Ухвала

від 30.05.2022 по справі 910/2009/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/2009/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случа О.В. - головуючого, Волковицької Н.О., Могил С.К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 грудня 2021 року (головуючий - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.) і рішення Господарського суду міста Києва від 02 червня 2021 року (суддя Баранов Д.О.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: (1) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, (2) Державного підприємства "Прозорро.Продажі", (3) Приватного акціонерного товариства "ВТБ Банк", (4) Приватного акціонерного товариства "Дельта Банк", (5) Приватного акціонерного товариства "Фідобанк", (6) Товарної біржі "Універсальна товарно-сировинна біржа",

та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: (1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнесресурс - Україна", (2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт"

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги

і за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до: (1) Товарної біржі "Універсальна товарно-сировинна біржа", (2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

про визнання недійсними результатів електронного аукціону та договору про відступлення права вимоги,

ВСТАНОВИВ:

1. У лютому 2020 року Приватне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - АТ "Банк "Фінанси та Кредит", Позивач) звернулося у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", Відповідач) в якому просило визнати недійсним, укладений між сторонами договір про відступлення прав вимоги від 21.01.2020, а також застосувати наслідки недійсності вказаного правочину.

2. В обґрунтування позову Позивач вказував, що проведення аукціону (за наслідками якого й укладався оспорюваний договір) відбулося із грубими порушеннями вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016 № 388 (далі - Положення № 388) та Регламенту роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються (далі - Регламент ЕТС).

2.1. АТ "Банк "Фінанси та Кредит", зокрема, наголошувало на відсутності у Товарної біржі "Універсальна товарно-сировинна біржа" (як оператора) достатніх правових підстав для допуску до електронних торгів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнесресурс - Україна" (далі - ТОВ "Бізнесресурс - Україна") як учасника, оскільки останнє в порушення правил проведення торгів не надало банківської гарантії / не сплатило гарантійного внеску, а отже й не мало права брати участь у торгах та заявляти закриту цінову пропозицію.

2.2. На думку Позивача допущення оператором до участі в електронному аукціоні ТОВ "Бізнесресурс - Україна" призвело до невірного визначення переможця аукціону, спотворення/викривлення (невірне формування) кінцевих результатів торгів та вплинуло на остаточне формування ціни продажу активів. Набуття ТОВ "Бізнесресурс - Україна" в подальшому статусу переможця, за відсутності реального наміру придбання активів, призвело спочатку до штучного завищення, а в подальшому - заниження ціни продажу активів, що є неприпустимим, ставить під загрозу права та майнові інтереси Позивача, не відповідає меті, порядку та умовам реалізації активів.

2.3. Крім того Позивач вказував, що як йому, так і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не могло бути відомо раніше про несплату учасником гарантійного внеску, оскільки така інформація до завершення електронного аукціону є конфіденційною в силу положень Регламенту ЕТС, у зв`язку з чим, раніше (до закінчення електронного аукціону) скасувати торги було неможливо.

3. Відповідач проти задоволення заявлених позовних вимог заперечував і стверджував про (1) відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину, (2) відсутність повноважень у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на скасування результатів електронного аукціону та про (3) порушення прав та інтересів ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" як законного переможця електронного аукціону з реалізації пулу чотирьох активів та неможливості надмірного втручання держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з метою захисту "суспільного інтересу".

4. Пізніше, а саме у квітні 2020 року до місцевого господарського суду і від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, Фонд) надійшла позовна заява про визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з продажу лоту № GL18N212456, визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 21.01.2020 та застосування наслідків недійсності такого договору.

5. Обґрунтовуючи свої вимоги Фонд (як і Позивач) також вказував, що спірні торги проведено з грубими порушеннями приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Положення № 388, Регламенту ETC, що зумовило спотворення результатів торгів і як наслідок переможець цих торгів був визначений неправомірно.

5.1. Підстави, з якими Фонд обумовлював можливість задоволення своїх вимог фактично є тотожним із підставами, з якими таку можливість пов`язувало АТ "Банк "Фінанси та Кредит".

5.2. Разом з тим, Фонд додатково відмічав, що один з етапів торгів складався з автоматичного покрокового (80 кроків) зниження початкової (стартової) ціни продажу з 487 461 575, 99 грн до 97 492 315, 20 грн і учасником, який зупинив зниження на голландському етапі було Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова оферта" (далі ТОВ "Фінансова оферта"), яке на переконання Фонду і є переможцем голландського етапу.

5.3. Таким чином, Фонд вважав, що оскільки на голландському етапі ТОВ "Бізнесресурс-Україна" взагалі не зробило ставку, яка зупиняє процес автоматичного покрокового зниження ціни лота, це свідчило про відсутність реального наміру придбати такий лот (пул активів) і згідно пункту 7.16 глави 7 Регламенту ETC, ETC автоматично мало присвоїти електронному аукціону статус "Аукціон не відбувся".

6. Доводи, з якими ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" пов`язує можливість відмови в позові Фонду майже аналогічні тим, що були викладені ним щодо позовної заяви АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Щодо нових, наведених Фондом доводів, Відповідач окремо відмітив, що під час проведення аукціону три його учасники (ТОВ "Бізнесресурс - Україна", ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредіт інвестмент груп" (далі - ТОВ "Кредіт інвестмент груп") робили закриті цінові пропозиції та не мали змоги впливати на розмір ставки, а тому ТОВ "Бізнесресурс-Україна" не мало жодної можливості здійснювати дії, спрямовані на спотворення результатів аукціону.

7. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021, у задоволенні обох позовів відмовлено.

8. Рішення судів мотивовані такими аргументами і обставинами.

8.1. На виконання положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичній осіб", рішенням виконавчої дирекції Фонду від 07.10.2019 № 2548 було затверджено умови продажу пулу активів (майна) АТ "Банк "Фінанси та Кредит", Приватного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк"), Приватного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") та Приватного акціонерного товариства "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк"), а саме встановлено кінцевий строк подання цінових пропозицій (до 22.11.2019 о 16:19 год.), дату проведення аукціону (22.11.2019 о 09:34 год.), початкову ціну продажу лоту (487 461 575, 99 грн), кількість кроків етапу зниження стартової вартості (80) і розмір гарантійного внеску (5 %, а саме 24 373 078,80 грн).

8.1.1. До складу лоту № GL18N212456 (пул активів) увійшли права вимоги та інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та дебіторська заборгованість, а саме:

- активи ПАТ "ВТБ Банк" дебіторська заборгованість за облігаціями відсотковими іменними (в кількості 229 795 шт), серія В, UA4000186902;

- активи ПAT "Дельта Банк" права вимоги та інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання згідно договору № 02/07-К, згідно договору уступки - 11282895000 від 05.04.2007 та по договору - № 20 по відступленню - 11409550000(20) від 15.02.2008;

- активи ПАТ "Фідобанк" права вимоги кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання у кількості 640 шт, дебіторська заборгованість та інші нараховані доходи (Прострочені нараховані доходи за РКО) у кількості 13 920 шт;

- активи AT "Банк "Фінанси та Кредит" права вимоги за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання, кредитні договори № 1312м-10, № 1210м-01-07, № 1300-09, № 663м-01-07, № 1261-08, № 1281м-08.

8.2. Згідно інформації, розміщеної на інтернет-сторінці Державного підприємства "Прозорро.Продажі" (https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2019-10-09-000083-b), для участі в електронному аукціоні з продажу лоту № GL18N212456 зареєструвались наступні учасники: ТОВ "Фінансова оферта", ТОВ "Кредіт інвестмент груп, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та ТОВ "Бізнесресурс - Україна".

8.3. Електронний аукціон (торги) з продажу лоту № GL18N212456 із застосуванням електронної торгової системи (далі - ЕТС) складався з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції (голландський аукціон).

8.4. За результатами проведеного електронного аукціону 22.11.2019 о 16:35:53 год. центральною базою даних (далі - ЦБД) було сформовано перший протокол електронного аукціону № UA-EA-2019-10-09-000083-b, згідно з яким аукціон відбувся і його переможцем стало ТОВ "Бізнесресурс - Україна" із запропонованою ціною 304 000 000, 00 грн.

8.5. Але, у подальшому ТОВ "Бізнесресурс - Україна" не було здійснено повну оплату коштів за лот, що продавався, а тому 20.12.2019 о 18:02:45 год. ЦБД було сформовано другий протокол електронного аукціону № UA-EA-2019-10-09-000083-b, відповідно до якого переможцем (з наступною по величині закритою ціновою пропозицією) було визначено ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", яке запропоновало ціну 150 501 032, 00 грн.

8.6. Далі, на підставі згаданого протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-10-09-000083-b 21.01.2020 між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" було укладено оспорюваний договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. та зареєстрований в реєстрі за № 50. Згідно пункту 4 цього договору ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" сплатило на користь АТ "Банк "Фінанси та Кредит" обумовлену суму грошових коштів.

8.7. Так, відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). В свою чергу згідно частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. За приписами частин 1 та 2 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

8.8. Позаяк станом на момент розгляду даної справи, будь-яких вірогідних доказів та/або заходів, щоб підтверджували повернення АТ "Банк "Фінанси та Кредит" грошових коштів ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" в матеріалах справи не міститься, слід вважати, що укладення договору відступлення права вимоги відбулося правомірно. Крім цього, цей договір укладено у строк, що був передбачений протоколом електронного аукціону.

8.9. Більше того, у звязку з тим, що станом на 21.01.2020 ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" уклало договір про відступлення права вимоги лише з одним із банків, цього ж дня воно, а також ПАТ "ВТБ Банк", ПАТ "Фідобанк" та ПAT "Дельта Банк" звернулись до Фонду з проханням продовжити строк оформлення лоту та укладання з відповідними банками договорів купівлі-продажу.

8.10. Відповідно до інформації, що міститься на сайті https://prozorro.sale, рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22.01.2020 було продовжено строк на підписання договорів, який становить до 42 робочих днів з дати, наступної за днем формування протоколу електронних торгів за лотом № GL18N212456.

8.11. Водночас, того ж 22.01.2020 виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 114, яким скасувала результати електронних торгів з продажу лоту № GL18N212456, що зазначені у протоколі електронного аукціону № UA-EA-2019-10-09-000083-b від 20.12.2019.

8.12. З викладеного слідує, що виконавчою дирекцією Фонду 22.01.2020 було прийнято 2 протилежних за своєю сутністю рішення: 1) про продовження строку укладання договорів за лотом № GL18N212456 та 2) про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу активів ПАТ "ВТБ Банк", ПAT "Дельта Банк", ПАТ "Фідобанк" та AT "Банк "Фінанси та Кредит".

8.13. В подальшому, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі № 910/1935/20 (за позовом ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" до Фонду, ПАТ "ВТБ Банк", ПAT "Дельта Банк", AT "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "Фідобанк" про зобов`язання вчинити дії), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020, рішення Фонду № 114 було визнано незаконним та скасовано. Крім того, вказаним рішенням було зобов`язано ПАТ "Фідобанк", ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "ВТБ Банк" укласти з ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" договори відступлення прав вимоги на підставі результатів відкритих торгів (аукціону) по лоту № GL18N212456, що відбулися 22.11.2019 та зафіксовані протоколом № UA-EA-2019-10-09-000083-b від 20.12.2019.

8.14. У вказаному рішенні судом була установлена відсутність підстав для прийняття виконавчою дирекцією Фонду рішення № 114. Крім того, суд установив також, що в межах спірних торгів ТОВ "Фінансова Оферта", ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та ТОВ "Кредіт Інвестмент Груп", які сплатили гарантійні внески, робили закриті цінові пропозиції та не мали змоги впливати на розмір ставки, а отже ТОВ "Бізнесресурс - Україна" не мало можливості здійснювати дії, спрямовані на спотворення результатів аукціону.

8.13. Таким чином, зважаючи на імперативні норми частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, доводи Позивача та Фонду про те, що несплата одним із учасників в даному випадку ТОВ "Бізнесресурс-Україна" гарантійного внеску для участі у спірному аукціоні (торгах) призвела до спотворення/викривлення результатів такого аукціону, не можуть братися до уваги, адже судовим рішенням у справі № 910/1935/20 підставність таких доводів вже спростована.

8.14. Що ж стосується доводів про порушення Товарною біржею "Універсальна товарно-сировинна біржа" порядку допуску учасників до електронного аукціону (торгів), що призвело до порушення визначення переможця, то слід відмітити, що згідно Регламенту ЕТС метою проведення електронних торгів є забезпечення реалізації майна (активів) неплатоспроможних банків та банків, що ліквідуються на підставі частини другої статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" за найвищою вартістю у найкоротший строк. Відповідно до пункту 8.1. Регламенту ЕТС переможцем вважається учасник, який зробив ставку та/або найбільшу закриту цінову пропозицію/цінову пропозицію протягом періоду проведення електронного аукціону до моменту його завершення, а у разі його дискваліфікації ETC у випадку невиконання переможцем будь-якої із вимог, встановлених пунктами 5.9.8. пункту 5.9 глави 5 та/або 7.21, 7.22 глави 7 цього Регламенту або у випадку виявлення банком не відповідності інформації (документів), наданої переможцем згідно з підпунктом 5.9.8 пункту 5.9 глави 5 Регламенту, інформації, яка надається ним для укладання договору (-ів) купівлі-продажу/відступлення права вимоги, або фактичній інформації про нього, яка стала відомою банку або оператору, виключно учасник з наступною по величині закритою ціновою пропозицією, а при однакових закритих цінових пропозиціях кількох учасників - той із них, хто подав її раніше згідно з порядком обліку часу, за яким діє ETC, або учасник, який зробив ставку за умови надання таким учасником згоди на очікування.

8.15. З обставин цього спору убачається, що три учасники аукціону - ТОВ "Бізнесресурс - Україна", ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та ТОВ "Кредіт інвестмент груп" робили закриті цінові пропозиції та не мали змоги впливати на розмір ставки, а тому ТОВ "Бізнесресурс - Україна" не мало жодної можливості здійснювати дії, спрямовані на спотворення результатів аукціону.

8.16. Так само безпідставними є і аргументи заявників про те, що під час перебігу електронного аукціону (торгів) оператором та ТОВ "Бізнесресурс-Україна" були порушені положення Закону України "Про захист економічної конкуренції", адже жодних доказів такого порушення матеріали справи не містять. Аукціон, переможцем якого стало ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" відбувся з дотримання норм вищевказаного закону, у зв`язку з тим, що учасниками аукціону були чотири юридичні особи, які не є пов`язаними між собою особами; учасники аукціону не є пов`язаними особами з ТБ "Універсальна товарно-сировинна біржа"; учасники аукціону не були обмежені у можливості зробити закриту ставку; допущення учасника через технічну помилку не впливає на результат аукціону; саме Фонд, як замовник здійснює визначення оператора, який здійснює організацію такого аукціону, а тому, жоден із учасників не має можливості здійснювати вплив на організацію таких торгів.

8.17. Окремо варто відмітити і те, що процедурні порушення, допущенні іншими особами у процесі організації електронного аукціону не можуть впливати на законні права та інтереси переможця аукціону, який у законний спосіб виконав усі вимоги Цивільного кодексу України, Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Положення № 388 та Регламенту ETC, оплативши гарантійний внесок, оплативши ціну договору та уклавши у строки договір відступлення права вимог.

8.18. Крім цього слід врахувати і те, що Позивачем не надано належних доказів до своєї позовної заяви, які б підтвердили, що активи банків, які реалізовувались на даному електронному аукціоні, могли бути продані за більшу ціну ніж запропонувало ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".

8.19. Враховуючи викладене вище, раціонально дійти висновку про те, що у даному випадку відсутні підстави для застосування положень частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, з якими обумовлюється можливість визнання недійсним спірного договору та відповідно й застосування наслідків його недійсності, позаяк Позивачем при зверненні до суду з даним позовом, не було доведено обставин, з посиланням на вірогідні засоби доказування порушення встановлених законодавством правил проведення відкритих торгів на підставі яких був укладений спірний договір.

8.20. У свою чергу й Фондом також не наведено беззаперечних підстав з посиланням на належні та допустимі засоби доказування, з якими Закон пов`язує можливість визнання недійсними результатів електронного аукціону (торгів) з продажу лоту № GL18N212456.

9. Не погодившись із судовими рішеннями, Фонд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким його позов задовольнити.

9.1. Підставою касаційного оскарження скаржником визначено застосування судами попередніх інстанцій приписів пункту 2 розділу VII Положення № 388, пункту 5.6 розділу 5 та пункту 7.5 розділу 7 Регламенту ЕТС без урахування висновків Верховного Суду щодо їх правильного застосовування у подібних правовідносинах, які було викладено у постановах від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12 (оскільки підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів), від 10.04.2018 у справі № Б-50/120-09 (підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення відкритих торгів; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів їх проведення. До предмету доказування недійсності результатів відкритих торгів (аукціону) входить встановлення обставин недотримання ліквідатором, організатором аукціону (товарною біржею) вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо визначення початкової вартості майна, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону, зміст оголошення про проведення аукціону, допуску до участі в аукціоні; забезпечення організатором аукціону доступу до місця його проведення; порядку його проведення), від 18.04.2018 у справі № 439/212/14-ц (оспорювати правочин може також особа, яка не була його стороною. Власний інтерес такої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав), від 13.11.2018 у справі № 910/3104/18 та від 14.02.2019 у справі № 910/2197/18 (порушення чинної публічної процедури електронного аукціону не відповідає легітимній меті в демократичному суспільстві, яке шляхом прийняття відповідних актів законодавства мало мету зробити продаж активів неплатоспроможних банків конкурентними та прозорими, з дотриманням принципу найвищої вартості у найкоротший строк).

9.2. Обґрунтовуючи наведене Фонд по суті повторює доводи своєї позовної заяви і знову стверджує про відсутність у Товарної біржі "Універсальна товарно-сировинна біржа" (як оператора) достатніх правових підстав для допуску до електронних торгів ТОВ "Бізнесресурс - Україна" як учасника, оскільки останнє не надало банківської гарантії / не сплатило гарантійного внеску, відповідно й не мало права брати участь у торгах та заявляти закриту цінову пропозицію. У зв`язку з чим, вказує, що під час проведення електронного аукціону (торгів) з продажу лоту № GL18N212456 одним з учасників та оператором допущено порушення вимог пункту 2 розділу VII Положення № 388, пункту 5.6 розділу 5, пункту 7.5 розділу 7 Регламенту ETC, що судами попередніх інстанцій проігноровано.

При цьому, як вказує скаржник, судами не враховано і те, що безпідставне допущення оператором до участі в електронному аукціоні ТОВ "Бізнесресурс-Україна" призвело до невірного визначення переможця аукціону, спотворення/викривлення (невірне формування) кінцевих результатів торгів та вплинуло на остаточне формування ціни продажу активів.

9.3. Також, за твердженням Фонду, судами проігноровано і той факт, що набуття ТОВ "Бізнесресурс-Україна" в подальшому статусу переможця, за відсутності реального наміру придбання активів, призвело спочатку до штучного завищення, а в подальшому - заниження ціни продажу активів, що є неприпустимим, ставить під загрозу права та майнові інтереси Позивача, не відповідає меті, порядку та умовам реалізації активів.

Фонд, зокрема вказує і про те, що на голландському етапі ТОВ "Бізнесресурс-Україна" взагалі не зробило ставку, яка зупиняє процес автоматичного покрокового зниження ціни лота, що свідчить про відсутність реального наміру придбати лот (пул активів), оскільки, згідно пункту 7.16 глави 7 Регламенту ETC якщо на момент завершення періоду проведення електронного аукціону не було зроблено ставку, ETC автоматично присвоює електронному аукціону статус "Аукціон не відбувся".

Підсумовуючи Фонд відзначає, що у разі наявності у ТОВ "Бізнесресурс-Україна" дійсного інтересу та реального наміру придбати активи, останнє мало змогу зробити ставку, однак, цього зроблено не було, що вкотре підтверджує той факт, що дії ТОВ "Бізнесресурс-Україна" мали штучний характер та були направлені на створення недобросовісної конкуренції, усунення решти учасників, які могли б запропонувати вищу ціну в подальшому, з метою реально занизити ціну активів.

10. Не погодившись із судовими рішеннями, до Верховного Суду з касаційною скаргою звернувся також і Позивач. У скарзі просить постанову і рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

10.1. Як і Фонд, підставою касаційного оскарження Позивач визначає застосування судами попередніх інстанцій приписів пункту 2 розділу VII Положення № 388, пункту 5.6 розділу 5 та пункту 7.5 розділу 7 Регламенту ЕТС без урахування висновків Верховного Суду щодо їх правильного застосовування у подібних правовідносинах, які було викладено у постановах від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12, від 10.04.2018 у справі № Б-50/120-09, від 13.11.2018 у справі № 910/3104/18 та від 14.02.2019 у справі № 910/2197/18. Додатково також вказує і про невідповідність здійсненого судами застосування вказаних правових норм висновку Верховного Суду із постанови від 14.11.2018 у справі № 922/2784/17 (оскільки порушення порядку організації будь-якого з етапів аукціону з продажу майна банку, що ліквідується, є підставою для визнання результатів аукціону недійсним в цілому, вирішуючи спір щодо визнання недійсними результатів такого аукціону, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з етапів).

10.2. Наводячи вказані аргументи АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (як до цього і Фонд) поєднує їх із доводами власної позовної заяви. Скаржник знову повторює, що Товарна біржа "Універсальна товарно-сировинна біржа" (як оператор) не мала правових підстав для допуску до електронних торгів ТОВ "Бізнесресурс - Україна" як учасника, оскільки останнє не надало банківської гарантії / не сплатило гарантійного внеску, відповідно й не мало права брати участь у торгах та заявляти закриту цінову пропозицію. Окремо Позивач також стверджує, що заявлення ТОВ "Бізнесресурс - Україна" необґрунтовано завищеного розміру ціни без офіційного декларування наміру її сплати та наміру вступити у договірні відносини, порушило права переможця голландського етапу ТОВ "Фінансова оферта" та не дало змоги заявити іншим учасникам аукціону ціну вищу за ціну, що була запропонована Відповідачем.

11. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (Дідук О.В.), Фонду (Кібець Р.Р.) і ТОВ "Фінтакт" (Салатюк Д.В.), перевіривши наявність зазначеної у касаційних скаргах підстави касаційного оскарження судового рішення (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України), дослідивши наведені у скаргах доводи, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами Фонду і Позивача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 у даній справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) з огляду на таке.

12. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

12.1. Відповідно до положень цієї норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових:

(1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду;

(2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

12.2. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і вказаного вище пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

12.3. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

12.4. Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

12.5. Враховуючи наведені вище, запроваджені Великою Палатою Верховного Суду критерії оцінки подібності правовідносин, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами цієї справи не можна вважати подібними тим, що склалися між сторонами спорів у справах № 6-111цс12, № Б-50/120-09, № 439/212/14-ц, № 910/3104/18, № 910/2197/18 і № 922/2784/17, позаяк існує ряд істотних відмінностей не тільки в суб`єктах та об`єктах цих правовідносин, а і насамперед у їхньому змісті.

