Рішення

від 30.05.2022 по справі 925/1390/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року Справа № 925/1390/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Пріхно Л.А.,

за участі представників сторін:

від позивача представник не з`явився,

від першого відповідача Медвідь Л.М. адвокат,

від другого відповідача представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Світанок-Агросвіт,

с. Шляхова, Бершадського району, Вінницької області

до 1. дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд,

м. Київ,

2. товариства з обмеженою відповідальністю Катеринопільський

торговий дім, смт Катеринопіль, Черкаської області

про визнання недійсними додаткових угод,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Світанок-Агросвіт до дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд та товариства з обмеженою відповідальністю Катеринопільський торговий дім про:

- визнання недійсною додаткової угоди від 10 лютого 2021 року №60429042/1 до договору поставки від 10 лютого 2021 року №60429042/1, що укладена між дочірнім підприємством з іноземною інвестицією Сантрейд та товариством з обмеженою відповідальністю Катеринопільський торговий дім в частині п.п. 1.1 зі слів домовились унести зміни до абзацу 2 преамбули Договору поставки і викласти його в наступній редакції Беручи до уваги, що ТОВ Світанок-Агросвіт (ЄДРПОУ 34471548), не виконало зобов`язання за Договором поставки №60429042 від 27.08.2020 року - ДП Сантрейд недопоставлено Товар - соняшник урожаю 2020 року у кількості 1246,14 метричних тон, та з огляду на необхідність здійснення поставки з метою заміщення недопоставленого Товару, Сторони уклали цей Договір про наступне:;

- визнання недійсною додаткової угоди від 11 лютого 2021 року №60464063/1 до договору поставки від 10 лютого 2021 року №60464063, що укладена між дочірнім підприємством з іноземною інвестицією Сантрейд та товариством з обмеженою відповідальністю Катеринопільський торговий дім в частині п.п. 1.1. зі слів домовились унести зміни до абзацу 2 преамбули Договору поставки і викласти його в наступній редакції Беручи до уваги, що ТОВ Світанок - Агросвіт (ЄДРПОУ 34471548), не виконало зобов`язання за Договором поставки №60429042 від 27.08.2020 року - ДП Сантрейд недопоставлено Товар - соняшник урожаю 2020 року у кількості 1246,14 метричних тон, та з огляду на необхідність здійснення поставки з метою заміщення недопоставленого Товару, Сторони уклали цей Договір про наступне:;

- визнання недійсною додаткової угоди від 17 лютого 2021 року №60464774/1 до Договору поставки від 10 лютого 2021 року №60464774, що укладена між дочірнім підприємством з іноземною інвестицією Сантрейд та товариством з обмеженою відповідальністю Катеринопільський торговий дім в частині пп. 1.1. зі слів домовились унести зміни до абзацу 2 преамбули Договору поставки і викласти його в наступній редакції Беручи до уваги, що ТОВ Світанок - Агросвіт (ЄДРПОУ 34471548), не виконало зобов`язання за Договором поставки №60429042 від 27.08.2020 року - ДП Сантрейд недопоставлено Товар - соняшник урожаю 2020 року у кількості 1246,14 метричних тон, та з огляду на необхідність здійснення поставки з метою заміщення недопоставленого Товару, Сторони уклали цей Договір про наступне:.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 25 листопада 2021 року.

Ухвалою суду від 25 листопада 2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 18 січня 2022 року. Клопотання позивача про витребування доказів суд залишив без задоволення. Клопотання першого відповідача про залишення позову без розгляду суд також залишив без задоволення.

05 січня 2022 року від позивача до суду надійшла заява про уточнення своїх позовних вимог, в якій позивач повідомив суд, що в тексті позовної заяви було допущено технічну описку в назві одного з оскаржуваних правочинів (№60463712/1).

З урахуванням наданих суду уточнень позивач просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду від 10 лютого 2021 року №60463712/1 до договору поставки від 10 лютого 2021 року №60463712/1, що укладена між дочірнім підприємством з іноземною інвестицією Сантрейд та товариством з обмеженою відповідальністю Катеринопільський торговий дім в частині п. 1.1 зі слів домовились унести зміни до абзацу 2 преамбули Договору поставки і викласти його в наступній редакції Беручи до уваги, що ТОВ Світанок-Агросвіт (ЄДРПОУ 34471548), не виконало зобов`язання за Договором поставки №60429042 від 27.08.2020 року - ДП Сантрейд недопоставлено Товар - соняшник урожаю 2020 року у кількості 1246,14 метричних тон, та з огляду на необхідність здійснення поставки з метою заміщення недопоставленого Товару, Сторони уклали цей Договір про наступне:;

-визнати недійсною додаткову угоди від 11 лютого 2021 року №60464063/1 до договору поставки від 10 лютого 2021 року №60464063, що укладена між дочірнім підприємством з іноземною інвестицією Сантрейд та товариством з обмеженою відповідальністю Катеринопільський торговий дім в частині пп. 1.1. зі слів домовились унести зміни до абзацу 2 преамбули Договору поставки і викласти його в наступній редакції Беручи до уваги, що ТОВ Світанок - Агросвіт (ЄДРПОУ 34471548), не виконало зобов`язання за Договором поставки №60429042 від 27.08.2020 року - ДП Сантрейд недопоставлено Товар - соняшник урожаю 2020 року у кількості 1246,14 метричних тон, та з огляду на необхідність здійснення поставки з метою заміщення недопоставленого Товару, Сторони уклали цей Договір про наступне:;

-визнати недійсною додаткову угоду від 17 лютого 2021 року №60464774/1 до Договору поставки від 10 лютого 2021 року №60464774, що укладена між дочірнім підприємством з іноземною інвестицією Сантрейд та товариством з обмеженою відповідальністю Катеринопільський торговий дім в частині пп. 1.1. зі слів домовились унести зміни до абзацу 2 преамбули Договору поставки і викласти його в наступній редакції Беручи до уваги, що ТОВ Світанок - Агросвіт (ЄДРПОУ34471548), не виконало зобов`язання за Договором поставки №60429042 від 27.08.2020 року - ДП Сантрейд недопоставлено Товар - соняшник урожаю 2020 року у кількості 1246,14 метричних тон, та з огляду на необхідність здійснення поставки з метою заміщення недопоставленого Товару, Сторони уклали цей Договір про наступне:.

У судовому засіданні, яке відбулося 18 січня 2022 року, суд прийняв до розгляду заяву позивача, а тому позов розглядається з урахуванням уточнених позовних вимог.

Ухвалою суду від 18 січня 2022 року клопотання позивача про призначення експертизи залишено без задоволення. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 00 хв. 17 лютого 2022 року.

Проте, судове засідання 17 лютого 2022 року не відбулося, оскільки відповідно до наказу виконуючого обов`язки голови суду Хабазні Ю.А. №09/к від 21 січня 2022 року Про підготовку суддів Грачова В.М. та Васяновича А.В. для підтримання кваліфікації, суддя Васянович А.В. проходив підготовку суддів місцевих господарських судів у Національній школі суддів України в період з 14 по 18 лютого 2022 року.

Ухвалою суду від 24 січня 2022 року розгляд справи по суті було призначено на іншу дату та час, а саме: на 11 год. 00 хв. 24 лютого 2022 року.

Судове засідання призначене на 24 лютого 2022 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному з 21 по 25 лютого 2022 року.

Ухвалою суду від 28 лютого 2022 року відкладено вирішення питання про призначення судового засідання з розгляду справи по суті, у зв`язку з оголошенням воєнного стану в Україні.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 квітня 2022 року розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 05 травня 2022 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 05 травня 2022 року, суд оголосив перерву до 11 год. 00 хв. 31 травня 2022 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 02 травня 2022 року до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги позивач підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник першого відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та зазначав, що у позивача відсутнє будь-яке порушене право або охоронюваний законом інтерес, оскільки жодні майнові права та/або інтереси позивача спірними додатковими угодами не порушено.

Також перший відповідач у своєму відзиві зазначав, що позивачем у даній справі обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Будь-яких доказів на доведення того, що спірні додаткові угоди відповідачами вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися ними позивачем не надано.

Другий відповідач передав у власність першому відповідачу майно (соняшник урожаю 2020 року), а перший відповідач натомість перерахував другому відповідачу грошові кошти в обумовленій сумі, тобто договори поставки сторонами виконані.

Фактичне виконання відповідачами договорів поставки, до яких укладено оскаржувані у даній справі додаткові угоди, свідчить про безпідставність доводів позивача щодо їх фіктивності.

В зв`язку з чим, перший відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник другого відповідача у судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі.

У відзиві на позов другий відповідач проти позову заперечував та вказував, що оскаржувані додаткові угоди, зокрема в оскаржуваній частині (п.1.1.) взагалі не є правочинами, а є лише документами, які вносять зміну до преамбули основного договору, при цьому сторони не набули, не змінили, і не припинили своїх цивільних прав та обов`язків.

Також другий відповідач зазначав, що причиною укладення оскаржуваних додаткових угод тим же числом, що і основні договори є технічна неможливість програмного забезпечення, яке використовує перший відповідач, вносити будь-які зміни безпосередньо в договори поставки з контрагентами.

Решта заперечень викладених у відзиві другим відповідачем, аналогічні тим, що вказані у відзиві першим відповідачем.

Другий відповідач також просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 31 травня 2022 року згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1390/21.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника першого відповідача, а також дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що спірні додаткові угоди були укладені відповідачами в іншу дату ніж та, що вказана в угодах.

Позивач стверджує, що відповідачі уклали спірні додаткові угоди з метою приховування справжніх намірів учасників правочину, а тому дані угоди слід вважати фіктивними.

Також позивач зазначав, що в липні 2021 року дочірнє підприємство з іноземною інвестицією Сантрейд подало позов до товариства з обмеженою відповідальністю Світанок-Агросвіт про стягнення збитків з підприємства та штрафних санкцій.

Господарським судом Миколаївської області відкрито провадження у справі №915/690/21. В обґрунтування свого позову про стягнення збитків дочірнє підприємство з іноземною інвестицією Сантрейд подало до Господарського суду Миколаївської області в якості письмових доказів додаткові угоди, які є предметом спору у цьому провадженні.

У позові дочірнє підприємство з іноземною інвестицією Сантрейд просило Господарський суд Миколаївської області стягнути збитки, у зв`язку з невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю Світанок-Агросвіт своїх зобов`язань за договором поставки, про що відповідачі і вказали у спірних додаткових угодах, в яких позивач не є стороною.

Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією Сантрейд у своєму позові зазначало, що саме через недопоставку товару товариством з обмеженою відповідальністю Світанок-Агросвіт в кількості 1 246,14 тон, задля заміщення недопоставленого товару, підприємство було вимушено укладати договори поставки з іншими контрагентами за ринковими цінами.

На думку позивача, спірні додаткові угоди до договорів поставки та самі договори поставки укладені не в одну і ту ж дату, хоча датовані одним числом, а також те, що спірні додаткові угоди фактично було укладено між сторонами вже безпосередньо перед зверненням дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд до Господарського суду Миколаївської області.

Тобто позивач стверджує про те, що відповідачі уклали спірні додаткові угоди лише з метою фіктивного створення додаткових письмових доказів для розгляду іншої справи, в якій вирішується питання про стягнення збитків з позивача.

З матеріалів справи вбачається, що 10 лютого 2021 року між дочірнім підприємством з іноземною інвестицією Сантрейд (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Катеринопільський торговий дім (постачальник/продавець) було укладено договір поставки №60463712 (т. 1 а.с. 92).

Відповідно до п.п. 1.1 договору поставки за №60463712 продавець зобов`язався продати та поставити, а покупець оплатити і прийняти товар соняшник урожаю 2020 року, насипом, у відповідності до умов цього договору.

Крім того, 11 лютого 2021 року між дочірнім підприємством з іноземною інвестицією Сантрейд (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Катеринопільський торговий дім (постачальник/продавець) було укладено договір поставки №60464063 (т. 1 а.с. 85).

Відповідно до п.п. 1.1 договору поставки №60464063 продавець зобов`язався продати та поставити, а покупець оплатити і прийняти товар соняшник урожаю 2020 року, насипом, у відповідності до умов цього договору.

Також, 17 лютого 2021 року між дочірнім підприємством з іноземною інвестицією Сантрейд (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Катеринопільський торговий дім (постачальник/продавець) було укладено аналогічний договір поставки за №60464774 (т. 1 а.с.77).

Відповідно до п.п. 1.1 договору поставки №60464774 продавець зобов`язався продати та поставити, а покупець оплатити і прийняти товар соняшник урожаю 2020 року, насипом, у відповідності до умов цього договору.

Водночас, 10 лютого 2021 року між дочірнім підприємством з іноземною інвестицією Сантрейд та товариством з обмеженою відповідальністю Катеринопільський торговий дім було укладено додаткову угоду №60463712/1 до договору поставки №60463712.

Даною додатковою угодою сторони домовилися внести зміни, а саме:

Змінили абзац другий преамбули договору поставки і виклали його в наступній редакції:

Беручи до уваги, що ТОВ Світанок-Агросвіт (ЄДРПОУ 34471548), не виконало зобов`язання за Договором поставки №60429042 від 27.08.2020 року - ДП Сантрейд недопоставлено Товар - соняшник урожаю 2020 року у кількості 1 246,14 метричних тон, та з огляду на необхідність здійснення поставки з метою заміщення недопоставленого Товару, Сторони уклали цей Договір про наступне:

Аналогічні зміни було також внесено іншими спірними додатковими угодами від 11 лютого 2021 року №60464063/1 до договору №60464063 та від 17 лютого 2021 року №60464774/1 до договору №60464774 (т.1 а.с. 75-76).

Додаткової угоди від 10 лютого 2021 року №60463712/1 до договору поставки від 10 лютого 2021 року за №60463712/1, а також додаткової угоди від 11 лютого 2021 року за №60464063/1 до договору поставки від 10 лютого 2021 року №60464063 та додаткової угоди від 17 лютого 2021 року №60464774/1 до договору поставки від 10 лютого 2021 року №60464774, які позивач просить суд визнати недійсними матеріали справи не містять.

Суд вважає, що позивач звертаючись до суду із заявою про уточнення своїх позовних вимог також допустив чергові описки в реквізитах спірних правочинів.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що 27 серпня 2020 року між дочірнім підприємством з іноземною інвестицією Сантрейд (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Світанок-Агросвіт (постачальник/продавець) було укладено договір поставки №60429042 відповідно до умов п.1.1. якого продавець зобов`язується продати та поставити, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти товар - соняшник урожаю 2020 року насипом у відповідності до умов цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору продавець зобов`язується поставити 1500 метричних тон з опціоном +5,0/-5,0% за вибором продавця.

Продавець зобов`язується здійснити поставку автомобільним транспортом товару на умовах DAP (поставлено в місці), відповідно до правил Інкотермс 2020, - поставлено на термінал в Миколаївському морському торгівельному порту, надалі пункт поставки, згідно з реквізитів поставки, які зазначені в цьому договорі, або в окремих інструкціях покупця.

Реквізити поставки (інструкції для заповнення автомобільних товарно-транспортних накладних): вантажоодержувач: ТОВ Грінтур-Екс (парк Рудний, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23) для ТОВ ЕТСК, вантажовласник дочірнє підприємство з іноземною інвестицією Сантрейд. (п. 5.1. договору).

Виконання сторонами своїх зобов`язань за договором від 27 серпня 2020 року було предметом розгляді в суді.

Так рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23 грудня 2021 року зі справи №915/690/21, частково задоволено позовні вимоги дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд, та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Світанок-Агросвіт на користь дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд пеню в розмірі 679 326 грн. 08 коп. та штраф в розмірі 1708250 грн. 83 коп. за несвоєчасну поставку товару, а в решті вимог в позові відмовлено.

Господарський суд Миколаївської області не погодився з твердженням дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд про існування причинного зв`язку між здійсненням ним витрат на закупівлю товару у інших постачальників та недопоставкою товару товариством з обмеженою відповідальністю Світанок-Агросвіт, оскільки ним не доведено, що витрати за договорами заміщення знаходяться в причинному зв`язку з невиконанням цього зобов`язання.

Станом на час прийняття судом рішення з даного спору, рішення Господарського суду Миколаївської області від 23 грудня 2021 року зі справи №915/690/21 законної сили не набрало, оскільки було оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Станом на дату прийняття судом цього рішення Господарський суд Миколаївської області ухвалив рішення зі справи №915/690/21, в якому було частково задоволено позовні вимоги дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд. Було стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Світанок-Агросвіт на користь дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд пеню в розмірі 679 326 грн. 08 коп. та штраф в розмірі 170 8250 грн. 83 коп., а також відшкодовано кошти на оплату судового збору у розмірі 35 822 грн. 80 коп.

Господарський суд Миколаївської області не погодився з твердженням дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд про існування причинного зв`язку між здійсненням ним витрат на закупівлю товару у інших постачальників та недопоставкою товару товариством з обмеженою відповідальністю Світанок-Агросвіт, оскільки ним не доведено, що витрати за договорами заміщення знаходяться в причинному зв`язку з невиконанням цього зобов`язання.

Господарський суд Миколаївської області посилався на ч. 1 ст. 623 ЦК України, в якій передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Суд мотивував своє рішення тим, що з наведених норм вбачається, що між порушенням зобов`язання у вигляді прострочення поставки товару та шкодою кредитора має існувати прямий і безпосередній причинний зв`язок. Постачальник товару відповідає не за будь-які додаткові витрати покупця, а лише за ті, котрі прямо викликані його, постачальника, бездіяльністю в частині передачі товару. Тобто, витрати, вчинені кредитором за власним бажанням або під впливом інших сторонніх обставин, не знаходяться в причинному зв`язку з порушенням боржника.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 234 передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

З огляду на положення наведеної правової норми в п. 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 травня 2019 року у справі № 910/6458/18 зазначено, що:

-фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним;

-вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, які передбачені правочином.

Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків. При цьому ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину, у зв`язку з чим для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.

Судом враховано, що будь-яка додаткова угода до договору, є його невід`ємною частиною.

Матеріалами справи підтверджується, що договори поставки від 10, 11, 17 лютого 20021 року до яких було внесено зміни спірними додатковими угодами виконані.

На підставі укладених між дочірнім підприємством з іноземною інвестицією Сантрейд та товариством з обмеженою відповідальністю Катеринопільський торговий дім договорів поставки (до яких укладено оскаржувані у даній справі додаткові угоди) виникли обумовлені його сторонами правові наслідки, а саме: другий відповідач передав у власність першому відповідачу майно (соняшник урожаю 2020 року), а перший відповідач натомість перерахував другому відповідачу грошові кошти в обумовленій сумі.

Відповідні докази виконання сторонами договорів поставки містяться в матеріалах справи (а..с. 159-246, т.1).

За таких обставин суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що оскаржувані у даній справі додаткові угоди до договорів поставки, було укладено між відповідачами без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися ними.

Водночас, судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до положень частини другої ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч. 2 ст. 20 ГК України).

Виходячи з системного аналізу ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ГПК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Тобто, відповідно до ГПК України обов`язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних інтересів покладено саме на позивача, а відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

За змістом ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою.

З цього приводу у п. 33 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 923/447/15 зазначено, що ЦК України не містить визначення поняття заінтересована особа, тобто залишає його оціночним. Тому заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Така особа, яка звертається до суду з позовом про визнання договору недійсним, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів.

Судом враховано, що ні з договорів поставки від 10, 11, 17 лютого 2021 року, ні зі спірних додаткових угод до них у позивача не виникло жодних прав або обов`язків.

Самостійна констатація відповідачами у своїх додаткових угодах, в яких позивач не є стороною, факту невиконання останнім своїх зобов`язань по іншому правочину (договору поставки від 27 серпня 2020 року) немає жодного значення, як для позивача так і для суду під час розгляду відповідного спору з приводу виконання сторонами своїх договірних зобов`язань.

Отже, спірні правочини не порушують майнові права або інтереси позивача.

На думку суду, позивач звернувся до суду з відповідним позовом, оскільки вважав, що зміст укладених додаткових угод вплине на результати вирішення спору зі справи Господарського суду Миколаївської області (№915/690/21), тобто з превентивною метою.

Проте, суд вважає, що в даному випадку позивач свої права має захищати саме в провадженні справи Господарського суду Миколаївської області заперечуючи проти позову та доводячи відсутність збитків, зокрема відсутність підстав для їх стягнення, тому що вирішення саме цього спору після набрання рішення законної сили призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін договору поставки від 27 серпня 2020 року.

Інші доводи позивача, зокрема стосовно того, що спірні додаткові угоди були укладені відповідачами в іншу дату ніж та, що вказана в самих угодах судом також відхиляються, оскільки не спростовують наведеного вище та не впливають на результати розгляду даного спору.

Саме тому суд не вбачав підстав для призначення експертизи та зупинення провадження у даній справі.

Отже, позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договорів поставки задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Другим відповідачем заявлено вимогу про стягнення з позивача 14 000 грн. 00 коп. понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 2.1. розділу 2 договору №21/05/21 про надання правничої (правової) допомоги від 21 травня 2021 року укладеного між другим відповідачем та адвокатським бюро Юрія Ярмолінського визначено, що за надання правової допомоги за цим договором сторони встановили розмір винагороди, яка визначена в додатковій угоді №1 до даного договору.

Згідно з пунктом 2.5. розмір гонорару не включає фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручень клієнта (відрядження, добові тощо), якщо інше не передбачено домовленістю сторін.

Пунктом 1 додаткової угоди №1 від 21 травня 2021 року до договору №21/05/21 про надання правничої (правової) допомоги від 21 травня 2021 року передбачено, що за надані послуги клієнт виплачує адвокату винагороду за результатами фактично наданих послуг (виконаних робіт) або вчинених дій згідно встановлених ставок (тарифів).

Додатковою угодою №2 від 30 грудня 2021 року до договору №21/05/21 про надання правничої (правової) допомоги від 21 травня 2021 року сторонами було внесено зміни до п. 4.8. договору, яким було продовжено строк його дії до 31 грудня 2022 року.

Згідно акту №2/22 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) та понесених витрат до договору про надання правничої (правової) допомоги встановлено, що:

- надання усної консультації, з вивченням документів великої складності вартістю - 1 200 грн. 00 коп.;

- попереднє ознайомлення з матеріалами наданими клієнтом, пошук та аналіз судової практики, визначення судової перспективи захисту прав клієнта вартістю 1 500 грн. 00 коп.;

- розробка стратегії юридичного захисту клієнта вартістю 2 500 грн. 00 коп.;

- складання та подання до суду відзиву на позовну заяву (позовна заява на 9 аркушах, тобто великої складності) 1 документ 5 000 грн. 00 коп.;

- участь у судовому засіданні 25 жовтня 2021 року 0,5 год. 1 000 грн. 00 коп.;

- час в дорозі до судового засідання та в зворотньому напрямку 30 хв. 400 грн. 00 коп.;

- складання та подання до господарського суду заперечення на клопотання позивача про призначення експертизи 1 документ 1 000 грн. 00 коп.;

- участь у судовому засіданні 18 січня 2021 року 0,5 год. 1 000 грн. 00 коп.;

- час в дорозі до судового засідання та в зворотньому напрямку 0,5 год. 400 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено адвокату 14 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується довідкою адвокатського бюро Юрія Ярмолінського від 03 травня 2022 року та випискою по особовому рахунку від 04 лютого 2022 року.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч.ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

За ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Частина 4 ст. 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі East/West проти України від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від позивача не надходило до суду жодних заяв (заперечень) щодо неспівмірності витрат другого відповідача на послуги адвоката, а також не надходило клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката другого відповідача, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку ч. 4 ст.129 ГПК України.

Матеріали справи не містять доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності із значенням справи для сторони, а загальна сума витрат на адвокатські послуги, передбачена договором, не виходить за розумні межі розміру гонорару адвоката.

Таким чином з позивача підлягає стягненню 14 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Світанок-Агросвіт, вул. В.М. Кавуна, 1, с. Шляхова, Бершадського району, Вінницької області, ідентифікаційний код 34471548 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Катеринопільський торговий дім, вул. Соборна, 43, смт Катеринопіль, Черкаської області, ідентифікаційний код 32316860 14 000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Видати відповідний наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 10 червня 2022 року.

Суддя А.В.Васянович