Ухвала

від 02.12.2021 по справі 757/56476/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/56476/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ОЛІМП СТРОЙ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні N 42021102060000038 від 29.04.2021, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2021 директор ТОВ «БУД ОЛІМП СТРОЙ» ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.07.2021 року у справі N 757/37018/21-к на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «БУД ОЛІМП СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43131788), зокрема, на рахунку N НОМЕР_1 в банківській установі АТ «Альфа-Банк» (МФО 300346, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100), в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, в рамках кримінального провадження N 42021102060000038.

Клопотання обґрунтовано тим, що арешт на майно ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.07.2021 року у справі N 757/37018/21-к було накладено не обґрунтовано, а майно не відповідає ознакам речового доказу. Крім цього, відзначається про те, що слідчим суддею при накладенні арешту на майно не було повністю досліджено обставини кримінального провадження та не було обґрунтовано доцільність накладення арешту. Вказується, що слідчим суддею було неправильно застосовано положення ст. 170 КПК України, які стосуються порядку та мети накладення арешту на майно.

Особа, за клопотанням якої здійснюється судовий розгляд, просив розглянути клопотання без його участі. Зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Прокурор, за клопотанням якого було накладено арешт на зазначене майно, в судове засідання не з`явився, жодних заяв на адресу суду не направив. Печерська окружна прокуратура міста Києва про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлена завчасно та належним чином.

Слідчий суддя, з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, строків розгляду клопотань, не вбачає поважних підстав для відкладення розгляду клопотання та можливим провести його розгляд у відсутність сторін, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчими СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження N 42021102060000038 від 29.04.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України. Прокурорами Печерської окружної прокуратури м. Києва забезпечується процесуальне керівництво досудовим розслідуванням в межах зазначеного кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.07.2021 у справі N 757/37018/21-к було накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «БУД ОЛІМП СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43131788), зокрема, на рахунку N НОМЕР_1 в банківській установі АТ «Альфа-Банк» (МФО 300346, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100), в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, в рамках кримінального провадження N 42021102060000038.

В ухвалі від 13.07.2021 слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання прокурора були достатні підстави вважати, що арешт майна накладено з метою забезпечення збереження речового доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.97 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (наприклад, рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (наприклад, рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та рішення у справі «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п. п. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Як відзначається в ухвалі слідчого судді про арешт майна, вказані грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «БУД ОЛІМП СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43131788), зокрема, на рахунку N НОМЕР_1 в банківській установі АТ «Альфа-Банк» (МФО 300346, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100), визнано речовими доказами у кримінальному провадженні N 42021102060000038.

Також в мотивувальній частині зазначеної ухвали слідчого судді, якою було накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку, відзначено, що він використовується для вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди, а гроші, які знаходяться на вказаних банківських рахунках, отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а, отже, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що в клопотанні та доданих до нього матеріалах не було доведено, що арешт було накладено необґрунтовано. Доводи, викладені в клопотанні про скасування арешту майна не підтверджують необґрунтованість арешту майна.

Власник майна, на яке було накладено арешт, у своєму клопотанні фактично вказує на незаконність ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.07.2021 у справі N 757/37018/21-к, якою було накладено арешт на майно, неповноту судового розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно та невідповідність зазначеної ухвали положенням статті 170 КПК України.

Водночас, перевірка ухвали слідчого судді на предмет законності не належить до компетенції слідчого судді, а є виключною компетенцією суду апеляційної інстанції.

Особа, яка звернулась із клопотанням, ОСОБА_3 , не довів та не надав доказів, які б спростовували обґрунтування обставин, встановлених слідчим суддею при накладенні арешту.

Доводи заявника про вчинення на нього тиску при відібранні показань під час його допиту, а, отже, неможливість посилання на відомості, викладені в протоколу допиту, в якості обґрунтування накладення арешту на майно, не є предметом судового розгляду в межах зазначеної справи на даній стадії кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження не доведено необґрунтованість накладеного арешту на майно ТОВ «БУД ОЛІМП СТРОЙ», а, отже, існують підстави для подальшого збереження арешту майна. При цьому слідчим суддею не встановлено, що даний захід кримінального провадження несе в собі надмірний тягар для юридичної особи.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 170-174, 369, 371 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ОЛІМП СТРОЙ» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні N 42021102060000038 від 29.04.2021 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1