Рішення

від 08.06.2022 по справі 917/233/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2022 Справа № 917/233/22

м. Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Ерідон Тех, вул. Кришталева, 5, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08130

до Товариства з обмеженою відповідальністю Перше травня - 2012, с. Безсали, Лохвицький район, Полтавська область, 37206

про стягнення 712 317,74 грн.,

Суддя Пушко І.І.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

Повне рішення складено та підписано 09.06.2022.

Суть справи: Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерідон Тех» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Перше травня - 2012 712 317,74 грн. заборгованості за договором поставки сільськогосподарської техніки № 15/07-21ЛО-103 від 15.07.2021, з якої 645 603,86 грн. основного боргу, 24 957,43 грн. пені, 32 687,01 грн. 24% річних, 9 069,44 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови укладеного між сторонами договору поставки сільськогосподарської техніки № 15/07-21ЛО-103 від 15.07.2021 в частині вчасної оплати за отриманий товар.

Ухвалою від 24.02.2022 (а.с. 51-52) суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 22.03.2022 о 10-30 год. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали, та для подання заперечень до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

В судове засідання 22.03.2022 представники сторін не з`явились, ухвалою від 22.03.2022 суд відклав підготовче засідання на 10-30 год. 21.04.2022 (а.с. 54-55).

Ухвали суду від 24.02.2022 та від 22.03.2022 направлялись відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 50) та повернулись до суду із відміткою поштового працівника адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 57-64). Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, зазначена ухвала вважається врученою.

Шляхом опублікування оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України, вебсторінці господарського суду Полтавської області в розділі "Новини" https://pl.arbitr.gov.ua/ (а.с. 75) суд повідомив сторони про відкладення підготовчого засідання в справі на 21.04.2022 о 10-30 год.

В судове засідання 21.04.2022 представники сторін не з`явились, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника (вх. № 2504 від 11.04.2022, а.с. 68-69).

Ухвалою від 21.04.2022 (а.с. 78-79) суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 19.05.2022 о 10-30 год. Позивачу та його представнику зазначена ухвала направлялась на їх електронні адреси (супровідні листи від 21.04.2022, від 26.04.2022, а.с. 82-83). Представник відповідача про дату, час та місце проведення розгляду справи по суті повідомлений телефонограмою (а.с. 81).

На офіційному вебсайті Судової влади України, вебсторінці господарського суду Полтавської області в розділі "Новини" https://pl.arbitr.gov.ua/ (а.с. 80) суд повідомив сторони про закриття підготовчого засідання в справі та призначення справи до розгляду по суті на 19.05.2022 о 10-30 год.

18.05.2022 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності за наявними в справі матеріалами (вх. № 3137, а.с. 86).

19.05.2022 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із оголошеним в країні військовим станом (вх. № 3160, а.с. 87).

Ухвалою від 19.05.2022 (а.с. 90-91) суд відклав розгляд справи по суті на 09.06.2022.

08.06.2022 від відповідача через систему «Електронний суд» повторно надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За ч. 1 ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За наведеного, суд залишив без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у строк, визначений судом в ухвалі від 24.02.2022, не скористався. За п. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

15.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерідон Тех", як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Перше травня - 2012, як Покупцем, укладений договір поставки сільськогосподарської техніки № 15/07-21ЛО-103 (далі Договір, а.с. 27-28), за яким Постачальник зобов`язується поставити та передати, а Покупець оплатити і прийняти сільськогосподарську техніку (далі - Товар), зазначену в Додатку № 1 до Договору (розділ 1 Договору) - напівнавісний оборотний 6-корпусний плуг LEMKEN Diamant 16.

За п. 2.1 Договору, Покупець купує Товар в кількості і по цінах згідно додатку № 1 та п. 2.2 до Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору та Додатку № 1 до нього (а.с. 37), вартість Товару, що поставляється за цим Договором, складає 1 293 600,00 грн., у т.ч. ПДВ 215 600,00 грн., що є еквівалентом 40 000,00 євро, згідно курсу продажу євро до гривні по даним ПАТ «Креді Агріколь Банк» станом на 14.07.2021, що дорівнює 32,34 грн.

