Рішення
від 29.05.2022 по справі 380/15662/21
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2022 року м. Львів

справа №380/15662/21

провадження № П/380/15862/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Карп`як О.О.,

секретар судового засідання Раєнко О.В.,

за участю:

представника позивача Сабан М.Р.,

представника відповідача Щирби Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Сервіс 1» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

встановив:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Сервіс 1» (81118, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Ставчани, ЄДРПОУ 32602104, далі позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090, далі відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), у якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 06.04.2021 №7044/13010702 в частині нарахування податкового зобов`язання на суму 679156 грн. та за штрафними санкціями на суму 339578 грн;

-судові витрати розподілити у відповідності до положень КАС України.

Позиція позивача:

Позивач вважає, що висновки, викладені в акті перевірки про не підтвердження в ході перевірки факту реалізації підприємством транспортних послуг на адресу ТОВ «Агробізнес 2019» за період грудень 2019 на загальну суму 2347032,58 грн. в тому числі ПДВ 391172,10 грн., ТОВ «Таруно» за період листопад 2019 на загальну суму 580819,28 грн., в т.ч. ПДВ 96803,21 грн., ТОВ « Торговий дім «Фідлайф»» за період серпень 2019 на загальну суму 1528600 грн., в т.ч. ПДВ 254766, 67 грн.; про те, що надані до перевірки позивачем первинні документи хоча й відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального руху надання послуг з транспортування товару; про те, що господарські операції з ТОВ «Агробізнес 2019», ТОВ «Таруно», ТОВ «Торговий дім «Фідлайф» з реалізації послуг з транспортування товару містять ознаки нереальності їх здійснення; про те, що представлені документи не відображають реальний рух активів між учасниками господарської операції, тобто є недостовірними, мають статус формально складених та не підтверджують реальність здійснення господарських операцій є безпідставними, надуманими та недоведеними, та відповідно податкове повідомлення рішення від 06.04.2021 №7044/13010702, прийняте за результатами вказаної перевірки є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахування грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 679156 грн. та за штрафними санкціями на суму 339578 грн. Вказує, що господарські операції з вказаними контрагентами є підтвердженими. Спростовуючи аргументи відповідача зазначає, що обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов`язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків та не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів. Норми податкового законодавства не ставлять в залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права формування витрат чи податкового кредиту за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Проте, відповідачем в акті перевірки не наведено жодних аргументів, які підтверджують узгодженість дій позивача з безпосереднім контрагентом чи його контрагентами з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаність з такими діями постачальників. Крім того, відповідачем в акті перевірки не наведено жодних аргументів, що позивач та його контрагенти при укладенні вищевказаних договорів мали умисел на їх укладення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства чи мали намір на ухилення від оподаткування. Тому вважає, що відповідачем було зроблено помилкові висновки про відсутність господарських операцій між ТОВ «Транс Сервіс 1» та ТОВ «Агробізнес 2019». ТОВ «Таруно», ТОВ «Торговий дім «Фідлайф», а вказані в акті перевірки висновки є суб`єктивною думкою державного податкового інспектора. Таким чином, вважає, що відповідачем в ході перевірки, з порушенням норм чинного законодавства, було зроблено безпідставні та незаконні висновки щодо порушення позивачем податкового законодавства, у зв`язку з чим було прийнято незаконне податкове повідомлення рішення, що оскаржується. Просить позов задоволити.

04.11.2021 представником позивача подано відповідь на відзив. Вказує, що твердження відповідача, що акти виконання робіт (надання послуг) містять печатки та підписи сторін, проте в них не зазначено посаду і прізвище особи замовника, що відповідно не дозволяє ідентифікувати особу, яка причетна до здійснення господарської операції з реалізації транспортних послуг є безпідставними. Вказані акти містять печатку замовника. При цьому, печатка відноситься доданих, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин. Окрім того, дефекти в первинних документах, у разі якщо зазначена в них інформація дозволяє ідентифікувати суб`єктів господарювання та господарські операції, самі по собі не можуть свідчити про нереальне надання послуг, а їх підписання неідентифікованою особою є свідченням недобросовісності контрагента та не може слугувати підставою для притягнення платника податків до відповідальності. Твердження відповідача про дефектність первинних документів товарно транспортних накладних, зокрема відсутні обов`язкові реквізити, які повинні мати товарно транспортна накладна: супровідні документи на вантаж (накладна, сертифікат якості тощо), прізвища відповідальних осіб вантажоодержувача, відсутні підписи водія (експедитора), дата та номер довіреності вантажоодержувача ТМЦ вважає безпідставним, оскільки у товарно транспортних накладних графа «супровідні документи» заповнена, а в акті перевірки та відзиві відповідач не наводить переліку товарно транспортних накладних, які на думку відповідача не містять даних про супровідні документи та вантаж. Відсутність прізвища відповідальних осіб вантажоодержувача про прийняття вантажу та дати і номеру довіреності вантажоодержувача може свідчити про порушення правил перевезення саме з боку вантажоодержувача, оскільки саме він уповноважений заповняти відповідну графу товарно транспортної накладної. Водночас, у товарно транспортних накладних наявна відмітка вантажоодержувача про прийняття вантажу, при цьому жодних претензій щодо втрати (не видачі) вантажу вантажоодержувачу не пред`являли. Водночас вказує, що у товарно транспортних накладних наявні підписи водіїв. Твердження відповідача про те, що позивачем не представлено письмові заявки замовника не може бути свідченням відсутності реальності господарської операції, оскільки відповідно до пп.3.7, 3.8 наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 ,на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник надає перевізнику при наявності договору заявку відповідно до встановленої форми у строк, встановлений договором. За погодженням з перевізником замовник може передати заявку на перевезення вантажів електронними чи іншими засобами зв`язку. Вважає доводи відповідача, викладені у відзиві не спростовують доводів позивача щодо протиправності спірного податкового повідомлення рішення.

02.05.2022 представником позивача подано пояснення у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задоволити.

Заперечення відповідача:

21.10.2021 відповідач подав відзив, проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Перевіркою повноти визначення задекларованих платником податків показників у рядку 01 декларацій «Дохід від будь якої діяльності (з вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.10.2018 по 31.12.2019 встановлено їх заниження всього на суму 3773089 грн., в тому числі: за 3 квартали 2019 року 1315000 грн., за 2019 рік 3773089 грн (4 квартал 2019 року 2458089 грн.). За результатами аналізу наданих позивачем до перевірки документів, аналізу наявної в інформаційних базах інформації та наявної податкової інформації по взаєморозрахунках з ТзОВ «Агробізнес 2019» встановлено юридичну дефектність документів, а саме: в зазначених ТТН на перевезення товару відсутні обов`язкові реквізити, які повинні мати товарно транспортні накладні: супровідні документи на вантаж (накладна, сертифікат якості тощо), прізвища відповідальних осіб вантажоодержувача, відсутні підписи водія (експедитора), дата та номер довіреності вантажоодержувача ТМЦ; в актах виконання робіт (надання послуг) не зазначено посаду і прізвище особи замовника, що відповідно не дозволяє ідентифікувати особу, яка причетна до здійснення господарської операції з реалізації транспортних послуг; відсутні додатки до договорів перевезення щодо визначення пунктів завантаження та кінцевих пунктів призначення, а також відправників вантажу та вантажоодержувачів, зазначених у ТТН; відсутні письмові заявки замовника; згідно з даними ЄРПН не прослідковується рух товару по ланцюгу постачання (реалізації) від вантажовідправника до вантажоодержувача; згідно з даними ІС «Податковий блок» та ЄРПН не прослідковується наявність взаємовідносин між замовниками перевезення та вантажоодержувачами. За результатами аналізу наданих позивачем до перевірки документів, аналізу наявної в інформаційних базах інформації та наявної податкової інформації по взаєморозрахунках з ТОВ «Таруно» » встановлено юридичну дефектність документів, а саме: в зазначених ТТН на перевезення товару відсутні обов`язкові реквізити, які повинні мати товарно транспортні накладні: супровідні документи на вантаж (накладна, сертифікат якості тощо), прізвища відповідальних осіб вантажоодержувача, відсутні підписи водія (експедитора), дата та номер довіреності вантажоодержувача ТМЦ; в актах виконання робіт (надання послуг) не зазначено посаду і прізвище особи замовника, що відповідно не дозволяє ідентифікувати особу, яка причетна до здійснення господарської операції з реалізації транспортних послуг; відсутні додатки до договорів перевезення щодо визначення пунктів завантаження та кінцевих пунктів призначення, а також відправників вантажу та вантажоодержувачів, зазначених у ТТН; відсутні письмові заявки замовника; згідно з даними ЄРПН не прослідковується рух товару по ланцюгу постачання (реалізації) від вантажовідправника до вантажоодержувача; накладні, сертифікати якості (походження, відповідності тощо), та відповідно надання послуг з його транспортування. За результатами аналізу наданих позивачем до перевірки документів, аналізу наявної в інформаційних базах інформації та наявної податкової інформації по взаєморозрахунках з ТОВ «Торговий дім «Фідлайф» встановлено юридичну дефектність документів, а саме: в зазначених ТТН на перевезення товару відсутні обов`язкові реквізити, які повинні мати товарно транспортні накладні: супровідні документи на вантаж (накладна, сертифікат якості тощо), прізвища відповідальних осіб вантажоодержувача, відсутні підписи водія (експедитора), дата та номер довіреності вантажоодержувача ТМЦ; в актах виконання робіт (надання послуг) не зазначено номерів ТТН ,що не дає змогу ідентифікувати обсяг виконаних перевезень; відсутні додатки до договорів перевезення, які визначають умови перевезення, пункт завантаження та кінцевий пункт призначення, вартість послуг та письмові заявки замовника; згідно з даними ЄРПН не прослідковується рух товару по ланцюгу постачання (реалізації) від виробника до вантажоодержувача. Враховуючи вищенаведене, в ході перевірки факт реалізації позивачем вищевказаних транспортних послуг на адресу ТОВ «Агробізнес 2019» у період грудень 2019 на загальну суму 2347032,58 грн., в т.ч. ПДВ 391172,10 грн., ТОВ «Таруно» за період листопад 2019 року на загальну суму 580819,28 грн., в т.ч. ПДВ 96803,21 грн., ТОВ «Торговий дім «Фідлайф» за період серпень 2019 року на загальну суму 1528600 грн., в тому числі ПДВ 254766,67 грн. не підтверджуються. Надані до перевірки позивачем первинні документи хоча й відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального руху надання послуг з транспортування товару з вказаними контрагентами, оскільки господарська діяльність контрагентів має ознаки нереальності здійснення операцій, представлені документи не відображають реальний рух активів між учасниками господарських операцій, тобто є недостовірними, мають статус формально складених та не підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Оскільки реальність вчинення господарських операцій з даними контрагентами відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій. Отже, вважає, що на порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України за період серпень, листопад та грудень 219 року позивачем безпідставно завищено податкове зобов`язання з податку на додану вартість по нереальних операціях та безпідставно виписаних податкових накладних на адресу ТОВ «Агробізнес 2019», ТОВ «Таруно», ТОВ «Торговий дім «Фідлайф» на загальну суму 742742 грн. Також, порушуючи вимоги п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України підприємством занижено податкове зобов`язання по податку на додану вартість у зв`язку з не нарахуванням податкових зобов`язань при реалізації транспортних послуг невстановленим особам на загальну суму 742742 грн.. Порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України за період серпень, листопад та грудень 2019 року не призвели до заниження чи завищення позитивного (від`ємного) значення різниця між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до бюджету. З огляду на вищенаведене .просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача в судому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у відзиві, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою від 21.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 22.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

На підставі направлень від 04.03.2020 №№2939-2943, від 09.02.2021 №№1144-1147, 1109, виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області , плану графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2020 рік, наказу від 18.02.2020 №1156, працівниками відповідача проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Сервіс 1» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2018 по 31.12.2019, валютного законодавства за період з 01.10.2018 по 31.12.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 31.12.2019, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 17.03.2021 №5360/13-01-07-02/32602104 (далі акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

-п.3 розділу ІІІ П(С)БО 1, п.5 П(С)БО15, пп. 134.1.1. п.134.1, ст.134, пп. 140.5.4 п.140.5 ст.140 ПК України, в результаті чого встановлено заниження підприємством податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 811298 грн., в тому числі за 4 квартал 2018 року на суму 68407 грн., за 3 квартали 2019 року на суму 236700 грн., за 2019 рік на суму 742891 грн (4 квартал 2019 року 506191 грн.);

-п.51.1 ст.51, абз. «б» п.176.2 стю176 ПК України, підприємство не відобразило подало не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків за 2 квартал 2019 року.

На підставі висновків акта перевірки від 17.03.2021 №5360/13-01-07-02/32602104, Головним управління ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення рішення від 06.04.2021 №7044/13010702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 1216947 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 811298 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 405649 грн.

Як вказано у акті перевірки, перевіркою повноти визначення підприємством податку на прибуток за період з 01.10.2018 по 31.12.2019 встановлено його заниження на загальну суму 811298 грн., в тому числі за 4 квартал 2018 року на загальну суму 68407 грн., за 3 квартали 2019 року на суму 236700 грн., за 2019 рік на суму 742891 грн (4 квартал 2019 року 506191 грн.) в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено у п.3.1.1.1. розділу 3 даного акта перевірки.

Відповідно до висновків акта перевірки, на порушення п.185.1 ст.185 .п.187.1 ст.187 ПК України за період серпень, листопад та грудень 2019 позивачем безпідставно завищено податкове зобов`язання з податку на додану вартість по нереальних операціях та безпідставно виписаних податкових накладних на адресу ТОВ «Агробізнес 2019», ТОВ «Таруно», ТОВ «Торговий дім «Фідлайф» за період серпень, листопад, грудень 2019 року на загальну суму 742742 грн., в тому числі за період: серпень 2019 в сумі 254767 грн.; листопад 2019 в сумі 96803 грн.; грудень 2019 в сумі 391172 грн. Також в порушення вимог п.187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188 ПК України підприємством занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у зв`язку не нарахуванням податкових зобов`язань при реалізації транспортних послуг невстановленим особам на суму 742742 грн. Вказані порушення не призвели до заниження чи завищення позитивного (від`ємного) значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету. В ході перевірки факт реалізації позивачем транспортних послуг на адресу ТОВ «Агробізнес 2019» за період грудень 2019 року на загальну суму 2347032,58 грн. в тому числі ПДВ 391172,10 грн., ТОВ «Таруно» за період листопад 2019 року на загальну суму 580819,28 грн., в тому числі ПДВ 96803,21 грн., ТОВ «Торговий дім «Фідлайф» за період серпень 2019 року на загальну суму 1528600 грн. в тому числі ПДВ 254766,67 грн. не підтверджуються. Перевіркою не підтверджено реальність виконання операцій з вказаними контрагентами. Надані до перевірки первинні документи хоча й відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального руху надання послуг з транспортування ТОВ «Транс Сервіс 1», з наступних причин: господарська діяльність контрагентів має ознаки нереальності здійснення операцій; представлені до перевірки документи не відображають реальний рух активів між учасниками господарських операцій, тобто є недостовірними, мають статус формально складених та не підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, тому вважає, що у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій. Тому господарські операції з ТОВ «Агробізнес 2019», ТОВ «Таруно», ТОВ «Торговий дім «Фідлайф» з реалізації послуг з транспортування товару містять ознаки нереальності їх здійснення. Вказує, що дані операції є лише оформлені документально, та фактично не відбувались.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України)).

Закріплений у ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктами 21.1.1 - 21.1.5 пункту 21.1 статті 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015р. (далі - Порядок 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2 Пункт 4 розділу III Порядку 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Щодо висновків контролюючого органу, що факт реалізації позивачем транспортних послуг ТОВ «Транс Сервіс 1»на адресу ТОВ «Агробізнес 2019» за період грудень 2019 року на загальну суму 2347032,58 грн. в тому числі ПДВ 391172,10 грн., ТОВ «Таруно» за період листопад 2019 року на загальну суму 580819,28 грн., в тому числі ПДВ 96803,21 грн., ТОВ «Торговий дім «Фідлайф» за період серпень 2019 року на загальну суму 1528600 грн. в тому числі ПДВ 254766,67 грн. не підтверджуються. Вказані висновки обґрунтовуються тим, що надані до перевірки первинні документи хоча й відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального руху надання послуг з транспортування ТОВ «Транс Сервіс 1», з наступних причин: господарська діяльність контрагентів має ознаки нереальності здійснення операцій; представлені до перевірки документи не відображають реальний рух активів між учасниками господарських операцій, тобто є недостовірними, мають статус формально складених та не підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, тому вважає, що у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій. Тому господарські операції з ТОВ «Агробізнес 2019», ТОВ «Таруно», ТОВ «Торговий дім «Фідлайф» з реалізації послуг з транспортування товару містять ознаки нереальності їх здійснення. Вказує, що дані операції є лише оформлені документально, та фактично не відбувались.

1.Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Сервіс 1» (перевізник) та ТОВ «Агробізнес 2019» (замовник) укладено договір транспортного перевезення від 05.06.2019 №05/06/19-П, відповідно до якого перевізник зобов`язується надати замовнику послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених в даному договорі (додатках до даного договору), автомобільним транспортом, а замовник прийняти й оплатити належним чином виконані перевізником послуги по перевезенню. Кількість вантажу визначається у товаротранспортних накладних. Пункт завантаження та кінцевий пункт призначення згідно додатків. Відповідно до п.2.3 вказаного договору, належне виконання перевізником умов даного договору оформляється актом виконаних робіт, що підписується представником перевізника і замовника. Згідно п.3.1 вказаного договору, вартість послуг по перевезенню вантажу визначається перевізником та вказується у додатках до даного договору. Відповідно до п.7.1 договору, даний договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2019 року.

Сторонами складено і підписано додатки до договору від 05.06.2019 №05/06/19-П:

-№1 від 05.06.2019, відповідно до якого: вантаж олія, пункт завантаження смт. Березанка, Миколаївська обл., кінцевий пункт призначення м. Южне, Одеська обл.; вартість послуг по перевезенню однієї тони вантажу згідно вищенаведеного маршруту становить 189 грн. з ПДВ;

-№2 від 05.06.2019, відповідно до якого: вантаж олія, пункт завантаження смт. Березанка, Миколаївська обл., кінцевий пункт призначення м. Чорноморськ, Одеська обл.; вартість послуг по перевезенню однієї тони вантажу згідно вищенаведеного маршруту становить 273 грн. з ПДВ.

На підтвердження виконання умов вказаного договору сторонами складено акти викання робіт (надання послуг):

від 21.12.2019 №31800 (маршрут Березанка Южне, кількість 673,9 т, вартість з ПДВ 127 367,10 грн.);

від 21.12.2019 №31819 (маршрут Березанка Чорноморськ, кількість 2172,54 т, вартість з ПДВ 593103,42 грн.);

від 31.12.2019 №32733 (маршрут Березанка Южне, кількість 1592,18т, вартість з ПДВ 300922,02 грн.);

від 31.12.2019 №32623 (маршрут Березанка Чорноморськ, кількість 728,18 т, вартість з ПДВ 198793,14 грн.);

від 31.12.2019 №32716 (маршрут Березанка Чорноморськ, кількість 919,38 т, вартість з ПДВ 250990,74 грн.).

Вказані акти підписані сторонами договору, завірені печатками підприємств. У актах зазначено перелік транспортних засобів ,якими здійснено перевезення та перелік товарно транспортних накладних.

Згідно наданих товарно транспортних накладних, перевізником олії виступає позивач, замовником ТОВ «Агробізнес 2019».

В бухгалтерському обліку підприємства вказані операції відображення наступними бухгалтерськими проведеннями: Дт361 Кт 70- визнано дохід від реалізації послуг; Дт 70 Кт 643 відображено податкове зобов`язання з ПДВ; Дт 311 Кт 361 отримано кошти.

Позивачем виписано податкові накладні на реалізацію послуг ТОВ «Агробізнес 2019» за грудень 2019 року на загальну суму 1471176,42 грн. в тому числі ПДВ 245196,07 грн. Зазначені податкові накладні ТОВ «Транс Сервіс 1» зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податок на додану вартість згідно з виданими податковими накладними включено позивачем до складу податкових зобов`язань в Декларації з податку на додану вартість за грудень 2019 року.

Позивачем на виконання вказаного договору виписано рахунки на оплату.

Отримання коштів від ТОВ «Агробізнес 2019» на виконання вказаного договору підтверджується випискою банку, всього 1195390,14 грн., де в призначенні платежу вказано послуги перевезення згідно договору №05/06/19-П від 05.06.2019 та вказано номери та дату рахунків.

Також сторонами складено акти звірки.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Сервіс 1» (перевізник) та ТОВ «Агробізнес 2019» (замовник) укладено договір транспортного перевезення від06.06.2019 №060619, відповідно до якого перевізник зобов`язується надати замовнику послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених в даному договорі (додатках до даного договору), автомобільним транспортом, а замовник прийняти й оплатити належним чином виконані перевізником послуги по перевезенню. Кількість вантажу визначається у товаротранспортних накладних. Пункт завантаження та кінцевий пункт призначення згідно додатків. Згідно п.3.1 вказаного договору, вартість послуг по перевезенню вантажу визначається перевізником та вказується у додатках до даного договору. Відповідно до п.7.1 договору, даний договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 року.

Сторонами складено і підписано додатки до договору від 06.06.2019 №060619:

-№1 від 06.06.2019, відповідно до якого: вантаж шрот, пункт завантаження смт. Березанка, Миколаївська обл., кінцевий пункт призначення м. Одеса, Одеська обл.; вартість послуг по перевезенню однієї тони вантажу згідно вищенаведеного маршруту становить 211 грн. з ПДВ;

-№2 від 06.06.2019, відповідно до якого: вантаж шрот, пункт завантаження смт. Березанка, Миколаївська обл., кінцевий пункт призначення с.Визирка, Лиманський район, Одеська обл.; вартість послуг по перевезенню однієї тони вантажу згідно вищенаведеного маршруту становить 174 грн. з ПДВ;

-№3 від 06.06.2019, відповідно до якого: вантаж шрот, пункт завантаження смт. Березанка, Миколаївська обл., кінцевий пункт призначення м. Одеса, Одеська обл.; вартість послуг по перевезенню однієї тони вантажу згідно вищенаведеного маршруту становить 228 грн. з ПДВ;

На підтвердження виконання умов вказаного договору сторонами складено акти викання робіт (надання послуг):

від 19.12.2019 №31652 (маршрут Березанка Усатове, кількість 1220,38 т, вартість з ПДВ 278246,64 грн.);

від 24.12.2019 №31989 (маршрут Березанка Южне, кількість 348,44 т, вартість з ПДВ 60628,56 грн.);

від 24.12.2019 №32003 (маршрут Березанка Одеса, кількість 166,84 т, вартість з ПДВ 40041,60 грн.);

від 31.12.2019 №33110 (маршрут Березанка Одеса, кількість 983,78 т, вартість з ПДВ 236107,20 грн.);

від 31.12.2019 №32929 (маршрут Березанка Нові Біляри, кількість 111,3 т, вартість з ПДВ 19366,20 грн.);

від 31.12.2019 №32858 (маршрут Березанка Одеса, кількість 567,26 т, вартість з ПДВ 119689,60 грн.);

від 31.12.2019 №32830 (маршрут Березанка Южне, кількість 302,14 т, вартість з ПДВ 52572,36 грн.);

від 31.12.2019 №32747 (маршрут Березанка Нові Білярі, кількість 85,6 т, вартість з ПДВ 14894,40 грн.);

від 31.12.2019 №32738 (маршрут Березанка Усатове, кількість 238,2 т, вартість з ПДВ 54309,60 грн.).

Вказані акти підписані сторонами договору, завірені печатками підприємств. У актах зазначено перелік транспортних засобів, якими здійснено перевезення та перелік товарно транспортних накладних.

Позивачем виписано податкові накладні на реалізацію послуг ТОВ «Агробізнес 2019» за грудень 2019 року на загальну суму 875856,16 грн. в тому числі ПДВ 145976,03 грн. Зазначені податкові накладні ТОВ «Транс Сервіс 1» зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем на виконання вказаного договору виписано рахунки на оплату.

Отримання коштів від ТОВ «Агробізнес 2019» на виконання вказаного договору підтверджується виписками банку, де в призначенні платежу вказано послуги перевезення згідно договору №060619 від 06.06.2019 та вказано номери та дату рахунків.

Також сторонами складено акти звірки.

Перелік товарно транспортних накладених наведено у акті перевірки та долучено позивачем їх копії до матеріалів справи.

В акті перевірки відповідач вказав, що перевіркою встановлено, що ТОВ «Агробізнес 2019» задекларовано придбання та постачання послуг з перевезення вантажу в різних одиницях виміру: так, згідно з даними зареєстрованих податкових накладних придбання послуг від позивача здійснювалось в тонах, а постачання послуг контрагентам покупцям в штуках. Окрім того, в обсязі наданих до перевірки документів та отриманої інформації, при аналізі ланцюгів поставок олії та шроту неможливо встановити коло останніх контрагентів, які мали можливість придбати даний товар, дослідити походження товару, оскільки в наданих до перевірки ТТН не зазначено супровідних документів на вантаж (видаткові накладні, сертифікати якості, та відповідно надання послуг з його транспортування. Таким чином, перевіркою не підтверджено реальність здійснення позивачем операцій з продажу послуг з перевезення олії та шроту для ТОВ «Агробізнес 2019» за грудень 2019 року.

Отже, за результатами аналізу наданих позивачем до перевірки документів, аналізу наявної в інформаційних базах інформації та наявної податкової інформації по взаєморозрахунках з ТОВ «Агробізнес 2019» встановлено:

-у зазначених ТТН на перевезення товару відсутні обов`язкові реквізити, які повинні мати товарно транспортні накладні: супровідні документи на вантаж, прізвища відповідальних осіб вантажоодержувача, відсутні підписи водія (експедитора), дата та номер довіреності вантажоодержувача ТМЦ;

-в актах виконання робіт (надання послуг) не зазначено посаду і прізвище особи замовника, що відповідно не дозволяє ідентифікувати особу, яка причетна до здійснення господарської операції з реалізації транспортних послуг;

- відсутні додатки до договорів перевезення щодо визначення пунктів завантаження та кінцевих пунктів призначення, а також відправників вантажу та вантажоодержувачів, зазначених у ТТН;

- відсутні письмові заявки замовника;

-згідно з даними ЄРПН не прослідковується рух товару по ланцюгу постачання (реалізації) від вантажовідправника до вантажоодержувача;

-згідно з даними ІС «Податковий блок та ЄРПН не прослідковується наявність взаємовідносин між замовниками перевезення та вантажоодержувачами.

2.Між ТзОВ «Транс Сервіс 1» (перевізник) та ТОВ «Таруно» (замовник) укладено договір транспортного перевезення №051119 від 05.11.2019 року відповідно до якого перевізник зобов`язується надати замовнику послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених в даному договорі (додатках до даного договору), автомобільним транспортом, а замовник прийняти й оплатити належним чином виконані перевізником послуги по перевезенню. Кількість вантажу визначається у товаротранспортних накладних. Пункт завантаження та кінцевий пункт призначення згідно додатків. Відповідно до п.2.3 вказаного договору, належне виконання перевізником умов даного договору оформляється актом виконаних робіт, що підписується представником перевізника і замовника. Згідно п.3.1 вказаного договору, вартість послуг по перевезенню вантажу визначається перевізником та вказується у додатках до даного договору. Відповідно до п.7.1 договору, даний договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 року.

Сторонами складено і підписано додатки до договору від 05.11.2019 №051119:

-№1 від 05.11.2019, відповідно до якого: вантаж олія соняшникова нерафінована, пункт завантаження Україна, с. Знаменівка, Дніпропетровська обл.., кінцевий пункт призначення ТОВ МП «Термінал Укрхарчосбутсировина» за адресою: Україна, Миколаївська обл., Жовтневий район, с. Галицинове, вул. Набережна,27; вартість послуг по перевезенню однієї тони вантажу згідно вищенаведеного маршруту становить 850 грн. з ПДВ.

На підтвердження виконання умов вказаного договору сторонами складено акти викання робіт (надання послуг):

від 13.11.2019 №28607 (кількість 491,54 т, вартість з ПДВ 417807,04 грн.);

від 20.11.2019 №29205 (кількість 191,78 т, вартість з ПДВ 163012,24 грн).

Вказані акти підписані сторонами договору, завірені печатками підприємств. У актах зазначено перелік транспортних засобів, якими здійснено перевезення та перелік товарно транспортних накладних.

Згідно наданих товарно транспортних накладних, перевізником олії виступає позивач, замовником ТОВ «Таруно».

Позивачем виписано податкові накладні на реалізацію послуг ТОВ «Таруно» за листопад 2019 року на загальну суму 580819,28 грн. в тому числі ПДВ 96803,21 грн. Зазначені податкові накладні ТОВ «Транс Сервіс 1» зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податок на додану вартість згідно з виданими податковими накладними включено позивачем до складу податкових зобов`язань в Декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року.

Позивачем на виконання вказаного договору виписано рахунки на оплату.

Отримання коштів від ТОВ «Таруно» на виконання вказаного договору підтверджується виписками банку, де в призначенні платежу вказано номери та дату виставлених рахунків на оплату послуг.

В акті перевірки відповідач вказав, що перевіркою встановлено юридичну дефектність товарно транспортних накладних, зокрема в зазначених ТТН відсутні обов`язкові реквізити: супровідні документи на вантаж (накладна, сертифікат якості тощо), прізвища відповідальних осіб вантажоодержувача, відсутні підписи водія (експедитора), дата та номер довіреності вантажоодержувача ТМЦ. Вказано, що на адресу ГУ ДПС надійшла негативна податкова інформація щодо ТОВ «Таруно», відповідно до якої встановлено відсутність підприємства за податковою адресою ,на підприємстві відсутні основні фонди, підприємство не надає звіти з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку. У зв`язку з чим, відповідач дійшов висновку про відсутність на підприємстві відповідних ресурсів, необхідних для здійснення вищенаведених господарських операцій. Тому у контролюючого органу немає можливості встановити де, та за яких умов було здійснено придбання ТМЦ, його зберігання , транспортування інше. Тому, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Таруно» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту. Таким чином, перевіркою встановлено проведення операцій без реального настання правових наслідків, проведення операцій лише з оформлення документів без реального руху робіт (послуг), спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб від ТОВ «Транс Сервіс 1», не підтверджується проведення фінансово господарських взаємовідносин по реалізації послуг перевезення на ТОВ «Таруно» за листопад 2019 року.

- відсутні письмові заявки замовника;

- згідно з даними ІС «Податковий блок» та ЄРПН не прослідковується наявність взаємовідносин між замовниками перевезення та вантажоодержувачами;

3.Між ТОВ «Транс Сервіс -1» (перевізник) та ТОВ «Фідлайф» (замовник) укладено договір транспортного перевезення №060219-КЗ від 06.02.2019, відповідно до якого перевізник зобов`язується надати замовнику послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених в даному договорі (додатках до даного договору), автомобільним транспортом, а замовник прийняти й оплатити належним чином виконані перевізником послуги по перевезенню. Кількість вантажу визначається у товаротранспортних накладних. Пункт завантаження та кінцевий пункт призначення згідно додатків. Згідно п.3.1 вказаного договору, вартість послуг по перевезенню вантажу визначається перевізником та вказується у додатках до даного договору. Згідно п.3.2 договору, датою виконання перевезення є дата зазначена в акті виконання робіт. Відповідно до п.7.1 договору, даний договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2019 року.

На підтвердження виконання умов вказаного договору сторонами складено акти викання робіт (надання послуг):

від 13.08.2019 №19057 (маршрут Бараниківка - Діанівка, вантаж комбікорм, кількість 138 т, вартість з ПДВ 103500 грн.);

від 13.08.2019 №19086 (маршрут Бараниківка- П`ятигірське, вантаж комбікорм, кількість 139,8 т, вартість з ПДВ 76889,44 грн.);

від 13.08.2019 №19067 (маршрут Бараниківка - Маяки, вантаж комбікорм, кількість 205,86 т, вартість з ПДВ 72051,83 грн.);

від 19.08.2019 №19526 (маршрут Красноріченське - Городище, вантаж шрот соняшниковий, кількість 24,16 т, вартість з ПДВ 8818,50 грн.);

від 19.08.2019 №19534 (маршрут Красноріченське - Донцівка, вантаж шрот соняшниковий, кількість 23,72 т, вартість з ПДВ 8302,09 грн.);

від 19.08.2019 №19537 (маршрут Бараниківка - Маяки, вантаж комбікорм, кількість 159,74 т, вартість з ПДВ 55909,64 грн.);

від 23.08.2019 №20015 (маршрут Бараниківка- Діанівка, вантаж комбікорм, кількість 139,26 т, вартість з ПДВ 104445,00 грн.);

від 27.08.2019 №20134 (маршрут Бараниківка- Маяки, вантаж комбікорм, кількість 159,84 т, вартість з ПДВ 55944,64 грн.);

від 27.08.2019 №20144 (маршрут Бараниківка- П`ятигірське, вантаж комбікорм, кількість 654,42 т, вартість з ПДВ 359928,38 грн.);

від 31.08.2019 №21145 (маршрут Бараниківка- Діанівка, вантаж комбікорм, кількість 255,5 т, вартість з ПДВ 191625 грн.);

від 31.08.2019 №21164 (маршрут Бараниківка- Маяки, вантаж комбікорм, кількість 276,6 т, вартість з ПДВ 96811,10 грн.);

від 31.08.2019 №21199 (маршрут Бараниківка- П`ятигірське, вантаж комбікорм, кількість 676,16 т, вартість з ПДВ 371885,29 грн.);

від 31.08.2019 №21160 (маршрут Красноріченське - Бараниківка, вантаж горох, кількість 242,4 т, вартість з ПДВ 14544 грн.);

від 31.08.2019 №21158 (маршрут Красноріченське - Донцівка, вантаж шрот соняшниковий, кількість 22,7 т, вартість з ПДВ 7945,09 грн.).

Вказані акти підписані сторонами договору, завірені печатками підприємств. У актах зазначено перелік транспортних засобів, якими здійснено перевезення.

Згідно наданих товарно транспортних накладних, перевізником олії виступає позивач, замовником та вантажовідправником ТОВ «Торговий дім «Фідлайф».

Позивачем виписано податкові накладні на реалізацію послуг ТОВ «Торговий дім «Фідлайф» за серпень 2019 року на загальну суму 1528600 грн. в тому числі ПДВ 254766,67 грн. Зазначені податкові накладні ТОВ «Транс Сервіс 1» зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податок на додану вартість згідно з виданими податковими накладними включено позивачем до складу податкових зобов`язань в Декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року.

Отримання коштів від ТОВ «Торговий дім «Фідлайф» на виконання вказаного договору підтверджується виписками банку, де в призначенні платежу вказано оплата за транспортні послуги згідно договору 060219-КЗ від 06.02.2019.

В акті перевірки відповідач вказав, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення ТОВ «Транс Сервіс 1» операцій з продажу послуг з перевезення комбікорму, гороху та шроту для ТОВ «Торговий дім «Фідлайф» за серпень 2019 року. За результатами перевірки взаєморозрахунків ТОВ «Транс Сервіс 1» з ТОВ «Торговий дім «Фідлайф» за листопад 2019 року, при реалізації послуг по транспортуванню комбікорму, гороху та шроту соняшникового встановлено неможливість здійснення даних господарських операцій з ідентифікованим товаром у зв`язку з відсутністю факту джерела його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, яка доказується щодо суб`єктів господарювання ланцюга, з урахуванням їх місця у ланцюгу.

-в актах виконання робіт (надання послуг) не зазначено номерів ТТН, що не дає змогу ідентифікувати обсяг виконаних перевезень;

- відсутні додатки до договорів перевезення, які визначають умови перевезення, пункт завантаження та кінцевий пункт призначення, вартість послуг та письмові заявки замовника;

-згідно з даними ЄРПН не прослідковується рух товару по ланцюгу постачання (реалізації) від вантажовідправника до вантажоодержувача.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (надалі Закон 996) встановлено, що первинний документ це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення і повинен мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 Закону України 996 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону 996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Мета, склад і принципи складання фінансової звітності визначені Національним положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженим наказом Мінфіну України від 07.02.2013 № 73 та зареєстрованим в Мінюсті 28.02.2013 за № 336/22868.

Згідно з п.3 розділу ІІІ П(С)БО № 1 фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 №860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за

умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів

однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Відповідно до п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 №860/4153, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт,

послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок,

повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.188.1 ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Твердження контролюючого органу, що викладені в акті перевірки про те, що перевіркою повноти отримання коштів від ТОВ «Агробізнес 2019», перерахування яких не пов`язано з наданням транспортних послуг в загальній сумі 1195390,14 грн. відповідно до банківських виписок за 02.12.2019, 16.12.2019, 24.12.2019 є безпідставними, оскільки вказані оплати були здійснені ТОВ «Агробізнес 2019» за попередній період (попередні перевезення), до яких у контролюючого органу були відсутні зауваження, що підтверджується рахунками на оплату та вказаними виписками банку, актами звірки взаєморозрахунків.

Твердження контролюючого органу про те, що задекларовані об`єкти оподаткування не відповідають основному виду діяльності ТОВ «Агробізнес 2019», оскільки відсутні у такого основні засоби, інформація про земельні ділянки не може свідчити про відсутність реальності господарської операції. Оскільки відсутність у контрагента матеріальних ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки відсутність основних засобів у юридичної особи не може свідчити про реальність чи нереальність господарської операції.

Твердження відповідача про те, що працівники ТОВ «Таруно» одночасно працюють на декількох підприємствах, що на думку контролюючого органу може свідчити про неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності в частині придбання та реалізації ТМЦ наявними трудовими ресурсами є необґрунтованими, оскільки відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської діяльності, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Щодо висновку, викладеного у акті перевірки про те, що в актах виконання робіт (надання послуг) не зазначено посаду і прізвище особи замовника, що відповідно не дозволяє ідентифікувати особу, яка причетна до здійснення господарської операції з реалізації транспортних послуг. Вказані акти виконання робіт (надання послуг) місять печатки сторін, що на думку суду надає можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, що узгоджується з рішенням Верховного Суду від 23.07.2019 року у справі № 918/780/18.Окрім того, дефекти у первинних документах, у разі, якщо зазначена у них інформація дає можливість ідентифікувати суб`єктів господарювання та господарські операції, самі по собі не можуть свідчити про нереальність надання послуг, а їх підписання неідентифікованою особою не може слугувати підставою для притягнення платника податку до відповідальності.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №816/62/16, суди попередніх інстанцій визнали не переконливим довід відповідача про дефектність первинних документів (такими недоліками, як стверджує ГУ ДПС, є відсутність у окремих податкових накладних підпису особи, що їх склала, та печатки контрагента-постачальника; в окремих видаткових накладних даних щодо осіб, які їх підписали; недоліки у товарно-транспортних накладних щодо повноти відомостей щодо адреси пункту навантаження (розвантаження), місця розташування складу, відсутність печатки та реквізитів перевізника) як свідчення безтоварності господарських операцій, на які були виписані ці документи. Висновок судів, що відсутність окремих документів, помилки у їх оформленні не є достатньою підставою для встановлення факту фіктивності (безтоварності) господарської операції, якщо інші докази у справі в сукупності підтверджують, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце, відповідає вище наведеному висновку Верховного Суду.

Окрім того, твердження відповідача про дефектність первинних документів товарно транспортних накладних, зокрема відсутності обов`язкових реквізитів, які повинні мати товарно транспортні накладні: супровідні документи на вантаж (накладна, сертифікат якості тощо), прізвища відповідальних осіб вантажоодержувача, відсутні підписи водія (експедитора), дата і номер довіреності вантажоодержувача ТМЦ є необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно умов поданих договорів, обов`язок оформлення товарно транспортних накладних, сертифікатів якості покладено на замовника.

Згідно п. 1 наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі Наказ №363), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до п.11.1 Наказу №363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Таким чином, саме товарно транспортна накладна, а не інші супровідні документи на вантаж є належним доказом здійснення такого перевезення вантажу.

Окрім того, відповідно до п.11.3 наказу №363, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

При цьому, у товарно транспортних накладних за грудень 2019 року (по операціях з контрагентом ТОВ «Агробізнес 2019»), графа «супровідні документи» заповнена. Слід також вказати, що у акті перевірки відповідачем не наведено переліку товарно транспортних накладних, які на думку контролюючого органу не містять вказаних даних. Також матеріалами справи спростовано доводи контролюючого органу про відсутність у товарно транспортних накладних підписів водіїв, доказів зворотного відповідачем не подано.

Відсутність прізвища відповідальних осіб вантажоодержувача про прийняття вантажу та дати і номеру довіреності вантажоодержувача може свідчити про порушення правил перевезення саме з боку вантажоодержувача, оскільки саме він уповноважений заповнювати відповідну графу у товарно транспортній накладній. Водночас, у поданих позивачем товарно транспортних накладних наявна відмітка вантажоодержувача про прийняття вантажу. Проте, в акті перевірки відповідачем не наведено переліку товарно транспортних накладних, які на думку контролюючого органу не містять відмітки вантажоодержувача про отримання товару.

Щодо доводів відповідача про ненадання письмових заявок замовника, суд такі відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до п.3.7, 3.8 Наказу №363, на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник надає Перевізнику при наявності Договору заявку відповідно до встановленої форми (додаток 4 до Договору). У разі масових перевезень вантажів, особливо будівельних на місця будівництв, а також сільськогосподарських вантажів для їх переробки або у місця довгострокового зберігання, Замовник повинен до заявки додати також погоджений з Перевізником графік виконання перевезень із зазначенням добового або середньодобового обсягу перевезень, а також початку і кінця роботи змін. Заявка подається Перевізнику у строк, визначений Договором. За погодженням із Перевізником Замовник може передати заявку на перевезення вантажів електронними чи іншими засобами зв`язку. У цьому випадку в такій заявці мають бути необхідні відомості, які характеризують найменування та кількість вантажу, адреси вантаження та розвантаження, відстані перевезення та рід упаковки.

Згідно наданих позивачем пояснень з цього питання встановлено, що процес обміну інформацією між позивачем та вказаними контрагентами відбувався за допомогою телефонного зв`язку. Даний спосіб комунікації був запропонований в основному через зміни щодо місць завантаження/розвантаження та кількості вантажу, а також необхідного транспорту на наступний день, що відбувались протягом доби та в не робочий час. Вказані обставини підтверджуються листами ТОВ «Таруно» від 28.04.2022, ТОВ «Агробізнес 2019» від 26.04.2022 №001-26-04/2022 ,ТОВ «Фідлайф» від 20.04.2022 року, що долучені до матеріалів справи. Також в поясненнях позивача наведено перелік його працівників (менеджерів) та уповноважених осіб контрагентів, які брали участь в оформленні заявок.

Пункт 201.10 статті 201.ПК України. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

Стаття 1.Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частина друга статті 3. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частини перша та друга статті 9. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88:

Пункт 2.1.Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пункт 2.4.Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Пункт 2.15. Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Пункт 2.16. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, податковим законодавством встановлені вимоги до належного оформлення первинних документів.

Суд зазначає, що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, і таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, які мають бути належним чином оформлені, в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення таких операцій і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У справі, що розглядається, позивачем, як під час перевірки так і до суду першої інстанції, було надано документи за господарськими операціями з його контрагентами оформлені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, які у повній мірі відображають зміст господарських операцій з вказаними контрагентами, що, в свою чергу, не було спростовано контролюючим органом жодними належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами за вказаний період.

Крім того, щодо посилань контролюючого органу про відсутність у контрагентів позивача ресурсів для досягнення відповідної економічної мети та здійснення господарської діяльності, суд зазначає наступне. Так, у справі що розглядається, контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів позивача трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення та ін. були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару/наданні послуг обумовлених укладеними договорами з позивачем, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку кожного контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Суд зазначає, що висновки про відсутність у контрагентів позивача матеріально-технічних ресурсів, як і не подання такими контрагентом звітності, контролюючим органом зроблено на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація, носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а, отже, така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.02.2022 у справі №640/62/20.

Відповідно до сталої судової практики (зокрема, постанова Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 826/11531/14, постанови Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 19 листопада 2019 року у справі № 826/487/16) надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійснення операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов, зокрема бюджетного відшкодування.

Як встановлено судом, позивач на підставі договорів надавав послуги з транспортного перевезення ТОВ «Агробізнес 2019», ТОВ «Таруно», ТОВ «Торговий дім «Фідлайф», зокрема у серпні, листопаді та грудні 2019 року.

На підтвердження здійснення господарських операцій з транспортного перевезення між ТОВ Транс Сервіс - 1 та цими суб`єктами за вказаний період надано: договори; податкові накладні; акти виконання робіт (надання послуг); товарно-транспортні накладні; рахунки на оплату; виписки банку; акти звірки взаєморозрахунків.

Кошти за надані послуги, поступили на рахунок ТзОВ Транс- Сервіс-1, що підтверджується виписками банку.

Як вказано у акті перевірки та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ «Транс Сервіс 1» зареєстроване Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області 19.08.2003 за №2058, податковий номер платника податків 32602104, взято на податковий облік 26.08.2003, станом на дату підписання акта перевірки перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області, зареєстроване платником податку на додану вартість з 27.08.2003 року, зареєстроване платником єдиного соціального внеску 22.08.2003, до основних видів господарської діяльності віднесено діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Наявність транспортних засобів у позивача для здійснення перевезень підтверджується долученими до матеріалів справи копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Окрім того, на момент здійснення господарських операцій за договорами, укладеними з позивачем, контрагенти ТОВ «Агробізнес 2019», ТОВ «Таруно», ТОВ «Торговий дім «Фідлайф» були зареєстровані у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, та як платники податків, що підтверджується висновками акта перевірки.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження дійсності господарських операцій із зазначеними вище контрагентами, враховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача та у сукупності зі встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку.

Крім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів, незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства, а тому як було вже зазначено вище, необхідно встановлення фактів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та його контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями контрагентів. Проте під час з огляду справи таких фактів встановлено не було.

Відповідач окремо зазначає, що товарно-транспортні накладні заповненні з порушенням вимог до заповнення товарно-транспортних накладних, а саме: не вказано час прибуття, вибуття, простою та масу товарно-матеріальних цінностей, відсутні підписи водія про отримання і здачу товарно-матеріальних цінностей. Відповідач вважає, що представлені товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам належного оформлення первинних документів.

Дослідивши товарно-транспортні накладні, суд встановив, що ці документи в повній мірі дають можливість зрозуміти характер господарської операції, а саме заповнені основні реквізити щодо пункту навантаження, розвантаження, реквізити сторін, марка, модель та номер транспортного засобу, прізвища і ініціали водіїв, які перевозили вантаж.

Тому, суд, зважаючи на висновки Верховного Суду у постанові від 28 травня 2019 року у справі № 826/15112/16 та у постанові від 07.04.2021 у справі №1.380.2019.004714, дійшов висновку, що певні недоліки в оформленні первинних документів не можуть бути безумовною підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо докази у справі в сукупності підтверджують факт господарської операції.

Отже, сукупність наданих позивачем і до перевірки, і до суду першої інстанції первинних документів та доказів, що стосуються надання послуг з транспортного перевезення за вказаними вище господарськими операціями, свідчить про реальний характер правочинів.

Відтак, висновки контролюючого органу про порушення позивачем п п.3 розділу ІІІ П(С)БО 1, п.5 П(С)БО15, пп. 134.1.1. п.134.1, ст.134, пп. 140.5.4 п.140.5 ст.140 ПК України, є необґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управлінням ДПС у Львівській області від 06.04.2021 №7044/13010702 в частині нарахування податкового зобов`язання на суму 679156 грн. та за штрафними санкціями на суму 339578 грн. є протиправним, а тому підлягає скасуванню у цій частині.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 15281,01 грн.

Керуючись статтями 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 295 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 06.04.2021 №7044/13010702 в частині нарахування податкового зобов`язання на суму 679156 грн. та за штрафними санкціями на суму 339578 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Сервіс 1» (81118, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Ставчани, ЄДРПОУ 32602104) 15281,01 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.06.2022.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна


Дата ухвалення рішення	29.05.2022
Оприлюднено	24.06.2022
Номер документу	104691567
Судочинство	Адміністративне
Суть	визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення