Рішення

від 08.06.2022 по справі 127/8530/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/8530/22

Провадження № 2/127/1059/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2022 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

за участю: секретаря Жигарової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру частки співвласників у спільній сумісній власності на земельну ділянку та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визначення розміру частки співвласників у спільній сумісній власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру частки співвласників у спільній сумісній власності на земельну ділянку.Позовні вимогимотивовані тим,що ОСОБА_1 набула право власності на 1/3 житлового будинку в відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу частки житлового будинку від 11.04.1995 року. Інші 2/3 частини вказаного житлового будинку належить на праві спільної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (по 1/3 частці кожному). Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1000 га за кадастровим номером 0510100000:02:055:0086, яка належить сторонам на праві спільної сумісної власності без виділення часток. Ідеальна частка на земельну ділянку була визнана за ОСОБА_3 , на підставі рішення суду, проте частки позивача та ОСОБА_2 наразі досі не визначені. Вказана обставина перешкоджає позивачу в повній мірі реалізовувати належні їй правомочності власника, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вимушена була звернутись до суду з цим позом.

Ухвалою суду від 03.06.2022 року клопотання відповідача ОСОБА_2 було задоволенота об`єднано вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визначення розміру частки співвласників у спільній сумісній власності на земельну ділянку, в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічні позовнівимоги мотивованітим,що ОСОБА_2 набула право власності на 1/3 частину будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на спадщину за заповітом від 27.02.2001 року. Інші 2/3 частини вказаного житлового будинку належить на праві спільної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , по 1/3 частці кожному. Наразі частки співвласників земельної ділянки не виділені, окрім ОСОБА_4 . Вказана обставина перешкоджає ОСОБА_2 в повній мірі реалізувати належні їй правомочності власника, тому вона звернулася до суду з зустрічним позовом.

В судове засідання позивач-відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, проте її представник подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення. Також просила прийняти визнання позивачем-відповідачем зустрічного позову та ухвалити рішення про задоволення первісного та зустрічного позовів.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 в судовезасідання нез`явилася,проте подаладо суду заяву, в якій просив розглянути справу у її відсутність. Первісний позов визнає в повному обсязі, зустрічний позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився,проте подавдо суду заяву,в якійпросив розглянутисправу уйого відсутність.Первісний тазустрічний позовивизнає вповному обсязі.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позови слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З договору купівлі-продажу від 11.04.1995 року, посвідченого державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Довгалюк Л.Б., судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 купила у ОСОБА_5 1/3 частину жилого будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.02.2021 року, право спільної часткової власності на 1/3 частку вказаного вище жилого будинку було зареєстровано 28.01.2021 року за ОСОБА_1 (а.с. 11). Аналогічний факт також підтверджується відповіддю КП «ВМБТІ» №92 від 12.01.2021 року (а.с. 14).

Судом встановлено,що згідноз державнимактом направо власностіна земельнуділянку серії ЯО №560529,виданого 25.12.2012року напідставі рішенняВінницької міськоїради №951від 02.10.2012року,померлий ОСОБА_4 був власником земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в АДРЕСА_2 (а.с. 12). Зі списку співвласників земельної ділянки вбачається, що вказана вище земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 42).

Зі змісту рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.07.2021 року у справі 127/8925/21 вбачається, що позов ОСОБА_3 був задоволений частково та визнано за ОСОБА_3 право у порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на ідеальну частку (1/3) у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 0,1000 га, у межах згідно з планом (кадастровий номер 0510100000:02:055:0086), розташовану по АДРЕСА_2 (а.с. 15-16).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.02.2001 року ОСОБА_2 є спадкоємицею1/3частини будинку АДРЕСА_3 , після смерті ОСОБА_6 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 43).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно доч.ч.1,2ст.368ЦК України,спільна власністьдвох абобільше осіббез визначеннячасток кожногоз ниху правівласності єспільною сумісноювласністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Як зазначеновище тавстановлено судом,земельна ділянкаплощею 0,1000га,що розташованаза адресою: АДРЕСА_2 ,належить сторонам на праві спільної сумісної власності.

Зі змісту п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року встановлено, що частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Відповідно до статті 357 ЦК України, під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Згідно зі статтею 377 ЦК Ураїни до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Статтею 370 ЦК України визначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 89 ЗК України, співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивачів шляхом визначення розміру часток співвласників у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , - по 1/3 за кожним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 13, 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 355, 357, 377, 368, 370, 372 ЦК України, ст.ст. 86, 89, 120 ЗК України, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 211, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизначення розміручастки співвласниківу спільнійсумісній власностіна земельнуділянку - задовольнити.

Визначити,що розмірчастки ОСОБА_1 у спільній сумісній власності на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га з кадастровим номером 0510100000:02:055:0086 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в АДРЕСА_2 , становить 1/3 ідеальної частки.

Судові витрати залишити за позивачем.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визначення розміру частки співвласників у спільній сумісній власності на земельну ділянку- задовольнити.

Визначити, що розмір частки ОСОБА_2 успільній суміснійвласності наземельну ділянкузагальною площею0,1000га зкадастровим номером0510100000:02:055:0086цільове призначеннядля будівництваі обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в АДРЕСА_2 , становить 1/3 ідеальної частки.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 09.06.2022 року.

Суддя: