ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/131/22
381/4262/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 червня 2022 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді - Ковалевської Л.М., за участі секретаря Омельчук С.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції про визначення заборгованості за аліментами та стягнення неустойки пені,-
ВСТАНОВИВ:
21 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила суд, визначити, що заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів за судовим наказом від 20.05.2019 року станом на 01.06.2021 складає 43764,46 грн. та стягнути з відповідача неустойку пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.11.2019 по 22.09.2021 в розмірі 43764,46 гривень.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач, як найманий працівник, отримує заробіток (ознака доходу 101 - заробітна плата, нарахована (виплачена)) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Італіан Софтвеа» (код ЄДРПОУ: 41460566), що посвідчується Відповіддю на запит № 93945700 до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи.
Також, відповідач є фізичною особою - підприємцем, що вбачається з детальної інформації про фізичну особу-підприємця з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (додаток № 10). Він перебуває на спрощеній системі оподаткування (група 2, ставка податку 20% мінімальної заробітної плати), що підтверджується Реєстром платників єдиного податку (додаток № 11). Як самозайнята особа він отримує дохід (ознака доходу 157 - дохід, виплачений самозайнятій особі) від Приватного підприємства «Домен-Грін» (код ЄДРПОУ: 39429244) та від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Антей ЛТД» (код ЄДРПОУ: 16477158), що посвідчується Відповіддю на запит № 93945700 до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи (додаток № 9). Обсяг доходу ФОП ОСОБА_2 за 2020 рік задекларований в розмірі 998 242,00 грн., що вбачається з відповіді ГУ ДПС у Київській області від 22.07.2021 року.
Старшим державним виконавцем Дніпровського ВДВС м. Києва, було проведено розрахунок заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів та обчислено її розмір в 994,25 гривень станом на 01.06.2021.
Позивач не погоджується з таким розрахунком, зазначаючи, що останній зроблено вірно лише за період по червень 2020, а за період з липня по травень 2021 він зроблений з порушенням вимог законодавства та містить недостовірні вихідні дані, зокрема розмір середньої заробітної плати по м.Києву за липень та серпень 2020 взято з розміру визначеного в червні 2020 (16393 грн), замість правильних 17053 гривень за липень та 16795 гривень за серпень 2020.
При чому, позивачем в позові був наданий свій власний розрахунок ОСОБА_2 заборгованості по аліментам, який за її підрахунками становить 43764,46 гривень.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце засідання повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, в позовній заяві просила суд, слухати справу за відсутності позивача на підставі наданих документів.
Представник відповідача адвокат Гавриленко В.О. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду письмові пояснення на позов, в якому заперечував проти задоволення безпідставного і необґрунтованого позову та просив відмовити у його задоволенні, а також подав заяву про розгляд справи без його участі.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями, які повернулися до суду з відмітками про вручення судових повісток, причини неявки суду не повідомила.
Дослідивши матеріали цивільної суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 26 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» - під час судового розгляду, предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтями 15,16 ЦК України передбачено - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках..
Стаття 180 СК України передбачає, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для визначення розміру аліментів, але не пов`язує їх виключно зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).
З огляду на відсутність імперативної заборони - розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач.
Згідно зі ст. 192 СК України - розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 195 СК України визначено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом.
Згідно із п.п. 3,18,23,24 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» - при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).
Відповідно до пунктів 3,4 розділу ХVI «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Мінюсту України № 512/5 від 02.04.2012 року - у разі, якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати, квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, виданих стягувачем чи боржником, заяв та (або) розписок стягувача, інформації про середню заробітку плату працівника для цієї місцевості, інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Згідно статті 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Судом встановлено, що судовим наказом Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2019 року у справі № 381/1713/19 було наказано стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду (25 квітня 2019 року) і до досягнення дитиною повноліття (додаток № 5).
В обгрунтування позову, позивач зазначає, що 28 травня 2019 року, на підставі даного судового наказу, заступником начальника відділу Білоцерківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Овдієнко Яною Василівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59228880 (додаток № 6).
Відповідач не проживає за адресою свого зареєстрованого місця проживання, що посвідчується довідкою Шкарівської сільської ради від 20 червня 2019 року № 02-33-120 (додаток № 7).
Постановою про передачу виконавчого провадження від 13 жовтня 2019 року виконавчий документ було передано в Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (додаток № 8), за фактичним місцем проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач, як найманий працівник, отримує заробіток (ознака доходу 101 - заробітна плата, нарахована (виплачена)) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Італіан Софтвеа» (код ЄДРПОУ: 41460566), що посвідчується Відповіддю на запит № 93945700 до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи (додаток № 9).
Крім того, відповідач є фізичною особою - підприємцем, що вбачається з детальної інформації про фізичну особу-підприємця з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (додаток № 10). Він перебуває на спрощеній системі оподаткування (група 2, ставка податку 20% мінімальної заробітної плати), що підтверджується Реєстром платників єдиного податку (додаток № 11). Як самозайнята особа він отримує дохід (ознака доходу 157 - дохід, виплачений самозайнятій особі) від Приватного підприємства «Домен-Грін» (код ЄДРПОУ: 39429244) та від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Антей ЛТД» (код ЄДРПОУ: 16477158), що посвідчується Відповіддю на запит № 93945700 до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи (додаток № 9). Обсяг доходу ФОП ОСОБА_2 за 2020 рік задекларований в розмірі 998 242,00 грн., що вбачається з відповіді ГУ ДПС у Київській області від 22.07.2021 року (додаток № 12).
В своєму позові, позивач посилається на те, що старшим державним виконавцем Дніпровського ВДВС м. Києва, було проведено розрахунок заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів та обчислено її розмір в 994,25 гривень станом на 01.06.2021.
Однак, позивач не погоджується з таким розрахунком, зазначаючи, що останній зроблено вірно лише за період по червень 2020, а за період з липня по травень 2021 він зроблений з порушенням вимог законодавства та містить недостовірні вихідні дані, зокрема розмір середньої заробітної плати по м.Києву за липень та серпень 2020 взято з розміру визначеного в червні 2020 (16393 грн), замість правильних 17053 гривень за липень та 16795 гривень за серпень 2020.
При чому, позивачем в позові був наданий свій власний розрахунок ОСОБА_2 заборгованості по аліментам, який за її підрахунками становить 43764,46 грн. (а.с.4-5).
Суд звертає особливу увагу на те, що вищевказаний розрахунок заборгованості ОСОБА_2 по аліментам, який станом на 01.06.2021 р. становив 994,25 гривень не був оскаржений позивачем (стягувачем) у встановленому Законом порядку, а позивач у своєму позові просить суд визначити розмір заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання сина за судовим наказом від 20.05.2019 в розмірі 43764,46 гривень, станом на 01.06.2021.
При цьому, відповідачем за зазначеною позовною вимогою, позивач вважає саме ОСОБА_2 , а не Дніпровський ВДВС у м. Києві.
Отже, в даному випадку, позов в частині вимоги про визначення розміру заборгованості по аліментам пред`явлено до неналежного відповідача.
Крім цього, особливості виконання рішень про стягнення аліментів передбачені розділом XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. за № 512/5, де зазначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Розрахунок заборгованості - обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувана; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Отже, щодо вимог позивача про визначення розміру заборгованості по аліментам, то суд звертає увагу на те, що предметом позову може бути частина позову, що становить самостійну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача про захист порушеного, невизнаного чи оспореного права або інтересу, яка повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію, в свою чергу позивачем пред`явлено вимогу про визначення розміру заборгованості по аліментам до самого Боржника і яка не є такою в розумінні змісту самостійної матеріально-правової вимоги, а тому, на думку суду, з огляду на те, що вищевказаний розрахунок державного виконавця про заборгованість позивача по сплаті аліментів не був скасований і є чинним, обраний позивачем спосіб захисту його прав - не передбачений ст. 16 ЦК України.
Верховний Суд, у своїй постанові від 30.01.2020 у справі № 761/30025/16-ц дійшов висновку, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Щодо позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за судовим наказом від 20.05.2019 в розмірі 43764,46 гривень, то з урахуванням необґрунтованості позову в частині визначення суми заборгованості саме в зазначеному розмірі, відсутні правові підстави для її задоволення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та необхідності відмови у його задоволенні з підстав, описаних вище, беручи до уваги відсутність будь-якого порушеного права позивача саме відповідачем Бороздіним в частин позовної вимоги №1 та невірно обраного способу захисту.
Керуючись ст.ст. 3-7,10-13,18,11,76-83,95,133,136,141,158,174,200,213,228,229,241-246,258,259,263-268,272,273,447 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, Конституцією України, Загальною декларацією прав людини (Генеральна Асамблея ООН 10.12.1948), ЄКПЛ, рішеннями ЄСПЛ, ст.ст. 192,194,195 СК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції про визначення заборгованості за аліментами та стягнення неустойки пені залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 09.06.2022 року.
Суддя Л.М.Ковалевська
Суд | Фастівський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104695757 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про стягнення аліментів |
Цивільне
Фастівський міськрайонний суд Київської області
Ковалевська Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні