Постанова

від 06.06.2022 по справі 916/1324/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/1324/18Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.

Суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання - Молодов В.С.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від органу ДВС: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

на ухвалу господарського суду Одеської області від 13 грудня 2021 року, суддя в І інстанції Смелянець Г.Є., повний текст якої було складено 20.12.201 року в м. Одесі

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на дії державного виконавця Кілійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса)

у справі № 916/1324/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс"

до відповідача Приватного підприємства "Стенцовське"

про стягнення

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.12.2018 позовні вимоги ТОВ "Компанія "Нотапс" задоволено частково. Стягнуто з ПП "Стенцовське" на користь ТОВ "Компанія "Нотапс" 3% річних у розмірі 22613,19 грн, інфляційних втрат в сумі 107 819, 89 грн, витрат на правничу допомогу в сумі 1 950,91 грн та 1 956,50 грн - судового збору.

Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 у справі № 916/1324/18 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 22.04.2019) рішення Господарського суду Одеської області від 27.12.2018 у справі № 916/1324/18 змінено, зокрема, стягнуто частково за період з 28.12.2014 по 28.12.2017 3% річних в сумі 9 000,30 грн та інфляційні втрати за період з січня 2015 року по січень 2018 року у розмірі 82 374,17 грн.

Постановою Верховного Суду від 02.08.2019 касаційну скаргу Приватного підприємства "Стенцовське" задоволено частково. Рішення Господарського суду Одеської області від 27.12.2018 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 у справі № 916/1324/18 змінено, шляхом викладення резолютивної частини рішення в такій редакції: „ 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" задовольнити частково. 2. Стягнути з Приватного підприємства "Стенцовське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" 7 357,71 грн. - 3% річних, 29 655, 54 грн. - інфляційних втрат, судового збору у розмірі 555,20 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 553,61 грн. 3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити."

На примусове виконання зазначеної постанови Верховного Суду 15.08.2019р. Господарським судом Одеської області видано відповідні накази.

15.11.2022р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" (далі - ТОВ "Компанія "Нотапс") надійшла скарга на дії державного виконавця Кілійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №59939634 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15.08.2019р., в якій позивач просив суд:

- визнати дії державного виконавця Кілійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) Білогаш - Позднякової К.Є. у виконавчому провадженні №59939634 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019 року, котрі виразились у винесені постанови від 22 жовтня 2021 року про повернення наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019р. стягувачеві на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", протиправними, передчасними та незаконними;

- скасувати постанову Кілійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) від 22 жовтні 2021 року про повернення наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019 року стягувачеві на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Скарга обґрунтована тим, що постановою Кілійського РВДВС ГТУЮ у Одеській області від 03.09.2019р. було відкрито виконавче провадження №59939634 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15.08.2019р. про стягнення з ПП «СТЕНЦОВСЬКЕ» на користь ТОВ «Компанія «НОТАПС» грошових коштів у загальному розмірі 14 699,44 грн. Під час перебування зазначеного наказу на примусовому виконані в рамках виконавчого провадження №59939634 Кілійським РВДВС ГТУЮ у Одеській області було виявлено та встановлено наявність у боржника майна (зареєстрований автомобіль марки САЗ 3507 - відповідь Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області від 24.09.2019 року), яке не було оголошено в розшук. З метою захисту власного порушеного права/інтересу у виконавчому провадженні №59939634 щодо примусового виконання наказу 15.08.2019р., необхідності вжиття обов`язкових заходів примусового виконання та безпосереднє виконання виконавчого документу, Товариство неодноразово зверталось із відповідними скаргами на бездіяльність державного виконавця. 02.11.2021р. ТОВ «Компанія «НОТАПС» стало відомо, що постановою Кілійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) від 22.10.2021р. наказ господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15.08.2019р. було повернуто стягувачеві без виконання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

В силу приписів норм Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. №2832/5, перепон (окрім власного небажання та відвертої бездіяльності), вжити заходи примусового виконання у органу ДВС не існує та не існувало й раніше. Жодних належних, своєчасних та об`єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні №59939634 щодо примусового виконання наказу від 15.08.2019 не було здійснено, зокрема, проте не обмежуючись, не звернено стягнення на майно/активи Боржника.

Висновок щодо «безрезультатності» та/або «неможливості» розшуку майна чи встановлення/з`ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Отже, дії Кілійський ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №59939634 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15.08.2019р., які виразились у винесенні постанови від 22.10.2021р. про повернення наказу стягувачеві на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», є протиправними, передчасними та незаконними.

Кілійський ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) заперечував проти доводів скарги посилаючись на те, що необхідно закрити провадження у справі №916/1324/18 з розгляду зазначеної вище скарги ТОВ "Компанія «Нотапс» на дії державного виконавця, оскільки на теперішній час скарга втратила предмет спору стосовно якого скаржник просить суд прийняти рішення, оскільки 26.11.2021р. начальником відділу ДВС в порядку передбаченому ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» було здійснено перевірку виконавчого провадження №59939634 з примусового виконання наказу виданого Господарським судом Одеської області №916/1324/18 від 15.08.2019р., за наслідками якої начальником відділу було винесено постанову від 26.11.2021р., якою постанову державного виконавця ВП №59939634 від 22.10.2021р. про повернення виконавчого документа стягувачу було скасовано та зобов`язано державного виконавця, що буде здійснювати виконавче провадження, вжити усіх передбачених законодавством заходів націлених на стягнення з боржника заборгованості, згідно із вимогами виконавчого документа.

Отже, постановою начальника відділу ДВС від 26.11.2021р. дії державного виконавця відділу ДВС Білогаш - Позднякової К.Є. у виконавчому провадженні №59939634 щодо винесення оскаржуваної постанови від 22.10.2021р. вже було визнано передчасними, оскаржувану постанову державного виконавця від 22.10.2021р. вже було скасовано, а виконавче провадження відновлено. Відтак, на думку органу ДВС, на дату розгляду скарги відсутній предмет спору з приводу якого скаржник звернувся до суду з метою захисту своїх прав.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13 грудня 2021 року у справі №916/1324/18 скаргу ТОВ "Компанія "Нотапс" на дії державного виконавця Кілійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) за вх.№2-1387/21 від 15.11.2021р. задоволено частково.

Визнано дії державного виконавця Кілійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №59939634 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019 року, котрі виразились у винесені постанови від 22 жовтня 2021 року про повернення наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019р. стягувачеві на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", протиправними, передчасними та незаконними.

Закрито провадження в частині скасування постанови Кілійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) від 22 жовтня 2021 року про повернення наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019 року стягувачеві на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала мотивована тим, що сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. Водночас, відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника, та як результат - про передчасність наявності підстав для повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №59939634 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 15.08.2019 р. по справі № 916/1324/18 не було здійснено всього переліку необхідних дій щодо належного та своєчасного виконання наказу суду, а тому скарга в частині визнання дій державного виконавця Кілійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №59939634 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019 року, котрі виразились у винесені Постанови від 22.10.2021 року про повернення наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019р. стягувачеві на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" підлягає задоволенню.

Враховуючи, що 26.11.2021р. начальником Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову, зокрема, про скасування постанови державного виконавця ВП №59939634 від 22.10.2021р. про повернення виконавчого документа стягувачу, якою повернуто наказ Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15.08.2019р. стягувачу на підставі п.2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", з огляду на те, що фактично вимоги скаржника в частині п. 4 скарги задоволені з боку ДВС, господарський суд з урахуванням клопотання скаржника вважав за необхідне на підставі п. 2 ч.1 ст.231 ГПК України закрити провадження по скарзі в частині скасування Постанови Кілійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) від 22.10.2021р. про повернення наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019 року стягувачеві на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Кілійський ВДВС служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, а по справі прийняти нове рішення про закриття провадження з розгляду скарги ТОВ "Компанія "НОТАПС" на дії державного виконавця у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги фактично є ідентичними доводам заяви про закриття провадження у справі.

Скаржник вважає, що судом першої iнстанцiї було невiрно застосовано норми матеріального права та прийнято невірне рішення щодо часткового задоволення скарги ТОВ «НОТАПС», та часткового закриття провадження у справі № 916/1324/18, вірним рішення, на думку вiддiлу ДВС, враховуючи вимоги чинного законодавства, мало б бути закриття провадження у справі № 916/1324/18 у повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що ухвалюючи оскаржувану ухвалу про часткове задоволення скарги ТОВ «Компашя Нотапс", не закривши провадження у повному обсязі, та прийнявши рішення про визнання дій державного виконавця, котрі виразились у винесені постанови вiд 22.10.2021 про повернення виконавчого документа стягувачевi на пiдставi п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», протиправними, передчасними та незаконними, судом фактично двiчi притягнуто до юридичної вiдповiдальностi одного виду за одне й те саме правопорушення, оскiльки дiї державного виконавця вже було визнано протиправними, передчасними та незаконними за постановою начальника вiддiлу ДВС вiд 26.11.2021.

На той час, скарга з якою звернулось Товариство до господарського суду з метою захисту своїх прав у повному обсязі втратила предмет спору.

Постановою начальника вiддiлу ДВС вiд 26.11.2021 в порядку передбаченому ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", постанову державного виконавця ВП № 59939634 вiд 22.10.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу, було скасовано. Визнано дiї державного виконавця протиправними, передчасними та незаконними. Виконавче провадження № 59939634 з виконання наказу господарського суду Одеської області по справі № 916/1324/18 вiд 15.08.2019 було поновлено. Державного виконавця, що здійснює виконавче провадження, було зобов`язано вжити ycix передбачених законодавством заходiв нацiлених на стягнення з боржника заборгованості, зпдно iз вимогами виконавчого документа.

Права ТОВ «НОТАПС» у виконавчому провадженні були у повному обсязі поновлені, а тому вимоги скаржника з приводу наявності прав, якi залишились не поновленими (порушеними) не вiдповiдають дiйсностi - yci права скаржника були поновленi. Вимоги скаржника були безпiдставнi та беззмiстовнi.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.02.2022 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 15.03.2022р.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 постановлено, що про дату, час та місце проведення судового засідання у справі №916/1324/18 учасників справи буде повідомлено додатково після усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "Нотапс" зазначає, що оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області є законною та обґрунтованою, а апеляційна скарга - безпідставною та необґрунтованою, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 17.05.2022 призначено справу № 916/1324/18 до розгляду на 07.06.2022 об 11:00 год.

Враховуючи, що усі учасники справи були повідомлені належним чином, їх явка не визнавалась обов`язковою, однак сторони не скористались своїм правом на участь в судовому засіданні, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників учасників процесу.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Постановою Верховного Суду від 02.08.2019р. касаційну скаргу Приватного підприємства "Стенцовське" задоволено частково. Рішення Господарського суду Одеської області від 27.12.2018 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 у справі № 916/1324/18 змінено, шляхом викладення резолютивної частини рішення в такій редакції: „ 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" задовольнити частково. 2. Стягнути з Приватного підприємства "Стенцовське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" 7 357,71 грн. - 3% річних, 29 655, 54 грн. - інфляційних втрат, судового збору у розмірі 555,20 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 553,61 грн. 3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити."

На виконання зазначеної постанови Верховного Суду господарським судом Одеської області 15.08.2019 видані відповідні накази, які 23.08.2019р. були пред`явлені ТОВ "Компанія "Нотапс" (стягувачем) до примусового виконання до Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області.

Постановою Кілійського РВДВС ГТУЮ у Одеській області від 03.09.2019р. відкрито виконавче провадження №59939634 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15.08.2019р. про стягнення із Приватного підприємства "СТЕНЦОВСЬКЕ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" грошових коштів у загальному розмірі 14 699,44 грн.

