт, зазначених у кошторисі (додаток до даного договору) на протязі десяти банківських днів з дати підписання договору; остаточна оплата вартості виконаних робіт, здійснюється замовником на підставі погодженого та підписаного замовником акту приймання виконаних підрядних робіт, протягом 5 (п`яти) банківських днів (підпункт 2.3.1).

Відповідно до пункту 3.1 договору строки виконання робіт по договору становлять 60 календарних днів.

Пунктом 5.8 договору сторони погодили, що у випадку, якщо підрядник не приступив до виконання робіт у строк, визначений договором, він зобов`язується повернути замовнику отриманий авансовий платіж в повному обсязі.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 9.1 договору).

До вказаного договору сторони погодили та затвердили локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів, дефектний акт та договірну ціну, відповідно до якої вартість робіт по договору склала 79 776 грн.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу авансовий платіж в розмірі 24 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 31.07.2019 № 18.

Водночас, відповідач у встановлений договором строк обумовлені роботи не виконав.

У зв`язку з цим, 03.02.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення суми авансу, однак відповіді чи грошових коштів не отримав.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 2 статті 837 ЦК України передбачає, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною 2 статті 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Частиною 4 статті 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом.

Пунктом 5.8 договору сторони погодили, що у випадку, якщо підрядник не приступив до виконання робіт у строк, визначений договором, він зобов`язується повернути замовнику отриманий авансовий платіж в повному обсязі.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов укладеного із відповідачем договору сплатив аванс у сумі 24 000 грн., однак відповідач у погоджені договором строки - протягом 60 календарних днів, обумовлені договором роботи не виконав. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Виходячи з умов пункту 3.1 договору, строк виконання робіт становив 60 календарних днів, тобто до 29.09.2019 включно.

У зв`язку з цим, позивач звертався до відповідача з вимогою від 03.02.2021 щодо повернення попередньої оплати та сплати штрафних санкцій, однак відповіді або грошових коштів не отримав.

За наведених обставин, оскільки відповідач після отримання авансу не приступив до виконання робіт за договором, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача 24 000 грн. авансу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також позивачем нараховані на суму авансу три проценти річних у розмірі 1418,30 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2784 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Ааванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося. За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

У той же час, суд вважає за необхідне наголосити на положеннях статті 253 ЦК України, за якими перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на те, що визначений договором строк на виконання робіт спливав 29.09.2019, то суд дійшов висновку про перерахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат починаючи з 30.09.2019 у межах визначеного позивачем періоду прострочення в 719 днів. При цьому, позивачем помилково зазначено про закінчення даного періоду 16.09.2019 при тривалості прострочення в 719 днів з 29.09.2019 року.

Отже, за арифметичним перерахунком суду, здійсненим у межах визначеного позивачем період прострочення, з 30.09.2019 по 16.09.2021 включно (за 718 днів прострочення) з відповідача підлягають стягненню три проценти річних у розмірі 1414,36 грн. та 2784 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська комунальна компанія" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 17, літ. Ш; ідентифікаційний код 33308688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська комунальна компанія" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1; ідентифікаційний код 38261519) 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. авансу, 1414 (одну тисячу чотириста чотирнадцять) грн. 36 коп. трьох процентів річних, 2784 (дві тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн. інфляційних втрат, а також 2269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн. 68 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова