Рішення

від 21.02.2022 по справі 761/36369/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/36369/20

Провадження № 2/761/631/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Саадулаєва А.І.,

при секретарі: Корнійчук Є.Т.,

за участю:

від позивача: представник Яковініч В.В.,

від відповідача1: ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом

позивач: Житлово-будівельний кооператив «АРХІТЕКТОР» (код ЄДРПОУ: 22864327; місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Академіка Грекова, буд. 12-Б),

відповідач-1: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач-2: ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ),

предмет позову: стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана в провадження судді Саадулаєва А.І.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено процесуальні строки для подання відзиву.

Предметом спору, є:

Стягнення солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «АРХІТЕКТОР» (код ЄДРПОУ: 22864327) заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території, комунальні послуги за період з 01.11.2016 р. по 01.11.2020 р. з урахуванням інфляційного нарахування та 3% річних у розмірі 17427 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять сім) грн. 64 коп.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ОСОБА_1 є відповідальною за особовим рахунком вищевказаної квартири та разом з ОСОБА_3 є споживачами житлово-комунальних послуг. Враховуючи, що відповідачі своєчасно та у повному обсязі не сплачували внески на утримання будинку та прибудинкової території, комунальні послуги за період з 01.11.2016 р. по 01.11.2020 р. утворилася заборгованість по таким внескам і платежам у розмірі 14211,73 грн., а також 2521,82 грн. інфляційного нарахування та 694,09 грн. 3% річних, а загалом заборгованість складає: 17427,64 грн.

Відповідач-1 з вимогами позовної заяви не погодилась, подала на адресу суду відзив в якому просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на те, що позивачем не надано суду жодних доказів в обґрунтування своїх вимог в частині нарахування рахунків на оплату внесків відповідачем на утримання будинку та прибудинкової території. Зазначила, що станом на 10.02.2021 року у неї відсутня заборгованість за надані послуги, а також, відповідно і за нарахування інфляційних витрат та 3% річних. Також, просила застосувати строки позовної давності до періоду з листопада 2016 року по 04.11.2017 року.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив. Крім того, подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідачів заборгованість по внескам і платежам у розмірі 2527,02 грн., інфляційні витрати у розмірі 4226,74 грн., 3% річних у розмірі 763,72 грн., що в сумі складає 7517,48 грн.

Відповідач-1 подала до суду заперечення на відповідь на відзив.

В судовому засіданні, яке відбулось 22.02.2022 року, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позові.

Під час розгляду справи по суті, представник позивача під час надання поснень зазначав, що заборгованість відповідачів є меншою ніж та яка зазначена у заяві про зменшення позовних вимог від 03.12.2021 року, проте, суд не прийняв заяву про зменшення позовних вимог, оскільки дана заява була подана вже після початку розгляду справи по суті, що є порушенням п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України.

В судовому засіданні, яке відбулось 22.02.2022 року, відповідач-1 та її представник заперечили проти задоволення позову, посилаючись на викладене у відзиві та додаткових поясненнях.

Суд, заслухавши учасників справи, з`ясувавши доводи на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі обставини справи.

Як вбачається з довідки довідки №2 від 12.10.2020 року, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , власником та відповідальною за особовим рахунком є ОСОБА_1 . Крім того, разом із власницею у квартирі проживає - ОСОБА_3 .

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2017 р. на засіданні Правління ЖБК «Архітектор» прийнято Протокол №1, відповідно до якого вирішено виставити на ознайомлення членам кооперативу для подальшого прийняття рішення щодо встановлення розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території 5 грн/м .

12.05.2017 р. Протоколом №1 на слуханнях щодо розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території було затверджено розмір 5 грн/м .

ЖБК «АРХІТЕКТОР» (код ЄДРПОУ: 22864327), відповідно до Договору з КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» №8242007 від 16.10.2018 року та Договору з ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» №06402/4-10 від 23.02.2006 р. є колективним споживачем комунальних послуг.

Відповідно до п. п. 6.2.6. п.6.2. Статуту ЖБК «АРХІТЕКТОР» члени кооперативу зобов`язані своєчасно сплачувати усі внески та платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад, залежно від функціонального призначення, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно із частинами 1 і 3 статті 9 Закону №2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п.1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

На підставі ст. 66, 67, 162 ЖК України, плата за користування житлом /квартирна плата/ обчислюється виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги /водопостачання, газ, та інші послуги/ береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08 жовтня 1992 року «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватизованого житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново

Щодо посилань позивача про застосування строків позовної давності, суд зазначає про те, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у березні 2018 року відповідачем було внесено в рахунок оплати суми, що перевищували нарахування за відповідні періоди, тобто відповідачі визнали наявну заборгованість і намагалися її оплатити, що свідчить про переривання перебігу позовної давності.

Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до перерахунку заборгованості здійсненого судом, з урахуванням сплат які були здійснені відповідачем - 1, заборгованість по особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 01.02.2021 року, за період з 01.11.2017 року по 01.02.2021 року, складає 939,69 грн., інфляційні витрати 2674,32 грн., 3% річних 443,52 грн., що разом становить 4057, 53 грн., відповідачі, зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в цей період послуг не виконували належним чином, внаслідок чого, у останніх виникла дана заборгованість.

Виходячи з того, що відповідачі нерегулярно вносять плату за надані житлово-комунальні послуги, що привело до виникнення заборгованості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивача, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається із висновків у постановах ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18, якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу

З огляду на заперечення сторін щодо розміру понесених ними судових витрат, а також, зважаючи на те, що заявлені витрати сторін є неспівмірними зі складністю справи, суд приходить висновку про зменшення витрат на правову допомогу позивача до 7000,00 грн., а також про зменшення витрат на правову допомогу відповідача до 7000,00 грн.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України, і у зв`язку із частковим задоволенням позову судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам, що у відсотковому співвідношенню становить 53,97% на користь позивача та 46,03% на користь відповідачів.

Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Житлово-будівельного кооперативу «АРХІТЕКТОР» - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Житлово-будівельний кооператив «АРХІТЕКТОР» заборгованість за житлово-комунальні послуги з урахуванням суми інфляційних та 3% річних у розмірі 4057 (чотири тисячі п`ятдесят сім) 53 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «АРХІТЕКТОР» 567(п`ятсот шістдесят сім) грн. 23 коп. судового збору та 1888 (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім)грн. 95 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Житлово-будівельного кооперативу «АРХІТЕКТОР» 567 (п`ятсот шістдесят сім) грн. 23 коп. судового збору та 1888 (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім)грн. 95 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути Житлово-будівельного кооперативу «АРХІТЕКТОР» на користь ОСОБА_1 3222 (три тисячі триста двадцять дві) грн. 10 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: