Ухвала

від 08.06.2022 по справі 904/813/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

09.06.2022м. ДніпроСправа № 904/813/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради (м. Нікополь, Дніпропетровська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавікта" (м. Дніпро)

про відшкодування збитків у розмірі 57 480 грн. 00 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відділ освіти і науки Нікопольської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавікта" (далі - відповідач) збитки у розмірі 57 480 грн. 00 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань в частині повного та своєчасного повернення майна за договором відповідального зберігання № 378 від 02.11.2021, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача завдані останньому збитки у сумі 57 480 грн. 00 коп.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2022 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. суду №10448/22 від 05.04.2022).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 11.04.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 16267/22 від 02.06.2022), в якому він просить суд залучити до матеріалів справи платіжне доручення № 45 від 01.06.2022 про погашення заборгованості в сумі 57 480 грн. 00 коп., яка є предметом спору у даній справі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 02.11.2021 між Відділом освіти і науки Нікопольської міської ради (далі - поклажодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кавікта" (далі - зберігач, відповідач) укладено договір відповідального зберігання № 378 (далі - договір, а.с. 7-9), відповідно до пункту 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначеним договором, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії договору:

- ДК 021:2015:09110000-3 - тверде паливо "Кам`яне вугілля антрацит"" марки АК (50-100) у кількості 10,00 тонн.

У пунктах 7.1., 7.2. договору сторони визначили, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2021. Закінчення строку договору не звільняє сторонами від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з пунктом 7.4. договору, у випадку, якщо за 20 днів до закінчення строку дії договору сторони не повідомлять одна одну про його припинення, договір вважається продовженим на наступний рік на тих самих умовах.

Доказів визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором зберігання, який підпадає під правове регулювання норм глави 66 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 936 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

У пункті 1.2. сторони погодили, що адреса зберігання: вулиця Індустріальна, 3, смт. Капітолівка Ізюмського району Харківської області.

Зберігання майна здійснюється зберігачем на безоплатній основі (пункт 4.1. договору).

Відповідно до пункту 1.3. договору приймання майна на відповідальне зберігання та повернення його з відповідального зберігання здійснюється сторонами за актами приймання-передачі, які є невід`ємною частиною договору.

Право власності на передане на зберігання майно належить поклажодавцю (пункт 1.4. договору).

У пункті 1.5. договору визначено, що вартість майна, що передається на відповідальне зберігання складає суму:

- ДК 021:2015:09110000-3 - тверде паливо "Кам`яне вугілля антрацит"" марки АК (50-100) - 57 480 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 9 580 грн. 00 коп.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 938 Цивільного кодексу України, зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

У розділі 2 договору визначені права та обов`язки зберігача, серед яких, зокрема, наступні:

- вживати всіх необхідних заходів для схоронності майна протягом строку зберігання (підпункт 2.1.1. договору);

- повернути майно поклажодавцеві за першою вимогою останнього (підпункт 2.1.4. договору).

Розділом 3 договору передбачені права та обов`язки поклажодавця, серед яких, зокрема, такі:

- передати зберігачеві майно на зберігання (підпункт 3.1.1. договору);

- після закінчення строку дії договору забрати майно у зберігача протягом 7-ми робочих днів (підпункт 3.1.2. договору);

- поклажодавець має право у будь-який час вимагати у зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганні (всього або його частини) (підпункт 3.2. договору).

Згідно з пунктом 5.2. договору зберігач несе відповідальність за збереження і цілісність майна з моменту передання майна на зберігання і до моменту його повернення поклажодавцеві. У випадку втрати (нестачі) майна, який переданий на зберігання, або його частини, з вини зберігача, зберігач повинен за свій рахунок відшкодувати поклажодавцеві завдану шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи, Відділом освіти і науки Нікопольської міської ради (поклажодавцем) передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Кавікта" (зберігачем) прийнято на відповідальне зберігання таке майно: тверде паливо "Кам`яне вугілля антрацит"" марки АК (50-100) у кількості 10,00 тонн, що підтверджується Актом приймання-передачі майна від 02.11.2021 (а.с. 10).

Також, у вказаному Акті приймання-передачі майна визначено, що вартість майна, що передається на відповідальне зберігання складає суму: ДК 021:2015:09110000-3 - тверде паливо "Кам`яне вугілля антрацит"" марки АК (50-100) - 57 480 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 9 580 грн. 00 коп.

Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача, а також скріплений печатками позивача та відповідача без будь-яких зауважень.

В той же час, позивач вказує на те, що на вимогу останнього щодо повернення відповідачем спірного майна найближчим часом, але не пізніше встановленого договором строку, а саме: до 31.12.2021, відповідачем жодних дій вчинено не було, відповіді не надано (а.с. 11-12).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи визначений сторонами у підпункті 2.4.1 договору порядок повернення майна поклажодавцеві, приймаючи до уваги його прийняття відповідачем за актом приймання-передачі, строк повернення спірного майна є таким, що настав.

Позивач посилається на положення статті 623 Цивільного кодексу України, згідно з частиною 1 якої боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, та просить відшкодувати відповідачем завдані йому збитки у розмірі вартості майна, яке було передано на зберігання, а саме: в сумі 57 480 грн. 00 коп. Вказане і є причиною спору.

В той же час, в процесі розгляду справи судом, відповідачем було повідомлено суд, що заявлена до стягнення сума збитків погашена ним у добровільному прядку та у повному обсязі, на підтвердження чого останнім подано до суду платіжне доручення № 45 від 01.06.2022 на суму 57 480 грн. 00 коп. з призначенням платежу "відшкодування збитків згідно з ухвалою Господ. суду Дніпр. обл. від 11.04.2022 по справі № 904/813/22 " (а.с. 44).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Дослідивши документи, долучені відповідачем, судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість є погашеною у повному обсязі 01.06.2022, тобто після відкриття провадження у справі (11.04.2022) та на теперішній час у відповідача перед позивачем відсутня.

Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини справи щодо підтвердження належними доказами факту погашення спірної заборгованості відповідачем після звернення позивача із позовом до суду, господарський суд приходить до висновку, що закриття провадження у справі не суперечить чинному законодавству та не порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Частиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Отже, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 481 грн. 00 коп.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481 грн. 00 коп.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (868 350 грн. 00 коп.);

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову становить 57 480 грн. 00 коп., отже, сума судового збору за подання даного позову складала 2 481 грн. 00 коп., яку було сплачено позивачем згідно з платіжним дорученням № 203 (внутрішній номер 201755091) від 02.03.2022.

В той же час, відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне в порядку, визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу сплачений ним при поданні позову судовий збір у розмірі 2 481 грн. 00 коп., оскільки провадження у справі закривається з підстави, яка не віднесена до виключень, зазначених в пункті 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", що, відповідно, є причиною для повернення судового збору позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 123, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 904/813/22 за позовом Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавікта" про відшкодування збитків у розмірі 57 480 грн. 00 коп.

Повернути Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вулиця Електрометалургів, будинок 3; ідентифікаційний код 02142336) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 481 грн. 00 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням № 203 (внутрішній номер 201755091) від 02.03.2022, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, тобто з 09.06.2022.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений і підписаний - 09.06.2022.

Суддя Ю.В. Фещенко