Рішення

від 08.06.2022 по справі 120/16267/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 червня 2022 р. Справа № 120/16267/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Агропромисловий Комбінат" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Приватного підприємства "Агропромисловий Комбінат" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішень комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3321109/23064095 та № 3321110/23064095 від 03.11.2021 року про відмову у реєстрації податкових накладних від 04.10.2021 року № 1 та від 07.10.2021 року № 4 відповідно, в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим, позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3309962/23064095 від 02.11.2021 року про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість. Як зазначає позивач, доданих до повідомлення пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття оскаржуваного рішення не врахував, у зв`язку з чим дійшов безпідставних висновків про відмову у реєстрації податкової накладної. Тому, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2021 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07.12.2021 року представником Головного управління ДПС України у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, в якому останній не погоджується з доводами позивача з тих підстав, що всі додатки до повідомлення, надіслані позивачем на підтвердження реальності здійснення операції, не відкривалися. Таким чином, на думку контролюючого органу, неможливість відкриття документів, надісланих позивачем, унеможливлює з`ясування фактичних обставин здійснення фінансово-господарської операції, у зв`язку з чим спірне рішення вважає обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону. Вважає, що зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

Позиція Державної податкової служби України з приводу заявлених позовних вимог, викладена у відзиві на адміністративний позов, що надійшов до суду 07.12.2021 року, згідно якого представник відповідача просить відмовити у задоволенні даного позову. Враховуючи, що платником податку до пояснень додано документи, які не відкрилися для перегляду, комісія, на думку відповідача, при прийнятті рішення про відмову у реєстрації податкової накладної діяла на підставі, та у спосіб передбачений чинним законодавством. Тому, оскільки жоден з документів не відкрився для перегляду, вказує на доцільність зобов`язання комісії повторно розглянути документи, які були наданні платником податків до суду.

13.12.2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій він просить відхилити наведені відповідачами заперечення на позовну заяву як такі, що не підтверджуються належними і допустимими доказами та є такими, що не відповідають дійсним обставинам спірних правовідносин.

Ухвалою суду від 28.12.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні фактичні обставини справи.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство "Агропромисловий Комбінат" зареєстровано за номером 23064095 та має право здійснювати свою діяльність згідно КВЕД 01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); та згідно КВЕД 46.21 - Оптова торгівля зерном, насінням.

За результатами свої господарськи операцій, Приватне підприємство "Агропромисловий Комбінат" 27.10.2021 року та 29.10.2021 року надіслало до Головного управління ДПС у Вінницькій області, для здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:

- податкову накладну від 04.10.2021 року № 1, згідно якої Приватне підприємство "Агропромисловий Комбінат", як постачальник (продавець) здійснило продаж Товариству з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" (код в ЄДРПОУ: 36693169), як отримувачу (покупцю), насіння соняшника на загальну суму 2 032 384,64 грн. з ПДВ;

- податкову накладну від 07.10.2021 року № 4, згідно якої Приватне підприємство "Агропромисловий Комбінат", як постачальник (продавець) здійснило продаж Товариству з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" (код в ЄДРПОУ: 36693169), як отримувачу (покупцю), насіння соняшника на загальну суму 834 249,06 грн. з ПДВ.

Проте, згідно квитанцій про прийняття документа від 27.10.2021 року та від 29.10.2021 року, реєстрація вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена, оскільки в таблиці даних платника податку на додану вартість відсутні коди УКТЗЕД товару 1206 (насіння соняшника), з посиланням на відповідність даних обставин п. 1 Критерій ризиковості здійснення операції, при цьому, було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (копії квитанцій про прийняття документа додаються).

У зазначених квитанціях позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження здійснення вищевказаних господарських операцій, з метою реєстрації відповідних накладних, Приватне підприємство "Агропромисловий Комбінат" подало контролюючому органу Повідомлення №1 від 01.11.2021 року про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №1 від 04.10.2021 року, реєстрація якої зупинена 27.10.2021 року та Повідомлення №2 від 01.11.2021 року про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної від 07.10.2021 року № 4, реєстрація якої зупинена 29.10.2021 року, додавши до даних повідомлень документи, які підтверджують зміст і реальність здійснення господарських операцій.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийняті рішення № 3321109/23064095 та № 3321110/23064095 від 03.11.2021 року про відмову у реєстрації податкових накладних від 04.10.2021 року № 1 та від 07.10.2021 року № 4 відповідно, з підстав ненадання позивачем копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити), розрахункових документів та / або банківських виписок з особових рахунків. В додатковій інформації зазначено: «надані в електронному вигляді документи не відображаються для перегляду.

Крім того, з метою усунення зазначених відповідачем підстав зупинення реєстрації податкових накладних, а саме: в таблиці даних платника податку на додану вартість відсутні коди УКТЗЕД товару 1206 (насіння соняшника), 29.10.2021 року Приватне підприємство "Агропромисловий Комбінат" подало контролюючому органу Таблицю даних платника податку на додану вартість щодо видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності господарства, зокрема щодо коду УКТЗЕД товару 1206 (насіння соняшника).