У наступному, 22.10.2021р. державним виконавцем Кілійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а саме наказу про стягнення з Приватного підприємства "СТЕНЦОВСЬКЕ" 14699,44 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Вказана постанова державного виконавця мотивована тим, що проведеними виконавчими діями у боржника не було виявлено грошових коштів, майна, на яке можливо звернути стягнення та інших доходів боржника. Здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку коштів, інших доходів та майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, виявились безрезультатними.

Спеціальним законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій, є Закон України "Про виконавче провадження", а детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу приписів вказаної статті Закону виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Крім того, частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень (виконавчі дії) неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі.

Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується "правомірна поведінка" державного виконавця.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 26 розділу IV Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Частиною другою статті 36 розділу IV Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Відповідно до частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше, ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника; не рідше, ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

При цьому сам факт здійснення окремих дії щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

У свою чергу відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника, та як результат - про передчасність наявності підстав для повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 915/1294/13.

Згідно з п.п. 11,12 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою. У вимозі, дорученні, запиті виконавця обов`язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім`я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім`я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.

Так, слід зазначити, що з метою виконання рішення державний виконавець не тільки має використовувати надані йому права для фактичного виконання рішення суду, але й зобов`язаний ефективно та у належному порядку використати такі права, встановлені Законом.

Частина перша статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" містить вичерпний перелік обставин, які є підставою для повернення виконавчого документа. Так, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Судом встановлено, що під час перебування наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15.08.2019р. на примусовому виконанні в рамках виконавчого провадження № 59939634 державним виконавцем Кілійського районного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було виявлено та встановлено наявність у боржника майна - зареєстрований автомобіль марки САЗ 3507, що підтверджується відповіддю Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області від 24.09.2019 року.

Дана обставина підтверджується також ухвалою господарського суду Одеської області від 19.02.2020р., якою скаргу ТОВ "Компанія "Нотапс" на дії державного виконавця Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вх. № 2-163/20 від 10.02.2020 р.) у справі № 916/1324/18 задоволено частково. Визнано протиправними дії державного виконавця Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №59939634 щодо повернення наказу господарського суду Одеської області по справі № 916/1324/18 від 15 серпня 2019 року без виконання згідно постанови вказаного Відділу від 31.01.2020 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Визнано недійсною та скасовано постанову Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 31 січня 2020 року про повернення наказу господарського суду Одеської області по справі № 916/1324/18 від 15 серпня 2019 року без виконання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 України "Про виконавче провадження".

При цьому, судом установлено, що 16.10.2019р. державним виконавцем отримано від Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області відповідь на запит, згідно якої ВДВС було повідомлено, що згідно даним ЄДР НАІС МВС та облікових даних Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області станом на 11.10.2019 р. на ПП "Стенцовське" зареєстровано автомобіль "САЗ 3507", шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3, однак доказів накладення арешту державним виконавцем Кілійського районного відділу Головного територіального управління юстиції у Одеській області на вказаний автомобіль матеріали справи не містять. При цьому в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутня інформація про винесення державним виконавцем такої постанови.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, з метою звернення стягнення на вказаний транспортний засіб, державний виконавець повинен винести постанову про розшук транспортного засобу боржника, чого зроблено не було.

Так, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Крім того, у матеріалах виконавчого провадження також відсутнє звернення державного виконавця до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями суду.

Судом також встановлено, що при перевірці виконавчого провадження 26.11.2021р. начальником Кілійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) винесено постанову про перевірку виконавчого провадження №59939634, якою:

- дії державного виконавця Білогаш - Позднякова К.Є. при виконанні виконавчого провадження ВП №59939634 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15.08.2019 про стягнення з ПП "Стенцовське" на користь ТОВ "Компанія "НОТАПС" визнано передчасними, зокрема щодо застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження";

- постанову державного виконавця ВП №59939634 від 22.10.2021р. про повернення виконавчого документа стягувачу, якою повернуто наказ Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15.08.2019р. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" скасовано;

- зобов`язано державного виконавця, що здійснює виконавче провадження, вжити усіх передбачених законодавством заходів націлених на стягнення з боржника заборгованості, згідно із вимогами виконавчого документа.

26.11.2021р. заступником начальника Кілійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, якою прийнято для організації подальшого виконання матеріали виконавчого провадження ВП №59939634 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15.08.2019р. про стягнення з ПП "Стенцовське" на користь ТОВ "Компанія "НОТАПС"; відновлено виконавче провадження з виконання наказу №916/1324/18 від 15.08.2019р. про стягнення з ПП "Стенцовське" 14699,44 грн. на користь ТОВ "Компанія "НОТАПС".

Згідно з ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з правильним висновком місцевого суду про те, що державним виконавцем Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №59939634 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 15.08.2019 р. по справі № 916/1324/18 не було здійснено всього переліку необхідних дій щодо належного та своєчасного виконання наказу суду, а тому скарга в частині визнання дій державного виконавця Кілійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №59939634 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019 року, котрі виразились у винесені Постанови від 22 жовтня 2021 року про повернення наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019р. стягувачеві на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, вимогами ч.10 ст.11 ГПК України встановлено, що у разі, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Отже, виходячи з того, що нормами діючого ГПК України питання щодо закриття провадження з розгляду скарги не врегульовано, суд вважає, що в даному випадку слід керуватися нормами ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи що 26.11.2021р. начальником Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову, зокрема про скасування постанови державного виконавця ВП №59939634 від 22.10.2021р. про повернення виконавчого документа стягувачу, якою повернуто наказ Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15.08.2019р. стягувачу на підставі п.2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", з огляду на те, що фактично вимоги скаржника в частині п. 4 скарги задоволені з боку ДВС, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про необхідність на підставі п. 2 ч.1 ст.231 ГПК України закриття провадження по скарзі в частині скасування Постанови Кілійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) від 22.10.2021р. про повернення наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019 року стягувачеві на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення.

Так рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. (ч. ч. 1, 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження").

Системний аналіз положень ст. ст. 40, 41, 74 Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави дійти до висновків:

- Суд, який видав виконавчий документ та/або начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень мають право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своїми рішеннями скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи начальника Кілійського відділу ДВС про необхідність закриття провадження за скаргою ТОВ "Нотапс" у повному обсязі, оскільки скасування Кілійського відділу ДВС постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу не спростовує необхідності судового контролю за виконанням судових рішень та надання оцінки судом діям державного виконавця під час винесення відповідної постанови та ухвалення за наслідками такої оцінки відповідного судового рішення. При цьому, як вже було зазначено вище та вставлено судом, дії державного виконавця під час винесення відповідної постанови про повернення виконавчого документу стягувачу не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5.

З цих же підстав колегією суддів не приймаються до уваги викладені в апеляційній скарзі твердження скаржника про закриття провадження у справі № 916/1324/18 у повному обсязі.

Крім того, доводи скаржника стосуються вжитих заходiв вже пiсля подання до суду скарги вих. № 10-1/11 вiд 10 листопада 2021 року на дiї державного виконавця Кiлiйського ВДВС в Iзмаїльському районi Одеської областi Пiвденного МРУ Мiнiстерства Юстицiї (м. Одеса) у виконавчому провадженнi №59939634 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської областi по справi №916/1324/18 вiд 15 серпия 2019 року.

Разом з тим, підставами та предметом оскарження за результатами якого було винесено оскаржувану ухвалу є порушенням та недотримання Кiлiйським ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного МРУ Мiнiстерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №59939634 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської областi по справі №916/1324/18 вiд 15.08.2019 року за період iз 28 лютого 2020 року по 22 жовтня 2021 року.

Інші наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судової ухвали.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника про невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, не спростовують обставин, на які послався суд як на підставу для часткового задоволення скарги, ґрунтуються на довільному тлумаченні скаржником норм матеріального права, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскарженої у справі ухвали суд апеляційної інстанції не вбачає.

В порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кілійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 13 грудня 2021 у справі № 916/1324/18 залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.287-288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.06.2022 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська