Ухвала

від 08.06.2022 по справі 177/512/20

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/512/20

Провадження № 2/177/413/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2022 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

секретаря судового засідання Короновської Д. І.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача 06.05.2020 звернувся до суду з зазначеною позовною заявою та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3771348861 від 12.09.2016 у розмірі 25831,27 грн. та понесені судові витрати.

Заочним рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2020 року задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» стягнуто заборгованість за кредитним договором №3771348861 від 12.09.2016 в загальному розмірі 25831,27 грн. та 2102,00 грн, в рахунок сплати судового збору (а.с. 61-63).

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2021 року за заявою Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), замінено боржника ОСОБА_1 у зведеному виконавчому провадженні № 65206477 по виконанню виконавчого листа № 177/512/20 від 12.11.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОФ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» боргу в розмірі 25831,27 грн та судового збору в розмірі 2102,00 грн. його правонаступником ОСОБА_2 (а.с. 89-90).

24.02.2022 представник ОСОБА_2 , який є правонаступником ОСОБА_1 , звернулася до суду з заявою про скасування заочного рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2020 року.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2022 року заочне рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження (а.с.135-136).

Учасники судового провадження та їх представники в підготовче засідання не з`явилися.

Оскільки справа розглядається за відсутності сторін, то у відповідності до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Пункт 2 частини 2 статті 200 ЦПК України визначає повноваження суду за результатами підготовчого засідання постановити ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 112).

З копії спадкової справи №663/2020 заведеної після смерті ОСОБА_1 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 149-179), вбачається, що після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 до Шостої криворізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся син померлого ОСОБА_2 , з заявами про відмову від спадщини звернулися ІНФОРМАЦІЯ_3 донька померлого ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 син померлого ОСОБА_4 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства

Згідно з п.7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України, у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дає підстави дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).

Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі - спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Отже, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.12.2019 року по справі №127/328/17.

Таким чином, оскільки представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовною заявою 06 травня 2020 року, тобто після смерті відповідача ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому суд вважає необхідним закрити провадження по справі, на підставі п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст.ст. 200, 254, 255, 260, 261, 294 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Г.Г. Строгова