Рішення

від 09.06.2022 по справі 910/5484/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.06.2022Справа № 910/5484/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 39 699, 95 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» з вимогами до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 39699,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що незабезпечення з боку відповідача цілісності майна (вагонів) під час перевезення залізницею завдало позивачу збитків в розмірі 39699,95 грн., у зв`язку з чим й виникла необхідність звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 (суддя ОСОБА_1) відкрито провадження у справі №910/5484/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

07.05.2021 та 12.05.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України позивач не є належним позивачем у даній справі.

14.05.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/1609/21 від 09.09.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1

Внаслідок проведеного повторного автоматизованого розподілу справу №910/5484/21 передано на розгляд судді Літвінової М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 справу №910/5484/21 прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до залізничної накладної №51532810 залізницею 05.11.2020 було прийнято до перевезення вагон №53482592; станція відправлення - Авдіївка Донецької залізниці, станція призначення - Покровськ Донецької залізниці; відправник - ПрАТ «АКХЗ»; власник вагону ТОВ «ЕУ-Транс».

Вагон №53482592 прибув на станцію призначення 06.11.2020 (графа 51 залізничної накладної).

У повідомленні №2961 на ремонт або технічне обслуговування вагону №53482592 (форма ВУ-23М) зазначено, що 06.11.2020 було виявлено пошкодження вказаного вагону - розукомплектування ручного стоячного гальма, відсутність або пошкодження балки.

Відповідно до повідомлення №9605 від 12.11.2020 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №51532562 залізницею 05.11.2020 було прийнято до перевезення вагон №56289747; станція відправлення - Авдіївка Донецької залізниці, станція призначення - Покровськ Донецької залізниці; відправник - ПрАТ «АКХЗ»; власник вагону ТОВ «Лемтранс».

Вагон №56289747 прибув на станцію призначення 06.11.2020 (графа 51 залізничної накладної).

У повідомленні №2960 на ремонт або технічне обслуговування вагону №56289747 (форма ВУ-23М) зазначено, що 06.11.2020 було виявлено пошкодження вказаного вагону - розукомплектування ручного стоячного гальма, відсутність або пошкодження балки.

Відповідно до повідомлення №9600 від 11.11.2020 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №51533131 залізницею 05.11.2020 було прийнято до перевезення вагон №56462807; станція відправлення - Авдіївка Донецької залізниці, станція призначення - Покровськ Донецької залізниці; відправник - ПрАТ «АКХЗ»; власник вагону ТОВ «УПК».

Вагон №56462807 прибув на станцію призначення 06.11.2020 (графа 51 залізничної накладної).

У повідомленні №2962 на ремонт або технічне обслуговування вагону № №56462807 (форма ВУ-23М) зазначено, що 06.11.2020 було виявлено пошкодження вказаного вагону - розукомплектування ручного стоячного гальма, відсутність або пошкодження балки.

Відповідно до повідомлення №9600 від 11.11.2020 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №51532737 залізницею 05.11.2020 було прийнято до перевезення вагон №62110937; станція відправлення - Авдіївка Донецької залізниці, станція призначення - Покровськ Донецької залізниці; відправник - ПрАТ «АКХЗ»; власник вагону ТОВ «Метінвест-Шиппинг».

Вагон №62110937 прибув на станцію призначення 06.11.2020 (графа 51 залізничної накладної).

У повідомленні №2959 на ремонт або технічне обслуговування вагону №62110937 (форма ВУ-23М) зазначено, що 06.11.2020 було виявлено пошкодження вказаного вагону.

Відповідно до повідомлення №9655 від 20.11.2020 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №51532638 залізницею 05.11.2020 було прийнято до перевезення вагон №54751748; станція відправлення - Авдіївка Донецької залізниці, станція призначення - Покровськ Донецької залізниці; відправник - ПрАТ «АКХЗ»; власник вагону ТОВ «Лемтранс».

Вагон №54751748 прибув на станцію призначення 06.11.2020 (графа 51 залізничної накладної).

У повідомленні №2964 на ремонт або технічне обслуговування вагону №54751748 (форма ВУ-23М) зазначено, що 06.11.2020 було виявлено пошкодження вказаного вагону - розукомплектування ручного стоячного гальма, відсутність або пошкодження балки.

Відповідно до повідомлення №9604 від 12.11.2020 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №51532604 залізницею 05.11.2020 було прийнято до перевезення вагон №55006431; станція відправлення - Авдіївка Донецької залізниці, станція призначення - Покровськ Донецької залізниці; відправник - ПрАТ «АКХЗ»; власник вагону ТОВ «Метінвест-Шиппинг».

Вагон №55006431 прибув на станцію призначення 06.11.2020 (графа 51 залізничної накладної).

У повідомленні №2965 на ремонт або технічне обслуговування вагону №55006431 (форма ВУ-23М) зазначено, що 06.11.2020 було виявлено пошкодження вказаного вагону - розукомплектування ручного стоячного гальма, відсутність або пошкодження балки.

Відповідно до повідомлення №9604 від 12.11.2020 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №51532703 залізницею 05.11.2020 було прийнято до перевезення вагон №61078101; станція відправлення - Авдіївка Донецької залізниці, станція призначення - Покровськ Донецької залізниці; відправник - ПрАТ «АКХЗ»; власник вагону ТОВ «Лемтранс».

Вагон №61078101 прибув на станцію призначення 06.11.2020 (графа 51 залізничної накладної).

У повідомленні №2963 на ремонт або технічне обслуговування вагону №61078101 (форма ВУ-23М) зазначено, що 06.11.2020 було виявлено пошкодження вказаного вагону - розукомплектування ручного стоячного гальма, відсутність або пошкодження балки.

Відповідно до повідомлення №9600 від 11.11.2020 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №51533099 залізницею 05.11.2020 було прийнято до перевезення вагон №56673817; станція відправлення - Авдіївка Донецької залізниці, станція призначення - Покровськ Донецької залізниці; відправник - ПрАТ «АКХЗ»; власник вагону ТОВ «Марвелл».

Вагон №56673817 прибув на станцію призначення 06.11.2020 (графа 51 залізничної накладної).

У повідомленні №2969 на ремонт або технічне обслуговування вагону №56673817 (форма ВУ-23М) зазначено, що 06.11.2020 було виявлено пошкодження вказаного вагону - розукомплектування ручного стоячного гальма, відсутність або пошкодження балки.

Відповідно до повідомлення №9600 від 11.11.2020 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №51533149 залізницею 05.11.2020 було прийнято до перевезення вагон №64177967; станція відправлення - Авдіївка Донецької залізниці, станція призначення - Покровськ Донецької залізниці; відправник - ПрАТ «АКХЗ»; власник вагону АТ «ПУМБ».

Вагон №64177967 прибув на станцію призначення 06.11.2020 (графа 51 залізничної накладної).

У повідомленні №2967 на ремонт або технічне обслуговування вагону №64177967 (форма ВУ-23М) зазначено, що 06.11.2020 було виявлено пошкодження вказаного вагону.

Відповідно до повідомлення №9655 від 20.11.2020 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №51533123 залізницею 05.11.2020 було прийнято до перевезення вагон №59955120; станція відправлення - Авдіївка Донецької залізниці, станція призначення - Покровськ Донецької залізниці; відправник - ПрАТ «АКХЗ»; власник вагону ПП «ТИ ЕР ЕС Лізинг».

Вагон №59955120 прибув на станцію призначення 06.11.2020 (графа 51 залізничної накладної).

У повідомленні №2958 на ремонт або технічне обслуговування вагону №59955120 (форма ВУ-23М) зазначено, що 06.11.2020 було виявлено пошкодження вказаного вагону - розукомплектування ручного стоячного гальма, відсутність або пошкодження балки.

Відповідно до повідомлення №9604 від 12.11.2020 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №51570695 залізницею 07.11.2020 було прийнято до перевезення вагон №52511573; станція відправлення - Авдіївка Донецької залізниці, станція призначення - Покровськ Донецької залізниці; відправник - ПрАТ «АКХЗ»; власник вагону ТОВ «Лемтранс».

Вагон №52511573 прибув на станцію призначення 09.11.2020 (графа 51 залізничної накладної).

У повідомленні №3428 на ремонт або технічне обслуговування вагону №52511573 (форма ВУ-23М) зазначено, що 11.11.2020 було виявлено пошкодження вказаного вагону - розукомплектування ручного стоячного гальма, відсутність або пошкодження балки.

Відповідно до повідомлення №9620 від 15.11.2020 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №51570679 залізницею 07.11.2020 було прийнято до перевезення вагон №60030731; станція відправлення - Авдіївка Донецької залізниці, станція призначення - Покровськ Донецької залізниці; відправник - ПрАТ «АКХЗ»; власник вагону ПП «ТИ ЕР ЕС Лізинг».

Вагон №60030731 прибув на станцію призначення 09.11.2020 (графа 51 залізничної накладної).

У повідомленні №3430 на ремонт або технічне обслуговування вагону №60030731 (форма ВУ-23М) зазначено, що 11.11.2020 було виявлено пошкодження вказаного вагону - розукомплектування ручного стоячного гальма, відсутність або пошкодження балки.

Відповідно до повідомлення №9620 від 15.11.2020 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Відповідно до залізничної накладної №51570687 залізницею 07.11.2020 було прийнято до перевезення вагон №62090188; станція відправлення - Авдіївка Донецької залізниці, станція призначення - Покровськ Донецької залізниці; відправник - ПрАТ «АКХЗ»; власник вагону ТОВ «Метінвест-Шиппинг».

Вагон №62090188 прибув на станцію призначення 09.11.2020 (графа 51 залізничної накладної).

У повідомленні №3431 на ремонт або технічне обслуговування вагону №62090188 (форма ВУ-23М) зазначено, що 11.11.2020 було виявлено пошкодження вказаного вагону - розукомплектування ручного стоячного гальма, відсутність або пошкодження балки.

Відповідно до повідомлення №9620 від 15.11.2020 (форма ВУ-36М) встановлено, що вказаному вагону було проведено ремонт та його визнано придатним до експлуатації.

Вказані вагони перебувають у власності або оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» на підставі Договору №82/11 від 11.03.2011, Договору (Контракту) купівлі-продажу №2023-ВЧМ-МСк від 28.03.2019, Договору №226/13 оренди залізничного рухомого складу від 07.08.2013, Договору лізингу №003-ФЛ від 01.03.2012, Договору лізингу №010-ФЛ від 15.03.2012, Договору суборенди вагонів №658/17 від 01.10.2017, Договору №1 оренди залізничного рухомого складу від 11.10.2017, Договору оренди №12/09 оренди залізничного рухомого складу від 24.12.2008, Договору лізингу №296-ФЛ від 25.06.2015, Договору лізингу №019-ФЛ від 08.06.2012 та відповідних актів приймання-передачі, копії яких долучені позивачем до позовної заяви.

З метою складання актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25М Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» письмово звернулось до начальника структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з заявою вих. №8187/ДВ від 08.12.2020, що підтверджується описом вкладень у цінний лист, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» звернулось до директора регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» зі скаргою вих. №8772/ДВ від 30.11.2020 (направлено АТ «Укрпошта» з описом вкладень) на дії начальника станції Покровськ Укрзалізниці та до Начальника структурного підрозділу «Служба вагонного господарства» зі скаргою вих. №8773/ДВ від 30.11.2020 (направлено АТ «Укрпошта» з описом вкладень) на дії начальника структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо» у зв`язку з тим, що зазначеними особами було відмовлено представникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» у складанні актів.

Позивач у даних скаргах просив розглянути скарги та за результатами їх розгляду дати відповідним особам розпорядження про складання комерційних актів та актів про пошкодження вагонів відповідно до вимог Правил складання актів.

З метою складання комерційних актів форми ГУ-22 Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» письмово звернулось до Начальника станції Покровськ регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з заявою вих. №8186/ДВ від 08.12.2020, що підтверджується описом вкладень у цінний лист, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком.

Проте, за поясненнями позивача, залізницею не виконано своїх прямих зобов`язань, що передбачені Статутом залізниць України та Правилами складання актів, по складанню актів форми ГУ-22 та ВУ-25М.

Судом встановлено, що роботи з ремонту (доукомплектування) вказаних вагонів (№53482592, №56289747, №56462807, №62110937, №54751748, №55006431, №61078101, №56673817, №64177967, №59955120, №52511573, №60030731, №62090188) були виконані структурним підрозділом «Покровське вагонне депо» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на підставі Договору №Дон/В-19500/Ню-п на технічне обслуговування власних вантажних вагонів з відчепленням від 28.12.2019 (копія договору долучена позивачем до позовної заяви).

Як вбачається з калькуляції фактичної вартості ремонту обслуговування вагонів ТОВ «Лемтранс» у структурному підрозділі «Покровське вагонне депо» у листопаді 2020 року, які долучені позивачем до позовної заяви, фактична вартість ремонту вагону №53482592 становить 1378,76 грн, вагону №56289747 - 643,63 грн, вагону №56462807 - 643,63 грн, вагону №62110937 - 698,35 грн, вагону №54751748 - 1362,41 грн, вагону №55006431 - 1196,05 грн, вагону №61078101 - 643,63 грн, вагону №56673817 - 643,63 грн, вагону №64177967 - 698,35 грн, вагону №59955120 - 1343,00 грн, вагону №52511573 - 1315,32 грн, вагону №60030731 - 1391,89 грн, вагону №62090188 - 1254,90 грн, що разом становить 13307,15 грн.

Крім того, позивачем долучено до позовної заяви копії Актів виконаних робіт, складених між позивачем та структурним підрозділом відповідача, який здійснював ремонт вказаних вище вагонів.

В актах виконаних робіт вказана вартість ремонту кожного з спірного вагону, яка відповідає розрахунку фактичної вартості робіт, відображеній в калькуляції - на загальну суму 13307,15 грн.

Вказані роботи є повністю оплаченими позивачем, що підтверджується долученими позивачем до позовної заяви копіями відповідних платіжних доручень.

Судом встановлено, що з метою проведення ремонту вказаних вагонів (їх укомплектації), на підставі Договору поставки №59/14, укладеного з ТОВ «Укртранспневматика», Специфікації №58 від 08.07.2020 позивачем було придбано авторежим 265 А-1 у кількості 2 одиниць на загальну суму 7912,80 грн, та позивач здійснив оплату за вказані деталі відповідно до платіжних доручень №6794 від 10.07.2020 та №7216 від 27.07.2020.

Крім того, на підставі Договору поставки №710/16 від 01.11.2016, укладеного з ТДВ «Попаснянський ВРЗ», та Специфікації №59 від 01.09.2020 позивачем було придбано авторежим 265 А-1 у кількості 2 одиниць на загальну суму 8640,00 грн, та позивач здійснив оплату за вказані деталі відповідно до платіжного доручення №9364 від 30.09.2020.

Також, судом встановлено, що на підставі Договору поставки №710/16 від 01.11.2016, укладеного з ТДВ «Попаснянський ВРЗ», та Специфікації №51 від 01.09.2020 позивачем було придбано балочку опорну 100.41.030-0СБ у кількості 10 одиниць на загальну суму 9840,00 грн, та позивач здійснив оплату за вказані деталі відповідно до платіжного доручення №976 від 07.02.2020.

Таким чином, з метою укомплектації пошкоджених вагонів №53482592, №56289747, №56462807, №62110937, №54751748, №55006431, №61078101, №56673817, №64177967, №59955120, №52511573, №60030731, №62090188 позивачем були придбані деталі на загальну суму 26392,80 грн.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у загальному розмірі 39699,95 грн., які були понесені позивачем, у зв`язку з незабезпеченням залізницею схоронності вантажу позивача (власних (орендованих) вагонів) при їх курсуванні залізничними коліями.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно з ст.5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Відповідно до п.5.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за №168/26613 перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.

Згідно з ст.8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.

За приписами п.3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за №168/26613, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

Відповідно до п.4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред`явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред`явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).

Суд зазначає, що прийняття відповідачем до перевезення спірних вагонів свідчить про те, що останні перебували у технічно справному стані, з огляду на що суд критично оцінює твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про необхідність встановлення, чи мали місце між позивачем та третіми особами (відправниками) договірні відносини щодо використання вагонів, коли третіми особами був отриманий вантаж, скільки часу перебували вагони на коліях станції до передачі їх на під`їздні колії третіх осіб.

