Рішення

від 07.06.2022 по справі 918/1063/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/1063/21

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Великоклецьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-заклад дошкільної освіти" Корецької міської ради (вул. Центральна, 5, Велика Клецька, Корецький район, Рівненська область, 34711, код ЄДРПОУ 24175709) до Приватного підприємства "Фірма "Дан" (вул. Міцкевича, 10, Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 22555781) про визнання договору недійсним та стягнення коштів в сумі 199 908 грн 00 коп.

у судове засідання з`явилися:

- від позивача: не з`явився;

- від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

24.11.2021 року Великоклецьківський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа I-III ступенів-заклад дошкільної освіти" Корецької міської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Фірма "Дан" про визнання договору поставки мережевого обладнання № 44 від 21.12.2019 року недійсним та стягнення коштів в сумі 199 908 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 10.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/1063/21, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Рішенням суду від 01.06.2022 року позов задоволено, постановлено визнати недійсним договір поставки мережевого обладнання № 34 від 21.12.2019 року укладений між Великоклецьківським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа I-III ступенів-дошкільний навчальний заклад" Корецької районної ради (правонаступником якого є Великоклецьківський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа I-III ступенів-заклад дошкільної освіти" Корецької міської ради) та Приватним підприємством "Фірма "Дан", стягнути з Приватного підприємства "Фірма "ДАН"" на користь Великоклецьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-заклад дошкільної освіти" Корецької міської ради кошти в сумі 199 908 грн 00 коп. та судовий збір в сумі 5 268 грн. 62 коп.

02.06.2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від представника Великоклецьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-заклад дошкільної освіти" Корецької міської ради надійшла заява про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі № 918/1063/21.

Ухвалою суду від 06.06.2022 року призначено до розгляду у судовому засіданні заяву представника Великоклецьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-заклад дошкільної освіти" Корецької міської ради про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі № 918/1063/21 на 08.06.2022 року, запропоновано Приватному підприємству "Фірма "Дан" надати свої пояснення щодо поданої заяви про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у термін до 08.06.2022 року.

07.06.2022 року від представника позивача адвоката Курганської О.В. надійшло клопотання про проведення судового засідання 08.06.2022 року без її участі.

08.06.2022 року судом встановлено, що позивач та відповідач у справі у судове засідання по розгляду заяви представника Великоклецьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-заклад дошкільної освіти" Корецької міської ради про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги не з`явилися.

Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Також як вбачається із матеріалів справи, Великоклецьківський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа I-III ступенів-заклад дошкільної освіти" Корецької міської ради та Приватне підприємство "Фірма "Дан" належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання 08.06.2022 року, що підтверджується довідкою про надіслання на їх офіційні електронні адресу ухвали Господарського суду Рівненської області від 06.06.2022 року.

Відповідно до п. 17 розділу ІІІ положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 року за № 1845/0/15-21 встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України).

Оскільки явка позивача та відповідача у судове засідання 08.06.2022 року обов`язковою не визнавалася, зважаючи на заявлене представником позивача клопотання про проведення судового засідання без його участі, господарський суд дійшов висновку про можливість його проведення без участі представників Великоклецьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-заклад дошкільної освіти" Корецької міської ради та Приватного підприємства "Фірма "ДАН".

Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, 08.12.2021 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Великоклецьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-заклад дошкільної освіти" Корецької міської ради на виконання вимог ухвали Господарського суду Рівненської області від 25.11.2021 року надійшов лист, у якому зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, складається із понесених судових витрат у розмірі 5 268 грн 60 коп. та очікувані витрати за надання правничої допомоги адвоката у разі укладення договору з адвокатом згідно із умовами договору із орієнтовного розрахунку 600 грн 00 коп. за 1 годину роботи адвоката в суді.

Окрім того, позивач вказав, що остаточний розрахунок понесених судових витрат буде надано відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду, про що до закінчення судових дебатів буде зроблено відповідну заяву.

Крім того, 01.06.2022 року від представника позивача надійшли письмові пояснення, у яких адвокат Курганська О.В. вчинила заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України та повідомила суд, що докази розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у справі будуть подані Великоклецьківським навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа I-III ступенів-заклад дошкільної освіти" Корецької міської ради протягом 5-ти днів після ухвалення рішення судом у даній справі.

Оскільки законодавець передбачив подання доказів понесених витрат до закінчення розгляду справи або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, позивач мав подати такі докази у відповідні строки у строк до 06.06.2022 року включно. (п`ятиденний строк після ухвалення рішення від 01.06.2022 року).

Отже, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, та надання цією стороною необхідних доказів або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому перевірка поданих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом лише у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2019 року у справі № 927/26/18, від 09.07.2019 року у справі №922/4366/16).

Судом встановлено, що позивач до ухвалення рішення у справі № 918/1063/21 виявив намір про подання у майбутньому доказів понесених судових витрат, а саме протягом 5 днів після ухвалення рішення у даній справі у порядку передбаченому абз. 2 ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 221 ГПК України, вчинивши відповідну заяву.

Оскільки заява про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги надійшла до суду 02.06.2022 року, тобто в межах процесуального строку, встановленого судом, відтак стороною позивача дотримано порядок, встановлений абз. 2 ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 221 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи зазначені норми права, суд розглядає заяву представника позивача про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі № 918/1063/21 після ухвалення рішення у даній справі.

Господарський суд, розглянувши заяву представника Великоклецьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-заклад дошкільної освіти" Корецької міської ради про стягнення з відповідача 1 500 грн 00 коп. витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, прийшов до висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Частинами 2-6 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою та необхідною.

Крім того, слід вказати, відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:

1) за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу);

2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;

4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з тим, у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Так, на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем було подано копії: договору про надання правової допомоги від 24.01.2022 року та акт виконаних робіт від 02.06.2022 року.

Згідно із предметом договору про надання правової допомоги від 24.01.2022 року позивач у справі доручив адвокату (Курганській Олені Вікторівні), а адвокат взяла на себе зобов`язання надавати правничу допомогу у справі № 918/1063/21 (далі - Договір).

Згідно з умовами п. 2.1. договору про надання правової допомоги, замовник оплачує адвокату за виконану роботу на поточний рахунок адвоката із розрахунку 600 грн. за 1 годину роботи адвоката на підставі акту робіт, підписаного сторонами.

Суд враховує, що клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

За актом виконаних робіт від 02.06.2022 року, загальна вартість наданих послуг складає 1 500 грн 00 коп.

Як вбачається із акту виконаних робіт, Курганська Олена Вікторівна надала позивачу наступні послуги: надання правничої допомоги та представництво інтересів в суді згідно із Договором на надання правничої допомоги та представництво інтересів в суді від 24.01.2022 року по справі № 918/1063/21.

Надані послуги: вивчення матеріалів справи: 0,5 год. * 600 грн/год = 300 грн;

- підготовка клопотань та письмових пояснень - 1 год. * 600 грн/год = 600 грн;

= участь у судових засіданнях 1 год. * 600 грн/год = 600 грн.

Відтак як вбачається із акту виконаних робіт, загальна вартість наданих послуг 1 500 грн 00 коп.

Отже, матеріалами справи стверджено, що для Великоклецьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-заклад дошкільної освіти" Корецької міської ради були надані правові послуги адвокатом Курганською Оленою Вікторівною, також представник позивача був присутній у судових засіданнях від 25.01.2022 року, 08.02.2022 року, 02.03.2022 року, 18.04.2022 року.

Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У своїй постанові від 20.11.2020 року №910/13071/19, Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 року у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 року у справі № 910/353/19, від 19.07.2021 року у справі № 910/16803/19, від 01.09.2021 року у справі № 910/13034/20.

При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату адвокатських послуг суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях у справах "Двойних проти України", "Гімайдуліна і інших проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Господарський суд дійшов висновку, що заявлена вимога у розмірі 1 500 грн 00 коп. відповідає критеріям розумності, а заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою.

Сума понесених витрат позивачем на професійну (правничу) допомогу адвоката у розмірі 1 500 грн 00 коп. підтверджена належними та допустимими доказами.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19 зазначив, що за висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК)

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано доказів на спростування розміру таких витрат.

Зважаючи на викладене у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви представника Великоклецьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-заклад дошкільної освіти" Корецької міської ради про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі № 918/1063/21 та стягнення із відповідача на користь позивача 1 500 грн 00 коп. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 196, 221, 244 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Великоклецьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-заклад дошкільної освіти" Корецької міської ради про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі № 918/1063/21 задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "Дан" (вул. Міцкевича, 10, Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 22555781) на користь Великоклецьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа I-III ступенів-заклад дошкільної освіти" Корецької міської ради (вул. Центральна, 5, Велика Клецька, Корецький район, Рівненська область, 34711, код ЄДРПОУ 24175709) 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

3. Наказ видати після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 08.06.2022 року.

Суддя Романюк Ю.Г.