Рішення

від 06.06.2022 по справі 922/5077/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/5077/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "УКРПОШТА" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ідент. код 21560045), в особі Харківської дирекції Акціонерного товариства "УКРПОШТА" (61052, м. Харків, Привокзальний майдан, 2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Ріелті" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 22, к. 114; ідент. код 36222698)

про стягнення 3933,45 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "УКРПОШТА" в особі Харківської дирекції Акціонерного товариства "УКРПОШТА" 23.12.2021 р. звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Ріелті", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3933,45 грн заборгованості, які складаються з: 3232,28 грн. боргу з орендної плати, 360,72 грн пені, 226,26 грн штрафу, 52,78 грн - 3 % річних, 61,41 грн інфляційних нарахувань. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди державного окремого індивідуально визначеного майна № 4983-Н від 01.08.2011 щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.12.2021 прийнято позовну заяву АТ "УКРПОШТА" в особі Харківської дирекції Акціонерного товариства "УКРПОШТА" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/5077/21, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Позивачеві, згідно статті 251 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.

Клопотання від сторін, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, щодо проведення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 28.12.2021 було направлено на адресу відповідача 61145, м. Харків, вул. Космічна, 22, к. 114, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як адреса місцезнаходження юридичної особи - ТОВ "АГ Ріелті". Проте вищезазначену поштову кореспонденцію повернуто на адресу суду 31.01.2022 без доказів вручення з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд зазначає, що згідно із ч.1 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких підстав, враховуючи те, що ухвала про відкриття провадження у справі № 922/5077/21 завчасно була направлена відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, проте не виявив бажання надати відзив на позовну заяву у строк встановлений судом, що є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, а відтак суд вирішує справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГП України за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

01.08.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальною АГ Ріелті (орендар) було укладено договір оренди № 4983-Н (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення кім. № 26, 27, розміщені на 1 поверсі двоповерхової адміністративної будівлі (інв. № 0800005, літ. "А-2"), загальною площею 35,7 кв.м., за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Короленко, 26, що перебуває на балансі Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", ідентифікаційний номер 22721970 (далі- Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 03.03.2011 і становить 67500 грн.

Умовами п. 2.1. договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання-передавання майна.

Факт передачі майна в користування відповідачу підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна (а.с. 14).

Пунктом 3.6 Договору сторони погодили, що орендар зобов`язаний сплачувати в повному обсязі орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 у співвідношенні:

- Безпосередньо до державного бюджету - 70% ;

- Балансоутримувачу - 30%.

Розмір орендної плати зафіксовано у пункті 3.1 договору, до якого сторонами були внесені зміни шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 28 липня 2016 року до договору оренди №4983-Н від 01 серпня 2011 року, а саме п.3.1. договору викладено у наступній редакції: "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 і становить без ПДВ за перший місяць перерахунку - грудень 2014 року (з урахуванням індексу інфляції за грудень 2014р.) - 1157,21 грн. (згідно з Додатком №1 до додаткової угоди № 1 від 28 липня 2016 року до договору оренди №4983-Н від 01 серпня 2011 року). Різниця по сплаті орендної плати, що виникне за період з 26.12.2014 до моменту набрання чинності цієї додаткової угоди, повинна бути сплачена Орендарем протягом місяця після її підписання."

Згідно з п.3.3 договору оренди №4983-Н орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.3.2 договору оренди №4983-Н нарахування податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до Акту приймання-передавання орендованого майна від 31.12.2019 по договору оренди № 4983-Н від 01.08.2011 ТОВ "АГ Ріелті" передав, а Харківська дирекція АТ "Укрпошти" прийняла окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення кім. № 26, 27, розміщені на 1 поверсі двоповерхової адміністративної будівлі (інв. № 0800005, літ. "А-2"), загальною площею 35,7 кв.м., за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Короленко, 26

Як зазначає позивач, на момент повернення орендованого майна та припинення дії Договору № 4983-Н від 01.08.2011, у відповідача залишились невиконаними грошові зобов`язання перед позивачем по Договору № 4983-Н від 01.08.2011, оскільки відповідач не повністю сплачував орендну плату, чим допустив заборгованість на суму 3232,28 грн.

Факт наявності вказаної заборгованості та визнання її, як наголошує позивач, підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01.01.2019 по 29.02.2020 за договором оренди від 01.08.2011 №4983-Н, підписаним обома сторонами та скріплений печатками.

Таким чином, позивач наголошує, що ним належним чином та у повному обсязі виконані взяті на себе зобов`язання, які прийняті відповідачем без зауважень, натомість, як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач неналежним чином виконав своїх зобов`язань за договорами оренди № 4983-Н від 01.08.2011, а саме не у повному обсязі здійснив оплату орендної плати, у зв`язку з чим станом на час повернення орендованого майна у останнього обліковувалась заборгованість у розмірі 3232,28 грн, яку відповідач не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Крім того, в зв`язку з простроченням виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивачем також нараховано до стягнення з відповідача: пеню у розмірі 360,72 грн, штраф на суму 226,26 грн, інфляційні втрати у розмірі 61,41 грн та 3 % річних у розмірі 52,78 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом ст. 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувані правовідносини виникли на підставі укладеного між сторонами договору оренди № 4983-Н від 01.08.2011 року.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем, як балансоутримувачем, взятих на себе зобов`язань за договором, які прийняті відповідачем, як орендарем, без зауважень, що підтверджується актом приймання-передачі предмету оренди в користування (а.с. 14).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких підстав у відповідача виник кореспондуючий обов`язок оплатити надані орендні послуги.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порядок сплати узгоджено сторонами у розділі 3 договору.

Виходячи з умов п. 3.6. Договору, оплати орендну плату у розмірі 30% від її розміру відповідач повинен був на рахунок позивача (балансоутримувача) до 12 числа місяця, наступного за звітним.

Крім того, сторони погодили, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством; орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. (п. 3.2., 3.3. договору)

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, не надання відповідачем доказів здійснення своєчасної оплати наданих орендних послуг у строки та у розмірі визначених сторонами у договорі або обґрунтованих заперечень проти вимог позивача, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати Акціонерному товариству "УКРПОШТА" в особі Харківської дирекції Акціонерного товариства "УКРПОШТА" за договором оренди № 4983-Н від 01 серпня 2011 року 30% орендної плати.

При цьому при визнанні розміру суми основного боргу судом було враховано наступне:

Матеріалами справи підтверджено, що між Харківською дирекцією АТ "Укрпошта" та ТОВ "АГ Ріелті" складений та підписаний Акту звірки розрахунків за період з 01.01.2019 по 29.02.2020, відповідно до якого заборгованість відповідача на користь позивача складає 3232,28 грн. Зазначений акт звірки містить підписи сторін, які скріплено відтисками печаток.

Суд вважає за необхідне звернутися до правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі №911/2731/20, відповідно до якої підписання акту звірки, в якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника та підтвердження наявності такого боргу матеріалами справи свідчить про визнання боржником відповідного боргу.

За приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 3232,28 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 52,78 грн. та інфляційних втрат у розмірі 61,41 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних та інфляційних нарахувань входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3 % річних у розмірі 52,78 грн. та інфляційних втрат у розмірі 61,41 грн., суд встановив, що дані нарахування відповідають умовам договору, вимогам законодавства, розрахунок виконано арифметично вірно, а тому позовна вимога в цій частині є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 360,72 грн та штрафу у розмірі 226,26 грн, суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Разом з тим, судом враховано, що статтями 216-218 ГК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

У розумінні частин 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Наведена норма лише встановлює види забезпечення виконання зобов`язання, а також можливість встановити інші види забезпечення виконання зобов`язання договором або законом, що узгоджується з положенням статті 627 ЦК України, за якою сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами договору оренди № 4983-Н від 01.08.2011 року, а саме пунктами 3.7. та 3.8. сторони дійшли згоди про те, що:

- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати;

- у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо термінів здійснення оплати орендних платежів, то суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача передбачених пунктами 3.7. та 3.8. договору видів неустойки.

При цьому суд зауважує, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Суд перевіривши розрахунок пені та штрафу, здійснений позивачем, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов`язання, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 360,72 грн. та штрафу у сумі 226,26 грн. правомірно заявленими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов є цілком обґрунтованим, доведеним матеріалами справи, відповідачем не спростованим та підлягає задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про задоволення позову, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 2270,00 грн., сплачений позивачем, покласти на відповідача у повному обсязі та стягнути з останнього на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Ріелті" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 22, кімн. 114, ідент. код 36222698) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22, ідент. код 21560045) в особі Харківської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" (61052, м. Харків, Привокзальний майдан, буд. 2, код 22721970) 3232,28 грн боргу, 360,72 грн пені, 226,26 грн штрафу, 52,78 грн - 3 % річних, 61,41 грн інфляційних втрат, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи введення в Україні воєнного стану із 24.02.2022 та об`єктивну неможливість складення та підписання даного рішення у строки, передбачені ст.233 ГПК України, через активні боєві дії на території м. Харкова, рішення складно та підписано 07.06.2022.

СуддяМ.І. Шатерніков