Рішення

від 09.06.2022 по справі 140/13324/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2022 року ЛуцькСправа № 140/13324/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сид Вест Компані» про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сид Вест Компані» про стягнення фінансових санкцій в розмірі 20 000, 00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення фактичної перевірки магазину-кафе, що розташований за адресою: місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 48, що належить ТОВ «СИД ВЕСТ КОМПАНІ», було встановлено: роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими від розміру мінімальних роздрібних цін на такі напої, чим порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв; роздрібна торгівля алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії, чим порушено статтю 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (далі - Закон №481/95-ВР); проведення контрольно-розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, чим порушено пункт 11 статті 3акону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон №265/95-ВР). Порушення зафіксовані в акті перевірки від 02.02.2021 №03/1022/09-01/43448969 , на підставі якого позивачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000058-09 від 16.03.2021, яким ГУ ДПС у Волинській області зобов`язало ТОВ «СИД ВЕСТ КОМПАНІ» сплатити штраф у розмірі 20 000, 00 грн.

Рішення про застосування фінансових санкцій №000058-09 від 16.03.2021 відповідачем оскаржено в судовому порядку, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі №140/10811/21 відкрито провадження у справі.

Відповідач фінансові санкції в добровільному порядку не сплатив, а тому ГУ ДПС у Волинській області, просить стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету заборгованість з фінансових санкцій у розмірі 20 000, 00 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Ухвалою суду від 10.02.2022 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №140/10811/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СИД ВЕСТ КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення.

У поданому до суду відзиві від 12.04.2022 представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки рішення про застосування фінансових санкцій №000058-09 від 16.03.2021 згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.12.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2022, було визнано протиправним та скасоване. У зв`язку із чим, просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Ухвалою суду від 19.04.2022 провадження у справі поновлено.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим у задоволенні якого слід відмовити повністю, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі підпунктів 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, підпункту 52-2 пункту 52 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України з метою перевірки чинного законодавства щодо обігу підакцизних товарів було видано наказ від 02.02.2021 №435 Про проведення фактичної перевірки ТОВ «СИД ВЕСТ КОМПАНІ» , назва господарської одиниці: магазин-кафе за адресою: місто Луцьк, вулиця Рівненська, 48 з питань дотримання вимог ПК України, вимог Законів України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального від 19.12. 1995 №481/95-ВР, Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95-ВР, постанови Кабінету Міністрів України Про деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, з терміном проведення 10 днів, починаючи з 02.02.2021.

За наслідками проведення перевірки складено акт від 02.02.2021 №03/1022/09-01/43448969 про результати фактичної перевірки з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним, яким встановлено порушення: вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв; статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; пункту 11 статті 3акону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято, зокрема, рішення про застосування фінансових санкцій №000058-09 від 16.03.2021, яким ГУ ДПС у Волинській області зобов`язало ТОВ «СИД ВЕСТ КОМПАНІ» сплатити штраф у розмірі 20 000 грн.

Відповідач оскаржив рішення про застосування фінансових санкцій №000058-09 від 16.03.2021 в судовому порядку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.12.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2022, у справі №140/10811/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СИД ВЕСТ КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій №000058-09 від 16.03.2021 визнано протиправним та скасовано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить із наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 №481/95-BP (далі Закон №481/95-BP).

Згідно із вимогами частини 14 статті 15 Закону №481/95-BP роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно зі статтею 1 Закону №481/95-BP ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженим Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (пункт 2.1 Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затверджених наказом ДФС України від 24 жовтня 2014 року №213).

Частиною першою статті 17 Закону №481/95-BP встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 17 вищевказаного Закону до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень.

Згідно із частиною четвертою статті 17 цього ж Закону рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Згідно із частиною п`ятою статті 17 Закону №481/95-BP у разі невиконання суб`єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 (з наступними змінами та доповненнями), однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства. Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Пунктами 10, 11 цього ж Порядку передбачено, що у разі невиконання суб`єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду. Суми фінансових санкцій, стягнені відповідно до цього Порядку, зараховуються до бюджету згідно із законодавством.

Таким чином, оскільки рішення про застосування фінансових санкцій №000058-09 від 16.03.2021 скасоване в судовому порядку, тому суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. суд зазначає наступне.

Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правничої допомоги від 23.01.2021, додаткова угода №4 (замовлення) від 08.04.2022 до договору від 23.01.2021, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №5 від 11.04.2022, рахунок №4 від 11.04.2022, квитанція від 12.04.2022.

Згідно рахунку №4 від 11.04.2022 адвокатським об`єднанням Дженерал лігал груп замовнику ТОВ СИД ВЕСТ КОМПАНІ надані наступні послуги: складення та подання відзиву на позовну заяву (3 години) - 3000 грн. Всього надано послуг на суму 3000,00 грн.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що предметом судового розгляду у даній справі було рішення ГУ ДПС у Волинській області про застосування фінансових санкцій від 16.03.2021 №000058-09, провадження по якій здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі « East/West Alliance Limited проти України» від 23.01.2014, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

Верховний Суд в постановах від 22.12. 2020 у справі №520/8489/19, від 07.05.2020 у справі №320/3271/19, від 10.03.2020 у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір 3000,00 грн. є надмірним. При цьому суд зазначає, що ця справа є справою незначної складності, а тому підготовка відзиву на позовну заяву, а також, враховуючи те, що адвокатське об`єднання Дженерал лігал груп представляло інтереси ТОВ СИД ВЕСТ КОМПАНІ в межах розгляду Волинським окружним адміністративним адміністративної справи №140/10811/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СИД ВЕСТ КОМПАНІ до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, за результатами розгляду якої було визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій №000058-09 від 16.03.2021, не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Таким чином, враховуючи предмет спору та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, суд вважає, що на користь відповідача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинно понести ТОВ СИД ВЕСТ КОМПАНІ.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Сид Вест Компані про стягнення фінансових санкцій, відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СИД ВЕСТ КОМПАНІ витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Позивач: Головне управління Державної податкової служби у Волинській області, (43010, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю СИД ВЕСТ КОМПАНІ (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шопена, 22А, офіс 36, код ЄДРПОУ 43448969).

Суддя Ю.Ю. Сорока