Рішення

від 08.06.2022 по справі 922/238/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/238/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДСНАБ" (69083, м. Запоріжжя, вул. Музична, 2, ідентифікаційний код 41016389) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ПОЛІМЕР УКРАЇНА" (61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, 3, ідентифікаційний код 35856533) про стягнення 231 780,00 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛДСНАБ" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ПОЛІМЕР УКРАЇНА" про стягненнясуми попередньої оплати за оплачений, але не поставлений товар у розмірі 231 780,00 грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами у спрощений спосіб було укладено договір поставки, на виконання якого позивач на підставі виставленого рахунку-фактури від 07.09.2021 № СФ-0000128 здійснив попередню оплату на суму231 780,00 грн, що підтверджується платіжними дорученням № 967 від 08.09.2021. Втім, відповідач не здійснив поставку товару та не повернув кошти позивачу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/238/22. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.01.2022 була надіслана на адресу відповідача: 61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, 3, яка зазначена позивачем у позовній заяві та відомості про місцезнаходження відповідача за цією адресою містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, втім ухвала суду повернута 11.02.2022 з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Суд зауважує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 року № 133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Законом України № 2212-ІХ від 21 квітня 2022 року затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2263-IX від 22 травня 2022 року затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Разом з цим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого 248 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2021 відповідач виставив позивачу рахунок - фактуру від 07.09.2021 № СФ-0000128 на оплату товару: поліетилену HDPE BL6200 в кількості 5 тон на суму 231 780,00 грн.

Отже, згідно вказаного рахунку на оплату відповідач взяв на себе зобов`язання поставити позивачу товар: поліетилен HDPE BL6200 в кількості 5 тон на суму 231 780,00 грн.

Позивач на виконання вказаної домовленості перерахував відповідачу попередню оплату у розмірі 231 780,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 967 від 08.09.2021. Втім, відповідач не здійснив поставку товару та не повернув позивачу грошові кошти.

06.01.2022 позивачем на адресу відповідача: 61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, 3, була надіслана претензія від 05.01.2022 за вих. №1 про здійснення поставки товару. Докази направлення претензії містяться у матеріалах справи. Втім, відповідач у визначений в претензії строк товар відповідачу не поставив.

17.01.2022 позивачем на адресу відповідача: 61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, 3, була надіслана претензія вих. №3 про повернення попередньої оплати у розмірі 231 780,00 грн. Докази направлення претензії містяться у матеріалах справи.

Суд, зауважує, що сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, яку надіслано за місцезнаходженням відповідача не свідчить про не пред`явлення позивачем вимоги про поставку товару або повернення сплачених за товар коштів, оскільки неотримання поштової кореспонденції зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою відповідача.

У п.1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 № 14 господарським судам роз`яснено, що днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Отже, матеріалами справи підтверджено факт пред`явлення позивачем вимоги від 05.01.2022 про поставку товару та вимоги від 17.01.2022 про повернення сплачених за товар коштів, проте відповідач товар не поставив позивачу та не повернув сплачені за товар грошові кошти у розмірі 231 780,00 грн, а тому позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом про стягнення суми попередньої оплати у примусовому порядку.

Відповідач правом на висловлення своєї правової позиції у справі не скористався та відзив на позов не надав. Поштова кореспонденція, якою суд надсилав відповідачу копії ухвал у цій справі поверталася до суду за зворотною адресою та не була вручена під час доставки з причин "адресат відсутній за вказаною адресою".

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положенням статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 638 ЦК України та частиною 2 статті 180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, враховуючи те, що договір між сторонами у формі єдиного документу не укладався, цивільні права та обов`язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч. 1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних правил і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обов`язки.

Вказана домовленість відповідає вимогам ч. 2 ст. 205 ЦК України, згідно з якими правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 172 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

В статті 665 ЦК України зазначено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 08.09.2021 було здійснено попередню оплату товару за договором поставки у загальному розмірі 231 780,00 грн.

Відповідно до положень ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року по справі №3-127гс11 умовою застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Предметом позову у даній справі є саме стягнення попередньої оплати у розмірі 231 780,00 грн на підставі частини 2 статті 693 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Зазначені правовідносини також регулюються положеннями ст. 1212 ЦК України.

За приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що норми ст. 1212 ЦК України поширюють свою дію на спірні правовідносини та враховуючи те, що відповідач одержав від позивача суму попередньої оплати товару у розмірі 231 780,00 грн, проте не передав товар у строк визначений в претензії від 05.01.2022, а також не повернув суму попередньої оплати товару на вимогу позивача від 17.01.2022. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми одержаної попередньої оплати товару у розмірі 231 780,00 грн правомірна та обґрунтована, а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, у відповідності до ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору у розмірі 3 476,70 грн підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712, 1212 Цивільного кодексу України та ст. ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ПОЛІМЕР УКРАЇНА" (61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, 3, ідентифікаційний код 35856533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДСНАБ" (69083, м. Запоріжжя, вул. Музична, 2, ідентифікаційний код 41016389) грошові кошти у розмірі 231 780,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 3 476,70 грн покласти на відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ПОЛІМЕР УКРАЇНА" (61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, 3, ідентифікаційний код 35856533).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ПОЛІМЕР УКРАЇНА" (61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, 3, ідентифікаційний код 35856533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДСНАБ" (69083, м. Запоріжжя, вул. Музична, 2, ідентифікаційний код 41016389) судовий збір у розмірі 3 476,70 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛДСНАБ" (69083, м. Запоріжжя, вул. Музична, 2, ідентифікаційний код 41016389).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ПОЛІМЕР УКРАЇНА" (61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, 3, ідентифікаційний код 35856533).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "09" червня 2022 р.

СуддяІ.О. Чистякова