Рішення

від 06.06.2022 по справі 369/6831/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6831/21

Провадження № 2/369/1333/22

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Савескул В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп С»</a>, третя особа ОСОБА_2 про визнання договору зворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 25/05-С від 25 травня 2017 року недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 завернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп С»</a>, третя особа ОСОБА_2 про визнання договору зворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 25/05-С від 25 травня 2017 року недійсним мотивуючи його тим, що вона з 05.06.2013 року по 28.11.2018 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 про що було зроблено відповідний актовий запис № 338, який було розірвано рішенням Дніпровського районного суду міста Києва справа № 755/16848/18. В період шлюбу вона знаходилася в декретній відпустці по догляду за їхніми з ОСОБА_2 дітьми, а саме: сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так як вона не працювала, кошти на потреби сім`ї заробляв ОСОБА_2 . Вона не володіла повною інформацією про те як саме її колишній чоловік отримує кошти, знала тільки що останній займався логістичним бізнесом. На час шлюбу ОСОБА_2 був засновником та бенефіціарним власником багатьох юридичних осіб (компаній). В період шлюбу за ініціативою ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та емітовано три платіжні картки, дві з яких на її ім`я, а інша на ОСОБА_2 . На вищевказаний картковий рахунок періодично надходили кошти, цільове призначення яких їй не було відоме. В свою чергу ОСОБА_2 вказував, що надходженні кошти це його прибуток і що вона може користуватися ними в інтересах сім`ї. Після розлучення вона дізналася про судовий процес в якому вона мала статус відповідача за позовом ТОВ «Бізнес Груп С» про стягнення з неї коштів у розмірі 2500000 гривень. Підставою для стягнення коштів за твердженням ТОВ «Бізнес Груп С» являється начебто укладення з нею усного договору поворотної фінансової допомоги №25/05-С від 25.05.2017 року. Підтвердженням чого являється платіжні доручення надані відповідачем з призначенням платежів: «Надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №25/05-С від 25.05.2017 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_2 . Проте, ніяких угод/договорів/розписок та інших документів з відповідачем заключено/узгоджено не було. Усний договір №25/05-С від 25.05.2017 року є недійсним. Вона не усвідомлювала, що існують договірні відносини з відповідачем, оскільки ніяких попередніх переговорів, листувань, попередніх угод з відповідачем не узгоджувалося. Взагалі будь-які правовідносини які б передували зазначеному усному договору. Призначення платежу в платіжних дорученнях не є підтвердженням узгодження умов між нею та відповідачем та не є фактом її волевиявлення до укладення усного договору. Відповідно до виписки з рахунку, назва операції (призначення платежу) являється: Зовнішнє безготівкове поповнення карткового рахунку. Саме таке формулювання як «Зовнішнє безготівкове поповнення карткового рахунку» вона бачила при переведенні коштів на рахунок, тим паче якими користувалися двоє осіб, в даному випадку вона вважала що це безповоротна фінансова допомога та прибуток ОСОБА_2 . Зміст правочину не може бути витлумачений стороною (сторонами), якщо за правилами, встановленими ч. 3 ст. 213 ЦК України, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення. За правовим характером договір поворотної фінансової допомоги являє собою договір позики. Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Отже, відповідач був зобов`язаний узгодити з нею умови заявленого останнім усного договору та заключити виключно письмовий договір, адже є юридичною особою, а сума в 2500000 грн. заявлена відповідачем для стягнення значно перевищує встановлений законом розмір який дозволяє укладати усний договір. Вважає, що усний договір № 25/05-С від 25.05.2017 року є недійсним. Під поворотною фінансовою допомогою розуміється сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ). Таким чином, поворотна фінансова допомога може бути надана лише на підставі договору, в якому обов`язково має бути зазначено про строк повернення та про відсутність нарахування процентів або інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, а отже позивачем обов`язково має бути наданий договір на підтвердження власних позовних вимог та щодо суті і природи правовідносин, які виникли між сторонами, який має відповідати вимогам ЦК України, встановленим до договорів такого виду. Виплати проведені на картковий рахунок НОМЕР_1 не є поворотною фінансовою допомогою, яку вона зобов`язалася повернути, а це були кошти виплачені їй та на той час її чоловіку ОСОБА_2 , підприємством ТОВ «Бізнес Груп С» в якості доходу від діяльності підприємства і цими коштами розпоряджалася як вона так і ОСОБА_2 , оскільки за картковим рахунком НОМЕР_1 було емітовано 3 платіжні картки, дві з яких на її ім`я, а інша на ОСОБА_2 . Зазначає, що усний договір поворотної фінансової допомоги №25/05-С від 25.05.2017 року являється недійсним, адже не був узгоджений з позивачем та відсутнє її волевиявлення щодо заключення такого договору, а також вчинений в не належній та встановленій законом формі, що дозволило б дійсно визначити правову природу укладеного договору та підтверджувало б факт укладеного договору позики, містило б умови із зобов`язанням та повернення. Тому позивач просить суд визнати недійсним договір зворотної безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №25/05-С від 25.05.2017 року; стягнути з відповідача понесені судову витрати.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.05.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

26.07.2021 року на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області від представника відповідача ТОВ «Бізнес Груп С» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погоджується з обставинами та вимогами вказаними в позовній заяві та вважає, що така позовна заява не підлягає задоволенню. Дійсно, 22.03.2021 року рішенням Дніпровського районного суду міста Києва по справі № 755/16831/19 позовні вимоги ТОВ «Бізнес Груп С» до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 2500000 грн. та судового збору задоволено. В суді було встановлено, що ТОВ «Бізнес Груп С» в період з 25 травня 2017 року по 10 травня 2018 року перераховувалися грошові кошти, а саме: Платіжне доручення №3435 від 25.05.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №3478 від 01.06.2017 року, сума - 30 000 грн.; Платіжне доручення №3482 від 02.06.2017 року, сума - 30 000 грн.; Платіжне доручення №3582 від 30.06.2017 року, сума - 100 000 грн.; Платіжне доручення №77 від 17.07.2017 року, сума - 100 000 грн.; Платіжне доручення №127 від 21.07.2017 року, сума - 100 000 грн.; Платіжне доручення №3773 від 28.08.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №3847 від 08.09.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №3837 від 12.09.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №3856 від 18.09.2017 року, сума - 50 000 грн.;Платіжне доручення №3937 від 28.09.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4226 від 03.01.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №266 від 05.10.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №302 від 13.10.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4035 від 25.10.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №401 від 07.11.2017 року, сума - 70 000 грн.; Платіжне доручення №427 від 10.11.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №432 від 14.11.2017 року, сума - 70 000 грн.; Платіжне доручення №4091 від 21.11.2017 року, сума - 80 000 грн.; Платіжне доручення №504 від 28.11.2017 року, сума - 70 000 грн.; Платіжне доручення №513 від 04.12.2017 року, сума - 30 000 грн.; Платіжне доручення №4150 від 12.12.2017 року, сума - 100 000 грн.; Платіжне доручення №549 від 18.12.2017 року, сума - 100 000 грн.; Платіжне доручення №620 від 28.12.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4245 від 12.01.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4329 від 25.01.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4350 від 01.02.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4354 від 05.02.2018 року, сума - 100 000 грн.; Платіжне доручення №4460 від 21.02.2018 року, сума - 100 000 грн.; Платіжне доручення №4486 від 01.03.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4566 від 14.03.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4575 від 16.03.2018 року, сума - 20 000 грн.; Платіжне доручення №4576 від 16.03.2018 року, сума - 10 000 грн.; Платіжне доручення №4577 від 16.03.2018 року, сума - 20 000 грн.; Платіжне доручення №4618 від 23.03.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4651 від 28.03.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4661 від 02.04.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4622 від 04.04.2018 року, сума - 20 000 грн.; Платіжне доручення №4621 від 12.04.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4641 від 16.04.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4652 від 23.04.2018 року, сума - 100 000 грн.; Платіжне доручення №4697 від 27.04.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4709 від 02.05.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4764 від 10.05.2018 року, сума - 50 000 грн. Загальна сума за даними платіжними дорученнями складає 2 500 000 грн. В призначенні платежів в кожному платіжному дорученні вказано «Надання зворотної безвідсоткової фін. Допомоги зг.дог №25/05-С від 25.05.2017 року карт.сч НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_2 не оподатковується Без ПДВ». Вказані кошти перераховувалися платником ТОВ «Бізнес Груп С» через АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 на картковий рахунок, відкритий в ПАТ АТ «Креді Агріколь Банк». Оборотно-сальдова відомість по рахунку 6857 за 2 квартал 2018 року ТОВ «Бізнес Груп С», в якій зазначено контрагентом ОСОБА_1 , містить дані платіжних доручень, сум, розмір яких в загальному становить 2 500 000 грн. Крім того, ТОВ «Бізнес Груп С» 03.09.2019 року направлено за вихідним № 03/09/19 ОСОБА_1 вимогу про повернення 2 500 000 грн. впродовж 30 календарних днів моменту отримання даної вимоги. Вимога не була отримана останньою, повернута з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання». Зарахування вказаних грошових коштів підтверджено випискою з АТ «Креді Агріколь Банк» по картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , за період з 01.08.2017 року по 27.06.2018 року. Також, по вказаній справі судом було встановлено, підтверджено та не оспорено ОСОБА_1 той факт, що нею було отримано від ТОВ «Бізнес Груп С» на її на її картковий рахунок 2 500 000 грн. Таким чином, судом першої інстанції по справі № 755/16831/19 позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 2 500 000 грн. ТОВ «Бізнес Груп С» задоволено повністю, так як ОСОБА_1 отримувала грошові кошти від ТОВ «Бізнес Груп С» згідно вказаних платіжних доручень, на загальну суму 2 500 000 грн., не повертала їх ТОВ «Бізнес Груп С», не заперечувала щодо зазначених призначень платежів (зворотна безвідсоткова фінансова допомога). Вказані обставини не були спростовані ОСОБА_1 належними та допустимими доказами. Зазначив, що Договір поворотної фінансової допомоги не оспорювався у встановленому законом порядку та не визнавався недійсним до ухвалення по справі № 755/16831/19 рішення. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Таким чином, факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов`язковою умовою договору позики, яку повинен встановити суд в справах цієї категорії. Посилання позивача на те, що кошти, перераховані на картковий рахунок № НОМЕР_1 цільове призначення яких начебто останній було невідоме і що це прибуток ОСОБА_2 не відповідає дійсності та не підтверджено належними доказами. Крім того, відповідачем не укладалися договори про надання фінансової допомоги з ОСОБА_2 . Зазначив, що згідно ЄДР в період надання поворотної фінансової допомоги ОСОБА_2 не мав жодного відношення до ТОВ «Бізнес Груп С», в той же час бенефіціарним власником відповідача являлась саме ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з ЄДР. Таким чином, попри відсутність письмової форми Договору поворотної фінансової допомоги, докази надані відповідачем, зокрема платіжні доручення із відображенням призначення платежів, оборотно-сальдова відомість по рахунку 6857 тощо та підтвердження позивачем у позовній заяві про отримання таких коштів та користування ними засвідчують укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги між ТОВ «Бізнес Груп С» та ОСОБА_1 . Представник відповідача просив відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Бізнес Груп С», третя особа ОСОБА_2 про визнання договору зворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 25/05-С від 25 травня 2017 року недійсним.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.11.2021 року закрито підготовче провадження у справі.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

У судове засідання представник відповідача ОСОБА_5 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи у зв`язку з неявкою позивача. Просив у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання третя особа ОСОБА_2 не з`явився, надав заяву згідно якої йому не відомі обставини фінансових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес груп С», в тому числі щодо надання /отримання поворотної фінансової допомоги, і він не може надати з цього приводу жодних пояснень, тому просив суд про розглядати справу без його участі.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.03.2021 року рішенням Дніпровського районного суду міста Києва по справі № 755/16831/19 позовні вимоги ТОВ «Бізнес Груп С» до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 2500000 грн. та судового збору - задоволено.

Згідно вказаного рішення було встановлено, що ТОВ «Бізнес Груп С» в період з 25 травня 2017 року по 10 травня 2018 року перераховувалися грошові кошти, а саме: Платіжне доручення №3435 від 25.05.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №3478 від 01.06.2017 року, сума - 30 000 грн.; Платіжне доручення №3482 від 02.06.2017 року, сума - 30 000 грн.; Платіжне доручення №3582 від 30.06.2017 року, сума - 100 000 грн.; Платіжне доручення №77 від 17.07.2017 року, сума - 100 000 грн.; Платіжне доручення №127 від 21.07.2017 року, сума - 100 000 грн.; Платіжне доручення №3773 від 28.08.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №3847 від 08.09.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №3837 від 12.09.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №3856 від 18.09.2017 року, сума - 50 000 грн.;Платіжне доручення №3937 від 28.09.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4226 від 03.01.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №266 від 05.10.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №302 від 13.10.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4035 від 25.10.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №401 від 07.11.2017 року, сума - 70 000 грн.; Платіжне доручення №427 від 10.11.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №432 від 14.11.2017 року, сума - 70 000 грн.; Платіжне доручення №4091 від 21.11.2017 року, сума - 80 000 грн.; Платіжне доручення №504 від 28.11.2017 року, сума - 70 000 грн.; Платіжне доручення №513 від 04.12.2017 року, сума - 30 000 грн.; Платіжне доручення №4150 від 12.12.2017 року, сума - 100 000 грн.; Платіжне доручення №549 від 18.12.2017 року, сума - 100 000 грн.; Платіжне доручення №620 від 28.12.2017 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4245 від 12.01.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4329 від 25.01.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4350 від 01.02.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4354 від 05.02.2018 року, сума - 100 000 грн.; Платіжне доручення №4460 від 21.02.2018 року, сума - 100 000 грн.; Платіжне доручення №4486 від 01.03.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4566 від 14.03.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4575 від 16.03.2018 року, сума - 20 000 грн.; Платіжне доручення №4576 від 16.03.2018 року, сума - 10 000 грн.; Платіжне доручення №4577 від 16.03.2018 року, сума - 20 000 грн.; Платіжне доручення №4618 від 23.03.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4651 від 28.03.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4661 від 02.04.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4622 від 04.04.2018 року, сума - 20 000 грн.; Платіжне доручення №4621 від 12.04.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4641 від 16.04.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4652 від 23.04.2018 року, сума - 100 000 грн.; Платіжне доручення №4697 від 27.04.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4709 від 02.05.2018 року, сума - 50 000 грн.; Платіжне доручення №4764 від 10.05.2018 року, сума - 50 000 грн. Загальна сума за даними платіжними дорученнями складає 2 500 000 грн.

В призначенні платежів в кожному платіжному дорученні вказано «Надання зворотної безвідсоткової фін. Допомоги зг.дог №25/05-С від 25.05.2017 року карт.сч НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_2 не оподатковується Без ПДВ». Вказані кошти перераховувалися платником ТОВ «Бізнес Груп С» через АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 на картковий рахунок, відкритий в ПАТ АТ «Креді Агріколь Банк».

Оборотно-сальдова відомість по рахунку 6857 за 2 квартал 2018 року ТОВ «Бізнес Груп С», в якій зазначено контрагентом ОСОБА_1 , містить дані платіжних доручень, сум, розмір яких в загальному становить 2 500 000 грн.

ТОВ «Бізнес Груп С» 03.09.2019 року направлено за вихідним № 03/09/19 ОСОБА_1 вимогу про повернення 2 500 000 грн. впродовж 30 календарних днів моменту отримання даної вимоги. Вимога не була отримана останньою, повернута з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

Зарахування вказаних грошових коштів підтверджено випискою з АТ «Креді Агріколь Банк» по картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , за період з 01.08.2017 року по 27.06.2018 року.

По даній справі судом було встановлено, підтверджено та не оспорено ОСОБА_1 той факт, що нею було отримано від ТОВ «Бізнес Груп С» на її на її картковий рахунок 2 500 000 грн.

Заперечення сторони відповідача до позовних вимог з підстав відсутності договору позики, судом не взято до уваги, оскільки, як зазначено вище, стороною позивача ТОВ «Бізнес Груп С» надано документи, які підтверджують передачу (перерахування позивачем, отримання відповідачем) грошових коштів з зазначенням призначення платежу - зворотна безвідсоткова фінансова допомога. Такі документи відповідно до вимог законодавства є підтвердженням укладення договору позики.

Не враховувалося судом як доказ, що дає підстави для відмови в задоволенні позову, той факт, що по рахунку, на який позивачем перераховувалися грошові кошти, відкритому на ім`я відповідача ОСОБА_1 , є ще один користувач - ОСОБА_2 (чоловік відповідача ОСОБА_1 ). Дана обставина ніяким чином не спростовує викладених в позові та в долучених документах фактів.

Безпідставними та бездоказавими є і посилання сторони відповідача ОСОБА_1 на те, що кошти від позивача, що надходили на її картковий рахунок, є прибутком її чоловіка ОСОБА_2 від господарської діяльності.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у справі № 755//16831/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року залишено без змін.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом по справі № 755/16831/19 ОСОБА_1 отримувала грошові кошти від ТОВ «Бізнес Груп С» згідно платіжних доручень на загальну суму 2 500 000 грн., не повертала їх ТОВ «Бізнес Груп С», не заперечувала щодо зазначених призначень платежів (зворотна безвідсоткова фінансова допомога). Тобто, між сторонами оспорюваного договору було досягнуто згоди щодо істотної умови договору та договір було укладено з моменту отримання позичальником грошових коштів.

Посилання позивача на те, що цільове призначення коштів, які були перераховані на її картковий рахунок № НОМЕР_1 їй невідоме і що це прибуток її колишнього чоловіка ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження та спростовується матеріалами справи, а саме Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.07.2021 року, в якому зазначено, що станом на 01.05.2017 року кінцевим бенефіціаром власником (контролером) ТОВ «Бізнес Груп С» є ОСОБА_1 , розмір внеску до статутного фонду складає 90000,00 грн. Таким чином, в період надання поворотної фінансової допомоги ОСОБА_2 не мав жодного відношення до ТОВ «Бізнес Груп С».

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України та відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України п. 7 постанови № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року правочин може бути визнаний недійсним лише на підставах, визначених законом, та із застосування наслідків недійсності, передбачених законом. Підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що визначених законом підстав недійсності договору позивачем не доведено та не надано суду належних, допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в позові, а тому позов не підлягає задоволенню.

На підставі ст. ст. 202, 203, 215, 218, 627, 638, 640, 1046, 1047 ЦК України, керуючись ст. ст. 76, 81, 82, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп С»</a>, третя особа ОСОБА_2 про визнання договору зворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 25/05-С від 25 травня 2017 року недійсним відмовити.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп С»</a>, адреса: 08140, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Аграрна, будинок 1, код ЄДРПОУ 39778449.

Інформація про третю особу: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя І.О. Фінагеєва