Рішення

від 07.06.2022 по справі 910/18671/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.06.2022Справа № 910/18671/21За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат" до Акціонерного товариства "Завод "МАЯК" про стягнення 17199654,58 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін

від позивача - Ремарчук В.В.

від відповідача - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АГАТ" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Завод "Маяк" (далі - відповідач, Завод) про стягнення 3% річних у сумі 4461741,88 грн та інфляційні втрати у сумі 12737912,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача договірних обов`язків щодо своєчасної сплати грошових коштів присуджених до стягнення з відповідача рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2017 у справі № 910/10965/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.01.2022.

У підготовче засідання 17.01.2022 представник відповідача не з`явився, проте через відділ діловодства суду 17.01.2022 подав клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, в якому також просив суд поновити строк для подання зустрічного позову (відзиву).

Ухвалою суду від 17.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Завод "МАЯК" про продовження строку на подання зустрічного позову (відзиву) у справі №910/18671/21 та відкладено розгляд справи до 31.01.2022.

Ухвалою суду від 31.01.2022 було закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 21.02.2022.

Ухвалою суду від 21.02.2022 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 16.03.2022.

Судове засідання з розгляду даної справи призначене на 16.03.2022 було знято з розгляду.

Ухвалою суду від 21.04.2022 призначено судове засідання для розглдяу справи по суті на 08.06.2022.

У судовому засіданні 08.06.2022 з розгляду справи по суті представник позивача підтримав вимоги позову, а представник відповідача повторно не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.08.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" (банк) та Публічним акціонерним товариством "Завод "Маяк" (позичальник) був укладений Кредитний договір №KKPOD.137671.021 відповідно до п.1.1 якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпечення та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) на умовах, визначених цим договором. Сторони встановлюють, що зобов`язання банку з надання кредиту не є безвідкличними.

Відповідно до п. 1.1.1 Договору кредит надається у розмірі 2800000 дол. США.

Пунктами 1.1.2, 1.1.3 Договору сторони погодили, що термін користування кредитом до 26.08.2015. Процентна ставка за користування кредитом - 12,0% процентів річних. Тип процентної ставки - фіксована.

Згідно з п. 1.1 Договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: рефінансування заборгованості за кредитним договором №KKPOD.137671.005 від 30.07.2013.

За умовами п. 2.3 Договору банк встановлює ліміт кредитної лінії не пізніше наступного банківського дня з дати укладення цього договору, при цьому моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в заяві позичальника.

Період сплати процентів: з 1-го по 5-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору. Заборгованість за процентами погашається в сумі залишку на 1-ше число кожного поточного місяця за попередній місяць, починаючи з дати підписання даного договору. При несплаті процентів у зазначений строк вони вважаються простроченими (п.2.4 Договору).

Відповідно до п. 2.7 Договору розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Нарахування процентів здійснюється щоденно, при цьому проценти нараховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається (п.2.8 Договору).

Згідно з п. 4.2.1 Договору позичальник зобов`язаний здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти та комісії за фактичний строк користування кредитом, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобов`язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6.2 Договору за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом банк нараховує позичальнику проценти в розмірі 19,0% процентів річних від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. Нарахування процентів здійснюється щоденно, виходячи з 360 днів у році. Строк сплати даних процентів - у день їх нарахування.

За умовами п. 6.4 Договору за порушення строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісії банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Пунктом 6.5 Договору визначено, що Банк має право нараховувати позичальнику штраф в розмірі 2,0% (два) процента від суми кредиту, зазначеної в п.1.1.1 цього договору, у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником п.п.4.2.3, 4.2.4, 4.2.5, 4.2.6, 4.2.8, 4.2.9, 4.2.9.1, 4.2.9.2, 4.2.9.3, 4.2.10, 4.2.11, 4.2.13, 4.2.16, 4.2.17, 4.2.17.1, 4.2.17.2, 4.2.17.3 цього договору за кожний факт порушення.

Відповідно до п. 7.1 Договору цей договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором.

За умовами до п.8.6 Договору, сторони домовились, що строк позовної давності до вимог за цим договором (в тому числі щодо стягнення неустойки) становить 3 (три) роки.

Так, на виконання умов кредитного договору №KKPOD.137671.021 від 27.08.2014, банк надав відповідачу у користування кредитні кошти шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника.

Відповідач, в свою чергу, своїх зобов`язань із своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів не виконав, що зумовило звернення із позовом до суду, в межах якого банк просив суд стягнути з відповідача наявну станом на 24.10.2017 заборгованість з повернення кредитних коштів у сумі 68036481,47 грн та заборгованість за процентами у сумі 25323853,79 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2017 у справі №910/10965/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" Міхно С.С. задоволені повністю та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" 68036481,47 грн. заборгованості по тілу кредиту, 25323853,79 грн. заборгованості по процентам, 25008137,37 грн. пені, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 240000 грн.

24.01.2018 на виконання вказаного рішення, яке набрало законної сили 19.01.2018, Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

Згідно приписів частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже судове рішення, прийняте у справі №910/10965/17, має преюдиціальне значення для вирішення даного спору, а встановлені ним факти не потребують повторного доведення.

У подальшому, ухвалою суду від 26.06.2018 було замінено стягувача у справі №910/10965/17 - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГАТ".

Із матеріалів даної справи вбачається, що органами державної виконавчої служби в межах виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/10965/17 від 24.01.2018 було стягнуто з відповідача та перераховано Товариству 4821893,82 грн (у тому числі за рахунок майна в розмірі 63483,01 грн). Окрім того, частину заборгованості Акціонерного товариства «Завод «Маяк» за Кредитним договором № KKPOD.137671.021 від 27.08.2014, яка була стягнута згідно рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2017 року у справі № 910/10965/17, було зараховано в рахунок погашення зобов`язань ТОВ «АГАТ» перед АТ «Завод «Маяк» згідно договору оренди нерухомого майна № 448 від 01.09.2017 року, та договору про компенсацію витрат на утримання орендованого майна № 448/2 від 01.09.2017, які були укладені між Акціонерним товариством "Завод "Маяк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГАТ" на підставі заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Позивач також зазначив, що він вже звертався до суду із вимогою про стягнення з відповідача 8346051,84 грн 3% річних та 16961222,04 грн інфляційних втрат у зв`язку із порушенням останнім свого зобов`язання за рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2017 року у справі № 910/10965/17 нарахованих за період з 20.01.2018 по 12.06.2020 включно, та рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 у справі №910/8527/20 позовні вимоги задоволено повністю.

Так, позивач зазначає, що непогашеною сумою боргу за Кредитним договором № KKPOD.137671.021 від 27.08.2014, яка була стягнута згідно рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2017 у справі № 910/10965/17 станом на день подання цього позову складає 107186753,18 грн.

Оскільки відповідач зволікає зі сплатою заборгованості, позивач просив стягнути з відповідача три проценти річних у сумі 4461741,88 грн та 12737912,70 грн інфляційних втрат, нарахованих у період з 13.06.2020 по 01.11.2021 на суму боргу 107186753,18 грн.

Відповідач жодних заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

За приписами статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Cаме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №910/5587/19.

Отже чинне законодавство не пов`язує наявність судових рішень про стягнення заборгованості з припиненням грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Суд відзначає, що право вимоги у Товариства до Заводу виникло, зокрема, на підставі Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №106 від 14.02.2018, який зокрема був предметом дослідження в межах розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат" про заміну сторони її правонаступником (ухвала суду від 26.06.2018).

Так, судом було встановлено, що 14.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агат" (новий кредитор) укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №106, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат" перейшло право вимоги, яке позивач мав до Публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк", в тому числі за рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2017 у справі №910/10965/17. Як вбачається з Додатку №1 до договору, Банк передав новому кредитору право вимоги, зокрема за спірним Кредитним договором №KKPOD.137671.021 від 27.08.2014 в даній справі на суму 4698380,42 дол. США, що еквівалентно 125 444 314,06 грн.

Таким чином, Товариство внаслідок укладення договору цесії отримало право вимоги на визначену суму заборгованості, яка становить 125 444 314,06 грн, яка включає в себе й суму боргу, зафіксовану в рішенні суду в справі №910/10965/17.

За змістом статей 524, 533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 в справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 13.06.2020 по 01.11.2021 та встановлено, що стягненню з відповідача компенсаційні виплати підлягають у заявленому розмірі.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами статей 76-77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, наведенні норми та беручи до уваги, що Заводом не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства в повному обсязі, а саме про стягнення трьох процентів річних у сумі 1774731,49 грн та 2687010,39 грн інфляційних втрат, нарахованих у період з 13.06.2020 по 01.11.2022.

Судові витрати у які включено позивачем судовий збір відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Завод "Маяк" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 8; ідентифікаційний код 14307423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГАТ" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 8; ідентифікаційний код 30697587) 4461741,88 грн (чотири мільйони чотириста шістдесят одну тисячу сімсот сорок одну гривню 88 копійок) 3% річних, 12737912,70 грн (дванадцять мільйонів сімсот тридцять сім тисяч дев`ятсот дванадцять гривень 70 копійок) інфляційних втрат та 257994,82 грн (двісті п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 82 копійки) судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний тескт підписано 09.06.2022.

Суддя Сташків Р.Б.