Відповідно до п.6.2.7 Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України, затвердженої наказом Укрзалізниці №264-Ц від 28.10.1997 (зі змінами та доповненнями згідно наказом №312-Ц від 07.06.2001), забороняється ставити в склад потягу вагони, гальмівне обладнання яких має хоча б одну з наступних несправностей: несправні повітророзподільники, електроповітророзподільники, електричний ланцюг ЕПГ (у пасажирському поїзді), авторежим, кінцевий або роз`єднувальний кран, випускний клапан, гальмівний циліндр, резервуар, робоча камера.

Згідно п.6.2.1 зазначеної Інструкції при технічному обслуговуванні вагонів слід перевіряти дію автогальм на чутливість до гальмування і відпускання. Повітророзподільники й електроповітророзподільники, що працюють незадовільно, замінити справними.

Таким чином, раозобладнання ручного стоячного гальма є саме пошкодженням вагону, а така несправність є забороною для поставлення такого вагону в склад потягу.

Доводи ж відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, відносно того, що всі вагони, перелічені в позовній заяві, не містять інформації про відсутність головної та/або магістральної частини повітророзподільника судом відхиляються, оскільки, як вбачається з матеріалі справи, у спірних вагонах розобладнано ручне стоячне гальмо (авторежим та опорна балка).

За фактом встановлення відсутності вищезазначених деталей, вагони власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» були направлені на технічне обслуговування, про що свідчать оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М.

Відповідно до п.4.6 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №875/5096 обов`язок охорони вагонів і вантажів на під`їзній колії покладається на підприємство. Якщо під`їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під`їзної колії організовує залізниця.

Згідно з п.п.20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458 пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці. Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

На виконання вищезазначених Правил, у зв`язку з розукомплектуванням вагонів №53482592, №56289747, №56462807, №62110937, №54751748, №55006431, №61078101, №56673817, №64177967, №59955120, №52511573, №60030731, №62090188, їх було відправлено до ДЕПО Акціонерного товариства «Українська залізниця» для проведення ремонтних робіт, що підтверджується повідомленнями про приймання вантажних вагонів із форми ВУ-36М.

Як встановлено судом, для ремонту вказаних вагонів позивачем було надано (раніше придбані) деталі на суму 26392,80 грн, оплачено ремонт вагонів у розмірі 13307,15 грн, що разом становить 39699,95 грн.

Відповідно до п.22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458, сума збитків за пошкодження вагона складається з: витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 №551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.1999 за №828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин; витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків; плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з п.14 цих Правил.

Отже, загальна сума витрат понесених позивачем на ремонт розукомплектованих вагонів склала 39699,95 грн.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами ст.22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч ч.1, 2 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Як зазначено у п.11 оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007 №01-8/91, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов`язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній.

Відповідно до ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею ст.23 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

За приписами п.110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до п.114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було зниженого його вартість.

Згідно з п.2 ст.126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості (схоронності) належного позивачу майна (вагонів), завданої шкоди - пошкодження складових частин вагонів, та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що пошкодження вагонів під час їх перевезення залізницею сталось не з вини відповідача.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що оскільки при перевезенні належних (орендованих) позивачу вагонів залізницею не було дотримано вимог щодо їх збереження (схоронності), внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» були понесені витрати на оплату вартості ремонту з урахуванням вартості замінених деталей на загальну суму 39699,95 грн, покладення відповідальності на відповідача за заподіяні позивачу збитки є правомірним та справедливим, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» про стягнення збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі на суму, яка зазначена позивачем у позовній заяві, тобто у розмірі 39699,95 грн.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, відносно того, що відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України позивач не є належним позивачем у даній справі, судом не приймаються до уваги, оскільки підставою для звернення позивача з даним позовом до суду є саме незабезпечення відповідачем збереження майна позивача під час перевезення, а позовна заява грунтується на нормах глави 82 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул.. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (03150, м. Київ, вул.. Антоновича, буд. 46-46А; ідентифікаційний код: 30600592) грошові кошти у розмірі 39699 (тридцять дев`ять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) грн 95 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 10.06.2022.

Суддя М.Є.Літвінова