Рішення

від 08.06.2022 по справі 380/24020/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/24020/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області (далі Управління ДПСУ Львівській області, позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), в якій позивач просить:

- зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків - Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області, шляхом виключення з інтегрованої картки платника штрафних санкцій та пені, та скасувати відомості щодо наявності заборгованості, згідно карток обліку платників податків;

- визнати Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області таким, що не має заборгованості згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 01.01.2016 по 31.12.2017 ГУ ДПС у Львівській області було проведено позапланову документальну виїзну перевірку Управління ДПСУ у Львівській області, за результатами якого оформлено акт (довідку) №2241/13-01-14-01/08563926 від 07.09.2018 «Про результати документальної позапланової перевірки Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за період з 01.01.2016 по 31.12.2017. До позивача надійшла вимога від 15.05.2017 №Ю-2508-17 про сплату недоїмки за сплату єдиного внеску, відповідно до якої станом на 30.04.2017 за управлінням рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 38078,20 грн. При здійсненні самостійної перевірки своєчасності нарахування та перерахування ЄСВ на грошове забезпечення та заробітну плату виявлено, що Управлінням своєчасно та у повному обсязі перераховано до бюджету єдиний соціальний внесок, нарахований на грошове забезпечення атестованого складу та фонд оплати праці. Вказана недоїмка виникла у зв`язку з помилковим зарахуванням органом фіскальної служби коштів з рахунку №3790202001306 (грошове забезпечення військовослужбовців) на рахунок № НОМЕР_1 (заробітна плата). 25.05.2017 позивачем подано до суду позов про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 15.05.2017 №Ю-2508 про сплату недоїмки за сплату єдиного внеску на суму 38078,20 грн. 04.09.2017 Львівським окружним адміністративним судом винесено постанову у зазначеній справі, яким позов задоволено повністю. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 у справі № 813/1962/17 - без змін. Позивач зазначає, що станом на сьогодні Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області не виключено з інтегрованої картки платника штрафних санкцій та пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, що і стало підставою для подання даного позову до суду.

Ухвалою судді від 20.11.2022 залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою судді від 24.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідач позову не визнав. 07.04.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №25886). Відповідач вказує, що згідно інтегрованих карток платника податків станом на 30.04.2017 по ЄСВ нарахованому роботодавцем на суми заробітної плати, винагород за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності обліковувався борг у сумі 38078,20 грн. Відповідно до ст.25 Закону №2464 позивачу виставлено вимогу про сплату боргу по ЄСВ на суму 38078,20 грн. Вищевказану вимогу про сплату боргу по ЄСВ №Ю-2508-17 від 15.04.2017 визнано протиправною і скасовано у судовому порядку. На виконання рішення судів, ГУ ДПС у Львівській області відкликано вимогу про сплату боргу Ю-2508-17 від 15.04.2017. Додатково відповідач зазначає, що позивачу винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені 31382/2407 від 28.01.2022 на загальну суму 45108,26 грн., тому відкликання податкової вимоги не впливає на розмір боргу по ЄСВ. За таких обставин відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

25.05.2022 від позивача надійшла заява про долучення документів. Зокрема позивач просив долучити до матеріалів справи копію рішення про результати розгляду скарги ДПС України від 18.05.2022 №3226/5/99-99-06-02-01-06.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 15.05.2017 ГУ ДФС у Львівській області винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2508-17, згідно якої станом на 30.04.2017 заборгованість зі сплати єдиного внеску в Управління ДПСУ у Львівській області становить 38078, 20 грн.

Не погоджуючись із вказаною вимогою позивач оскаржив її в судовому порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 у справі №813/1962/17 визнано протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2508-17 від 15.05.2017.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 апеляційну скаргу ГУ ДФС у Львівській області залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 у справі № 813/1962/17 - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 02.01.2018 касаційну скаргу ГУ ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 у справі № 813/1962/17 за позовом Управління ДПСУ у Львівській області до ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги - повернуто.

Також судом встановлено, та не заперечується сторонами, що 28.01.2022 ГУ ДПС у Львівській області винесено нове рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28.01.2022 №1382/2407.

Вищевстановлені обставини є безспірними та визнаються сторонами.

Державною податковою служби України винесено рішення про результати скарги від 18.05.2022 №3226, яким вирішено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28.01.2022 №1382/2407 скасувати.

Відповідно до витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 31.13.2021 у платника податків наявне сальдо - 43728, 51грн.

Не погоджуючись з наявністю в інтегрованій картці платника податків - Управління ДПСУ у Львівській області такої суми боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, встановлені п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Згідно з пп. 19.1.10 п. 19.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів.

На момент спірних правовідносин, що є розглядом у цій справі, питання щодо організації діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування врегульовано Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі - Порядок № 422).

У п. 2 розділу І вказаного Порядку № 422 визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Пунктом 5 розділу І Порядку № 422 передбачено, що контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У пп. 1, 2 п. 4, пп. 1, 2 п. 5 розділу V Порядку № 422 закріплено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в судовому порядку»).

У разі внесення вказаної інформації: до настання граничного строку сплати/зменшення - відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках; після настання граничного строку сплати/зменшення в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв`язку із запізненням надходження ухвали суду про порушення провадження у справі.

Інформація з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про продовження процедури судового оскарження в касаційній інстанції відображається в ІКП лише у випадку відкриття провадження та прийняття судом рішення про забезпечення адміністративного позову.

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється залежно від наслідків розгляду скарги (заяви) відповідно до інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, на статуси «Скасовується в адміністративному порядку», або «Вручено, адміністративний розгляд», або «Анульовано» при частковому скасуванні.

У разі якщо за результатами адміністративного оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в адміністративному порядку»), в ІКП відображення облікових показників не проводиться.

З метою контролю за відповідністю показників, відображених в ІКП, даним підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, кожний робочий день формуються електронні реєстри розбіжностей сум узгоджених/неузгоджених грошових зобов`язань/фінансових санкцій (недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску) та/або зменшення суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від`ємного значення суми ПДВ, вказаних у податкових повідомленнях-рішеннях/рішеннях/вимогах та/або рішеннях щодо єдиного внеску та наявних в ІКП (далі - реєстр розбіжностей КПР ІКП).

До реєстру розбіжностей КПР ІКП включається інформація щодо податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, помилково відсутніх/наявних в ІКП або які мають невідповідність сум в ІКП даним підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Реєстр розбіжностей КПР ІКП опрацьовується ДФС та її органами.

Терміни опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП : на рівні органу ДФС, що склав податкове повідомлення-рішення/рішення/вимогу та/або рішення щодо єдиного внеску - кожний робочий день; на територіальному рівні (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) - щодекади, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за останнім днем декади; на всіх рівнях ДФС - щомісяця, протягом 3-ох робочих днів з дня, наступного за останнім днем звітного місяця.

Опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП забезпечують підрозділи, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, разом з підрозділами, до компетенції яких належить ведення обліку платежів та супроводження і збереження баз даних.

У процесі опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП виконуються роботи щодо з`ясування причин відсутності/помилкової наявності окремих показників податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в ІКП, шляхів виправлення можливих помилок вводу та/або роботи інформаційної системи органів ДФС, виправлення (усунення) помилок і їх недопущення надалі.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що ІКП платника податків формується відповідним контролюючим органом, який зобов`язаний забезпечити достовірність та об`єктивність даних що в ній містяться.

При цьому, скасування податкової вимоги судовим рішенням, яке набрало законної сили, та яким встановлено відсутність у платника відповідного боргу, зумовлює необхідність коригування відповідних показників його ІКП.

Аналогічні норми містить і Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, який діє з 05.04.2021.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача актуального стану зобов`язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 (справа № 825/999/17) та від 26.02.2019 (справа № 805/4374/15-а).

Верховний Суд у постанові від 25.03.2020 у справі № 826/9288/18 зазначив, що аналіз положень пп. 1, 2 розділу 2 Порядку № 422 свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Згідно долученої представником відповідача інтегрованої картки платника податків у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного страхового внеску в розмірі 43728,51 грн., нарахованої за вимогою контролюючого органу та донарахованої за рішенням Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області від 28.01.2022 №1382/2407.

Як встановлено судом, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 у справі №813/1962/17 визнано протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2508-17 від 15.05.2017. Рішення суду набрало законної сили згідно з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017, якою апеляційну скаргу ГУ ДФС у Львівській області залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 у справі № 813/1962/17 - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 02.01.2018 касаційну скаргу ГУ ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 у справі № 813/1962/17 за позовом Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги повернуто скаржнику.

Державною податковою служби України винесено рішення про результати скарги від 18.05.2022 №3226, яким вирішено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28.01.2022 №1382/2407 скасувати.

Як суд вже зазначав вище, скасування рішень, прийнятих податковим органом (вимог, тощо), з однієї сторони, нівелює обов`язок платника податків зі сплати донарахованих таким рішенням грошових зобов`язань, а з іншої - виключає наявність правових підстав для відображення відповідних грошових зобов`язань в інтегрованій картці платника. Водночас, протиправне відображення грошових зобов`язань в інтегрованій картці платника без належних правових підстав, очевидно вказує на порушення прав платника податків та необхідність проведення коригування даних інтегрованої картки платника в цілях поновлення порушених прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У справі, що розглядається, встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами відсутність податкового боргу у позивача, що не спростовано відповідачем.

Відмовляючи позивачу у внесенні змін до інтегрованої картки платника податків, шляхом виключення з інтегрованої картки платника штрафних санкцій та пені, відповідач зазначив, що скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску, не є підставою для скасування боргу чи приведення у відповідність інтегрованої картки платника податків по цьому платежу.

Проте, суд зазначає, що п.п. 2 Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який є чинним на момент розгляду судової справи "Визначення первинних показників щодо сум погашення податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) та заборгованості зі сплати єдиного внеску" пункту 1 "Визначення первинних показників документів податкових органів, відображених в інформаційній системі, які підлягають перенесенню до ІКП" розділу розділі VI "Відображення в інформаційній системі показників податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску та іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, розстрочених (відстрочених) зобов`язань (боргів), а також списання боргу (заборгованості)" Порядку №5 від 12.01.2021 передбачено, що первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є (в тому числі): рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені/суми єдиного внеску за результатами судового оскарження), яке набрало законної сили та рішення податкового органу, прийняте за результатами оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення / вимог та рішень щодо єдиного внеску, яким скасовується або зменшується сума грошового зобов`язання та пені / сума єдиного внеску.

Отже, у даному випадку, рішення суду, яке набрало законної сили та рішення податкового органу, прийняте за результатами оскарження в адміністративному порядку є тим первинними документами, на підставі яких в інтегрованій картці платника податків здійснюється виключення відомостей про наявність податкового боргу.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд зазначає, що позовна вимога про зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області про виключення з інтегрованої картки платника податків Управління ДПСУ у Львівській області відомостей про наявність податкового боргу є цілком правомірною.

Щодо позовної вимоги про визнання Управління ДПСУ у Львівській області таким, що не має заборгованості згідно ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», суд зазначає таке.

Із заявленої позовної вимоги не вбачається спрямованості на захист порушеного права, оскільки визнання позивача таким, не має заборгованості згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», не передбачено Порядком №422 (чинним на момент існування у позивача боргу) та чинним Порядком №5.

Натомість, відповідач на виконання даного судового рішення повинен вчинити дії щодо відображення в інтегрованій картці позивача показників (операції) щодо виключення з обліку донарахованих сум з єдиного внеску, яких буде цілком достатньо для повного відновлення прав позивача.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 43968090) відобразити в інтегрованій картці платника - Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області (місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Архипенка, 1, код ЄДРПОУ 08563926) - показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих сум з єдиного внеску (штрафних санкцій та пені), з урахуванням постанови Львівського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 у справі №813/1962/17 та рішення Державної податкової служби України про результати скарги від 18.05.2022 №3226.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області (місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Архипенка, 1, код ЄДРПОУ 08563926) 1135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) гривень рівно копійок судових витрат у вигляді судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 09.06.2022.

Суддя Потабенко В.А.