Постанова

від 08.06.2022 по справі 380/1920/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2022 року

м. Київ

справа № 380/1920/20

адміністративне провадження № К/9901/36384/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Дашутіна І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі №380/1920/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК ЛІМАРДО" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІК ЛІМАРДО" звернулося до суду з позовом до Галицької митниці Держмитслужби, в якому просило суд:

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209180/2019/01365;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209180/2019/01373;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209180/2019/01363;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209180/2019/01372;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209180/2019/70142.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані картки відмови в прийнятті митних декларацій є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач імпортує суміші на основі зароджених напоїв, а не вина ігристі та вина газовані та зброджені напої, до таких товарів необхідно застосовувати ставку акцизного податку в розмірі 8,02 грн./1 л. Зазначено, що якщо товар за своїм описом та за кодом 2206 00 39 00 є збродженим напоєм застосовується ставка 11,65 грн./1л. Відповідно до приписів Податкового кодексу України при віднесенні напоїв до категорії зброджених напоїв, що оподатковуються за ставкою 11,65 грн./1л напою, в першу чергу слід враховувати шлях одержання такого напою, якщо в процесі його виробництва натуральне вино змішується з іншими напоями (у випадку із товарами позивача із соком, водою, сахарозою, ароматизаторами, консервантом і сульфітами), то такий напій є відповідною сумішшю (із зброджених напоїв/зброджених напоїв з безалкогольними напоями), відповідно оподатковується за ставкою саме 8,02 грн./1л.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року, позов було задоволено.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач імпортує суміші на основі зброджених напоїв Fragolino Rosso Bevanda , Fragolino Bianco Bevanda , а не вина ігристі, вина газовані та зброджені напої, а тому до таких товарів необхідно застосовувати ставку акцизного податку в розмірі 8,02 грн. за 1 літр, тобто виходячи з того, що фактично імпортує позивач.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та зазначаючи про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що відповідно до вимог Податкового кодексу України ставка податку 8,02 застосовується виключно до товарів згідно коду УКТЗЕД 2206 в іншому місці не зазначеному, проте в спірному випадку позивачем ввозився товар згідно коду УКТ ЗЕД 2206003900, що виключає підстави для застосування до нього ставки податку 8,02.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Відповідно до статті 67 Митного кодексу України, українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

На підставі частин 1 та 2 статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Приписами статті 294 Митного кодексу України визначено, що об`єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України.

Згідно з пп.215.3.1 п.215.3 статті 215 Податкового кодексу України, податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво: 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00.

Наведена норма у Податковому кодексі України викладена у вигляді таблиці, зміст якої свідчить про те, що фактично положення підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України відсилають для цілей визначення ставки податку до коду згідно з УКТ ЗЕД та опису товару згідно з УКТ ЗЕД. При цьому, в разі якщо відповідний код міститься у двох рядках визначеної підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України таблиці, що надає можливість обрати різні ставки акцизного податку, превалюючим є саме опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД.

Такий висновок підтверджується, зокрема, і тим, що підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 ПК України передбачено можливість за товари з кодами товарної підкатегорії 22 0510 1000 та 22 0590 1000 визначати ставку акцизного податку на рівні 0,01 грн за 1 л або 11, 65 грн; стосується аналогічно і щодо товарів за товарними позиціями 2204, 2295, 2206, де залежно від опису товару, надано можливість визначати ставку акцизного податку на рівні 8,02 грн за 1 л та 126,96 грн за 1 літр100-відсоткового спирту.

Обґрунтовуючи довід касаційної скарги, відповідач зазначає, що ставка податку 8,02 застосовується виключно до товарів згідно коду УКТЗЕД 2206 в іншому місці не зазначеному, проте в спірному випадку позивачем ввозився товар згідно коду УКТ ЗЕД 2206003900, що виключає підстави для застосування до нього ставки податку 8,02.

Проте, колегія суддів вважає такі доводи відповідача помилковими та погоджується з висновками судів попередніх інстанції, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, імпортований позивачем товар згідно з обставинами, що встановлені судами попередніх інстанцій та не спростовані відповідачем, за своєю суттю та технологією виробництва, є сумішшю на основі зброджених напоїв.

Тобто, позивач імпортує саме суміші на основі зброджених напоїв, а не вина ігристі, вина газовані та зброджені напої.

Згідно з пп.215.3.1 п.215.3 статті 215 Податкового кодексу України алкогольні напої як «вина та інші зброджені напої (у тому числі суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв)…» класифікуються у товарній позиції 2206 за кодом 2206 00 39 00 згідно з УКТ ЗЕД та оподатковуються за ставкою акцизного податку 8,02 грн за 1 літр.

Та обставина, що товар, який ввозить позивач згідно з УКТ ЗЕД 2206 00 39 00, згадується у двох різних колонках таблиці ставок акцизного податку, не спростовує правильності висновків судів попередніх інстанцій.

Так, застосування спеціальної ставки у розмірі 11,65 грн за 1 літр вимагає відповідності товарів низці класифікуючих ознак, які стосуються як хіміко-біологічних властивостей, так і технологічних вимог транспортування імпортованого товару.

Що ж стосується ставки у розмірі 8,02 грн за 1 літр, - вона включає більш ширший перелік товарних позицій, а її застосування обумовлено, насамперед, відсутністю зазначення відповідних товарних позицій в іншому місці, зокрема, мова йде про «суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв», що відповідає номенклатурі та опису імпортованого позивачем товару - ароматизованих напоїв Fragolino Rosso Bevanda , Fragolino Bianco Bevanda .

Щодо доводів відповідача про те, що позивачем самостійно було визначено у товарно-митних деклараціях код УКТ ЗЕД імпортонованого товару як 2206 00 39 00, колегія суддів враховує, що відповідність десятизначному коду УКТ ЗЕД є лише передумовою, що забезпечує можливість переходу до чотирьохзначного коду, оскільки декларування товару за чотирьохзнчним номером товарної позиції є технічнонеможливим без вказівки товарної підкатегорії.

Отже, помилковими є твердження митного органу про те, що відповідність окремих якісних характеристик товару десятизначному коду класифікації унеможливлює застосування ставки акцизного збору, визначеної для товарної позиції за кодом 2206 за умови декларування товару у підкатегорії за кодом 2206 00 39 00.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено наявності правових підстав для висновку про відповідність товарів, які ввозив позивач та які мають опис - суміші із зброджених напоїв/зброджених напоїв з безалкогольними напоями, наведеним в підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України критеріям, за якими їх можна було б оподатковувати за ставкою акцизного податку 11,65 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про правильність визначення позивачем ставки акцизного податку за імпортований товар відповідно до товарної підкатегорії за кодом 2206 00 39 00, з огляду на те, що акцизний податок за ставкою 8,02 грн за 1 л. підлягає застосуванню, оскільки позивач імпортує суміші на основі зброджених напоїв Fragolino Rosso Bevanda , Fragolino Bianco Bevanda , а не вина ігристі, вина газовані та зброджені напої.

Додатково слід зауважити, що питання правомірності застосування до сумішей на основі зброджених напоїв (Fiorelli Fragolino Bianco, Rosso, Spumante Pesca , Moscato Ananas Fiorelli , Moscato Mandarino Fiorelli ) ставки акцизного збору 8,02 грн за 1 літр вже було предметом розгляду Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №1.380.2019.005537 від 19 квітня 2022 року.

Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Загалом обґрунтування касаційної скарги зводяться до вимог здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року у справі №380/1920/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва І.В. Дашутін