Постанова

від 08.06.2022 по справі 910/21181/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/21181/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Мальченко А.О., судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.)

від 17.11.2021

у справі № 910/21181/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрезеніус Медикал Кер Україна"

до Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської міської ради, Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня № 1" Чернігівської міської ради, Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради

про стягнення 27 919 567,20 грн,

за участю Чернігівської обласної прокуратури

за участю представників учасників справи:

позивача - Гусак А.М.

відповідача-1 - Сокирко Н.В.

відповідача-2 - не з`явилися

відповідача-3 - не з`явилися

відповідача-4 - Малай А.В., Федоров Д.В.

прокурор - Косенко Д.В.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрезеніус Медикал Кер Україна" (далі - ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - Чернігівська ОДА), Чернігівської міської ради, Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня № 1" Чернігівської міської ради (далі - КНП "Чернігівська міська лікарня № 1") та Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради (далі - КНП "Чернігівська міська лікарня № 2") про солідарне стягнення заборгованості за надання медичних послуг гемодіалізу у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 (спірний період) в розмірі 27 919 567,20 грн.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що у зв`язку із не реагуванням відповідачів на запити ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" щодо погашення заборгованості за фактично надані медичні послуги гемодіалізу протягом 2018 року в сумі 27 919 567,20 грн, зазначене призвело до порушення прав позивача.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2021 у справі №910/21181/20 закрито провадження в частині вимог до Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня № 1" Чернігівської міської ради про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 27 919 567,20 грн; у задоволенні позову до Чернігівської ОДА, Чернігівської міської ради та КНП "Чернігівська міська лікарня № 2" про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 27 919 567,20 грн відмовлено.

2.2. Закриваючи провадження у справі в частині вимог до КНП "Чернігівська міська лікарня № 1" на підставі пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, суд виходив з того, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.07.2021 юридичну особу - КНП "Чернігівська міська лікарня № 1" (ідентифікаційний код 02006596) припинено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до КНП "Чернігівська міська лікарня № 2", суд виходив з того, що КНП "Чернігівська міська лікарня № 2" не є уповноваженим суб`єктом від держави, в тому числі в особі органів місцевого самоврядування, щодо виконання проекту міжнародного партнерства у сфері медико-соціальної допомоги населенню України за участі позивача, не перебуває в сфері управління Чернігівської обласної державної адміністрації чи його структурних підрозділів, тобто, не є підпорядкованою або підконтрольною особою, а також не є стороною (підписантом) Протоколу щодо реалізації проекту по створенню діалізного медичного центру в м. Чернігові від 03.09.2009 (далі - Протокол), Угоди про реалізацію проекту по створенню діалізного центру у м. Чернігові від 19.11.2009 (далі - Угода), Меморандуму про врегулювання проблемних питань з іноземними інвесторами, які реалізують проект зі створення діалізного центру в Чернігівській області, підписаного 24.05.2012 (далі - Меморандум); КНП "Чернігівська міська лікарня № 2" не пов`язане умовами зазначених вище документів і не приймало жодних зобов`язань перед позивачем з реалізації домовленостей, досягнутих з Чернігівською обласною державною адміністрацією чи його структурними підрозділами; замовлення зі сторони КНП "Чернігівська міська лікарня № 2" у ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" медичних послуг в 2018 році в будь-якому обсязі та з будь-якого предмету в матеріалах справи відсутні; жодного доказу щодо звернення КНП "Чернігівська міська лікарня № 2" в особі уповноваженого представника з проханням виконати в 2018 році процедури з гемодіалізу на загальну суму 27 919 561,20 грн матеріали справи не містять; фактичне надання позивачем медичної допомоги пацієнтам без відповідної пропозиції КНП "Чернігівська міська лікарня № 2" не зумовлює для останнього настання юридичного факту укладення договору про медичне обслуговування, адже, виникнення зобов`язання з виконання послуг завжди передбачає попереднє узгодження між сторонами суті та обсягу послуг, їх ціни, порядку розрахунку; безпідставним є застосування позивачем аналогії договірного регулювання та поширення умов раніше укладених між сторонами договорів на спірний період, адже, всі без винятку договори про надання медичних послуг, на які посилається позивач в позові, укладені в 2013 - 2017 роках, містили чіткі обмеження щодо періоду дії, кількості та ціни послуг з гемодіалізу, і вичерпали свою дію на початок спірного періоду; недоведеним є прийняття КНП "Чернігівська міська лікарня № 2" від позивача результату медичних послуг в 2018 році, оскільки матеріали справи не містять первинну документацію, що складається сторонами в момент або після виконання господарської операції із зазначенням опису її змісту і обсягу, одиниці виміру, ціни, дати складання, особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені КНП "Чернігівська міська лікарня № 2".

Крім того, суд першої інстанції вказав, що замовленню медичних послуг та укладенню договору про надання медичних послуг за рахунок бюджетних коштів (крім договорів про медичне обслуговування населення, які укладаються за типовою формою в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України), має передувати проведення публічної закупівлі за процедурами, визначеними Законом України "Про публічні закупівлі"; доказів, які б свідчили про розробку і оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках будь-якою стороною даного спору тендерної документації із закупівлі медичних послуг в 2018 році в обсязі 13 020 одиниць процедур з гемодіалізу за ціною 2 144,36 грн на загальну суму 27 919 561,20 грн, позивачем не надано, як і не підтверджено обставину направлення пропозиції щодо зазначених умов, результати їх розгляду замовником тощо.

Також судом встановлено, що підписані Протокол та Меморандум є свідченням виникнення між сторонами відносин, спрямованих на реалізацію інвестиційного проекту, гарантованого державою; факт надання позивачем медичних послуг методом гемодіалізу 88 пацієнтам у місті Чернігові у спірний період відповідачами не було заперечено та спростовано; позивач повністю виконав взяті на себе зобов`язання згідно з Протоколом та Меморандумом.

Відмовляючи у задоволенні позову до Чернігівської обласної державної адміністрації та Чернігівської міської ради, суд виходив з відсутності доказів звернення позивача до моменту виникнення спірної заборгованості, тобто, до 01.01.2018, як до Чернігівської обласної державної адміністрації, так і до Чернігівської міської ради щодо укладення договору надання медичних послуг; докази, які свідчили б про замовлення, прийняття або ж делегування повноважень функцій головного розпорядника бюджетних коштів, тобто, наявності бюджетного призначення на цілі фінансування безоплатної медичної допомоги з лікування методом амбулаторного гемодіалізу, одержувачем яких є позивач у спірний період у матеріалах справи відсутні; позивач не наділений представницькими повноваженнями щодо встановлення, зміни або припинення правовідношення у сфері безоплатного медичного обслуговування від імені та в інтересах відповідачів (або з будь-ким із них окремо); державою в особі уповноважених суб`єктів, якими у даному випадку є Чернігівська обласна державна адміністрація та Чернігівська міська рада було допущено бездіяльність та не вжито низки нерозривно пов`язаних між собою дій, зокрема, щодо закупівлі (замовлення) життєво важливих медичних послуг гемодіалізу, укладення договорів про надання медичних послуг, прийняття таких послуг, або ж здійснення делегування таких повноважень третім особам, а відтак, відсутні підстави для задоволення вимог позивача про солідарне стягнення з Чернігівської обласної державної адміністрації та Чернігівської міської ради суми заборгованості за фактично надані медичні послуги.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2021 у справі №910/21181/20 скасовано частково, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрезеніус Медикал Кер Україна" до Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради задоволено, стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрезеніус Медикал Кер Україна" 27 919 567,20 грн заборгованості за фактично надані медичні послуги; у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрезеніус Медикал Кер Україна" до Чернігівської обласної державної адміністрації та Чернігівської міської ради про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 27 919 567,20 грн відмовлено.

2.4. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність позовних вимог в частині стягнення з КНП "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради на користь ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" вартості фактично наданих медичних послуг за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 у розмірі 27 919 567,20 грн (із розрахунку кількості наданих процедур - 13 020 та вартості однієї процедури - 2 144,36 грн), оскільки обсяг та ціна у спірному зобов`язанні були узгоджені та достеменно відомі КНП "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради, що підтверджується наданими доказами. У даному спорі ефективним способом захисту та поновлення прав позивача щодо отримання оплати за фактично надані ним послуги є задоволення позову саме до КНП "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради як зобов`язаної перед ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" особи у спірних правовідносинах з надання медичних послуг (безпосереднього замовника послуг та розпорядника бюджетних коштів на здійснення їх оплати).

Разом з тим, колегія суддів зазначила про безпідставність заявленої позивачем вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в розмірі 27 919 561,20 грн за фактично надані медичні послуги.

При цьому суд апеляційної інстанції застосував правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.06.2018 у справі №925/1833/15, від 06.10.2021 у справі №925/1546/20.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі №910/21181/20, Комунальне некомерційне підприємство "Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

3.2. Підставами касаційного оскарження Комунальне некомерційне підприємство "Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради визначило пункти 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. Комунальне некомерційне підприємство "Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування частини п`ятої статті 18, статей 35-2, 35-3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", положень Закону України "Про публічні закупівлі", частини першої статті 181 Господарського кодексу України, статей 2, 22, 47, 48 Бюджетного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 №228 "Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ", викладеного у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19.

3.5. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

3.6. Також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 18 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" в редакції з 01.01.2018.

3.7. У відзиві на касаційну скаргу та в додаткових поясненнях ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" проти вимог касаційної скарги заперечує та просить оскаржувану постанову залишити без змін.

В свою чергу, Чернігівська обласна державна адміністрація та Чернігівська обласна прокуратура підтримують вимоги та доводи касаційної скарги та просять постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

У 2009 році ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" було започатковано проект міжнародного партнерства у сфері медико-соціальної допомоги населенню України, у межах якого іноземним інвестором (група Fresenius Medical Care) заплановано створення медичних діалізних центрів на території різних областей України для задоволення потреб осіб, хворих на хронічну хворобу нирок (далі - ХХН) V стадії.

Між Компанією Фрезеніус Медікал Кер АГ Ко. КГаА та ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" (у тексті Протоколу - Фрезеніус), з одного боку, та Чернігівською ОДА (у тексті Протоколу - Облдержадміністрація), з іншого боку, 03.09.2009 було підписано Протокол про наміри щодо реалізації проекту по створенню діалізного медичного центру у м. Чернігів (далі - Протокол), відповідно до умов якого, враховуючи значне збільшення діагностованих випадків хронічної ниркової недостатності, недостатньою кількістю центрів по обслуговуванню хворих, зростання кількості хворих з хронічною нирковою недостатністю в Чернігівській області та м. Чернігові, Фрезеніус зобов`язується на власний ризик та за власні кошти у відповідності з умовами цього договору забезпечити реалізацію проекту по створенню діалізного медичного центру в м. Чернігові (далі - Проект, Центр), схваленого і затвердженого в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 1.2 Протоколу Облдержадміністрація після введення Центру в експлуатацію згідно положень чинного законодавства України і після отримання Фрезеніусом всіх передбачених чинним законодавством України дозвільних документів та ліцензій в межах повноважень, вживає всі необхідні заходи для направлення в Центр, обумовлену окремим договором кількість діалізних хворих, і забезпечує здійснення оплати за проведене Фрезеніусом лікування методом гемодіалізу в межах бюджетних коштів, розпорядником по яких є Облдержадміністрація, згідно з умовами окремих договорів, що укладаються між сторонами або між Фрезеніусом та іншими, визначеними Облдержадміністрацією, розпорядниками бюджетних коштів для реалізації даного проекту.

Положеннями пункту 2.2.4 Протоколу визначено, що оплата за проведення Фрезеніусом лікування хворих методом гемодіалізу здійснюється Облдержадміністрацією або третіми особами (лікувальними установами), які знаходяться в сфері управління відповідно Облдержадміністрації на підставі окремих договорів, що укладаються в установленому порядку.

Пунктом 3.1 Протоколу визначено, що цей проект набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє впродовж 10 (десяти) років.

Між ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" та Управлінням охорони здоров`я Чернігівської ОДА 19.11.2009 було укладено Угоду про реалізацію проекту по створенню діалізного медичного центру в м. Чернігів (далі - Угода), відповідно до умов якої Фрезеніус зобов`язується на власний ризик та за власні кошти у відповідності з умовами цієї угоди забезпечити реалізацію проекту по створенню діалізного медичного центру в м. Чернігові, схваленого і затвердженого в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 1.2 Угоди Управління охорони здоров`я після введення Центру в експлуатацію згідно положень чинного законодавства України і після отримання Фрезеніусом всіх передбачених чинним законодавством України дозвільних документів і ліцензій в межах повноважень, вживає всі необхідні заходи для направлення в Центр, обумовлену окремим договором кількість діалізних хворих, і забезпечує здійснення оплати за проведене Фрезеніусом лікування методом гемодіалізу в межах бюджетних коштів, згідно з умовами окремих договорів, що укладаються між сторонами або між Фрезеніусом та іншими, визначеними Управлінням охорони здоров`я, розпорядниками бюджетних коштів для реалізації даної угоди.

Пунктом 2.2.4 Угоди визначено, що оплата за проведення Фрезеніусом лікування хворих методом гемодіалізу здійснюється розпорядниками коштів, визначеними Управлінням охорони здоров`я Чернігівської області на підставі окремих договорів, що укладаються в установленому порядку.

В межах реалізації зазначеного інвестиційного проекту у 2010 році силами ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" у м. Чернігові побудований та по сьогоднішній день діє діалізний медичний центр.

З метою розв`язання нагальних проблем із забезпечення лікування хворих методом гемодіалізу, 03.04.2012 Президентом України доручено, зокрема, голові Чернігівської облдержадміністрації вжити у встановленому порядку заходів щодо врегулювання проблемних питань з іноземними інвесторами, які реалізують проекти зі створення діалізних центрів в Черкаській та Чернігівській областях.

Між Чернігівською обласною державною адміністрацією та ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" 24.05.2012 було укладено Меморандум про врегулювання проблемних питань з іноземними інвесторами, які реалізують створення діалізного центру в Чернігівській області (далі - Меморандум), метою якого є врегулювання проблемних питань з іноземними інвесторами зі створення діалізного центру в Чернігівській області в частині надання медичної послуги хворим з хронічною хворобою нирок V стадії, забезпечення рівноправного та справедливого доступу громадян до медичних послуг, усвідомлюючи необхідність наближення спеціалізованої медичної допомоги до населення і забезпечення її на рівні сучасних стандартів надання амбулаторної допомоги зазначеній категорії хворих.

Відповідно до пункту 3.1. Меморандуму погоджено, що ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" надає спеціалізовані медичні послуги хворим з хронічною хворобою нирок V стадії за рахунок коштів місцевого бюджету в межах видатків, передбачених на цю мету на відповідний рік, без будь-яких додаткових витрат з боку Чернігівської області.

Листом № 03-07/7433 від 28.11.2013 Чернігівська обласна державна адміністрація повідомила ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" про вжиття всіх можливих заходів щодо проведення вчасних розрахунків за лікування хворих в області в діалізному центрі ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна".

Як зазначив позивач, з 2012 року лікування методом гемодіалізу хворих на хронічну хворобу нирок V стадії здійснюється на підставі договорів про надання медичних послуг, які ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" укладало з уповноваженим суб`єктом у сфері охорони здоров`я - Комунальне некомерційне підприємство "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради.

Чернігівською обласною державною адміністрацією в межах реалізації зазначеного Проекту було затверджено Обласну програму, розробником та відповідальним виконавцем якої було Управління охорони здоров`я Чернігівської ОДА, а учасниками, зокрема, виконавчий комітет Чернігівської міської ради та лікувально-профілактичні заклади області. Метою цієї програми було вирішення проблем та удосконалення надання медичної допомоги нефрологічного профілю, в тому числі, в недержавному діалізному центрі ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" (мешканцям м. Чернігова).

Відповідно до положень Обласної програми фінансове забезпечення її заходів здійснюватиметься за рахунок асигнувань обласного бюджету, які передбачаються у кошторисах відповідальних виконавців Програми, коштів державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Між ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" (у тексті договору - учасник) та Комунальним некомерційним підприємством "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради (у тексті договору - замовник) 23.01.2017 було укладено договір про надання медичних послуг № 1, а в подальшому - додаткові угоди № 1 та № 2 до нього (далі - договір).

За умовами пункту 1.1 договору учасник зобов`язується надати замовнику код згідно з ДК 016-2010 (Код згідно ДК 021-2015): 86.22.1 "Послуги у сфері спеціалізованої лікарської практики" (85121000-3 "Послуги у сфері лікарської практики") (медичне лікування амбулаторне в клініках методом гемодіалізу, в тому числі у режимі он-лайн гемодіафільтрації (надалі - "медичні послуги") з лікування хворих, які направляються замовником.

Відповідно до пункту 2.1 договору якість медичних послуг має відповідати стандартам та нормативно-правовим актам, які діють на території України та регулюють порядок надання таких послуг, а саме, "Стандарту та уніфікованим клінічним протоколам надання медичної допомоги зі спеціальності "нефрологія", затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 11.05.2011 № 280/44 (далі - "Стандарт").

Згідно з пунктами 3.2, 3.3 договору загальна ціна договору складає 18 083 352,48 грн без ПДВ. Загальна ціна договору, визначена у пункті 3.2 цього договору розраховується відповідно до кількості проведених процедур гемодіалізу у режимі онлайн гемодіафільтрації, з яких 8808 процедур по ціні 2053,06 грн без ПДВ.

За умовами пунктів 4.1, 4.2 договору оплата медичних послуг здійснюється замовником у національній валюті України на розрахунковий рахунок учасника протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту підписання акта про надання медичних послуг. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок здійснюється протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Оплата фактично наданих медичних послуг здійснюється кожного місяця після їх надання та підписання обома сторонами акту про надання медичних послуг.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що медичні послуги надаються учасником у Медичному центрі ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" у м. Чернігів за адресою: м. Чернігів, вул. 1-го Травня, 170-а, та в Медичному центрі ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" у м. Черкаси, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 32/ провулок Боженка, 2, в період з 12.05.2016 по 31.12.2016 включно, однак у будь-якому випадку до повного виконання учасником своїх зобов`язань за цим договором, зокрема щодо надання медичних послуг у кількості та на умовах, встановлених пунктом 3.3 договору.

Строк дії договору з дати підписання по 31.12.2017, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин між замовником та учасником, що виникли до його укладення, у тому числі щодо фактично наданих учасником до моменту укладення договору замовнику медичних послуг (пункт 10.1 договору).

Додатковою угодою № 1 від 30.01.2017 до договору сторони виклали пункти 3.2, 3.3, 5.1 договору в наступній редакції:

"3.2. Загальна ціна договору складає 16 699 590,04 грн без ПДВ".

"3.3. Загальна ціна договору, визначена у пункті 3.2 цього договору розраховується відповідно до кількості проведених процедур гемодіалізу у режимі он-лайн гемодіафільтрації, а саме: 8134 процедур по ціні 2053,06 грн без ПДВ".

"5.1. Медичні послуги надаються учасником у Медичному центрі ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" у м. Чернігів за адресою: м. Чернігів, вул. 1-го Травня, 170-а, та Медичному центрі ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" у м. Черкаси, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 32/провулок Боженка, 2, в період з 12.05.2016 по 16.12.2016 включно, однак у будь-якому випадку до повного виконання учасником своїх зобов`язань за цим договором, зокрема щодо надання медичних послуг у кількості та на умовах встановлених у пункті 3.3 договору".

Між ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" та Комунальним некомерційним підприємством "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради 03.02.2017 було підписано акт № 1 про надання медичних послуг до договору № 1 від 23.01.2017 та звіт про надання медичних послуг, з яких вбачається, що за період з 12.05.2016 по 16.12.2016 учасник надав, а замовник прийняв послуги у сфері лікарської практики (медичне лікування амбулаторне в клініках методом гемодіалізу, в тому числі, у режимі он-лайн гемодіафільтрації) у вигляді 8134 процедур на суму 16 699 590,04 грн.

В подальшому у спірний період з 01.01.2018 по 31.12.2018 закупівля відповідних послуг не здійснювалася та договори з ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" не укладалися, однак, послуги хворим на хронічну хворобу нирок продовжували надаватися у медичному центрі Фрезеніус.

За твердженням позивача, у спірний період ним було надано тим же пацієнтам 13 020 процедур на суму 27 919 567,20 грн, що підтверджується переліком пацієнтів та кількістю наданих послуг та виписками з карт динамічного спостереження хворих, однак, оплата за фактично надані позивачем медичні послуги не була здійснена.

Листом за вих. № 682-110119-L від 11.01.2019 позивач звернувся до Чернігівської міської ради та її уповноваженого структурного підрозділу з проханням вжити необхідних заходів для поновлення договірних відносин та забезпечення лікування пацієнтів.

Також протягом 2020 року позивач звертався з повідомленнями про фактично надані послуги, зокрема, листами № 230-04052020-L від 04.05.2020 до КНП "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради, № 231-04052020-L від 04.05.2020 до Чернігівської міської ради, № 232-04052020-L від 04.05.2020 до Чернігівської обласної державної адміністрації, в яких також просив вжити необхідні дії для погашення заборгованості за надані медичні послуги гемодіалізу протягом 2018 року.

За доводами позивача, рішення про перенаправлення хворих на лікування в інший заклад охорони здоров`я не приймалося, ним не отримувалось від відповідачів жодного повідомлення про необхідність припинення надання медичних послуг, а пацієнти продовжували регулярно відвідувати медичний центр Фрезеніус у м. Чернігів тричі на тиждень і призупинити таке лікування на будь-який період було неможливо.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що нереагування відповідачів на запити ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" щодо погашення заборгованості за фактично надані медичні послуги гемодіалізу протягом 2018 року в сумі 27 919 567,20 грн, призвело до порушення його прав та стало підставою для звернення до суду з даним позовом про солідарне стягнення даної заборгованості з відповідачів.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Підставою касаційного оскарження КНП "Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 18 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" в редакції з 01.01.2018.

5.3. Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а держава гарантує громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров`я.

Згідно зі статтею 5 Основ законодавства України про охорону здоров`я державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, інвалідам та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Статтею 7 Основ законодавства України про охорону здоров`я визначено, що держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до статті 8 Основ законодавства України про охорону здоров`я держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров`я і забезпечує його захист.

Статтею 18 Основ законодавства України про охорону здоров`я (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері. Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

Медична допомога надається безоплатно за рахунок бюджетних коштів у закладах охорони здоров`я та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення.

За змістом статей 35-2, 35-3 Основ законодавства України про охорону здоров`я медична допомога вторинного та третинного рівнів надається безоплатно за рахунок бюджетних коштів у закладах охорони здоров`я, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення. Особливості укладення договорів про медичне обслуговування населення визначаються законом.

Закон України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній протягом спірного періоду), установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади та застосовується станом на момент виникнення та існування спірних правовідносин.

Договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (пункт 5 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі").

Замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків (пункт 9 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі").

Послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема медичне обслуговування (пункт 17 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень.

Відповідно до абз. 3 частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору надавача послуг для укладення договору.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (частина п`ята статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі").

Статтею 35 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено переговорну процедуру закупівлі, яка використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, в тому числі: відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" було залучено до виконання Обласної Програми забезпечення населення Чернігівської області медичною допомогою як постачальника послуг за умов відсутності конкуренції на відповідному ринку медичних послуг у місті Чернігів, внаслідок чого договір про закупівлю укладений з ним, за відсутності при цьому альтернативи на підставі статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі".

Обов`язок з надання медичних послуг методом гемодіалізу за рахунок бюджетних коштів може виникнути у разі укладення головним розпорядником бюджетних коштів договору із закладом охорони здоров`я про медичне обслуговування населення згідно з Законом України "Про публічні закупівлі".

Як встановлено судом апеляційної інстанції, укладення відповідних договорів про медичне обслуговування було передбачено у відносинах з ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна", однак не було забезпечене Комунальним некомерційним підприємством "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради у спірний період.

Частинами першою, третьою, четвертою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених ним Кодексом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 509, 526 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, у даній справі існує конфлікт цінностей та приватних і публічних інтересів, зокрема, між визнанням державою природнього права людини на її здоров`я найвищою цінністю та реальним забезпеченням державою такого права, у тому числі і шляхом дотримання бюджетних зобов`язань у сфері охорони здоров`я та укладенням письмових договорів у відповідності до вказаного Закону.

Верховний Суд у постанові від 06.10.2021 у справі №925/1546/20 зауважив, що враховуючи високу вартість процедури діалізу для пацієнта та важливість її регулярного та якісного одержання для забезпечення життя пацієнтів, такий спосіб лікування ниркової недостатності був покладений на державу та мав реалізовуватися через державні та комунальні заклади охорони здоров`я. Місцеві органи охорони здоров`я зобов`язалися сприяти реалізації та забезпеченню такого права пацієнта, фактично права на життя.

Як встановлено судами попередніх інстанцій ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" є дочірнім підприємством провідного світового лідера у створенні продуктів і наданні послуг для людей із хронічною нирковою недостатністю та є учасником проекту міжнародного партнерства у сфері медико-соціальної допомоги населенню України.

Відносини з позивачем, як учасником зазначеного проекту врегульовані Протоколом про наміри щодо реалізації проекту по створенню діалізного медичного центру в м. Чернігів від 03.09.2009, підписаним між ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" та Чернігівською ОДА, Меморандумом про врегулювання проблемних питань з іноземними інвесторами, які реалізують проект зі створення діалізного центру в Чернігівській області, підписаним 24.05.2012 між ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" та Чернігівською ОДА, а також Угодою про реалізацію проекту по створенню діалізного центру у м. Чернігові від 19.11.2009, підписаною між ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" та Управлінням охорони здоров`я Чернігівської ОДА.

Дані документи є свідченням виникнення між сторонами відносин, спрямованих на реалізацію інвестиційного проекту, гарантованого державою.

Судами встановлено, що, починаючи з 2012 року лікування методом гемодіалізу хворих на хронічну хворобу нирок V стадії у м. Чернігові здійснювалося на підставі договорів про надання медичних послуг, укладених позивачем з уповноваженим суб`єктом у сфері охорони здоров`я - Комунальним некомерційним підприємством "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради, яке направляло більшість пацієнтів на лікування та здійснювало оплату фактично наданих позивачем послуг.

Зокрема, судами було встановлено, що між ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна", як учасником, та Комунальним некомерційним підприємством "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради, як замовником, було укладено договір про надання медичних послуг №1 від 23.01.2017, за змістом якого договірні правовідносини сторін включали закупівлю (замовлення та оплату) Комунальним некомерційним підприємством "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради медичних послуг гемодіалізу, які ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" надавало на користь третіх осіб - пацієнтів, направлених замовником.

При цьому, у відповідності до умов договору саме Комунальне некомерційне підприємство "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради взяло на себе обов`язок оплати медичних послуг, які надавалися ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна", з урахуванням бюджетного фінансування.

Також судами встановлено, що в межах реалізації зазначеного проекту 18.12.2015 було затверджено Обласну Програму забезпечення населення Чернігівської області спеціалізованою медичною допомогою на 2016-2020 роки, у відповідності до якої (в редакції від 28.03.2018) розробником та відповідальним виконавцем її визначено Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації, а учасниками, зокрема - виконавчий комітет Чернігівської міської ради, Комунальним некомерційним підприємством "Чернігівська міська лікарня №1" Чернігівської міської ради та Комунальним некомерційним підприємством "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради, як лікувально-профілактичні заклади.

У Програмі погоджено, що її фінансування здійснюватиметься за рахунок асигнувань обласного бюджету, які передбачаються у кошторисах відповідальних виконавців програми, коштів державного бюджету, на охорону здоров`я в місцевих бюджетах, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг фінансування програми за рахунок коштів обласного бюджету визначається щороку, виходячи з конкретних завдань та фінансових можливостей у відповідному бюджетному періоді.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції зі змісту договору про надання медичних послуг № 1 від 23.01.2017, між ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" та Комунальним некомерційним підприємством "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради склалась ділова практика, яка полягала в тому, що позивач спочатку без письмового договору надавав медичну допомогу пацієнтам, а згодом відповідні правовідносини оформлялись договором про надання медичних послуг із застереженням, що умови письмового договору застосовувались до відносин, які виникли до його укладення, на підставі статті 631 Цивільного кодексу України.

Крім того, специфічним є об`єкт договірних правовідносин, а саме, амбулаторне медичне лікування в клініках методом діалізу як вид спеціалізованих медичних послуг.

Відповідно до пункту 1.2 Методики розрахунку вартості лікування хворих на хронічну хворобу нирок V стадії із застосуванням гемодіалізу, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я від 02.03.2011 №129, амбулаторний гемодіаліз - процедура, яка дозволяє частково компенсувати втрачену функцію нирок.

ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" як спеціалізований медичний заклад на ринку відповідних медичних послуг у Чернігівській області було залучене Чернігівською обласною державною адміністрацією та Чернігівською міською радою за відповідною програмою для забезпечення лікування пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю як виконавця та постачальника медичних послуг методом гемодіалізу.

Судом апеляційної інстанції надано оцінку листу Інституту нефрології Національної академії медичних наук України №04/71 від 23.03.2020, у якому Інститут роз`яснює:

- направлення на гемодіаліз здійснюється після вже проведених ним обстежень, консультацій, госпіталізації та при встановленому діагнозі "Хронічна хвороба нирок" V стадії, тобто незворотна втрата функції нирок. Процедури амбулаторного гемодіалізу з таким діагнозом призначаються пожиттєво; припинення надання лікування методом гемодіалізу призводить до швидкої смерті пацієнта;

- ненадання закладом охорони здоров`я відповідної допомоги можливо лише за умови узгодженого переведення в інший лікувальний заклад, в якому є можливість надавати таке лікування, всі інші випадки можна розцінювати як ненадання медичної допомоги;

- направлення на гемодіаліз є безстроковим, подальше спостереження та лікування пацієнта відбувається в обраному закладі охорони здоров`я.

Вказане роз`яснення має рекомендаційний характер та стосується особливостей лікування пацієнтів з хронічною хворобою нирок V стадії.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України та Національної академії медичних наук України від 11.05.2011 №280/44, наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11.02.2016 №89, якими затверджені уніфіковані клінічні протоколи, обов`язкова періодичність гемодіалізу для одного пацієнта складає не менше 3-х разів на тиждень тривалістю не менше 4 годин.

Отже, судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що специфіка медичних послуг методом гемодіалізу також впливає на зміст правовідносин між сторонами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" та КНП "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради належно виконали умови укладеного договору про надання медичних послуг № 1 від 23.01.2017, у тому числі, КНП "Чернігівська міська лікарня №2" отримувало кошти на оплату наданих медичних послуг за договором та здійснювало їх оплату.

Разом з тим, судами встановлено та не спростовано КНП "Чернігівська міська лікарня №2", що ним не скасовувалися направлення своїх пацієнтів до клініки позивача у спірний період, та було відомо про продовження надання позивачем таких послуг у 2018 році.

Більш того, після виконання, укладеного у письмовій формі договору № 1 від 23.01.2017, КНП "Чернігівська міська лікарня №2" надіслало позивачеві відгук № 01-05/355 від 06.03.2017, в якому високо оцінила якість послуг, наданих пацієнтам у медичному центрі Фрезеніус та повідомила, що має намір надалі продовжувати співробітництво з ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" та рекомендує таке співробітництво потенційним замовникам.

Також листом № 01-05/1061 від 14.07.2017 КНП "Чернігівська міська лікарня №2" з метою розрахунків до оформлення бюджетного запиту на 2018 рік просило позивача надати інформацію щодо потреби в загальному обсязі цільових коштів для лікування хворих на хронічну ниркову недостатність методом гемодіалізу, у відповідь на який ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" надіслало листа № 179-170717-П від 17.07.2017, яким повідомило КНП "Чернігівська міська лікарня №2" про обсяг потреб у фінансуванні для продовження лікування протягом спірного періоду.

Тобто, як встановлено судом апеляційної інстанції, своїми діями КНП "Чернігівська міська лікарня №2" фактично підтвердила намір укласти письмовий договір для розрахунку за наступний період, втім у подальшому ухилилася від проведення необхідних процедур.

Враховуючи безперервність надання медичних послуг гемодіалізу, у спірний період (позадоговірний) ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" продовжував надавати ті самі медичні послуги тим самим пацієнтам, яким надавав послуги під час дії договорів на підставі дійсних направлень від КНП "Чернігівська міська лікарня №2", що свідчить про виконання позивачем зі своєї сторони тих же зобов`язань з надання послуг, які були взяті ним, на підставі укладених договорів та Обласної програми.

У свою чергу, у спірний період КНП "Чернігівська міська лікарня №2" за мовчазною згодою погоджував такі послуги.

Таким чином, як в договірний період, так і в спірний позадоговірний період ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" надавав медичні послуги (лікування методом гемодіалізу) направленим від КНП "Чернігівська міська лікарня №2" пацієнтам та виконував свої зобов`язання з надання медичних послуг за умов відсутності обставин для припинення таких зобов`язань.

Крім того, судами попередніх інстанцій також було встановлено, що станом на 22.11.2017 в Чернігівській області потребувало лікування методом гемодіалізу 270 осіб: у Чернігівській обласній клінічній лікарні - 176 осіб; у ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" - 94 особи.

Відповідно до листа Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації вих. № 04-23/4874 від 23.11.2017 щодо надання попередніх показників видатків обласного бюджету на 2018 рік, а також розподілу коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань та цільових видатків медичної субвенції (на лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет, на лікування хворих на хронічну ниркову недостатність) в додатку розподіл цільових коштів на 2018 рік лікування хворих нефрологічного профілю методом гемодіалізу 41 806,2 тис.грн, визначено, що станом на 22.11.2017 в області потребує лікування 270 осіб: обласна лікарня - 176 осіб; ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" - 94 особи; 41 806 200,00 : 270 осіб (176 + 94) = 154 839,00 грн на 1 особу в рік. Обласна лікарня 154 839,00 грн * 176 = 27 256,2 тис.грн; м. Чернігів 154 839,0 грн * 94 особи = 14 550,0 тис.грн.

Водночас, наказом Управління охорони здоров`я Чернігівської міської ради від 20.02.2018 № 13-од було зобов`язано головного лікаря Чернігівської міської лікарні №1 відкрити відділення з гемодіалізу на 5 місць лише з 01.03.2018.

Доказів того, що інший заклад охорони здоров`я, окрім ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" міг забезпечити надання медичних послуг гемодіалізу 88 пацієнтам міста Чернігова та області ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано.

Як встановлено судами обох інстанцій, КНП "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради не спростовано факту надання позивачем послуг у спірний період одним і тим самим пацієнтам, яким надав послуги за договором за вказаними цінами, однак не оплачував фактично наданих послуг.

При цьому, позивач, зважаючи на укладення договорів у відповідні періоди та їх оплату, наявність направлень пацієнтів мав законні та правомірні очікування на оплату фактично наданих послуг з боку КНП "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради.

Тому, як встановлено судом апеляційної інстанції, що у спірний період між ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" та КНП "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради склалися оплатні господарські відносини щодо надання медичних послуг.

При цьому саме КНП "Чернігівська міська лікарня №2" був уповноваженим на виконання Обласної програми у сфері закупівлі медичних послуг у ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна".

Господарські відносини ТОВ "Фрезеніус Медикал Кер Україна" та КНП "Чернігівська міська лікарня №2" поєднані з публічним обов`язком та гарантіями держави в особі органів державної влади та місцевого самоврядування (учасниками Обласної програми) гарантувати та забезпечувати пацієнтів послугами високоспеціалізованої медичної допомоги.

Відмова КНП "Чернігівська міська лікарня №2" оплачувати фактично надані послуги суперечить меті та положенням Обласної програми, а бездіяльність КНП "Чернігівська міська лікарня №2" щодо проведення закупівлі послуг не може вважатися правомірною підставою нездійснення оплати за надані медичні послуги.

Таким чином, у КНП "Чернігівська міська лікарня №2" виник публічний обов`язок з оплати за фактично надані медичні послуги, виходячи з положень статей 18, 35-3 Основ законодавства про охорону здоров`я, та як зустрічний обов`язок у правовідносинах про надання послуг згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України та статтею 901 Цивільного кодексу України.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 20.06.2018 у справі №925/1833/15, у постанові від 06.10.2021 у справі №925/1546/20 та у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2022 у справі №925/1545/20.

Крім того у постанові від 21.01.2022 у справі №925/1545/20 Верховний Суд зазначив, що починаючи з 30.01.2018 в Україні діє Закон "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення". Цим Законом визначено, що програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) - це програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами. Програма медичних гарантій реалізується за принципом, що пацієнт отримав чіткий перелік медичних послуг, які можна отримати безоплатно, а також можливість обирати лікування у кращих, на його погляд, закладах охорони здоров`я, враховуючи не лише територіальну близькість закладу, а й якість медичних послуг. Все це завдяки принципу універсального охоплення медичними послугами, що покладено в основу Програми медичних гарантій. До впровадження принципу універсального охоплення закликає ВООЗ. Цей принцип означає, що цивілізовані країни мають прагнути, щоб кожен їхній громадянин мав доступ до необхідних медичних послуг та ліків і не зазнавав при цьому фінансових труднощів через оплату лікування.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 3 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції можуть фінансувати місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров`я, зокрема щодо оновлення матеріально-технічної бази, капітального ремонту, реконструкції, підвищення оплати праці медичних працівників (програми "місцевих стимулів"), а також місцеві програми надання населенню медичних послуг, місцеві програми громадського здоров`я та інші програми в охороні здоров`я.

Об`єднана Палата Касаційного господарського суду дійшла висновку, що висока вартість і необхідність безперервного отримання пацієнтами процедур зобов`язує державу та місцеві органи влади створювати покращені умови для ефективного і доступного медичного обслуговування. Тому держава та місцеві органи влади в особі уповноважених розпорядників бюджетних коштів зобов`язані оплачувати вартість лікування закладу охорони здоров`я, який надав послуги направленим хворим.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність оплати КНП "Чернігівська міська лікарня №2" медичних послуг, наданих пацієнтам, протягом періоду, що не охоплювався підписаним між сторонами договором, що забезпечує реалізацію органами охорони здоров`я прав у сфері охорони здоров`я та пріоритетність таких прав.

Колегія суддів зазначає, що інших доводів щодо порушення судами норм матеріального та/або процесуального права, обґрунтованих підставами касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, щодо незгоди скаржника в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо солідарного стягнення заборгованості, касаційна скарга не містить.

5.4. Також підставою касаційного оскарження КНП "Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування частини п`ятої статті 18, статей 35-2, 35-3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", положень Закону України "Про публічні закупівлі", частини першої статті 181 Господарського кодексу України, статей 2, 22, 47, 48 Бюджетного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 №228 "Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ", викладеного у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19.

У контексті статті 287 Господарського процесуального кодексу України для встановлення подібності правовідносин враховується склад таких правовідносин, а саме: суб`єкт, об`єкт та зміст (взаємні права та обов`язки). Разом з тим наявності простої тотожності цих трьох критеріїв замало і врахування лише їх не завжди є правильним. Тому, судова практика визнає судовими рішеннями у подібних правовідносинах такі рішення, де подібними є: 1) предмети спору, 2) підстави позову, 3) зміст позовних вимог, 4) встановлені судом фактичні обставини, а також має місце 5) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Верховний Суд враховує правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, якою конкретизовано запроваджене раніше тлумачення категорії "подібності правовідносин".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 вказано, що процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

Таким чином, конкретизація Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.

При цьому, слід враховувати, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Так у справі №910/11847/19, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, Верховний Суд в першу чергу досліджував питання щодо можливості поширення дії укладеного договору на так званий переддоговірний період - період, що існував до моменту укладення договору. Зокрема, спірні правовідносини у зазначеній справі існували з 16.12.2016 по 31.12.2016, а договір про надання медичних послуг, на який посилався позивач був укладений 23.01.2017. При цьому, період надання послуг було обмежено до 16.12.2016. У справі №910/11847/19 позивач посилався на необхідність застосування статті 631 Цивільного кодексу України. Натомість у справі, що розглядається, вирішується питання щодо оплати послуг, які існували в період після укладення відповідного договору, стверджуючи, що між сторонами продовжували існували договірні відносини на тих самих умовах, що вже визначені підписаними раніше договорами (господарський договір укладено в спрощений спосіб).

Крім того, у справі №910/11847/19 та у цій справі мало місце різне правове регулювання відносин із закупівлі. Так, в середині 2017 року була прийнята нова редакція Закону України "Про публічні закупівлі", що призвело до зміни як суб`єктного складу відповідних відносин, так і до зміни обсягу прав та обов`язків сторін в частині замовлення послуг, порядку оплати, відповідальності тощо.

При цьому на відміну від справи, що переглядається, у справі №910/11847/19 судами не було встановлено відсутність конкуренції на регіональному ринку надання медичних послуг з гемодіалізу, що зумовило можливість укладення договорів шляхом проведення переговорних процедур, та факт помилкового неодноразового оголошення проведення відкритого тендеру відповідачем. Натомість, у даній справі судом апеляційної інстанції встановлено послідовну бездіяльність Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради з незастосування процедур закупівлі медичних послуг після закінчення укладення договорів, внаслідок чого між сторонами не припинялися та продовжували тривати господарські договірні правовідносини відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про надання послуг.

За таких обставин, доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції у розгляді справи відповідних висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.03.2021 справі № 910/11847/19 є безпідставним, оскільки у зазначених справах суди встановили різні фактичні обставини та прийняли відповідні рішення, що не свідчить про різне застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. З огляду на встановлені судами обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

6.4. Враховуючи, що ухвалою Верховного Суду від 22.12.2021 зупинено виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі №910/21181/20 до закінчення її перегляду в касаційному порядку, то згідно зі статтею 332 Господарського процесуального кодексу України її виконання підлягає поновленню.

7. Судові витрати

7.1. Враховуючи те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на КНП "Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі №910/21181/20 - без змін.

2. Поновити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі №910/21181/20.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

І. Кондратова