ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" червня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/309/22Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.
розглянувши справу №916/309/22
За позовом: Приватного підприємства „Тиква (33024, м. Рівне, вул. Млинівська, буд. 18; код ЄДРПОУ 38247819)
Про стягнення 736987,69 грн.
Представники:
від позивача - Лавренчук Т.В., адвокат за ордером
від відповідача - не з`явився
Встановив: Приватне підприємство „Тиква звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства „Соти про стягнення 736987,69 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору поставки №82/21 від 05.10.2021р. та направлено на стягнення боргу 612971,16 грн., штрафу 122594,23 грн. та 3% річних 1332,30 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.02.2022р. прийнято позовну заяву Приватного підприємства „Тиква до розгляду та відкрито провадження у справі №916/309/22. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "28" лютого 2022 р. о 10:30. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 28.02.2022р. о 10:30.
24.02.2022 р. Президентом України підписано указ № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який підтримано Верховною Радою. Воєнний стан запроваджено з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 р. № 9 рекомендовано зборам суддів та суддям України оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
У зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану та з метою забезпечення безпеки працівників Господарського суду Одеської області та відвідувачів, зборами суддів Господарського суду Одеської області від 24.02.2022 р. було вирішено рекомендувати суддям, як тимчасовий захід, зняти з розгляду справи, які призначені з 24 лютого 2022 року.
14.03.2022 р. Указом Президента України № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05год.30хв. 26 березня 2022р. строком на 30 діб.
Рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 14.03.2022р. рекомендовано суддям Господарського суду Одеської області продовжити розгляд справ.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.03.2022р. призначено підготовче засідання у справі на "11" квітня 2022 р. о 12:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 11.04.2022р. о 12:00.
11.04.2022р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16.05.2022р.о 11:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.04.2022р. повідомлено відповідача по справі №916/309/22: Фермерське господарство „Соти про судове засідання, яке відбудеться "16" травня 2022 р. о 11:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.2022р. закрито підготовче провадження у справі № 916/309/22. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "06" червня 2022 р. о 12:45. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 06.06.2022р. о 12:45.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідань суду.
У судовому засіданні 06.06.2022 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 08.06.2022р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
05 жовтня 2021 року між Приватним підприємством „Тиква (постачальник) та Фермерським господарством „Соти (покупець) було укладено Договір поставки №82/21 (надалі Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передати покупцю в порядку та на умовах цього договору продукцію (товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого товару .
Відповідно до п. 3.1. Договору, загальна сума Договору визначається згідно видаткових накладних (рахунків або специфікацій), підписаних сторонами протягом строку дії договору.
Умовами п. 3.3. Договору визначено, що термін оплати протягом, але не пізніше 3 (трьох) місяців з моменту поставки товару та підписання видаткових накладних.
Згідно до п. 5.3. Договору, покупець за прострочення термінів оплати сплачує штраф в розмірі 20% від всієї суми Договору.
Відповідно до п. 6.1. Договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Позивачем було зазначено суду, що на виконання умов вказаного Договору ним було здійснено поставку відповідачу товару за наступними видатковими накладними: №2986 від 05.10.2021р. за якою було поставлено насіння озимого ячменю сорту Луран (1 ша репродукція) на загальну суму 257571,60грн.; №2985 від 05.10.2021р. за якою було поставлено насіння озимої пшениці сорту Турандот (1 ша репродукція) на загальну суму 236212,56грн.; №3101 від 13.10.2021р. за якою було поставлено насіння озимого ячменю сорту Луран (1 ша репродукція) та насіння озимої пшениці сорту Турандот (1 ша репродукція) на загальну суму 119187,00грн.
За посиланням позивача, весь товар було прийнято відповідачем без зауважень до якості або його кількості. Таким чином, позивачем було виконано взяте на себе зобов`язання в частині поставки товару відповідачу.
Відповідачем не було здійснено жодного розрахунку за отриманий ним товар, а отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 612971,16грн.
З огляду на те, що заборгованість відповідача є суттєвою та тривалою, позивачем здійснено нарахування та стягнення штрафу у розмірі 122594,23 грн. та 3% річних у розмірі 1332,30 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, правовідносини між Приватним підприємством „Тиква, як постачальником, та Фермерським господарством „Соти, як покупцем, виникли на підставі укладеного між ними 05 жовтня 2021 року Договору поставки №82/21.
Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що відповідно до видаткової накладної №2986 від 05.10.2021р. на суму 257571,60 грн., видаткової накладної №2985 від 05.10.2021р. на суму 236212,56грн., видаткової накладної №3101 від 13.10.2021р. на суму 119187,00 грн. позивачем було передано, а відповідачем було прийнято відповідний товар. Вказані видаткові накладні підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств. Також матеріали справи містять відповідні товарно-транспортні накладні.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Фермерським господарством „Соти, як покупцем, прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору поставки №82/21 від 05 жовтня 2021 року, щодо оплати вартості отриманого з боку позивача товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 612971,16 грн. основного боргу за отриманий товар - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Позивачем, відповідно до п. 5.3. Договору було заявлено до стягнення штраф у розмірі 122594,23 грн.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також позивачем було здійснено нарахування 3% річних та розмір таких нарахувань становить 1332,30 грн.
Суд, переривши розрахунки позивача щодо сплати відповідачем штрафу та 3% річних, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства „Тиква в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями ч. 1-3 ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
В підтвердження розміру понесених судових витрат позивачем до суду надані: Договір про надання правової допомоги від 26.01.2022р., платіжне доручення №381 від 27.05.2022р. на суму 15000,00 грн., рахунок від 22.02.2022р. на суму 15000,00 грн., проміжний звіт про надану правову допомогу від 31.05.2022р.
Також позивачем було заявлено до стягнення з відповідача витрати на отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з доказами слати у розмірі 190,00 грн. та витрати на пересилку заяв по суті та клопотання на суму 86,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням зазначеного, до стягнення підлягають витрати, пов`язані з розглядом справи: 15000, 00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу та 276,00 грн. інших судових витрат.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 11053,47 грн. також покладаються на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позовну заяву Приватного підприємства „Тиква задовольнити повністю.
2.Стягнути з Фермерського господарства „Соти (67520, Одеська обл., Комінтернівський район, село Трояндове, пров. Садовий, буд. 14; код ЄДРПОУ 33976497) на користь Приватного підприємства „Тиква (33024, м. Рівне, вул. Млинівська, буд. 18; код ЄДРПОУ 38247819) основний борг по Договору поставки №82/21 від 05.10.2021р. у розмірі 612971 (шістсот дванадцять тисяч дев`ятсот сімдесят одну) грн. 16 коп., штраф у розмірі 122594 (сто двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто чотири) грн. 23 коп., 3% річних у розмірі 1332 (одна тисяча триста тридцять дві) грн. 30 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 11053 (одинадцять тисяч п`ятдесят три) грн. 47 коп., а також витрати, пов`язані з розглядом справи: 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрати на професійну правничу допомогу та 276 (двісті сімдесят шість) грн. 00 коп. інших судових витрат.
Повний текст рішення складено 08 червня 2022 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д`яченко
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2022 |
Оприлюднено | 23.06.2022 |
Номер документу | 104686754 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Д'яченко Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні