Рішення

від 13.03.2022 по справі 908/3634/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/222/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2022 Справа № 908/3634/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, пл. Єдності, б. 2)

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю Сана Україна (71118, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. 12 грудня, б. 2-Д)

про стягнення 135 184,27 грн

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Управління комунальної власності Бердянської міської ради з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сана Україна, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 124 163,47 грн та пеню у розмірі 11 020,80 грн.

13.12.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/3634/21, справу передано на розгляд судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3634/21, справі присвоєно номер провадження 12/222/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди комунального майна №1460 від 26.12.2017щодо повноти та своєчасностісплати орендних платежів на суму 124 163,47 грн.

Ухвалою суду від 20.12.2021 про відкриття провадження у справі відповідачеві запропоновано подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання.

Зазначена ухвала суду направлена на адресу відповідача, проте повернулася до суду з відміткою підприємства поштового зв`язку «За закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду відповідачем та повернення її до суду з поміткою «за закінченням терміну зберігання» є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України : //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3634/21.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 14.03.2022.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

26.12.2017 між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради - орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю Сана Україна - орендар укладено договір № 1460 оренди комунального майна, за умовами п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, які знаходяться на балансі відділу культури виконавчого комітету Бердянської міської ради (надалі майно), площею 208,80 кв.м згідно зі звітом про оцінку майна, розміщене за адресою: м. Бердянськ, вул. Італійська пр. Азовський, 57/10 приміщення Міського Палацу культури ім. Т.Г. Шевченка (літ. А) (приміщення №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6,7, 8, 9, 10, 11, 12 згідно з технічним паспортом). Майно передається в оренду з метою використання під кафе-ресторан з реалізацією акцизної групи товарів.

Передача майна в оренду здійснюється згідно акта здачі-приймання (п. 2.3 договору).

Орендоване приміщення площею 208,80 кв.м було передано в оренду позивачем відповідачу на підставі акту здачі-приймання від 26.12.2017.

Додатковою угодою від 21.09.2018 сторони внесли зміни до пункту 1.1 договору, уточнивши площу орендованого майна комунальної власності 208,70 кв.м (приміщення №№ 44-45) згідно з технічним паспортом.

Орендоване приміщення площею 208,70 кв.м було передано в оренду позивачем відповідачу на підставі акту здачі-приймання від 26.09.2018.

Згідно п. 10.1 договір діє з 26.12.2017 по 26.11.2020 строком на 2 роки 11 місяців.

Сторонами укладалися додаткові угоди до договору, якими, зокрема, змінювалися реквізити сторін для зарахування орендної плати за оренду комунального майна.

Додатковою угодою від 21.09.2018 сторони виклали пункти 3.1, 3.1.1 в іншій редакції, встановивши, що орендна плата визначається за результатами проведення конкурсу, який відбувся 15.12.2017, і складає станом на 01.09.2018: 10922,75 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 1820,46 грн. (п. 3.1). Орендна плата установлюється у грошовій формі та перераховується на зазначений розрахунковий рахунок щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції з початку строку оренди, щодо суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладення договору оренди, яка становить 10922,75 грн. х Іінф.

Відповідно до п. 3.1.2 орендна плата, яка надходить на рахунок орендодавця, зараховується за зобов`язання (невиконані зобов`язання) в порядку їх виникнення.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати орендних платежівза період із 01.08.2020 по 26.05.2021у сумі 124 163,47 грн стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованостів примусовому порядку.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За своєю правовою природою договір № 1460 від 26.12.2017 є договором оренди комунального майна, до якого застосовуються положення Закону України Про оренду державного та комунального майна, далі Закон.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України Про оренду державного та комунального майна оренда це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

У п. 3.1 договору сторони визначили, що орендна плата сплачується щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Позивач, обґрунтовуючи заявлену до стягнення суму, надав довідку про нараховану та отриману орендну плату, з якої вбачається, що за період з серпня 2020 року по травень 2021 року нараховано орендну плату у сумі 124 163,47 грн. При цьому, орендарем орендна плата за вказаний період не сплачувалася.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати орендних платежів, позивачем було надіслано на його адресу претензію про оплату заборгованості №1844 від 22.11.2021.

Відповідач наявність заборгованості не заперечив, доказів оплати суми боргу не надав.

За викладених обставин, позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Сана Україна» орендної плати у сумі 124 163,47 грн підлягають задоволенню.

Крім того, за порушення відповідачем строків виконання зобов`язання щодо сплати орендних платежів позивачем нараховано пеню у розмірі 11 020,80 грн. При цьому, позивачем пеню нараховано також на заборгованість, яка виникла у період з січня по травень 2020 року та яка стягнута з відповідача рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.09.2020 у справі №908/1976/20.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановленої законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.3 договору сторони встановили, що у випадку неперерахування орендної плати або перерахування після останнього банківського дня поточного місяця, або не в повному обсязі, орендодавцем нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожний день прострочення виконання (включаючи день оплати).

У даному випадку, факт порушення відповідачем умов договору щодо строків оплати підтверджується матеріалами справи, тому вимога про стягнення пені заявлена позивачем правомірно. Сторони у договорі встановили більший строк нарахування пені, ніж встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України по день оплати включно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд дійшов висновку про її перерахунок у зв`язку із допущеними помилками в частині визначення періодів нарахування.

Так, позивач нарахував пеню за невиконання зобов`язання по кожному місяцю окремо, при цьому початком нарахування пені визначав перше число наступногомісяця, в якому мала бути сплаченаорендна плата.

Приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу триваліст ьцього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Однак позивачем при здійсненні розрахунку вказана норма закону не врахована, оскільки змінено початок нарахування пені.

Відповідно до приписів ст. 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня післявідповідноїкалендарноїдатиабонастанняподії, з якоюпов`язанойого початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

За перерахунком суду, зробленим за допомогою інформаційної системи Законодавство, з урахуванням приписів ст.ст. 253, 254 ЦК України, загальний розмір пені у межах заявленного позивачем періоду складає 20238,19 грн.

Проте, оскільки в силу приписів ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, відтак суд вважає розмір нарахованої позивачем пені вірним. пені за розрахунком позивача в цій частині визначений правильно.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені.

Відповідач доказів повної оплати наданих за договором послуг оренди не надав, правом подати відзив не скористався.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача, а відтак позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Управління комунальної власностіБердянської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Сана Україна задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сана Україна (71118, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. 12 грудня, б. 2-Д, ідентифікаційний код юридичної особи 39500845) на користь Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, пл. Єдності, б. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 25473739) заборгованістьз орендної плати у сумі 124 163,47 грн (сто двадцять чотири тисячісто шістдесят три гривні 47 коп.), пеню у сумі 11 020,80 грн (одинадцять тисяч двадцять гривень 80 коп.), судовий збір у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.), видавши наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2022 року.

СуддяО.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.