Рішення

від 08.06.2022 по справі 910/1292/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.06.2022Справа № 910/1292/22Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторська компанія "Вертикаль" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 45 002,28 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторська компанія "Вертикаль" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця) штрафу у розмірі 45 022,28 грн, нарахованого в зв`язку з несвоєчасною доставкою порожніх вагонів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 2 лютого 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю суддя Павленко Є.В. у період з 7 лютого 2022 року по 18 лютого 2022 року перебував на лікарняному.

14 лютого 2022 року до суду надійшли документи позивача для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 лютого 2022 року вищенаведену позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1292/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

18 квітня 2022 року через загальний відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив Залізниці від 6 квітня 2022 року, в якому остання заперечувала проти правильності нарахування позивачем штрафу, а тому просила суд відмовити у задоволенні вимог Товариства в частині стягнення 7 500,38 грн у зв`язку з їх безпідставністю. Крім того, у вказаному відзиві відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. Також відповідач просив суд поновити йому строк на подання даного відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 квітня 2022 року у задоволенні вказаного клопотання відповідача відмовлено, оскільки Залізниця не пропустила строк на подачу відзиву, встановлений ухвалою суду від 21 лютого 2022 року, а відтак відсутні правові підстави для його поновлення.

2 травня 2022 року через загальний відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Товариства надійшла відповідь на відзив від 22 квітня 2022 року № 211, в якій останнє навело свої аргументи на спростування викладених відповідачем у відзиві доводів, а також надійшло заперечення від вказаної дати № 212 проти клопотання Залізниці про зменшення розміру штрафних санкцій.

Будь-яких інших заяв по суті спору від сторін не надходило.

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-43133523/2020-001, предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Залізниці, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Товариства, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги. Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 8.1 договору сторони домовилися про використання електронного документообігу.

Згідно з пунктом 8.8 договору, у разі судового розгляду справи чи виникненні претензійної практики, використовується візуальне відображення електронних документів на папері.

За умовами пункту 12.1 цієї угоди вона діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору, здійсненого на вебсайті http://uz-cargo.com/, та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення даного правочину. На звернення Товариства умови спірного договору застосовуються до відносин із Залізницею, які виникли між ними до її укладення та введення в дію.

Вказана угода оприлюднена 31 травня 2020 року та введена в дію з 1 липня 2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що протягом жовтня - грудня 2021 року Залізницею згідно перевізних документів (накладних) №: 40684631, 40685273, 40685281, 41335241, 41335258, 41335779, 41335787, 41335795, 40505398, 41357419, 41357435, 41357401, 41357385, 41357427, 41357393, 41390154, 41390147, 41461591, 41461609, 41461617, 41449976, 41449992, 41450008, 41450024, 41450040, 41450057, 41450081, 41221326, 42172619, 42172676, 42172627, 42172742, 42172635, 42172643, 42172650, 42172668, 42172684, 42252999, 42252908, 42253039, 42253104, 41914896, 41914904, 41914847, 41914912, 41914938, 41914839, 42452912, 42452714, 42452722, 42452730, 42452755, 42452763, 42452771, 42452789, 42605642, 42287813, 42287797, 42287805, 42287821, 42287839, 42316216, 42316208, 42269688, 42269704, 42269753, 41909458, 41909409, 41909417, 41909441, 41909433, 41909425, 42269654, 42269662, 42269696, 42269720, 42754838, 42754804, 42754812, 42754820, 42269712, 42269738, 42269647, 42269670, 41879560, 41879578, 41879586, 41879818, 41593427, 41809013, 41809021, 41809054 - прийнято до перевезення зі станцій відправлення: Чорноморська (для ОПЗ, код 40424403), Чорноморськ-Порт (код 40402000), Чорноморська (для ТІС, код 40400108) Одеської Залізниці вантаж - залізничні вагони на власних осях, непоіменовані в алфавітному порядку, № №: 95222287, 95975520, 95975561, 95222287, 95223459, 95975520, 95975561, 95975645, (95224259, 95975629), 95181830, 95181863, 95181913, 95223046, 95924106, 95975652, 95223855, 95225017, 95221933, 95222113, 95223319, 95181962, 95221974, 95222063, 95222527, 95223186, 95224259, 95384376, 95224952, 95181962, 95221933, 95221974, 95222063, 95222113, 95222527, 95223186, 95223319, 95384376, 95222287, 95223459, 95975520, 95975561, 95181830, 95181863, 95181913, 95223046, 95924106, 95975652, 95975660, 95181731, 95222014, 95222246, 95223327, 95375549, 95384145, 95412151, 95221974, 95222832, 95223368, 95364907, 95384087, 95384137, 95223426, 95223822, 95223251, 95383949, 95975587, 95375549, 95602678, 95946331, 95946349, 95384103, 95946323, 95222105, 95222311, 95383840, 95384038, 95223442, 95223483, 95223582, 95383865, 95383980, 95384053, 95221966, 95222337, 95222220, 95222279, 95222360, 95602686, 95221867, 95175543, 95223384, 95975538.

Як вбачається з вказаних видаткових накладних, вагони було доставлено на станцію Княжево Одеської залізниці. Відстань перевезення становить: зі станції Чорноморська (для ОПЗ, код 40424403) - 359 км; зі станції Чорноморськ-Порт (код 40402000) - 334 км; зі станції Чорноморська (для ТІС, код 40400108) - 364 км. Одержувачем вказаних вагонів було зазначено Товариство.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на порушення відповідачем термінів доставки вантажу за вищевказаними накладними, визначених статтею 41 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457 (далі - Статут) та Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 644 (далі - Правила), у зв`язку з чим просив суд на підставі статті 116 Статуту стягнути з відповідача 45 002,28 грн штрафу.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, за частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 908 ЦК України унормовано, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з частиною 6 статті 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються ЦК України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено також частиною 2 статті 307 ГК України.

Таким чином, відповідачем взято на себе зобов`язання з перевезення вантажу на підставі складених вищезазначених залізничних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи.

Обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначено Статутом. Вказаним актом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Цим актом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Частинами 1, 2, 5 пункту 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Відповідно до частини 1 статті 919 ЦК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Згідно з пунктом 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

За пунктами 1.1, 1.2 Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на __число __місяць" (пункт 2.1 Правил).

Згідно з пунктом 2.4 наведених Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу, а також у разі переадресування вантажів.

Відповідно до пункту 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт", у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом.

Відповідно до пункту 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Судом встановлено, що вказаний вантаж зі станції Чорноморська (для ОПЗ), відстань перевезення - 359 км, за накладними: № 40684631, № 40685273, № 40685281 - було відправлено 31 жовтня 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням - 7 листопада 2021 року, видано 8 листопада 2021 року; за накладними: 41335241, 41335258, 41335779, 41335787, 41335795 - відправлено 15 листопада 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням - 23 листопада 2021 року, видано у той же день; за накладною № 41593427 було відправлено 21 листопада 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням - 2 грудня 2021 року, видано на наступний день; за накладними: № 41809013, № 41809021, № 41809054 - відправлено 26 листопада 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням - 12 грудня 2021 року, видано у той же день; за накладними: № 41879560, № 41879578, № 41879586, № 41879818 - відправлено 28 листопада 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням - 7 грудня 2021 року, видано на наступний день.

Зі станції Чорноморськ-Порт, відстань перевезення - 334 км, вантаж за накладною № 40505398 було відправлено 27 жовтня 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням 4 листопада 2021 року, видано у той же день; за накладною № 41221326 було відправлено 13 листопада 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням 22 листопада 2021 року, видано на наступний день; за накладними: № 41357419, № 41357435, № 41357401, № 41357385, № 41357427, № 41357393 - відправлено 16 листопада 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням 24 листопада 2021 року, видано у той же день; за накладними: № 41390154, № 41390147 - відправлено 16 листопада 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням 25 листопада 2021 року, видано на наступний день; за накладними: № 41461591, № 41461609, № 41461617, № 41449976, № 41449992, № 41450008, № 41450024, № 41450040, № 41450057, № 41450081 - відправлено 18 листопада 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням 27 листопада 2021 року, видано у той же день; за накладними: № 41909458, № 41909409, № 41909417, № 41909441, № 41909433, № 41909425 - відправлено 29 листопада 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням 5 грудня 2021 року, видано на наступний день; за накладними: № 42287813, № 42287797, № 42287805, № 42287821, № 42287839, № 42269688, № 42269704, № 42269753 - відправлено 7 грудня 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням 13 грудня 2021 року, видано у той же день; за накладними: № 42269654, № 42269662, № 42269696, № 42269720 - відправлено 7 грудня 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням 16 грудня 2021 року, видано на наступний день; за накладними: № 42269712, № 42269738, № 42269647, № 42269670 - відправлено 7 грудня 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням 18 грудня 2021 року, видано у той же день; за накладними: № 42316216, № 42316208 - відправлено 8 грудня 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням 14 грудня 2021 року, видано на наступний день; за накладними: № 42754838, № 42754804, № 42754812, № 42754820 - відправлено 19 грудня 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням 29 грудня 2021 року, видано на наступний день.

Зі станції Чорноморська (для ТІС), відстань перевезення - 364 км, вантаж за накладними: № 42172619, № 42172676, № 42172627, № 42172742, № 42172635, № 42172643, № 42172650, № 42172668, № 42172684 - відправлено 4 грудня 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням 10 грудня 2021 року, видано на наступний день; за накладними: № 42252999, № 42252908, № 42253039, № 42253104 - відправлено 6 грудня 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням 12 грудня 2021 року, видано у той же день; за накладними: № 41914896, № 41914904, № 41914847, № 41914912, № 41914938, № 41914839 - відправлено 29 листопада 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням 5 грудня 2021 року, видано на наступний день; за накладними: 42452912, 42452714, 42452722, 42452730, 42452755, 42452763, 42452771, 42452789 - відправлено 12 грудня 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням 24 грудня 2021 року, видано на наступний день; за накладною 42605642 було відправлено 15 грудня 2021 року, доставлено Залізницею за призначенням 29 грудня 2021 року, видано на наступний день.

Суд звертає увагу на те, що нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Згідно з пунктом 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

У свою чергу, відповідачем обставини фактичного прострочення виконання свого зобов`язання із вчасної доставки вантажу не заперечувались.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, який міститься у матеріалах справи, загальна сума штрафу за прострочення доставки вантажу склала 45 002,28 грн.

Згідно з пунктом 2.9 Правил у разі затримки вантажу в процесі перевезення, термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Пунктом 2.11 Правил встановлено, що в разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення, до закінчення встановленого терміну доставки.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому, відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 ЦК України, доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як вбачається зі змісту вищезазначених залізничних накладних, вантаж відповідачем доставлено позивачу після закінчення встановленого строку доставки, про що свідчить відповідні календарні штемпелі видачі вантажу.

Судом встановлено, що у графі 49 накладних: № 41335241, № 41335258, № 41335779, № 41335787, № 41335795, № 42452912, № 42452714, № 42452722, № 42452730, № 42452755, № 42452763, № 42452771, № 42452789 - зазначено, що термін доставки вагонів збільшено на 3 доби згідно з пунктом 2.9 наказу від 21.11.2021 року № 826 та на 5 діб згідно пункту 2.9 наказу від 21 листопада 2000 року № 644.

Однак ці відмітки не дають змогу встановити причини збільшення терміну доставки, що прямо суперечить пунктам 2.9., 2.11. Правил та вказує на відсутність поважних причин прострочення термінів доставки вантажу.

Водночас Залізницею не надано жодних доказів на підтвердження того, що мали місце незалежні від відповідача об`єктивні причини, що зумовили затримку в доставці вагонів, які дають право Залізниці на збільшення терміну доставки.

Отже, матеріалами даної справи підтверджено, що вказані пусті вагони відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту та Правилами.

У своєму відзиві відповідач заперечував проти нарахованої суми, обґрунтовуючи це тим, що Товариство розрахувало штраф від провізної плати, зазначеної в графі 31 вказаних накладних, разом з ПДВ. Проте Залізниця вважає, що сума штрафу має розраховуватися виключно від розміру провізної плати та без врахування вказаного податку.

У своїй відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача.

Приписами частини 1 статті 916 ЦК України визначено, що за перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Частиною 1 статті 307 ГК України встановлено обов`язок вантажовідправника сплатити перевізнику за перевезення вантажу встановлену плату. Статтею 311 ГК України передбачено, що плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов`язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

Додатком № 1 до Правил оформлення перевізних документів визначено форму накладної як перевізного документа на залізниці із розшифруванням даних, що вносяться до її граф. Зокрема, до накладної залізницею - перевізником вносяться відомості щодо провізної плати (графа 31), плати за проїзд провідника (графа 32), плати за охорону вантажу залізницею (графа 33), інших платежів, сплачених на станції відправлення (графи 35, 36, 37), а також усього суми платежів, сплачених відправником (графа 34).

Законодавцем розмежовано поняття "провізна плата", яка є регульованим державою тарифом за надання залізницею послуг з перевезення вантажів, та "інші платежі", що справляються за надання (виконання) інших, пов`язаних з перевезенням послуг і робіт.

Згідно з пунктом 10 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги (далі - Збірник тарифів) ставки тарифів, що у ньому містяться, є базовими та визначені без урахування ПДВ.

Як було вже раніше зазначено, згідно приписів пункту 116 Статуту за несвоєчасну порожніх вагонів, залізниця сплачує одержувачу штраф у відповідному відсотковому відношенні саме від провізної плати, що зазначається у графі 31 накладної.

З наданих позивачем накладних вбачається, що в них зазначена провізна плата без ПДВ.

Справляння податку на додану вартість регулюється розділом V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України (далі - ПК України). Статтею 185 ПК України, яка входить до цього розділу, об`єктом оподаткування податком на додану вартість визначено, зокрема, постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу пункту 9.1 статті 9, підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, статті 180, статті 188 ПК України, ПДВ - це загальнодержавний непрямий податок, який додається до ціни товару (робіт, послуг) та сплачується покупцем (споживачем робіт, послуг), але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (виробник, надавач послуг).

Як передбачено статтею 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Враховуючи те, що в графі 31 накладних провізна плата вказана без ПДВ, у Збірнику ставки тарифів також визначені без урахування цього податку, пунктом 116 Статуту визначено розмір штрафу у відсотковому відношенні саме від провізної плати без урахування ПДВ, а також враховуючи правову природу вказаного податку, суд дійшов висновку про те, що позивач неправильно розрахував розмір штрафу, взявши за основу провізну плату з урахуванням ПДВ.

Судом здійснено перерахунок заявленої суми та встановлено, що обґрунтований розмір штрафу складає 37 501,90 грн.

Разом із тим, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 500,38 грн штрафу слід відмовити у зв`язку з її необґрунтованістю.

Щодо поданого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу на 95 % суд зазначає наступне.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом наведених норм зменшення, розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду. За відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для її зменшення.

При цьому, вирішуючи таке питання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов`язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

Разом із цим, наявність у кредитора можливості стягувати з покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити для нього непомірний тягар і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013.

Враховуючи правове значення неустойки, зважаючи на те, що відповідач є стратегічно важливим підприємством для функціонування економіки і безпеки держави у зв`язку з початком активної фази військової агресії російської федерації проти України та введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 воєнного стану на всій території, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованим є зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафу на 80 %, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф у розмірі 7 500,38 грн. Таке зменшення суд першої інстанції вважає оптимальним балансом інтересів сторін у даному спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для обох сторін.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність стягнення із Залізниці на користь Товариства суми штрафу в розмірі 7 500,38 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позовні вимоги Товариства підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторська компанія "Вертикаль" (04074, місто Київ, вулиця Лугова, будинок 9 С; ідентифікаційний код 43133523) 7 500 (сім тисяч п`ятсот) грн 38 коп. штрафу та 2 067 (дві тисячі шістдесят сім) грн 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 9 червня 2022 року.

СуддяЄ.В. Павленко