Ухвала

від 08.06.2022 по справі 761/6698/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «ГЕРЦ» на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 квітня 2022 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.04.2022 задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , та накладено арешт на грошові кошти на суму, що не перевищує 27 421 200 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ФК «ГЕРЦ» (код 39763909) відкритих у АТ «Таскомбанк» (МФО 339500), а саме: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 , із забороною вчиняти видаткові операції по вказаних рахунках, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, виплати заробітної плати.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «ГЕРЦ» (надалі - ТОВ «ФК «ГЕРЦ») подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що кримінальне провадження № 32021000000000389 від 10.08.2021 за ч. 3 ст. 212 КК України, є дублікатом кримінального провадження №42019100000000472 від

01.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3

---

Справа №761/6698/22 Слідчий суддя ОСОБА_7

Апеляційне провадження № 11-сс/824/1975/2022 Суддя-доповідач ОСОБА_1

ст. 212 КК України, яке розслідувалось два роки та було закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КК України.

Також, апелянт зазначав, що безготівкові кошти не є індивідуалізованими матеріальними об`єктами, відповідно режим поводження з ними не може бути аналогічний тому, який запроваджений до речових доказів. Тому накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і не індивідуалізований характер, не узгоджується з заявленою метою - збереження речових доказів, адже їх неможливо використати як доказ у кримінальному провадженні.

Крім того, в ухвалі про накладення арешту відсутні будь-які дані, які б вказували, що належні ТОВ «ФК «Герц» кошти, які знаходяться на банківських рахунках, набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На переконання апелянта, вказаний в ухвалі висновок почеркознавчої експертизи від 07.06.2021 № СЕ-19/111-21/31536-ПЧ, незаконно прийнятий судом до уваги, оскільки кримінальне провадження № 32021000000000389 зареєстроване 10.08.2021, а висновок почеркознавчої експертизи складено 07.06.2021. З наведеного не зрозуміло, в рамках якого кримінального провадження проведена ця експертиза, та яке вона має відношення вона має до кримінального провадження № 32021000000000389, з огляду на що таку експертизу неможливо вважати допустимим та належним доказом.

Аналогічно не є допустимим та належним доказом висновок експерта №16/09-21 від 16.09.2021, в якому начебто встановлено, що службові особи ТОВ «ФК «Герц» не задекларували та не сплатили до державного бюджету прибуток у розмірі 27 421 200 гри, оскільки в даному кримінальному провадженні судово-економічна експертиза проводилася в незаконній спосіб, на підставі матеріалів, які були незаконно залучені з іншого кримінального провадження, а саме кримінального провадження № 42019100000000472 від 01.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, яке було закрито 28.12.2021 відповідно до ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 28.07.2021, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 11.10.2021 по справі №759/16013/21.

На переконання апелянта, жодних правових підстав для накладення арешту на грошові кошти, належні ТОВ «ФК «Герц», у сумі 27 421 200 грн. на даний час не існує, що свідчить про те, що у слідчого судді були відсутні підстави для накладення арешту на грошові кошти у зазначеному розмірі.

Крім того, розслідування даного кримінального провадження триває вже понад півроку, і протягом цього часу жодній особі не повідомлено про підозру, що, серед іншого, на думку захисника, свідчить про передчасність та необгрунтованість накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ФК «Герц».

Також, судом одночасно накладено арешт на грошові кошти в сумі, що не перевищує 27 421 200 грн, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ФК «Герц», відкритих у АТ «Таксомбанк», та заборонено видаткові операції по рахунках ТОВ «ФК «Герц» відкритих у АТ «Таксомбанк», без обмеження суми. Разом з тим, поняття «арешт коштів на рахунках» та «зупинення видаткових операцій на рахунках», відповідно до норм ПК України має однакове значення з точки зору їх застосування як примусового заходу.

При цьому, хоча накладення арешту і обмежено сумою, що не перевищує 27 421 200 грн, зупинення видаткових операцій по рахункам ТОВ «ФК «Герц» без зазначення відповідних сум нівелює це обмеження, що є необгрунтованим втручанням у мирне володіння ТОВ «ФК «Герц» своїм майном.

Слідчим суддею, серед іншого, накладено арешт із забороною вчиняти видаткові операції по рахунку ТОВ «ФК «Герц» № НОМЕР_5 , що відкритий у АТ «Таксомбанк». Зазначений рахунок за своїм призначенням є розподільчим (кліринговим). Фактично на розподільчих (клірингових) рахунках відсутні грошові кошти, що залежать ТОВ «ФК «Герц», та накладення арешту призвело до блокування можливості оплачувати кінцевими споживачами комунальних послуг.

Тобто, судом фактично заборонені та заблоковані операції з приймання коштів від населення за оплату комунальних та телекомунікаційних послуг та їх подальше перерахування на адресу цих послуг.

Крім того, апелянт зазначав, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.04.2022 про арешт майно постановлена без виклику представника власника арештованого майна ТОВ ФК «Герц», та вручена представнику ТОВ ФК «Герц» 26.04.2022.

Прокурор та захисник ОСОБА_5 в інтересах ТОВ ФК «Герц»у судове засідання не прибули, про місце, день та час розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені.

08.06.2022 від прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 надійшло клопотання, в якому він просив відкласти судове зсідання у зв`язку із структурними змінами в Офісі Генерального прокурора.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання.

Дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги та письмові пояснення захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ ФК «Герц» від 08.06.2022, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності представника власника майна, дані про направлення ТОВ «ФК «ГЕРЦ»ухвали слідчого судді у матеріалах справи відсутні.

Як зазначено у апеляційній скарзі захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «ФК «ГЕРЦ», копію повного тексту ухвали отримано представником товариства 26.04.2022, та цього ж дня подано апеляційну скаргу, тобто в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження,Офісом Генерального прокурора забезпечуються процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 32021000000000389 від 10.08.2021 за фактами умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «ГЕРЦ» та ТОВ «ФК ГЕРЦ» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, досудове розслідування якого здійснюється першим відділом детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України.

Згідно викладених у клопотанні відомостей, досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «ГЕРЦ» (код 30587514) діючи умисно, з метою завищення валових витрат та подальшого ухилення від сплати податку на прибуток внесли до податкової звітності товариства «фіктивні» (безтоварні) фінансово-господарські операції з ПП «ТОЙНБІ» (стара назва ПП «Тейкіт») (код 39259689) щодо надання останніми телекомунікаційних послуг, що призвело до не сплатили до державного бюджету України за період 2018 - 2020 років податку на прибуток у розмірі 9 055 528 гривень.

Крім того, службові особи ТОВ «ФК «ГЕРЦ» (код 39763909) діючи умисно, з метою завищення валових витрат та подальшого ухилення від сплати податку на прибуток внесли до податкової звітності товариства «фіктивні» (безтоварні) фінансово-господарські операції з ПП «ТОЙНБІ» (стара назва ПП «Тейкіт») (код 39259689) щодо надання останніми телекомунікаційних послуг, що призвело до не сплатили до державного бюджету України за період 2018 - 2020 років податку на прибуток у розмірі 27 421 200 гривень.

Службові особи ТОВ «ФК «ГЕРЦ» та ТОВ «ГЕРЦ» діючи умисно, з метою завищення валових витрат та подальшого ухилення від сплати податку на прибуток документально відобразили фінансово-господарські операції з контрагентом ПП «ТЕЙКІТ» щодо надання останніми «телекомунікаційних послуг», які фактично не виконувалися.

Схема вчинення кримінального правопорушення полягає у наступному: ТОВ «ГЕРЦ» та ТОВ «ФК «ГЕРЦ» отримано від КП «ГІОЦ» грошові кошти за надані телекомунікаційні послуги, які у подальшому перераховані на рахунки ПП «ТЕЙКІТ» за ніби надання таких же телекомунікаційних послуг, а саме: забезпечення прийому баз даних боргів/нарахувань від контрагентів для щомісячного оновлення АСОКП за допомогою вивантаження на сервер, або електронною поштою, здійснення прив`язки особових рахунків, вивантаження оброблення бази даних боргів тощо.

У свою чергу ПП «ТЕЙКІТ» після отримання грошових коштів від ТОВ «ФК «ГЕРЦ» та ТОВ «ГЕРЦ» за нібито надання телекомунікаційних послугу у загальній сумі 202 млн. грн., у подальшому перераховано на рахунки ризикових підприємств підприємств-імпортерів з призначенням платежів «придбання фруктів, металобрухту, тканини» та інших товарів загального користування.

Тобто, ПП «ТЕЙКІТ» у період взаємовідносин з ТОВ «ФК «ГЕРЦ» та ТОВ «ГЕРЦ» телекомунікаційні послуги чи роботи у підприємств-контрагентів не замовляли.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ПП «ТЕЙКІТ» має ознаки «ризикового» підприємства, створеного без мети здійснення реальної господарської діяльності, ОСОБА_8 є засновником, директором та бухгалтером в одній особі, протягом 2017-2021 років, податкова звітність не подавалась та не відображались будь-які результати фінансово-господарської діяльності, відсутні трудові ресурси та наймані працівники, підприємство відсутнє за місцем реєстрації.

У свою чергу, досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «ГЕРЦ» самостійно розроблена та впроваджена технологія АСО КП (Автоматизована система обліку і прийому платежів), яка дозволяє в режимі онлайн приймати платежі за комунальні послуги, що вказує на те, що у підприємства наявні матеріальна та технічна база для надання телекомунікаційних послуг на замовлення КП «ГІОЦ».

З викладених обставин вбачається, що ПП «ТЕЙКІТ» фактично не могло виконати роботи на замовлення ТОВ «ФК «ГЕРІД», ТОВ «ГЕРЦ», підприємство використано службовими особами вказаних товариств з метою незаконного формування валових витрат та умисного ухилення від сплати податку на прибуток та обготівкування коштів.

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи від 07.06.2021 №СЕ-19/111-21/31536-ПЧ встановлено, що всі документи, що містять відомості про фінансово-господарську діяльність між ТОВ «ФК «ГЕРЦ», ТОВ «ГЕРЦ» та ПП «ТЕЙКІТ» підписані не уповноваженою особою (директором) ПП «ТЕЙКІТ», а іншими невстановленими особами, що вказує на відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності останнім.

Проведеними слідчими діями встановлено, що на рахунки ПП «ТЕЙКІТ» від підприємств контрагентів надійшли грошові кошти в загальній сумі понад 227 млн. грн., далі вказані грошові кошти перераховано на інші підприємства контрагенти «імпортери» в сумі понад 227 млн. грн. Вказані грошові кошти перераховувались за продукти харчування, господарчі продукти, обладнання, сплата тнп (ткань), за сільськогосподарську продукцію.

Натомість, у подальшому ПП «ТЕЙКІТ» здійснює продаж зовсім іншого виду товару на користь контрагентів «резидентів», а саме: будівельні матеріали, сплата за інформаційно-консультаційні послуги, спецодяг, насіння, продукти харчування, з/б конструкції, обладнання, гальмівні диски па залізничні вагони та інші товари, які відповідно до банківських рахунків підприємством ПП «ТЕЙКІТ» не купувались, не отримувались та не вироблялись.

На переконання органу досудового розслідування, вищенаведене свідчить про те, що фінансово-господарська діяльність даного підприємства характеризується підміною номенклатури товарів та свідчить лише про документальне відображення господарських операцій.

Під час досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «ФК «ГЕРЦ» за результатом документального відображення фінансово-господарських операцій з ПП «ТЕЙКІТ» не задекларувало та не сплатило до державного бюджету України за період 2018 - 2020 років податку на прибуток у розмірі 27 421 200 гривень, що підтверджується висновком висновок експерта № 16/09-21 від 16.09.2021.

Постановою старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 від 06.04.2022 безготівкові грошові кошти ТОВ «ФК «ГЕРЦ», що знаходяться на розрахункових рахунках, відкритих у АТ «Таскомбанк» (МФО 339500), а саме: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 32021000000000389.

14.04.2022 прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив накласти арешт на грошові кошти на суму, що не перевищує 27 421 200 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ФК «ГЕРЦ» (код 39763909) відкритих у АТ «Таскомбанк» (МФО 339500), а саме: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 , із зупиненням видаткових операцій по вказаних рахунках, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, виплати заробітної плати.

Клопотання прокурора мотивовано необхідністю арешту вищевказаних грошових коштів з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.04.2022 задоволено клопотання прокурора, та накладено арешт на грошові кошти на суму, що не перевищує 27 421 200 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ФК «ГЕРЦ» (код 39763909) відкритих у АТ «Таскомбанк» (МФО 339500), а саме: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 , із забороною вчиняти видаткові операції по вказаних рахунках, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, виплати заробітної плати.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурором під час звернення із вищевказаним клопотанням та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних нормКПК Українита Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Відповідно дост. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

ЧиннимКримінальним процесуальним кодексом Українипередбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, у порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт вказаного у клопотанні майна, належним чином не перевірив та не обгрунтував в ухвалі мету та правову підставу для такого арешту, обмежившись лише переліком норм кримінального процесуального закону, які регулюють порядок накладення арешту на майно з підстав збереження речових доказів.

Разом з тим, не зважаючи на те, що органом досудового розслідування визнано речовими доказами грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ФК «ГЕРЦ» (код 39763909) відкритих у АТ «Таскомбанк», прокурором у клопотанні не доведено таку мету арешту грошових коштів, як збереження речових доказів.

Як клопотання прокурора, так і постанова старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки УкраїниОСОБА_9 від 06.04.2022 про визнання безготівкових грошових коштів ТОВ «ФК «ГЕРЦ», що знаходяться на розрахункових рахунках, відкритих у АТ «Таскомбанк»речовими доказами, містять лише опис встановлених органом досудового розслідування обставин вчинення кримінальних правопорушень, без жодного обґрунтування, за яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України, такі грошові кошти визнано речовими доказами.

Не містить такого обгрунтування і ухвала слідчого судді.

Надані суду матеріали, з урахуванням відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні, не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що грошові кошти на банківських рахунках ТОВ «ФК «ГЕРЦ», які не є матеріальними об`єктами, можуть бутизнаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані ТОВ «ФК «ГЕРЦ» внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.

Крім того, в порушення вимог п. п. 5, 6 ч. 2ст. 173 КПК України, слідчий суддя не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для власників і працівників вказаного товариства.

З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ФК «ГЕРЦ», за викладених у клопотанні прокурора обставин, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи зазначеного товариства потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

На думку колегії суддів, орган досудового розслідування в розумінні вимогст. 132 КПК Українине надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності дост. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Наведене дає колегії суддів підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді обмеження права власності ТОВ «ФК «ГЕРЦ» здійснено в порушення вимог закону, а отже втручання в право на мирне володіння майном зазначеної юридичної особи здійснено без законних на те підстав.

Колегія суддів звертає увагу й на інші істотні порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону.

Так, у відповідності ч. 1, 2 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Необхідність розгляду клопотання про арешт майна у відсутності власника майна завжди має бути об`єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду.

Відповідна необхідність може обумовлюватися наявністю обґрунтованої підозри, що власник майна, в разі повідомлення про наміри накласти арешт на його майно, може сховати, знищити, пошкодити, відчужити майно.

У будь-якому випадку слідчий повинен мотивувати необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, а слідчий суддя переконатися, що таке мотивування є обґрунтованим.

Однак, слідчий суддя прийняв рішення про необхідність розгляду клопотання слідчого про арешт майна без повідомлення представника ТОВ «ФК «ГЕРЦ», жодним чином не мотивувавши своє рішення наявністю об`єктивних для цього підстав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «ГЕРЦ» задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.04.2022,- скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про накладення арешту на грошові кошти на суму, що не перевищує 27 421 200 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Фінансова компанія «ГЕРЦ» (код 39763909) відкритих у АТ «Таскомбанк» (МФО 339500), а саме: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № UА 333395000000026509411007001; № НОМЕР_4 , із зупиненням видаткових операцій по вказаних рахунках, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, виплати заробітної плати.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3