Рішення

від 05.06.2022 по справі 440/16159/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/16159/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Департаменту будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної державної адміністрації до Управління Північного офісу Держаудитслужби України в Черкаській області, Північного офісу Держаудитслужби, третя особа - ДП "Південдіпромдіавіапром", про визнання протиправним та скасування Висновку.

Позовні вимоги:

визнати протиправним та скасувати Висновок від 28.09.2021 №UA-2021-02-05-013665-а.

Під час розгляду справи суд

ВСТАНОВИВ:

Департамент будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної державної адміністрації (далі також позивач, Департамент) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північного офісу Держаудитслужби України в Черкаській області (далі також відповідач 1), Північного офісу Держаудитслужби (далі також відповідач 2), третя особа - ДП "Південдіпромдіавіапром" (далі також третя особа), про визнання протиправним та скасування Висновку від 28.09.2021 №UA-2021-02-05-013665-а.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 позов залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 залучено до участі у справі №440/16159/21 в якості другого відповідача Північний офіс Держаудитслужби.

Аргументи учасників справи

Позов мотивовано необґрунтованістю висновків відповідача щодо того, що замовник мав відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ДП "Південдіпромдіавіапром" як таку, що не відповідає вимогам тендерної документації. Такі висновки органи Держаудитслужби вмотивували тим, що цим учасником було застосовано засоби удосконаленого електронного підпису замість кваліфікованого електронного підпису. Позивач вказував, що відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №193 "Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" передбачено до 05.03.2022 використання удосконаленого електронного цифрового підпису і печатки навіть тоді, коли передбачено тільки використання кваліфікованого електронного підпису. Тому, на думку позивача, зазначене відповідачем порушення абз. 3 пункту 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" носить формальний характер, оскільки воно не пов`язано зі забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції. Вказані порушення, на думку позивача, не тягнуть негативних наслідків для процедури закупівлі, не зачіпають будь-чиїх прав, свобод та інтересів, а запропонований відповідачем спосіб усунення порушень є неспівмірним. Тому просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач 2, не погоджуючись з позовними вимогами Департаменту будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної державної адміністрації, надав 17.01.2022 відзив на позовну заяву, у якому зазначив про правомірність висновку від 28.09.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-02-05-013665-а. Стверджував, що за результатами проведеного моніторингу встановлено, що тендерна пропозиція учасника ДП "Південдіпромдіавіапром" не відповідала вимогам тендерної документації замовника, зокрема, у частині накладення електронного цифрового підпису, який не може вважатися кваліфікованим та не відповідає вимогам підпунктів 1-3 пункту 1 розділу ІІІ "Інструкція з підготовки тендерних пропозицій". Проте, позивач, на порушення вимог абз. 3 пункту 1 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", не відхилив тендерну пропозицію та допустив вказаного учасника до аукціону, в подальшому уклав з ним договір про закупівлю. Відповідач також зазначив, що Держаудитслужба, визначаючи у висновку у якості способу усунення порушення розірвання договору, чітко дотримувалася норм та вимог, установлених законом, та жодним чином не порушила прав та охоронюваних інтересів позивача.

Правом на відповідь на відзив та заперечення у справі сторони не скористалися.

Третя особа, не скористалася правом надання пояснень, копію ухвали та копію позовної заяви з додатками до неї отримала 06.01.2022, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторони, викладені у заяві по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Обставини справи, встановлені судом

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922 (далі - Закон № 922) відповідачем розпочато 08 вересня 2021 року моніторинг закупівлі Департаментом за предметом: Виготовлення проектно-кошторисної документації по об`єкту: "Реконструкція аеродромного комплексу Полтавського обласного комунального підприємства "Аеропорт-Полтава" за адресою: вул. Київська, с. Супрунівка Полтавського району Полтавської області", стадія "Проект" з отриманням позитивного звіту експертизи (код ДК 021:2015:71000000-8-Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги) (ID: UА-2021-02-05-013665-а).

28.09.2021 в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - Висновок), у якому зазначено про наявність порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

У Висновку зазначено, що під час проведення моніторингу встановлено, що за результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. №710 "Про ефективне використання державних коштів".

За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначено статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі".

Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися в тому числі інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про публічні закупівлі" створення та подання учасником документів тендерної пропозиції повинно бути здійснено з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також Закону України "Про електронні довірчі послуги" шляхом накладення на неї кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Відповідно абзацу 2 пункту 2 частини першої статті 31 Закону №922 замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Частина перша статті 5 Закону № 922 передбачає: принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 922, тендерна документація повинна містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.

Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Перелік формальних помилок визначається замовником відповідно до Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №710 "Про затвердження Переліку формальних помилок".

Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що не містить власноручного підпису уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, якщо на цей документ (документи) накладено її кваліфікований електронний підпис. Виходячи із змісту 4.5 Недискримінація учасників Розділ І. Загальні положення; п.12.ч.1.1, 1.4. 4.1 Зміст і спосіб подання Тендерної пропозиції Розділ III. Інструкція з підготовки Тендерної пропозиції - накладання КЕП необхідно у разі відсутності власноручного підпису уповноваженої особи учасника процедури закупівлі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги", електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

З 07.11.2018 набув чинності Закон "Про електронні довірчі послуги" від 05.10.2017 №2155 (далі - Закон).

Згідно з частиною п`ятою розділу VII Закону, електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Протягом двох років відбувався перехід на нові електронні підписи. За цей період закінчилася дія усіх ЕЦП, адже термін їх використання саме два роки. Отже, усі електронні підписи, які видані протягом дії Закону "Про електронні довірчі послуги", дійсні.

Відповідно до Закону удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувана та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» від 03.03.2020 №193 (далі - Постанова) удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім: використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, державними реєстраторами, нотаріусами та іншими суб`єктами, уповноваженими державою на здійснення функцій державного реєстратора, а також кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг і центральним засвідчувальним органом; застосування виключно засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (захищених носіїв особистих ключів); використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток на об`єктах критичної інформаційної інфраструктури для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб, якщо використання електронних довірчих послуг для таких цілей пов`язане з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем; вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом.

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 17 Закону застосовувати виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (зберігаються на захищеному носії - токені чи у хмарі) мають: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб`єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону.

Підпунктом 1 пункту 3 Постанови визначено, що удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 Постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної ідентифікації, електронної взаємодії, та автентифікації фізичних осіб, юридичних осіб, а також представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови, з 7 листопада 2020 року по 31 грудня 2021 року приватний бізнес має право використовувати Удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.

Висновки щодо правозастосування

Дослідивши зміст оскаржуваного висновку судом встановлено, що порушення, на які посилається відповідач, полягають у тому, що тендерна пропозиція підписана удосконаленим цифровим підписом.

З цього приводу суд зазначає таке.

Згідно спірного висновку відповідача, під час перевірки електронного підпису учасника ДП "Південдіпромдіавіапром", накладеного на тендерну пропозицію, відображається тип підпису "удосконалений", тип носія особистого ключа "незахищений", який не може вважатись кваліфікованим.

Як вже зазначалося, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №193 "Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" постановлено: погодитися з пропозицією Міністерства цифрової трансформації та Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації стосовно реалізації експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів (далі - експериментальний проект).

Експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами до Закону України "Про електронні довірчі послуги" щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 31 грудня 2021 року.

Таким чином, з 01.01.2022 приватні суб`єкти господарювання зобов`язані використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів.

Отже, учасники публічних закупівель до 31.12.2021 мали можливість і були вправі підписувати свої пропозиції удосконаленими електронними підписами.

Враховуючи викладене, висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі є необґрунтованим та таким, що прийнято без врахування всіх істотних обставин, а тому він підлягає скасуванню.

Окрім того, суд вважає, що захід реагування у вигляді зобов`язання позивача ініціювати перед контрагентом розірвання договору, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють підстави для вчинення корупційних дій та зловживань.

Однак, всі зауваження відповідача зводяться до невідповідності вимогам тендерних пропозицій, що носять суто формальний характер, ця формальна невідповідність не пов`язана зі забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

При цьому, суд враховує принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Формуючи таку вимогу, в оскаржуваному висновку відповідач посилається на приписи статті 2 та статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю", за змістом якої головними завданнями органу державного фінансового контролю є, серед іншого, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно підпункту 3 пункту 3 вказаного Положення основними завданнями Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів. Втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим в разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).

Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Слід зазначити, що ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати припинення виконання зобов`язань за договорами.

Крім того, відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі відсутнє жодне посилання на неефективне, незаконне чи нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору.

У висновку про результати моніторингу закупівлі відсутні будь-які застереження щодо вартості виконаних робіт, тим самим підтверджено відповідність такої вартості ринковим цінам.

Запропонований відповідачем спосіб усунення недоліків в оформленні тендерної документації та тендерної пропозиції, за встановлених судом обставин, є неспівмірним зі встановленими порушеннями.

За таких обставин суд доходить висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про результати моніторингу процедури закупівлі від 28.09.2021 №UA-2021-02-05-013665-а є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення на користь позивача понесених судових витрат зі сплати судового збору, так як позивач є суб`єктом владних повноважень, є необґрунтованими, оскільки в даній справі Департамент будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної державної адміністрації виступає як учасник господарських правовідносин, а не як суб`єкт владних повноважень, перевірку діяльності якого проведено відповідачем суб`єктом владних повноважень.

Позивач поніс витрати зі сплати судового збору за подання цього позову 2270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.10.2021 №137. Суд вважає, що стягнення судового збору слід вчинити з відповідача, який є самостійною юридичною особою та, відповідно, розпорядником бюджетних коштів.

Зважаючи на факт задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Департаменту будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної державної адміністрації (вул. Зигіна,1, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 04013991) до Управління Північного офісу Держаудитслужби України в Черкаській області (вул. Смілянська 120/1, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, код ЄДРПОУ 40919584), Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 40479560), третя особа - ДП "Південдіпромдіавіапром" (вул. Сумська 130 а м.Харків ЄДРПОУ 14307759), про визнання протиправним та скасування Висновку - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби України в Черкаській області про результати моніторингу закупівлі від 28.09.2021 №UA-2021-02-05-013665-а.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби України на користь Департаменту будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної державної адміністрації сплачений судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков