ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про залишення заяви
про відкриття провадження у справі про банкрутство без руху
м. Київ
08.06.2022Справа № 910/4173/22
Суддя Чеберяк П.П., розглянувши
заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южмет, ЛТД" (04116, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17; ідентифікаційний код 31186210)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Южмет, ЛТД", у зв`язку з неможливістю останнього погасити заборгованість у розмірі 100 288 246,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.
Частинами 2, 3 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
Заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
До заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку (абзац 6 частини другої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства).
Таким чином законодавець встановив обов`язкову кваліфіковану умову ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство з огляду на його повноваження, як органу стягнення податкового боргу чи недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та правовий механізм забезпечення погашення цих боргів за рахунок коштів і майна платників податків, обов`язок реалізації якого покладено на контролюючі органи відповідно до спеціального законодавства.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що на контролюючий орган покладено обов`язок подання разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство всіх доказів вжиття заходів забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до компетенції та в порядку передбаченому спеціальним законодавством, що регулює відносини, які виникають у сфері справляння відповідних податків і зборів.
Відсутність або неповнота таких доказів досліджується господарським судом станом на час ініціювання контролюючим органом провадження у справі про банкрутство та відповідно до частини третьої статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства можуть бути підставою для залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 30.09.2021 у справі № 910/410/21.
Відповідно до п. 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 41.4 статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Спеціальний порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється, зокрема, статтями 87, 95-99 ПК України.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 статті 87 ПК України)
Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).
Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Водночас спеціальним законодавством щодо справляння податків і зборів, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків.
У абзацах 2, 3 пункту 95.3 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу .
Відповідно до п. 95.22. статті 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.
У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладення з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов`язання платника податків укласти зазначений договір (абзац 4 пункту 87.5 статті 87 ПК України).
В контексті цих положень системне тлумачення статті 34 КУЗБ дає підстави для висновку, що тільки вжиття контролюючим органом сукупності передбачених спеціальним законодавством заходів стягнення податкового боргу чи недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, якщо такі заходи не призвели до погашення боргу, може бути передумовою для ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство боржника.
Подібний за змістом висновок щодо застосування частини сьомої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладений у постановах Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 924/687/18, від 04.12.2018 у справі № 920/1141/16, від 26.12.2018 у справі № 908/2229/17, від 20.02.2020 у справі № 910/19276/16 та не втратив своєї актуальності із введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, оскільки зазначена норма містила аналогічну абзацу 6 частини другої статті 34 КУзПБ вимогу щодо подання контролюючим органом доказів вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.
Так, звертаючись з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, заявник зазначив, що у боржника наявна податкова заборгованість у розмірі 100 288 246,00 грн. При цьому, доказів, які б підтверджували існування вказаної заборгованості, а також вжиття контролюючим органом всіх передбачених законодавством заходів щодо погашення податкового боргу до заяви не додано.
Також матеріали заяви про відкриття провадження у справі не містять відомостей про всі наявні рахунки боржника та доказів оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються, зокрема, докази сплати судового збору, авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень, рішення вищого органу управління боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі.
Доказів авансування винагороди арбітражному керуючому до матеріалів заяви не додано.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що сума авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень складає 58 500,00 грн. (6 500,00 грн. * 3= 19 500, 00 грн * 3 = 58 500,00 грн.).
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно підпункту 9 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році місячний прожитковий мінімум для працездатних осіб: 2 481,00грн.
Отже, судовий збір за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство становить 24 810,00 грн.
Водночас, доказів сплати судового збору до матеріалів заяви про відкриття провадження у справі не додано.
Згідно ч. 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Натомість, матеріали заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не містять доказів надсилання боржнику копії заяви та доданих до неї документів.
Нормами ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене керуючись ст. 37 Кодексу України з питань банкрутства 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України та, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Южмет, ЛТД" залишити без руху.
2. Встановити строк десять днів з дня вручення цієї ухвали Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Южмет, ЛТД" .
3. Встановити Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Южмет, ЛТД" шляхом надання:
- доказів направлення копії заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та доданих до неї документів на адресу боржника;
- доказів підтвердження існування заборгованості та вжиття всіх заходів забезпечення погашення податкового боргу відповідно до компетенції та в порядку передбаченому спеціальним законодавством, що регулює відносини, які виникають у сфері справляння відповідних податків і зборів;
- доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому в загальному розмірі 58 500,00 грн.;
- доказів сплати судового збору в загальному розмірі 24 810,00 грн.
Ухвала набрала законної сили 08.06.2022 та оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Чеберяк
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104686416 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Чеберяк П.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні