Постанова

від 08.06.2022 по справі 640/27722/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/27722/20 Суддя (судді) першої інстанції: Погрібніченко І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Данон Дніпро" до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Данон Дніпро" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2020 року № 0003124906.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Офісом великих платників податків ДПС було проведено камеральну перевірку ТОВ «Данон Дніпро» (код ЄДРПОУ 31489175) з питань дотримання граничного строку реєстрації податкових накладних за період складання січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, січень, лютий 2018 року та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у звітному періоді березень, квітень, травень, червень, серпень 2018 року.

Результати перевірки оформлені Актом № 79/28-10-49-06/31489175 від 21.03.2019 у якому зафіксовано порушення позивачем п.201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу, а саме податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних зареєстровано з порушенням граничних термінів реєстрації в ЄРПН на загальну суму ПДВ 45 591 419,75 грн., у т.ч.: з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів на суму ПДВ 1319698,13 грн., з порушення термінів реєстрації від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 1 111 205,94 грн., з порушенням терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 2 476 277,46 грн., з порушенням терміну реєстрації від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 40 684 238,22 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 12.04.2019 № 0002284906, яким:

- за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1319698,13 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 131 974, 79 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 1 111 205,94 грн. застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 222 241, 00 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 2 476 277,46 грн. застосовано штраф у розмірі 30 % у сумі 742 889, 30 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 40 684 238,22 грн. застосовано штраф у розмірі 40 % у сумі 16 273 695, 86 грн.

В подальшому листом від 24.07.2020 №25871/10/28-10-53-04-20 відповідачем повідомлено позивача, що Одеським управління Офісу великих платників податків ДПС відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 22.04.2019 року №0002424906 скасовано (відкликано).

24 липня 2020 року Офісом великих платників податків ДПС прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0003124906, яким за порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, визначених ст. 201 та п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 2% обсягу постачання (без податку на додану вартість) податкової накладної / розрахунку коригування накладних, але не більше 1020 грн. у сумі 4 420 696, 02 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із позовом.

Ключовим у цій справі є питання можливості застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо здійснення перерахунку штрафних санкцій, застосованих податковим повідомленням-рішенням від 24 липня 2020 року № 0003124906.

Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) було встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267), в редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Водночас, 23.05.2020 набули чинності положення Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон № 466-ІХ).

Цим законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК пунктом 73.

Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

У подальшому до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК внесено зміни, якими передбачено, що штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.

Отже, наведеними приписами закону платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК умов.

Так, у рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Отже, станом на час розгляду справи чинною і такою, що підлягала до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах. А саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 01.01.2017 до 31.12.2019 та до 23.05.2020 за наведених у цій же нормі умов.

Колегія суддів зазначає, що п. 56.18 ст. 56 ПК передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У Законі №466-ІХ (пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК) виділено окремі категорії грошових зобов`язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов`язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".

Законодавцем для цілей пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК закріплено відмінне від загального (пункт 56.18 статті 56 ПК) розуміння неузгодженого грошового зобов`язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов`язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов`язання за ними не сплачено.

Період, за яким у платника податків є право на перегляд застосування штрафних санкцій, розпочинається з 01.01.2017 і закінчується 23.05.2020 (датою набрання чинності Законом України №466 від 16.01.2020 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві").

Вказана норма поширюється на випадки, коли грошові зобов`язання неузгоджені станом на 23.05.2020.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17 липня 2020 року у справі № 640/5138/19; від 5 серпня 2020 року у справі № 580/1424/19; від 10 серпня 2020 року у справі № 640/6528/19; від 10 вересня 2020 року у справі № 520/3188/19; від 21 жовтня 2020 року у справі № 1.380.2019.001225; від 11 листопада 2020 року у справі № 160/1553/19; від 6 серпня 2020 року у справі № 200/7002/19-а, від 11 січня 2021 року у справі №480/3000/19.

В даному випадку відповідачем за результатами камеральної перевірки за порушення позивачем граничних строків реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.04.2019 року №0002424906, яке в подальшому Одеським управління Офісу великих платників податків ДПС відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 22.04.2019 року №0002424906 скасовано (відкликано).

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні було складено за операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а штраф за податковим повідомленням-рішенням від 22.04.2019 року №0002424906 у розмірі 17 370 800, 98 грн. нараховано за період з 1 січня 2017 року по лютий 2018 року.

24 липня 2020 року Офісом великих платників податків ДПС було прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0003124906, яким за порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, визначених ст. 201 та п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 2% обсягу постачання (без податку на додану вартість) податкової накладної / розрахунку коригування накладних, але не більше 1020 грн. у сумі 4 420 696, 02 грн.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідачем, приймаючи нове податкове повідомлення-рішення від 24.07.2020 року № 0003124906, вказані вище норми податкового законодавства виконано не було та відповідного перерахунку суми штрафу (зменшення штрафних санкцій до 1020 грн.), визначеного позивачу податковим повідомленням-рішенням від 22.04.2019 року №0002424906, не здійснено.

Колегія суддів зазначає, що станом на 23 травня 2020 року грошові зобов`язання, визначені податковим повідомленням-рішенням від 22.04.2019 року №0002424906, у розумінні пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та наявного правового підходу Верховного Суду, вважалися не узгодженими, оскільки процедура судового оскарження не була закінчена (справа № 640/12131/19).

Так, рішення Окружного адміністративного суду м.Києва у вказаній справі було винесено 30 вересня 2020 року.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки податкове повідомлення-рішення від 24.07.2020 року № 0003124906, яке є предметом оскарження в даній справі було прийнято відповідачем відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, та як встановлено судом, які податковим органом виконано не було, перерахунок штрафних санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням від 22.04.2019 року №0002424906, здійснено не було.

Суд в межах своєї компетенції може лише встановити правомірність/неправомірність донарахування відповідних штрафних санкцій та наявність/відсутність підстав для поширення наведеної вище ретроспективної правої норми на спірні правовідносини, однак не може підміняти собою уповноважений орган та самостійно зменшувати суму донарахувань.

Враховуючи зміни внесені до Податкового кодексу України в частині зменшення розміру штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, обрахована відповідачем сума штрафних санкцій підлягає перерахунку, а тому не може бути застосовано до позивача у тому розмірі, який визначено оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2020 року № 0003124906.

Колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю.Коротких