Ухвала

від 22.11.2021 по справі 757/53752/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53752/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптовик Про» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні N 32015100060000263, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2021 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Оптовик Про» звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2016 (справа N 757/14380/16-к) на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунку ТОВ «Оптовик Про» (код ЄДРПОУ 39579449) за N НОМЕР_1 , відкритому у АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» (код ЄДРПОУ 26547581).

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді від 30.03.2016 арешт на майно ТОВ «Оптовик Про» накладено безпідставно та необґрунтовано. Вказується про відсутність підтвердження того, що грошові кошти на рахунках ТОВ «Оптовик Про» відповідають ознакам речових доказів, недоведеність причетності ТОВ «Оптовик Про» до вчинення злочину в рамках цього кримінального провадження. Відзначається про неспівмірність накладеного арешту, а також про те, що подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження знаходиться поза розумною межею, яка повинна виправдовувати такий спосіб втручання у права власника майна.

Крім цього, вказується, що на даний час підозру у вказаному кримінальному провадженні жодній посадовій особі ТОВ «Оптовик Про» не повідомлено, будь-яких слідчих, процесуальних дій з часу накладення арешту на майно не проведено, а також не надано відомостей про наявність матеріальної шкоди внаслідок вчинення злочину, що, на думку представника власника майна, свідчить про те, що у подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба.

Представник власника майна, адвокат ОСОБА_3 , просив розглянути клопотання без його участі. Зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво в межах зазначеного кримінального провадження, в судове засідання не з`явився, жодних заяв на адресу суду не направив. Печерська окружна прокуратура міста Києва про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлена завчасно та належним чином.

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві також належним чином та завчасно повідомлене про місце, дату та час розгляду клопотання. Слідчий в судове засідання не з`явився, жодних заяв чи заперечень проти вимог клопотання на адресу суду не направив.

Слідчий суддя, з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, строків розгляду клопотань, не вбачає поважних підстав для відкладення розгляду клопотання та можливим провести його розгляд у відсутність сторін, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районні ГУ ДФС у м. Києві здійснюється розслідування кримінального провадження N 32015100060000263, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2016 (справа N 757/14380/16-к) накладено арешт на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунку ТОВ «Оптовик Про» (код ЄДРПОУ 39579449) за N НОМЕР_1 , відкритому у АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» (код ЄДРПОУ 26547581), в тому числі, видаткові операції по вказаному рахунку, крім видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших загальнообов`язкових платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів відповідно до законодавства України та заробітної плати та заборони службовим особам та представникам ТОВ «Оптовик Про» розпоряджатися ними.

В ухвалі від 30.03.2016 слідчий суддя дійшов висновку про можливість використання арештованих грошових коштів як доказу у кримінальному провадженні, їхню відповідність критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.97 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (наприклад, рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (наприклад, рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та рішення у справі «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п. п. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Як відзначається в ухвалі слідчого судді про арешт майна, вказані грошові кошти, які у безготівковій формі знаходяться на рахунку ТОВ «Оптовик Про» (код ЄДРПОУ 39579449) за N НОМЕР_1 , відкритому у АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» (код ЄДРПОУ 26547581), визнано речовими доказами у кримінальному провадженні N 32015100060000263.

Відповідно до ч.1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що в клопотанні та доданих до нього матеріалах не було доведено, що арешт було накладено необґрунтовано.

Доводи, викладені в клопотанні про скасування арешту майна, не підтверджують як необґрунтованість арешту майна, так і того факту, що наразі відпала потреба у його застосуванні.

Так само не обґрунтовує необхідність скасування арешту майна і той факт, що жодній особі в межах кримінального провадження на даний час підозру у вказаному кримінальному провадженні жодній посадовій особі ТОВ «Оптовик Про» не повідомлено, оскільки з метою збереження речових доказів арешт може бути накладено на майно, в тому числі, кошти на банківських рахунках, будь-якої фізичної або юридичної особи, незалежно від набуття нею певного процесуального статусу в межах кримінального провадження. Крім цього, наразі досудове розслідування зазначеного кримінального провадження триває.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 170-174, 369, 371 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Оптовик Про» про скасування арешту у кримінальному проваджені N 32015100060000263 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1