Однак, відомості з вищезазначеної таблиці відповідачем враховано не було та прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 02.11.2021 року №3309962/23064095 у зв`язку з тим, що надані в електронному вигляді документи не відображаються для перегляду.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, у силу вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 14 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 14 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми 11.12.2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" №1165.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).

Так, судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних слугувало те, що останні відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

На момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію спірних податкових накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначалися додатком 3 до Порядку №1165.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання послуг (товару), зазначених у податковій накладні, дорівнює або перевищує величину залишку між обсягом придбання на митній території України такої послуги (товару) та обсягом постачання відповідної послуги (товару), зазначених в податковій накладні, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Отже, спірні квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до такої, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 року у справі № 822/1817/18 та від 04.12.2018 року у справі № 821/1173/17.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, встановлено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Водночас, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

При цьому, як слідує зі змісту оскаржуваних рішень, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації спірних податкових накладних є ненадання платником податків: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Суд звертає увагу, що контролюючим органом не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому, позивачем надано контролюючому органу ряд додаткових документів на підтвердження реальності господарських операцій.

Разом з тим, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

При цьому, як свідчать матеріали справи, позивачем, з метою реєстрації спірних накладних, подано до контролюючого органу повідомлення №1 та №2 від 01.11.2021 року, до яких додано копії документів, в тому числі і первинних бухгалтерських, які підтверджують законність господарський операцій з контрагентами.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності.

Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. А тому, суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

При цьому, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкової накладної/ розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Посилання відповідачів на те, що позивачем не надано копії документів, зокрема, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, суд вважає безпідставними, оскільки усі ці документи наявні в позивача та відображені ним у письмових поясненнях. Зауважень до документів, їх розміру, формату або інших зауважень, які пояснювали неможливість оброблення документіввідповідачами не зазначено.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органомконкретногокритерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Крім того, доводи про те, що документи надані позивачем разом з поясненнями не відкрилися для перегляду, не заслуговують на увагу суду, оскільки відповідачем не було надано належних доказів з яких можливо встановити такі обставини.

Суд також звертає увагу, що матеріально-технічне забезпечення діяльності комісії контролюючого органу здійснює контролюючий орган, у якому утворена така комісія та технічні проблеми щодо можливості/неможливості відкриття поданих документів у визначеному податковим органом порядку та форматі не можуть бути підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.

На думку суду, у разі технічного збою у роботі електронної системи, внаслідок чого контролюючий орган не зміг відкрити для перегляду жоден з отриманих документів, він зобов`язаний був повідомити про це платника податків, надіславши відповідне повідомлення. Доказів того, що податковий орган повідомляв позивача про неможливість відкриття документів та/або пропонував направити їх повторно з метою дослідження у повному обсязі суду надано не було.

Таким чином, недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, які прийнято на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової (них) накладної (них), теж не є законними.

Відповідно до частини 5статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року по справі №819/330/18, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до частини 5статті 242 КАС України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення комісії від 03.11.2021 року № 3321109/23064095 та №3321110/23064095, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних від 04.10.2021 року №1 та від 07.10.2021 року № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 04.10.2021 року №1 та від 07.10.2021 року № 4, які сформовані та подані позивачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог підпункту 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 04.10.2021 року №1 та від 07.10.2021 року № 4, які сформовані позивачем датою їх фактичного подання.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Висновки суду у даній справі узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в його постановах від 02 квітня 2019 року (справа №822/1878/18) та від 18 липня 2019 року (справа №1740/2004/18).

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України встановлено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України), що є комплексом заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (пункт 71.1 статті 71 ПК України).

Нормативно-правовим актом, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, є Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

За визначенням, наведеним у пункті 2 вказаного Порядку № 1165, таблиця даних платника податку - це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пунктами 12-20, 23 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

- така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

- зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P.

У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз норм Порядку №1165 дає підстави для висновку про те, що контролюючий орган може прийняти рішення про неврахування Таблиці даних у випадку: у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі. При цьому у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

З метою підтвердження реальності здійснення позивачем відповідної господарської діяльності відповідно до Класифікації видів економічної діяльності, зокрема по коду УКТЗЕД товару 1206 (насіння соняшника), позивачем до Таблиці було надано пояснення, в яких детально зазначено інформацію про здійснення ПП "Агропромисловий комбінат" відповідної господарської діяльності, в тому числі із зазначенням та переліком основних засобів, які використовуються при здійсненні діяльності, і дані, про які додатково надавались відповідачу у визначеному законодавством порядку у повідомленні про об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП), звіти про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.01.2021 року.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано контролюючому органу наступні документи:

- Інформаційну довідку № 26 від 01.11.2021 року та Інформаційну довідку № 27 від 01.11.2021 року з більш детальним описом та поясненням інформації, зазначеної в податкових накладних;

- Копії довідок з старостинських округів у кількості 4 штуки; звіту 4-сг (річний) за 2021 рік та квитанції про його прийняття; звіту 37-сг (місячний) за жовтень 2021 року та квитанції про його прийняття; повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма, № 20-ОПП) в кількості 1 штука;

- Копії договору оренди нерухомого майна № 4 від 02.03.2020 року з TOB «Бершадське районне підприємство «Агромаш»; акту прийому-передачі від 02.03.2020 року; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000210 від 30.09.2021 року; рахунку-фактури № СФ-0000160 від 30.09.2021 року;

- Копії платіжного доручення №153 від 06.10.2021 року; договору поставки № Д-ТО-21-00272 від 11.11.2020 року з TOB «ЛНЗ»;

- Копії договору поставки № Д-ТО-21-00272 від 11.11.2020 року з TOB «ЛНЗ»;

- Копії договору поставки № Д-ТО-21-00272 від 11.11.2020 року з TOB «ЛНЗ»; специфікації № 1 від 11.11.2020 року;

- Копії видаткової накладної № 6768 від 01.12.2020 року; рахунку № 6990 від 24.11.2020 року; платіжного доручення № 30 від 24.11.2020 року; платіжного доручення № 37 від 18.03.2021 року; договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем за № 01/10/21 від 01.10.2021 року з ПСП «Нертус+»; акту приймання-передачі від 01.10.2021 року; акту приймання-передачі (повернення) від 01.10.2021 року;

- Копії акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Б-00000036 від 01.10.2021 року; рахунку-фактури № Б-00000033 від 01.10.2021 року; платіжного доручення № 186 від 12.10.2021 року; договору про надання послуг № 01-10 від 01.10.2021 року з ФОП ОСОБА_1 ; акту виконання робіт (надання послуг) від 12.10.2021 року; рахунку-фактури № б/н від 12.10.2021 року; платіжного доручення № 185 від 12.10.2021 року;

- Копії договору постачання № 6407-1 від 03.10.2021 року з TOB «Тесслагруп»;

- Копії довіреності від TOB «Тесслагруп» за № 5389 від 03.10.2021 року; видаткової накладної № 1 від 04.10.2021 року; видаткової накладної № 4 від 07.10.2021 року; товарно-транспортних накладних від 04.10.2021 року за №1, №2, №3; №4; №5; товарно-транспортних накладних від 07.10.2021 року за №12, №16;

- Копії виписок відділення АБ «УКРГАЗБАНК» №144/01 за 06 жовтня 2021 року та за 11 жовтня 2021 року.

Однак, а ні в оскаржуваному рішенні, а ні у відзиві на позовну заяву контролюючим органом не наведено обґрунтованих обставин, які стали підставою для висновку про відсутність підстав для врахування таблиці даних платника податку на додану вартість Приватного підприємства "Агропромисловий Комбінат".

При цьому, доводам відповідачів, що надані в електронному вигляді документи не відображаються, судом вже надавалася оцінка в цьому рішенні, тому з аналогічних підстав суд їх до уваги не приймає.

Суд враховує, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Як установлено судом, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваного рішення №3309962/23064095 від 02.11.2021 року дотримано не було, що свідчить про необґрунтованість такого рішення.

За наведених вище обставин суд дійшов висновку, що рішення відповідача №3309962/23064095 від 02.11.2021 року, є протиправним та підлягає скасуванню.

В той же час, надаючи оцінку вимогам позивача щодо зобов`язання відповідача врахувати таблицю даних платника податку, суд зазначає таке.

Додатком 6 Порядку №1165 передбачено форму рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, яке містить відмітку про право адміністративного та судового оскарження цього рішення.

Пунктом 22 Порядку №1165 встановлено, що таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Таким чином, відповідно до вимог Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується контролюючим органом у випадку надходження рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

З огляду на те, що після набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця даних платника податку підлягає врахуванню контролюючим органом в силу прямого припису нормативно-правового акту, позовна вимога в частині зобов`язання відповідача врахувати таблицю даних платника податку задоволенню не підлягає.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23.07.2002, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Згідно із частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтримку правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 6810,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №238 від 17.11.2021 року.

При цьому, оскільки позов містив три основні вимоги немайнового характеру та похідні від них вимоги зобов`язального характеру, що хоч і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості задоволених/незадоволених основних позовних вимог.

З огляду на задоволенні всіх основних позовних вимог, на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 6810,00 грн.

Разом з тим, вказана сума судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області, оскільки саме рішення комісії регіонального рівня призвело до спірних правовідносин.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3321109/23064095 та № 3321110/23064095 від 03.11.2021 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 04.10.2021 року та № 4 від 07.10.2021 року, які сформовані Приватним підприємством "Агропромисловий Комбінат" датою їх фактичного подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області №3309962/23064095 від 02.11.2021 року про неврахування таблиці платника податку на додану вартість Приватного підприємства "Агропромисловий Комбінат".

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Агропромисловий Комбінат" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Вінницькій області судовий збір у розмірі 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне підприємство "Агропромисловий комбінат" (код ЄДРПОУ: 23064095, адреса: вул. 1 Травня, 4, м. Бершадь, Вінницька область, 24400);

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21000);

Відповідач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ: 43005393, адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Суддя Чернюк Алла Юріївна