Рішення

від 29.05.2022 по справі 923/58/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2022Справа № 923/58/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Андрусика В.Д., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: фізичної особи-підприємця Ульянової Галини Федорівни, м. Скадовськ, Херсонська область

до відповідача: Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) підприємство «РОКС-ЛЬВІВ» Дорожньої профспілкової організації Львівської залізниці, м. Львів

про стягнення 1 078 470,05 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

Обставини розгляду справи.

19.01.2022 на розгляд Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Ульянової Галини Федорівни, м. Скадовськ, Херсонська область до Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) підприємство «РОКС-ЛЬВІВ» Дорожньої профспілкової організації Львівської залізниці, м. Львів про стягнення 1 078 470,05 грн.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.01.2022 матеріали позовної заяви передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою від 21.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.03.2022.

Ухвалою суду від 21.02.2022 підготовче засідання відкладено на 18.04.2022.

Ухвалою від 18.04.2022 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, відклав підготовче засідання на 12.05.2022.

09.05.2022 через канцелярію суду від фізичної особи-підприємця Ульянової Галини Федорівни надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (вх. №9499/22 від 09.05.2022).

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, стороною зазначено, що нею подано усі докази, які доводять обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд ухвалою від 12.05.2022 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 30.05.2022.

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 07.06.2021 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №7, на виконання умов якого відповідачу згідно накладних було передано у власність товар на загальну суму 1 054 329,82 грн. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, заборгованість на дату подання позову становить 924 626,91 грн. У зв`язку з порушенням строків оплати вартості товару відповідачу нараховано пеню в сумі 77 462,53 грн, 10% річних в сумі 42 816,11 грн, інфляційні в сумі 33 564,50 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 1 078 470,05 грн.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвал суду не виконав, виклики у судове засідання надсилалися за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана ухвала також була розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

07.06.2021 між фізичною особо-підприємцем Ульяновою Галиною Федорівною (продавець) та Підприємством об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) підприємство «РОКС-ЛЬВІВ» Дорожньої профспілкової організації Львівської залізниці (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №7.

За цим договором продавець (позивач) зобов`язувався постачати та передавати у власність покупця продукти харчування в асортименті, надалі іменовану продукція, а покупець (відповідач) зобов`язувався приймати продукцію та оплачувати її на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору асортимент, кількість та ціни на продукцію, яка передається покупцю, визначається сторонами у накладних на відпуск продукції, виписаними продавцем. Накладні на відпуск продукції є невід`ємними частинами даного договору.

На виконання умов вищевказаного договору позивач з 07.06.2021 по 22.09.2021 поставив відповідачу згідно видаткових накладних товар на загальну суму 1 054 329,82 грн, якийвідповідач оплатив частково у розмірі 129 702,91 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору оплата за поставлену партію продукції здійснюється протягом десяти днів від кожної партії продукції.

Згідно п. 9.2. договору у випадку невиконання покупцем строків, передбачених п.п. 5.2. даного договору, покупець зобов`язаний сплатити продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченої партії продукції, за кожний день прострочення платежу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% річних від простроченої суми

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати вартості товару, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 924 626,91 грн основного боргу, 77 462,53 грн пені, 42 816,11 грн 10% річних, 33 564,50 грн інфляційних.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Матеріалами справи підтверджується, що розмір основного боргу відповідача перед позивачем станом на дату розгляду справи судом становить 924 626,91 грн. Відповідачем належними на допустимими доказами не спростовано факт наявності вказаної суми заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень та п. 9.2. договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 77 462,53 грн пені, 42 816,11 грн 10% річних, 33 564,50 грн інфляційних.

Судом перевірено розрахунок пені, 10% річних, інфляційних та встановлено, що такі нараховано правильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 924 626,91 грн основного боргу, 77 462,53 грн пені, 42 816,11 грн 10% річних, 33 564,50 грн інфляційних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) підприємство «РОКС-ЛЬВІВ» Дорожньої профспілкової організації Львівської залізниці, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 81 (ідентифікаційний код 32711812) на користь фізичної особи-підприємця Ульянової Галини Федорівни, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) 924 626,91 грн основного боргу, 77 462,53 грн пені, 42 816,11 грн 10% річних, 33 564,50 грн інфляційних, 16 177,05 грн судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 30.05.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 08.06.2022.

СуддяМазовіта А.Б.