Сторони погоджуються відповідно до ст. 533 ЦК України застосовувати при проведенні розрахунків за Товар курс продажу євро до гривні, що встановлений ПАТ «Креді Агріколь Банк» на час закриття торгів (далі курс Банку) на дату здійснення розрахунків (перерахування коштів) Покупцем Постачальнику (п. 2.3 Договору).

Сторони погоджуються, що вартість (ціна) Товару остаточно визначається та сплачується Покупцем в наступному порядку: якщо курс Банку на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вищим, ніж зазначений в п. 2.2 Договору, Покупець сплачує Постачальнику за Товар згідно курсу Банку. Якщо курс Банку на день проведення розрахунків буде нижчим, ніж зазначений в п. 2.2 Договору, для остаточного розрахунку приймається вартість Товару, зазначена у Договорі у гривнях на дату підписання Договору або вартість, зазначена у видатковій накладній (п.п. 2.4, 2.4.1 Договору).

За п. 2.7 Договору, Покупець здійснює платежі по цьому Договору на таких умовах:

- Покупець оплачує 10% від загальної вартості Товару, що складає 129 360,00 грн., що є еквівалентом 4 000,00 євро в строк до 16.07.2021 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використанням факсимільного зв`язку (електронної пошти) (п. 2.7.1 Договору);

- Покупець оплачує 20% від загальної вартості Товару, що складає 258 720,00 грн., що є еквівалентом 8 000,00 євро в строк до 15.08.2021 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використанням факсимільного зв`язку (електронної пошти) (п. 2.7.2 Договору);

- Покупець оплачує 20% від загальної вартості Товару, що складає 258 720,00 грн., що є еквівалентом 8 000,00 євро в строк до 15.10.2021 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використанням факсимільного зв`язку (електронної пошти) (п. 2.7.3 Договору);

- Покупець оплачує 50% від загальної вартості Товару, що складає 646 800,00 грн., що є еквівалентом 20 000,00 євро в строк до 01.12.2021 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури, направленого з використанням факсимільного зв`язку (електронної пошти) (п. 2.7.4 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, Продавець поставляє Товар на умовах та в термін, вказаний в додатку № 1, при виконанні Покупцем п. 2.7.1 даного Договору стосовно умов поставки, а у разі порушення термінів оплати, сторони додатково погоджують терміни поставки.

Товар вважається поставлений Продавцем та прийнятий Покупцем після передачі Товару та документів на нього Покупцю, що підтверджується підписаною видатковою накладною або актом приймання-передачі товару (п. 3.5 Договору).

На виконання умов укладеного Договору позивач доставив, ввів у експлуатацію та передав у користування відповідачу Товар (сільськогосподарську техніку) - напівнавісний оборотний 6-корпусний плуг LEMKEN Diamant 16 5+1 L100, що підтверджується актом введення в експлуатацію від 11.08.2021 (а.с. 30).

Як зазначив позивач в позовній заяві, відповідач оплату за Товар здійснив частково на суму 629 600,00,00 грн., що дорівнює еквіваленту 20 165,78 євро, а саме:

- 23.07.2021 на суму 50 000,00 грн.,

- 30.07.2021 на суму 79 600,00 грн.,

- 26.08.2021 на суму 100 000,00 грн.,

- 20.10.2021 на суму 100 000,00 грн.,

- 01.12.2021 на суму 100 000,00 грн.,

- 28.12.2021 на суму 200 000,00 грн. (копії платіжних доручень залучені до матеріалів справи, а.с. 31-36).

В зв`язку з цим, за підрахунками позивача заборгованість відповідача за Товар становить 645 603,86 грн. (еквівалент 19 834,22 євро), заявлена позивачем до стягнення в позовній заяві.

Враховуючи часткове виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань з оплати отриманого Товару та із посиланням на п.п. 6.3, 8.4 Договору позивач заявив до стягнення з відповідача 712 317,74 грн., з яких:

- 645 603,86 грн. основного боргу,

- 24 957,43 грн. пені, нарахованої за період з 01.12.2021 по 15.02.2022,

- 32 687,01 грн. 24% річних, нарахованих за період з 01.12.2021 по 15.02.2022,

- 9 069,44 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.12.2021 по 15.02.2022.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Обов`язок відповідача сплатити кошти за отриманий товар визначений також ст.ст. 655, 706 ЦК України.

Згідно п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем зобов`язань з оплати вартості отриманого товару.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до п. 2.2 Договору та Додатку № 1 до нього позивач передав відповідачу та ввів в експлуатацію Товар на суму 1 293 600,00 грн., що є еквівалентом 40 000,00 євро, згідно курсу продажу євро до гривні по даним ПАТ «Креді Агріколь Банк» станом на 14.07.2021, що підтверджується та актом введення в експлуатацію від 11.08.2021 (а.с. 30).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 526 та 525 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порядок здійснення розрахунків за Договором викладений в п. 2.7 Договору.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором оплату за отриманий Товар послуг здійснив частково в сумі 629 600,00 грн. (копії платіжних доручень залучені до матеріалів справи, а.с. 31-36), що є еквівалентом 20 165,78 євро. Заборгованість за Договором в сумі 645 603,86 грн., що є еквівалентом 19 834,22 євро відповідачем не сплачена.

Враховуючи наведене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 645 603,86 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовуються, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, Покупець у випадку прострочення платежів, зазначених в п. 2.7, п. 2.7.1, п. 2.7.2, п. 2.7.3 цього Договору оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 24 957,43 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.12.2021 по 15.02.2022 (розрахунок пені долучений до позовної заяви, а.с. 5-6).

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За п. 8.4 Договору, у випадку порушення грошових зобов`язань Покупець у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України сплачує суму боргу з врахуванням індексу інфляції та 24% річних від суми невиконаного грошового зобов`язання за весь період прострочення.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові КГС у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, за якою якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач заявив до стягнення 32 687,01 грн. 24% річних та 9 069,44 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.12.2021 по 15.02.2022 (розрахунок долучений до позовної заяви, а.с. 6).

Здійснивши перерахунок пені, 24% річних та інфляційних суд встановив, що їх розмір не перевищує розрахований судом, тому позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Перевірка правильності розрахунку пені, 24% річних та інфляційних здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

За наведеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю та стягнення з відповідача 645 603,86 грн. основного боргу, 24 957,43 грн. пені, 32 687,01 грн. 24% річних, 9 069,44 грн. інфляційних втрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходив із наступного.

При первісному зверненні до суду із позовною заявою позивач сплатив 10 984,77 грн. судового збору (платіжне доручення № 26960 від 16.02.2022, а.с. 13). Вказана сума зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України (виписка від 17.02.2022, а.с. 49).

Предметом розгляду даної справи є стягнення 712 317,74 грн. за договором поставки сільськогосподарської техніки № 15/07-21ЛО-103 від 15.07.2021, з яких 645 603,86 грн. основний борг, 24 957,43 грн. пеня, 32 687,01 грн. 24% річні, 9 069,44 грн. інфляційні втрати.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, розмір судового збору за розгляд позовної заяви про стягнення 712 317,74 грн. становить 10 684,77 грн.

За п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового розміру в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У такому випадку, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Суд роз`яснює позивачу право звернення до суду із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору в сумі 300,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог повністю, судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 10 684,77 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Перше травня - 2012 (с. Безсали, Лохвицький район, Полтавська область, 37206, код ЄДРПОУ 37953562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ерідон Тех (вул. Кришталева, 5, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08130, код ЄДРПОУ 33870417) 645 603,86 грн. основного боргу, 24 957,43 грн. пені, 32 687,01 грн. 24% річних, 9 069,44 грн. інфляційних втрат; 10 684,77 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя І.І. Пушко