Рішення

від 07.06.2022 по справі 520/753/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

08 червня 2022 р. справа № 520/753/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області (вул. Шмідта, буд. 10, смт. Сахновщина, Красноградський район, Харківська область, 64501, код ЄДРПОУ 04398301) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області щодо порушення строків затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6324884000:02:000:0225, яка розташована за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області;

- зобов`язати Сахновщинську селищну раду Красноградського району Харківської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки особистого селянського господарства (01.03) гр. ОСОБА_1 , яка розташована за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що ним до відповідача направлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області. Утім, відповідачем у встановлений законом двотижневий строк не затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що, за твердженням позивача, є протиправною бездіяльністю.

Відповідач надав до суду відзив, в якому зазначив, що 07.09.2021 відбулося засідання постійної комісії Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області з питань розвитку агропромислового комплексу, земельних відносин, екології, на якій було розглянуто проект землеустрою позивача щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту. Члени комісії одноголосно проголосували за затвердження даного проекту на сесії та запропонували включити дане питання до порядку денного XІІ сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, про що свідчить витяг із протоколу № 15 засідання постійної комісії Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області з питань розвитку агропромислового комплексу, земельних відносин, екології. Відповідачем розроблено проект рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства позивачу та внесено до порядку денного XІІ сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області питання затвердження проекту землеустрою позивача щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, але вказаний проект не набрав необхідної кількості голосів. Таким чином, враховуючи те, що відповідачем були вжиті всі необхідні заходи для затвердження проекту землеустрою позивача та безоплатної передачі йому земельної ділянки комунальної власності у приватну власність просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою належить до виключних повноважень міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні.

Відсутність належним чином оформленого рішення Сахновщинської селищної ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його затвердженні після спливу встановленого законом двотижневого строку розгляду клопотання позивача свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою від 22 04.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2.000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Лигівської сільської ради Сахновшинського району Харківської області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 12 05.2021 року № 2182-СГ позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області.

Розроблений ФО-П ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (01.03), яка знаходиться за межами населених пунктів на території Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області 06.07.2021 позивачем направлено на адресу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, який відповідно до трекінгу відправлень з офіційного сайту Укрпошти отримано 08.07.2021.

Сторонами не заперечувалося, що станом на момент подання позову Сахновщинською селищною радою Красноградського району Харківської області не затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Листом від 09.09.2021 № Д-823/3/03.13-14 позивача повідомлено, що його клопотання винесено на позачергову XII сесію VIII скликання та розглянуто на пленарному засіданні, проте в результаті поіменного голосування проект рішення не набрав достатньої кількості голосів для його прийняття.

Вказані обставини відповідачем також описані у відзиві на позовну заяву.

Позивач вважає нерозгляд його клопотання протиправною бездіяльністю відповідача та звернувся до суду за захистом свого права шляхом зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст.2 Земельного кодексу України, далі - ЗК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин восьмої-дев`ятої статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

У свою чергу, частиною 1 статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до ч. 4 ст. 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Згідно з ч. 5 ст. 186-1 ЗК України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Відповідно до частини шостої статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до частини десятої статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно частини восьмої статті 186-1 ЗК України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Таким чином, статтею 186-1 ЗК України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути прийняті відповідачем за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.

Утім, як встановлено проведеним судовим розглядом, за наслідком розгляду клопотання позивача щодо затвердження проекту землеустрою на XІІ сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області рішення про погодження проекту землеустрою або про відмову у його погодженні у встановлений законом строк прийнято не було, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання позивача у встановлений законом строк.

Аргументи відповідача про неприйняття рішення за відсутності необхідної кількості голосів депутатів для прийняття такого рішення, намірів позивача щодо ведення особистого селянського господарства та його належності до Сахновщинської громади, тощо суд вважає неприйнятними, адже ст.19 Конституції України прямо визначає обов`язок органу місцевого самоврядування діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у межах цього спору - Земельним кодексом України, який визначає, що за наслідками розгляду поданого клопотання про затвердження проекту землеустрою обов`язковим є прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження проекту або відмову у його затвердженні.

При цьому у селишної ради відсутні повноваження при прийнятті відповідного рішення керуватись оціночними судженнями про мотиви позивача щодо провадження діяльності у сфері селянського господарства.

Суд наголошує, що цей спір виник щодо реалізації позивачем свого права на отримання земельної ділянки у власність, що регулює Земельний кодекс України, у той час як посилання позивача на приписи Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", який визначає порядок функціонування органів місцевого самоврядування, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, не можуть слугувати підставою для невиконання свого обов`язку як суб`єкта земельних відносин.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача на своєчасний розгляд його клопотання про затвердження проекту землеустрою, суд враховує таке.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, повноваження відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є дискреційними повноваженнями такого органу місцевого самоврядування, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій.

Відтак, у задоволенні цієї частини позовних вимог суд відмовляє, у тому числі і з огляду на те, що за результатами розгляду клопотання позивача відповідач також може прийняти і рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою, що також відноситься до його компетенції, оскільки оцінка проекту землеустрою позивача у формі управлінського рішення у межах цього спору відповідачем не надавалась, про що свідчить відсутність доказів цього у матеріалах справи.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є вихід за межі позовних вимог та зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у строк, встановлений законом.

Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З огляду на таке суд вважає інші аргументи учасників справи такими, що не вимагають детального аналізу, оскільки вони не спростовують висновків суду, зроблених у цій справі.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області (вул. Шмідта, буд. 10, смт. Сахновщина, Красноградський район, Харківська область, 64501, код ЄДРПОУ 04398301) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області щодо неприйняття рішення за клопотанням ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6324884000:02:000:0225 у встановлений законом строк.

Зобов`язати Сахновщинську селищну раду Красноградського району Харківської області (вул. Поштова, буд. 3, смт. Сахновщина, Сахновщинський район, Харківська область, 64501, код ЄДРПОУ 04398301) прийняти рішення за клопотанням ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6324884000:02:000:0225 у встановлений законом строк із урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області (вул. Поштова, буд. 3, смт. Сахновщина, Сахновщинський район, Харківська область, 64501, код ЄДРПОУ 04398301) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 08 червня 2022 року.

Суддя О.Г. Котеньов