Рішення

від 06.06.2022 по справі 280/1159/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року Справа № 280/1159/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства Виробниче об`єднання «Азовагроснаб» (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Ростовська, буд.2Б)

до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21А)

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

21.01.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Виробниче об`єднання «Азовагроснаб» (далі позивач, ПП ВО «Азовагроснаб») до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (далі також відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів за №UA500020/2021/000204/2 від 17.12.2021.

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Котелевським К.В., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР №1079772 від 20.01.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується з оскаржуваним рішенням відповідача, оскільки позивачем надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Так, у платіжних документах у призначенні платежу зазначено англійською мовою щодо оплати за конвеєрну стрічку згідно контракту №24-05-2012 від 24.05.2012, зазначено також посилання на інвойс FX210827 від 27.08.2021, специфікацію №34 від 30.08.2021 до вказаного контракту.

Стосовно доводів відповідача про те, що строки здійсненої оплати не відповідають строкам, що передбачені в контракті, звертає увагу, що у даному випадку поза увагою відповідача залишилось те, що покупцем перед відвантаженням товару був виписаний проформа інвойс FX210827 від 27.08.2021, і саме на цей інвойс міститься посилання в платіжному дорученні №33 від 30.08.2021. Не погоджуючись з думкою відповідача про відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) будь-якої інформації щодо включення/невключення до ціни товару вартості упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості, посилається на те, що у пункті 2.3 контракту зазначено, що ціна товару включає в себе вартість тари, упаковки, маркування та страховки. Крім того, позивач звертає увагу, що у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості. При цьому не вказано, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем норм Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 26.01.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

24.02.2022 від відповідача надійшли «письмові пояснення», у яких зазначено, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) UA500020/2021/223483 від 13.12.2021 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до норм Митного кодексу України були підставою для прийняття спірного рішення. Вважає, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товару діяла у відповідності до вимог законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 25.05.2022 витребувано від Одеської митниці докази по справі, а саме: - належним чином засвідчену копію митної декларації (МД) від 13.12.2021 №UA 500020/2021/223483, подану Приватним підприємством Виробниче об`єднання «Азовагроснаб» до Одеської митниці; - листування між сторонами у справі по суті спору; - належним чином засвідчену копію митної декларації (МД) від 29.11.2021 №UA 100230/2021/337251, на підставі якої Одеською митницею здійснено коригування митної вартості товарів у спірних правовідносинах.

31.05.2022 від відповідача до суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 25.05.2022.

На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.

Між позивачем (Покупець) та фірмою ZHEJIANG TIANTAI MIDEVER RUBBER PLASTIC LTD, м.Тіантай, Китай (Продавець) укладено контракт №24-05-2012 від 24.05.2012, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець оплачує та приймає конвеєрну стрічку марки ТС-70 (далі товар), асортимент, кількість, строки поставки, та ціна якого визначається в Специфікаціях, доданих до контракту, які є його невід`ємною частиною.

Згідно зі Специфікацією №34 від 30.08.2021 сторони узгодили поставку товару конвеєрну стрічку загальною вартістю 36770,88 доларів США.

13.12.2021 для здійснення митного оформлення товару позивач подав до митного органу митну декларацію, якій присвоєно №UA500020/2021/223483 на товар Конвеєрна стрічка з вулканізованої гуми (70%), армована текстильними матеріалами (30%), марки BKNL-65, міцність 65 Н/мм, розмір ширина(мм) х кількість шарів х довжина(м): BKNL-65 300x3-0/0-96 - 30 рулонів / 2880м BKNL-65 795x3-0/0-96 - 11 рулонів / 960м BKNL-65 500x3-2/0-96 - 11 рулонів/ 480м BKNL-65 500x4-2/0-96 - 11 рулонів / 1056м BKNL-65 600x4-2/0-96 -11 рулонів / 1056м BKNL-65 795x4-2/0-96 - 2 рулонів / 192м. Дата виробництва: Вересень 2021р. Країна виробництва: CN. Торговельна марка: нема даних. Виробник: ZHEJIANG TIANTAI MIDEVER RUBBER PLASTIC LTD.

Відповідно до вказаної митної декларації митна вартість імпортованих товарів заявлена за ціною договору (перший метод визначення митної вартості).

Разом з митною декларацією позивачем для митного оформлення товару надано пакет документів, крім іншого: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 24.05.2012 №24-05-2012, рахунок-фактура (інвойс) від 18.10.2021 №LKY211018, коносамент від 27.10.2021 № ZM202110173.

За результатами перевірки поданих позивачем до митного оформлення документів на митний орган дійшов висновку, що надані на підтвердження заявленої митної вартості документи містять розбіжності, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

- у наданих платіжних дорученнях, що додані до митного оформлення, відсутні посилання (у призначенні платежу) на зовнішньоекономічний договір, інвойс або специфікацію, що унеможливлює співставлення вказаного документа з даною поставкою;

- відповідно до п.5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.05.2012 №24-05-2012 платіж за здійснюється 30% протягом 5 днів від дати інвойсу та 70 % протягом 45 днів від дати коносаменту. Інвойс, наданий до митного оформлення, датований 18.10.2021, а платіжне доручення 30.08.2021., коносамент датований 27.10.2021, а платіжне доручення 03.11.2021;

- відповідно до пп. «в» п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, разом з цим відповідно до п.6 Контракту зазначено, що товар поставляється в упаковці та з відповідним маркуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

У зв`язку з вищезазначеним декларанту поставлена вимога протягом 10 календарних днів надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також повідомлено про те, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Як слідує зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів 17.12.2021 декларантом надіслано прайс-лист від виробника товару без зазначення періоду, на який дійсна дана пропозиція; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією та інформовано митний орган про відсутність інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості та проханням завершити процес митного оформлення.

За результатами розгляду додатково поданих документів відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2021/000204/2 від 17.12.2021, відповідно до якого митна вартість імпортованого товару визначена за резервним методом згідно наявної у митного органу інформації за МД від 29.11.2021 №100230/2021/337251, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/000898.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості №UА500020/2021/000204/2 від 17.12.2021, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюютьсяМитним кодексом України,Податковим кодексом Українита іншими законами України з питань оподаткування (частина 2статті 1 Митного кодексу України).

Згідно з ч.1ст.246 Митного кодексу Україниметою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1ст.248 Митного кодексу Українимитне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно дост.49 Митного кодексу Українимитною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1ст.51 Митного кодексу Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу.

Частиною 1ст.52 Митного кодексу Українивизначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою.

Відповідно до ч.2ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1ст.53 Митного кодексу Україниу випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5ст.53 Митного кодексу України).

За правилами ч.6ст.53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 1ст.54 Митного кодексу Українипередбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2ст.54 Митного кодексу Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.3ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6ст.54 Митного кодексу Українивизначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За положеннями ч.1ст.55 Митного кодексу Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (ч.2ст.55 Митного кодексу України).

За визначенням, наведеним у ч.1ст.256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.12ст. 264 Митного кодексу Україниу разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 01.04.2021 у справі №260/695/19.

Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи підставою для витребування митним органом додаткових документів стало встановлення в ході перевірки таких розбіжностей.

1. По-перше, відповідач посилається на те, що у наданих платіжних дорученнях, що додані до митного оформлення, відсутні посилання (у призначенні платежу) на зовнішньоекономічний договір, інвойс або специфікацію, що унеможливлює співставлення вказаного документа з даною поставкою.

Судом досліджено надані митному органу платіжні доручення №33 від 30.08.2021 на суму 11031,26 доларів США та №35 від 03.11.2021 на суму 25739,62 доларів США та встановлено, що у призначенні платежу зазначених документів міститься посилання англійською мовою на контракт №24-05-2012 від 24.05.2012, на інвойс №FX210827 від 27.08.2021 та специфікацію №34 від 30.08.2021.

Отже, позивачем надано платіжні документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що підтверджували вартість товару та містили реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Платіжні доручення містять посилання на зовнішньоекономічний договір, інвойс та специфікацію, а твердження відповідача в цій частині не підтверджується матеріалами справи.

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.04.2020 у справі №809/322/17, відповідно до якої квитанція або платіжне доручення свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

2. По-друге, відповідач посилається на те, що відповідно до п.5 контракту від 24.05.2012 №24-05-2012 платіж за товар здійснюється 30% протягом 5 днів від дати інвойсу та 70 % протягом 45 днів від дати коносаменту. Інвойс, наданий до митного оформлення, датований 18.10.2021, а платіжне доручення 30.08.2021., коносамент датований 27.10.2021, а платіжне доручення 03.11.2021.

У позовній заяві позивач посилається на те, що покупцем перед відвантаженням товару виписаний проформа інвойс FX210827 від 27.08.2021 (доданий до матеріалів справи), і саме на цей інвойс містить посилання платіжне доручення №33 від 30.08.2021. В свою чергу, комерційний інвойс LKY211018 від 18.10.2021 був виписаний після того як товар був відвантажений і готовий до відправлення. Оплата 30% від ціни товару була здійснена 30.08.2021, тобто, в межах 5 денного строку від дати інвойсу FX210827. Стверджує, що інвойс FX210827 від 27.08.2021 був наданий відповідачу під час митного оформлення. В свою чергу, другий платіж 70 % від суми контракту здійснений 03.11.2021, тобто в межах 45 днів від дати складення коносаменту ZM 202110173 від 27.10.20221.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Крім того, оскільки в платіжному дорученні у призначенні платежу окрім проформи інвойсу FX210827 від 27.08.2021 міститься посилання на контракт №24-05-2012 від 24.05.2012, та специфікацію №34 від 30.08.2021, то це є належним доказом оплати товару за відповідним контрактом.

Аналогічна позиція, щодо умов оплати, викладена у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18.

Суд зазначає, що митний орган не уповноважений під час митного оформлення товару здійснювати перевірку виконання сторонами умов зовнішньоекономічного договору щодо оплати товару, наведені відповідачем розбіжності не стосуються числових складових митної вартості товару.

3. По-третє, за доводами відповідача відповідно до пп. «в» п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, разом з цим відповідно до п.6 Контракту зазначено, що товар поставляється в упаковці та з відповідним маркуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

Судом досліджено зміст контракту №24.05.2012 від 24.05.2012 та встановлено, що п.2.3. останнього визначено, що ціна товару включає в себе вартість тари, упаковки, маркування та страховки.

У зв`язку з цим, суд вважає необґрунтованим твердження митного органу, що у наданих документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що при здійсненні митного оформлення імпортованого товару позивачем у відповідності до ч.2ст.53 Митного кодексу Українинадано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а виявлені розбіжності не стосувались обов`язкових документів, визначених ч.2ст.53 Митного кодексу України, не могли бути підставою для витребування додаткових документів та не перешкоджали митному органу перевірити заявлену позивачем митну вартість.

При цьому суд враховує, що будь-яких належних доказів, які б свідчили про відсутність у наданих позивачем на підтвердження митної вартості товару документах відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, митний орган до суду не надав.

Крім того, стаття 57 Митного кодексу Українипередбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, та застосував резервний метод визначення митної вартості товарів. Так за змістом рішення з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості по товару «1 Конвеєрна стрічка з вулканізованої гуми» є більшим та становить 2,45 доларів США за кг нетто (МД від 29.11.2021 №UA100230/2021/337251) ніж заявлено декларантом 2,276447 доларів США за кг нетто.

Суд звертає увагу, що відповідач, приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №803/667/17.

Поряд з вищезазначеним, судом також враховується правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 02.03.2021 у справі №380/842/20, за змістом якої: «підставою для коригування відповідачем митної вартості товару слугувала інформація з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості».

Суд не приймає доводи митного органу про те, що за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, оскільки така обставина не є достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість обставини, якими мотивоване спірне рішення митного органу, не мають відношення до числового визначення заявленої позивачем митної вартості товару та мають формальний характер.

Підсумовуючи вищевикладене у сукупності, суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2481,00 грн., у зв`язку з чим вказана сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 257, 259-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства Виробниче об`єднання «Азовагроснаб» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товару №UA500020/2021/000204/2 від 17.12.2021.

Стягнути на користь Приватного підприємства Виробниче об`єднання «Азовагроснаб» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Приватне підприємство Виробниче об`єднання «Азовагроснаб», місцезнаходження: 71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Ростовська, буд.2Б; код ЄДРПОУ 36451570.

Відповідач Одеська митниця (відокремлений підрозділ Державної митної служби України), місцезнаходження: 65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21А; код ЄДРПОУ ВП 44005631.

Повне судове рішення складено 07.06.2022.

Суддя К.В. Мінаєва