Рішення

від 06.06.2022 по справі 515/457/22

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/457/22

Провадження № 2/515/742/22

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря судового засідання Коренчук О.Е.

представника позивача адвоката Давиденка К.В.

представника відповідача адвоката Логінова О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області в по- рядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

03 травня 2022 року ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Давиденка К.В. пред`я- вив вказаний позов, посилаючись на наступні обставини.

З 2003 року по теперішній час він володіє та користується виробничим будинком з господарсь- ськими (допоміжними) будівлями та спорудами забійним цехом (який він використовує як склад- ське приміщення для сільськогосподарських потреб) за межами с.Борисівка Білгород-Дністровсь- кого (Татарбунарського) району Одеської області. До 2003 року зазначеним складом володіло СТ ОВ «Борисівка», та 14.05.2009 р. зазначене підприємство було ліквідовано. За рахунок викуплених ним майнових паїв на суму 4950 грн. (станом на 2003 рік) він отримав протокол № 6 від 10.12.2003 р. засідання комісії по виділу майнових паїв в натурі СТОВ «Борисівка», за яким йому було пере- дано за результатами жеребкування забійний цех за межами с.Борисівка Білгород-Дністровського району Одеської області, що підтверджується актом прийому-передачі майна від 11.12.2003 р. Заз- наченому забійному цеху на підставі рішення виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Одеської області № 70 від 30.03.2022 р. присвоєно адресу об`єкту нерухомого майна нежитлово- му приміщенню (забійний цех), який належить ОСОБА_1 та знаходиться за межами с.Борисів- ка, на території Татарбунарської міської ради: Одеська область Білгород-Дністровський район, ко- мплекс будівель і споруд № 1, будівля № 15. Із документів, що збереглися у нього, у наявності ори гінал акту прийому-передачі майна від 11.12.2003 р. та протокол № 6 від 10.12.2003 р. засідання комісії по виділу майнових паїв в натурі СТОВ «Борисівка». На теперішній час він не може офор- мити (зареєструвати) право власності на нежитлове приміщення (забійний цех) через те, що не має правовстановлюючих документів на зазначене майно, та не збереглися всі необхідні документи, а СТОВ «Борисівка» припинило свою діяльність. Зважаючи на дані обставини, просив визнати за ним право власності на зазначене майно.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав (а.с.25).

Представник відповідача також у судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності (а. с.26).

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, у відповідності до ч. 5 ст.279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності уча сників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того за конних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову су- перечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Як вбачається з копії акту приймання-передачі майна від 11.12.2003 р. (а.с.7), комісія по розпо- ділу майна в натурі, яка створена загальними зборами співвласників майна СТОВ «Борисівка» від 10.12.2003 р., запропонувала співвласникам, згідно списку майна, яке підлягає виділенню в натурі за результатами проведеного жеребкування 10.12.2003 р.: забійний цех ОСОБА_1 за 4950 грн.

Згідно копії протоколу № 6 від 10.12.2003 р. засідання комісії по виділенню майнових паїв в на- турі, розглянувши заяву власника ОСОБА_1 про виділення майнового паю в натурі, а саме, за- бійного цеху, за результатами жеребкування майна СТОВ «Борисівка» вирішено видати ОСОБА_1 приміщення забійного цеху, яке знаходиться на території МТФ, для оформлення документів (а.с.8).

З довідки комісії по розподілу майна в натурі (а.с.9) слідує, що приміщення забійний цех, що знаходиться по АДРЕСА_1 , являється пайовим майном члена СТОВ «Борисівка», балансовою вартістю 4950 грн. (а.с.9).

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.10), сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальніс- тю «Борисівка» (СТОВ «Борисівка»), ідентифікаційний код юридичної особи 30278593, відповідно до запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи від 14.05.2009 р., запис № 1549 1170003000702, на підставі судового рішення господарського суду Одеської області припинео у зв`язку з визнанням його банкрутом від 27.04.2009 р.

З копії витягу із рішення виконавчого комітету Татарбунарської міської ради № 70 від 30.03. 2022 р. «Про присвоєння адреси об`єкта нерухомого майна, нежитловим приміщенням», слідує, що нежитловому приміщенню (забійному цеху), який належить ОСОБА_1 та знаходиться за ме- жами населеного пункту с.Борисівка, на території Татарбунарської міської ради, присвоєно адресу об`єкту нерухомого майна: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Борисівка, комплекс будівель та споруд № 1, будівля 15 (а.с.11).

Як видно з копії технічного паспорту на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами АДРЕСА_2 - ті, виготовленого ФОП ОСОБА_2 (а.с.12-16), його замовником являється ОСОБА_1 .

Вартість забійного цеху загальною площею 132,7 кв.м., розташованого за адресою: Одеська об- ласть, Білгород-Дністровський район, с.Борисівка складає 63643 грн., що слідує із звіту про неза- лежну оціночну вартість, складеного ТОВ «Імперіал-777» 19.10.2021 р. на замовлення ОСОБА_1 (а.с.17-18).

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, зве- рнутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інте- ресів.

За правилами ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав є визнання права.

Відповідно до ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здій- снює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як передбачено ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Право власності, згідно ч.1 ст.328 ЦК України, набувається на підставах, що не заборонені за- коном, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втра- ти ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22.12.1995 р. № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», судовий захист права при- ватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами: а) про виз- нання права власності на майно.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ре- гулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За змістом ч.1 ст.2 та ст.3 даного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шля- хом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Ре- чові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно п.п.6, 9 ч.1 ст.27 згаданого Закону, державна реєстрація права власності та інших речо- вих прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, про- водиться на підставі: свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 01.01.2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з грудня 2003 року володіє та користується забійним цехом за межами с.Борисівка Білгород-Дністровського (Татарбунарського) району Оде- ської області, який йому передано комісією з розподілу майна в натурі СТОВ «Борисівка» на пі- дставі акту прийому-передачі від 11.12.2003 р., свідоцтво про право власності на майновий СТОВ «Борисівка» до цього часу не видало, а з 14.05.2009 р. взагалі припинило свою діяльність у зв`язку з визнанням банкрутом.

За таких обставин за ОСОБА_1 має бути визнано право власності на зазначений виробни- чий будинок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.316, 317, 392 ЦК України, ст.ст.76-82, 211, 258, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно задово- льнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (забі- йний цех) за межами с.Борисівка Білгород-Дністровського (Татарбунарського) району Одеської області за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з приміщень під літерою «А»: приміщення № 1 площею 50,3 м. кв., приміщення № 2 площею 18,8 м. кв., приміщення № 3 площею 21,8 м. кв., приміщення № 4 площею 17,3 м. кв., приміщення № 5 площею 24,5 м. кв. та всього загальною площею 132,7 м. кв.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його про голошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учас- никами справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили піс- ля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тимошенко С.В.