13. Так, у справі № 6-116цс12 прокурор Шевченківського району м. Чернівців в інтересах двох малолітніх і одного неповнолітнього осіб звернувся до суду з позовом про визнання недійсними прилюдних торгів із продажу будинку та свідоцтва про право власності, виданого переможцю цих торгів, а переможець торгів звернувся з позовом до фізичних осіб про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення та зняття з реєстрації.

З обставин справи № 6-116цс12 вбачається, що спір у ній стосується питання правомірності реалізації арештованого нерухомого майна, яке було виставлено державним виконавцем на торги через неналежне виконання зобов`язань за договором позики, що було підтверджено виконавчим написом нотаріуса.

В свою чергу питанням права, яке вирішував Верховний Суд України, була можливість оскарження у судовому порядку проведених публічних торгів недійсними за критеріями недійсності правочину.

Верховний Суд України у постанові від 24.10.2012 у тій справі вказав, що ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1 -3 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України. Разом з тим суд відмітив, що оскільки виходячи зі змісту частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, які у спірних правовідносинах регулювалися Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5 та зареєстрованим в зазначеному Міністерстві 02.11.1999 року за № 745/4838.

З викладеного вбачається, що правовідносини у справах № 910/2009/20 та № 6-116цс12 кардинально різняться як своїм змістом так і матеріально-правовим регулюванням. Жодна і норм матеріального права про неправильне застосовування яких у своїх касаційних скаргах стверджують Фонд і Позивач взагалі не застосовувалась Верховним Судом України і відповідно висновків щодо таких норм постанова у справі № 6-116цс12 не містить. Цитування ж наведеного вище висновку суду касаційної інстанції жодним чином не обґрунтовує наявність обраної скаржниками підстави касаційного оскарження (пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України), а тому таке цитування разом із посиланням на постанову Верховного Суду України, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відхиляє.

14. Справа № Б-50/120-09 є справою про банкрутство Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" в межах розгляду якої заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" звернувся до господарського суду Харківської області із заявою, якою просив визнати недійсним результати аукціону (протокол № 12 від 25.09.2012), проведеного Товарною біржею "Всеукраїнський Торгівельний Центр"; визнати недійсним, укладений між боржником та переможцем аукціону ТОВ "Електронні технології України" договір від 24.10.2012 купівлі-продажу будівлі; повернути спірне майно у власність держави та господарське відання підприємства; застосувати правові наслідки недійсності правочину, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України; зобов`язати ТОВ "Електронні технології України" повернути будівлю на баланс боржника ДП "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка".

В обґрунтування заяви заступник Генерального прокурора України зазначав, що оскаржувані ним торги суперечать вимогам частин 2, 3, 5 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частини 1 статті 18-1 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та статей 1, 4, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Вже викладене дає підстави для висновку про те, що правовідносини у справах № 910/2009/20 і № Б-50/120-09 не є подібними, адже в межах останньої судами розглядалося питання законності торгів процедура проведення яких регулюється законодавством, що є відмінним від того, яке застосовувалося судами у цій справі. Як і у випадку із справою № 6-116цс12, постанова Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № Б-50/120-09 не містить висновків про застосування норм матеріального права неправильне застосування судами яких стало підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 910/2009/20, а тому посилання скаржників на цю постанову задля обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України також є безпідставним.

15. У справі № 439/212/14-ц розглядався спір про визнання незаконним рішення сесії сільської ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Тобто справа № 439/212/14-ц взагалі є спором, що виник із земельних правовідносин і висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 18.04.2018 у тій справі (щодо застосування приписів статей 215, 216 Цивільного кодексу України) до правовідносин справи № 910/2009/20 є незастосовними. Більше того, право на оскарження Фондом спірного аукціону та правочину в межах справи № 910/2009/20 спірним не було.

16. В межах справи № 910/3104/18 розглядався спір між Вищим професійним училищем № 36 та Державним підприємством "Спецагролізинг" про визнання недійсним договору фінансового лізингу. Підставою позову була невідповідність оспорюваного правочину приписам частини 4 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", а саме та обставина, що при укладенні цього договору його сторонами не було проведено визначеного законом публічного тендеру. У справі ж № 910/2197/18 Узинська міська рада просила про визнання недійсним договору про надання правової допомоги (юридичних послуг), який нею було укладено з Адвокатським об`єднанням "Правосвідомість". Як і у справі № 910/3104/18 позовні вимоги Узинської міської ради були обґрунтовані тим, що оспорюваний договір укладено всупереч вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки укладенню договору не передувала процедура закупівлі, яка є обов`язковою.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення у справах № 910/3104/18 та № 910/2197/18 Верховний Суд дійсно вказав, що дії осіб з порушення процедури публічних закупівель шляхом їх ігнорування очевидно не відповідають легітимній меті в демократичному суспільстві, яке шляхом прийняття закону про публічні закупівлі мало мету зробити закупівлі послуг за бюджетні кошти конкурентними та прозорими, заборонивши проведення закупівель без дотримання відповідної конкурсної процедури.

Проте як слідує із викладеного, вказані висновки суду касаційної інстанції надавалися в обставинах справ, де публічних торгів проведено не було та стосувалися правовідносин, які регулюються Законом України "Про публічні закупівлі".

Жодних висновків про застосування Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Положення № 388 та Регламенту ETC постанови Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/3104/18 та від 14.02.2019 у справі № 910/2197/18 не містять, зміст спірних правовідносин у вказаних справах не є подібним тому, що має місце у справі № 910/2009/20, а отже і посилання скаржників на вказані постанови в обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження судових рішень, що передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України знову ж таки є безпідставними.

17. У справі № 922/2784/17 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Родзинський та партнери" звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товарної біржі "Катеринославська", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", у якому просило:

- визнати ПАТ "Банк Золоті Ворота" боржником ТОВ "ЮФ "Родзинський та партнери" за вимогами у розмірі 25 000,00 грн за договором банківського рахунка від 25.11.2011 № 11VVR000622, договором про зміни від 25.11.2011 № 1 до цього договору, договором про відступлення права вимоги від 02.08.2017 № 020817/01, що мають погашатися в сьому чергу реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Банк Золоті Ворота";

- визнати недійсними результати відкритих торгів (аукціону), проведених 18.11.2016 на електронному торговому майданчику ТБ "Катеринославська", з продажу активів ПАТ "Банк Золоті Ворота" лот № 231 - право вимоги за договором № 141 від 21.07.2011, укладеним між ТОВ "Парк Реал Естейт" і ПАТ "Банк Золоті Ворота", із забезпеченням;

- визнати недійсними укладені між ПАТ "Банк Золоті Ворота" і ТОВ "ФК "Еліт Фінанс Груп" за результатами цих відкритих торгів (аукціону): договір про відступлення права вимоги від 01.12.2016 № 154, договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 13-145 і договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 11-111;

- визнати недійсними укладені між ТОВ "ФК "Еліт Фінанс Груп" і ТОВ "КУА "Фінекс-Капітал" договір про відступлення права вимоги від 01.12.2016 № Гр-01/12/16-01, договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 13-145, договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 11-111.

В свою чергу Приватне акціонерне товариство "Міжрегіональна електроенергетична асоціація "Елта" як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, також звернулося до суду з позовом, у якому просило:

- визнати недійсними результати відкритих торгів (аукціону), проведених 18.11.2016 на електронному торговому майданчику ТБ "Катеринославська" з продажу активів ПАТ "Банк Золоті Ворота" лот № 231 - право вимоги за договором № 141 від 21.07.2011, укладеним між ТОВ "Парк Реал Естейт" та ПАТ "Банк Золоті Ворота" із забезпеченням;

- визнати недійсним укладений між ПАТ "Банк Золоті Ворота" і ТОВ "ФК "Еліт Фінанс Груп" за результатами відкритих торгів (аукціону) договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 13-145; посвідчений 01.12.2016 приватним нотаріусом за реєстровим № 1790;

- визнати недійсним укладений між ПАТ "Банк Золоті Ворота" і ТОВ "ФК "Еліт Фінанс Груп" за результатами відкритих торгів (аукціону) договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 11-111, посвідчений 01.12.2016 приватним нотаріусом за реєстровим № 1791;

- визнати недійсним укладений між ТОВ "ФК "Еліт Фінанс Груп" і ТОВ "КУА "Фінекс-Капітал" договір про відступлення права вимоги від 01.12.2016 № Гр-01/12/16-01 за договором від 21.07.2011 № 141, укладеним між ТОВ "Парк Реал Естейт" і ПАТ "Банк Золоті Ворота", із забезпеченням;

- визнати недійсним укладений між ТОВ "ФК "Еліт Фінанс Груп" і ТОВ "КУА "Фінекс-Капітал" договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 13-145, посвідчений 01.12.2016 приватним нотаріусом за реєстровим № 1800;

- визнати недійсним укладений між ТОВ "ФК "Еліт Фінанс Груп" і ТОВ "КУА "Фінекс-Капітал" договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 11-111, посвідчений 01.12.2016 приватним нотаріусом за реєстровим № 1798.

Позовні вимоги ТОВ "ЮФ "Родзинський та партнери" і ПрАТ "МЕС "Елта" були обґрунтовані тим, що продаж майна (активів) у процедурі ліквідації ПАТ "Банк Золоті Ворота" відбувся з порушенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", порушує права позивачів як кредиторів банку, і має наслідком визнання недійсними договорів, які укладено за результати відкритих торгів (аукціону).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.12.2017 (з урахуванням ухвали цього ж суду від 26.12.2017), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2018, позов ТОВ "ЮФ "Родзинський та партнери" задоволено частково. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання ПАТ "Банк Золоті Ворота" боржником ТОВ "ЮФ "Родзинський та партнери"; решту позовних вимог задоволено. Позов ПрАТ "МЕС "Елта" задоволено в повному обсязі.

Із постанови від 14.11.2018 у справі № 922/2784/17 вбачається, що переглядаючи у касаційному порядку вказані судові рішення, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій і дійсно вказав, що оскільки порушення порядку організації будь-якого з етапів аукціону з продажу майна банку, що ліквідується, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому, вирішуючи спір щодо визнання недійними результатів такого аукціону, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з етапів.

Разом з тим, застосування наведеного висновку до обставин спору у справі № 922/2784/17 із подальшим задоволенням позовних вимог було обумовлено тим, що відповідачами належними і допустимими доказами не було доведено тих обставин, що в порядку підготовки до продажу активів (майна) банку, який ліквідується, було проведено: інвентаризацію прав вимоги за кредитним договором від 21.07.2011 №141 та майна, яким забезпечене це право вимоги за договорами іпотеки; формування ліквідаційної маси з включенням до неї права вимоги за договором від 21.07.2011 №141 із забезпеченням; належну оцінку такого права вимоги для його реалізації за найвищою вартістю, а також те, що до публічного паспорта активу прав вимоги за договором від 21.07.2011 № 141 та оголошення про проведення на відкритих електронних торгах (аукціону) було включено інформацію про забезпечення такого права й іншим нерухомим майном.

Крім того, суд касаційної інстанції виходив також із установлених обставини того, що відповідачами не надано доказів продажу майна ПАТ "Банк Золоті Ворота" у вигляді цілісного майнового комплексу, що мало передувати продажу на оспорюваному аукціоні права вимоги за договором від 21.07.2011 № 141 із забезпеченням, що також є порушенням вимог частини 12 статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Разом з цим, Верховний Суд враховував і встановлену судами сукупність допущених порушень вимог законодавства при проведенні оспорюваного аукціону, що призвело до зменшення вартості реалізованих прав вимоги за кредитним договором (із забезпеченням) та, зокрема, безоплатного відчуження права вимоги за іпотечним договором, предметом іпотеки якого є нежитлове приміщення і, як наслідок, порушення прав кредиторів на одержання належної і повної компенсації заявлених вимог до банку, який ліквідується, у тому числі прав та законних інтересів ПрАТ "МЕС "Елта", яке є кредитором банку з вимогами, включеними до сьомої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Банк Золоті Ворота", та ТОВ "ЮФ "Родзинський та партнери", якому ПрАТ "МЕС "Елта" частково, у розмірі 25 000,00 грн, відступило свої права вимоги до цього банку.

В той же час, подібних обставин в межах справи № 910/2009/20 судами попередніх інстанцій встановлено не було. Навпаки суди вказали, що Позивачем і Фондом не було доведено обставин (з посиланням на вірогідні засоби доказування) порушення встановлених законодавством правил проведення відкритих торгів на підставі яких був укладений спірний договір.

Більше того, висновків щодо застосування саме спірних приписів Положення № 388 та Регламенту ЕТС постанова Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 922/2784/17 не містить, а тому і посилання на неї в обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, колегія суддів не приймає.

18. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також звертає увагу на те, що цитування у касаційній скарзі норм законодавства та наведення постанов Верховного Суду з цитуванням окремих витягів з їх тексту без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, а тому вказане (відповідно) не дає Верховного Суду підстав для розгляду поданих скарг по суті.

19. Колегія суддів вважає доцільним також зауважити, що відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

19.1. Умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення ЄСПЛ у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

19.2. Як вказала об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб.

20. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

20.1. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

20.2. Зважаючи на те, що постанови Верховного Суду, на які посилаються скаржники у касаційних скаргах в обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, для касаційного оскарження судових рішень, прийняті касаційним судом у неподібних справі № 910/2009/20 правовідносинах, а з інших доводів касаційних скарг підстав для здійснення провадження по суті не вбачається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, на підставі наведеного вище пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України, дійшла висновку про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами Фонду і Позивача.

За таких обставин, керуючись статтями 234, 235, 296, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі № 910/2009/20 за касаційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 грудня 2021 року і рішення Господарського суду міста Києва від 02 червня 2021 року закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий Случ О.В.

Судді Волковицька Н.О.

Могил С.К.