Рішення

від 16.02.2022 по справі 200/11537/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2022 року Справа№200/11537/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., при секретарі судового засідання Кудрявцеві О.Ю.,

за участю:

представника відповідача Кододової А.В.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадженняадміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Азовавтогаз»

доГоловного управління ДПС у Донецькій області

проскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовавтогаз» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23 квітня 2021 року № 4961/05-99-0704, винесене в рамках перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовавтогаз».

В обґрунтування позову позивач зазначає наступне.

З 25 березня 2021 року по 2 квітня 2021 року посадовими особами ГУ ДПС у Донецькій області було проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовавтогаз» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обліку пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС, про що складено акт від 5 квітня 2021 року № 3371/05-99-19-09.

На підставі цього Акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 4961/05-99-0704 від 23 квітня 2021 року, отримане позивачем 27 квітня 2021 року, яким на товариство накладено штраф у сумі 22233,08 грн.

Будучи не згодним з даним повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, але рішенням Державної податкової служби від 29 липня 2021 року (вих. № 1742/16/99-00-06-03-01-06), яке отримано ТОВ «Азовавтогаз» 5 серпня 2021 року, відмовлено в задоволенні скарги та податкове повідомлення рішення № 4961/05-99-0704 залишено без змін.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 4961/05-99-0704 від 23 квітня 2021 року є неправомірним та підлягає скасуванню з наступних підстав.

В наказі про проведення фактичної перевірки № 502-п від 24 березня 2021 року підставами проведення фактичної перевірки визначено пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Згідно пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Фактичних підстав здійснення перевірки позивача у наказі не зазначено жодних та вказано, що перевірка має бути проведена з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, наявності відповідних дозвільних документів і ліцензій, вимог інших законодавчих актів, контроль за якими покладено на органи податкової служби.

Також фактичні підстави проведення перевірки не зазначені і у акті перевірки, що свідчить про неправомірність її проведення.

Посилається при цьому на правову позицію Верховного Суду, викладену у його постановах від 8 вересня 2020 року у справі № 640/21536/19, від 19 листопада 2020 року у справі № 160/7971/19, від 15 червня 2021 року у справі № 826/28170/15, від 22 вересня 2020 року у справі № 520/1304/20, від 17 грудня 2020 року у справі № 520/12028/18, від 2 вересня 2020 року у справі № 821/1828/16, від 8 квітня 2021 року у справі № 640/21528/19.

Також вказує, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 січня 2021 року по справі № 460/1239/19 зазначив, що не допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист. Отже, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (не допуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

Зазначає, що при вимірюванні надлишків скрапленого газу інспекторами управління ДПС у Донецькій області не було враховано технічних умов зберігання скрапленого газу у спеціальних резервуарах, зокрема згідно з п. 1.45 Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2018 року № 285 «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання» ступінь наповнення надземних резервуарів, цистерн та балонів не повинен перевищувати 85%.

Враховуючи зазначене контролюючим органом проведений невірний розрахунок фактичного залишку газу у резервуарі.

Крім цього позивач зазначає, що під час перевірок ТОВ «Азовавтогаз» надало податковому органу документи, що підтверджують облік товару (палива) на підприємстві, що підтверджується даними з Акту перевірки, у контролюючого органу були відсутні зауваження щодо форми та змісту наданих позивачем первинних документів; в ході перевірки не було виявлено фактів неповного відображення господарських операцій з реалізації пального через реєстратори розрахункових операцій, що використовуються в господарській діяльності позивача, чи у змінних звітах за формою № 17-НП.

Таким чином, податковим органом при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було враховано, що під час перевірки не були досліджені факти реалізації зазначених ПММ, а висновок контролюючого органу щодо не ведения платником податків належного обліку товарних запасів, по яких встановлена недостача, не підтверджений належними доказами - як це передбачено п. 56.4. ст. 56 Податкового кодексу України та ґрунтується на припущеннях, а тому є необґрунтованим та передчасним.

Все зазначене, на переконання позивача, свідчить про безпідставність та незаконність фактичної перевірки позивача та складеного за її результатом Акту та, як наслідок, про незаконність податкового повідомлення-рішення № 4961/05-99-0704 від 23 квітня 2021 року, прийнятого за результатом цієї перевірки (а.с. 1-4 т. 1).

У відзиві на позов відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, обґрунтовуючи це наступним.

Уст. 19-1 Податкового кодексу України визначені функції контролюючих органів, до яких відноситься і здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Відповідно до п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, за наявності певних підстав, зокрема, у випадку отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

ГУ ДПС у Донецькій області на підставі наказу від 24 березня 2021 року № 502-п та направлень на перевірку від 24 березня 2021 року 619, 620, 621 проведено фактичну перевірку господарської одиниці (АГЗП), що розташована за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пр.-т. Металургів, 135-А, через яку здійснює діяльність ТОВ «Азовавтогаз».

Фактична перевірка позивача проводилась на підставі п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України - на підставі здійснення відповідачем функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Зауважує, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, що підтверджується і практикою Верховного Суду, зокрема постановою від 12 серпня 2021 року у справі № 140/14625/20.

За результатом перевірки 5 квітня 2021 року складено відповідний акт за № 3371/05-99-19-09.

Перевіркою встановлено, що за даними обліку підприємства згідно роздрукованого Х- звіту з РРО (фіскальний номер № 3000427247, заводський номер ТS 80090332), залишки обсягів палива та скрапленого газу станом на 15 год 40 хв складає: палива (А92) за даними обліку 2161,16 л за ціною 24,5 грн; палива (А95) за даними обліку 579,49 л за ціною 25,5 грн; палива (ДП) за даними обліку 2 047,81 л за ціною 25,5 грн; скрапленого газу (LPG) за даними обліку 2 308,48 л за ціною 15,09 грн.

Реалізація палива та скрапленого газу між зняттям даних рівнеміра о 15 год 38 хв 25 березня 2021 року та виконанням денного Х-звіту РРО о 15 год 40 хв 25 березня 2021 року не відбувалось.

Згідно зведеної інформації рівномірів-лічильників обсяги залишків палива (А92, А95, ДТ) та скрапленого газу (LPG) в розрізі резервуарів складали:

-Резервуар 1, обсяг залишку (А92) складає 2 329,87 л, допустима похибка вимірювання 18,64 л (0,8 відсотків), незаповнений об`єм резервуара 5219,13 л;

-Резервуар 2, обсяг залишку (А95) складає 799,18 л, допустима похибка вимірювання 6,39 л (0,8 відсотків), незаповнений об`єм резервуара 6590,82 л;

-Резервуар 3, обсяг залишку палива (ДТ) складає 2 020,58 л, допустима похибка вимірювання 16,17 л (0,8 відсотків), незаповнений об`єм резервуара 6583,42 л;

- Резервуар 4, обсяг залишку скрапленого газу (LPG) складає 2 400,00 л, допустима похибка вимірювання 12 л (0,5 відсотків), незаповнений об`єм резервуара 9738,00 л. (фотокопія з інформаційного табло рівнеміра на одному аркуші додається до акту перевірки).

Відповідно зазначених даних у відомості паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ) перевіркою розраховано та встановлено на АГЗП надлишок залишку палива та скрапленого газу у кількості 479,92 л на загальну вартість 11 116,54 грн (відомість щодо палива додається), а саме: надлишок палива (А92) складає 168,71 л у сумі 4133,4 грн,надлишок (А95) складає 219,69л у сумі 5602,1 грн,надлишок скрапленого газу (LPG) складає 91,52 л у сумі 1381,04 грн, крім того, встановлена нестача дизельного палива у кількості літрів (27,23л) за ціною 25,5 грн/літр на загальну суму 694,37 грн.

У відзиві зазначено, що ТОВ «Азовавтогаз» стверджує про те, що під час перевірки були надані усі первинні документи, які засвідчують факт ведення обліку ПММ, проте документи були надані лише на ПММ, які відображені в обліку, на надлишковий обсяг ПММ та скрапленого газу директор підприємства ОСОБА_1 відмовилась надати пояснення та додаткові документи.

Таким чином фактичною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п. 1.2 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265\95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (№ 265) в частині продажу 27,23 літрів дизельного палива на загальну суму 694,37 грн без проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та без видачі розрахункових документів встановленого зразка, а також порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону № 265 в частині не забезпечення ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем зберігання та реалізації на загальну вартість 11 116,54 грн.

Крім цього, відповідач зазначає, що відповідно до ст. 20 Закону № 265 до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо посилання позивача на те, що інспекторами Головного управління ДПС у Донецькій області при вимірюванні надлишків скрапленого газу не було враховано технічних умов зберігання скрапленого газу у спеціальних резервуарах-заповнення ємностей, в яких зберігається газ не може перевищування 85% від загального об`єму самої ємності, відповідач зазначив, що під час зняття фактичних показників з вимірювальної техніки рівномірів-лічильників рівня залишків скрапленого газу, що перебуває у резервуарах, цей показник було досліджено, ступінь наповнення спеціальних резервуарах складав 25,19%, незаповнений об`єм резервуара 9738,0 л.

З огляду на викладене податкове повідомлення-рішення № 4961/05-99-0704 від 23 квітня 2021 року щодо застосування до позивача фінансової санкції у сумі 22 233,08 грн, прийняте на підставі Акту перевірки № 3371, є правомірним (а.с. 41-50 т. 1).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 20 т. 1).

Ухвалою суду від 24 вересня 2021 року вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 20 жовтня 2021 року (а.с. 31 т. 1).

У період з 4 по 29 жовтня 2021 року суддя перебувала на лікарняному, у зв`язку із чим підготовче судове засідання по справі, призначене на 20 жовтня 2021 року, не відбулось (а.с. 108 т. 1).

Ухвалою суду від 3 листопада 2021 року призначено підготовче судове засідання на 18 листопада 2021 року (а.с. 109 т. 1.

Ухвалою суду від 18 листопада 2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання у справі на 8 грудня 2021 року (а.с. 113 т. 1).

23 листопада 2021 року до суду надійшло клопотання відповідача про виклик в судове засідання в якості свідків посадових осіб Головного управління (а.с. 118-120 т. 1).

Ухвалою суду від 8 грудня 2021 року відкладено підготовче засідання у справі на 5 січня 2022 року; вирішено направити позивачу копію заяви відповідача про виклик в судове засідання свідків та запропоновано позивачу надати суду пояснення з приводу заяви відповідача про виклик свідків (а.с. 125 т. 2).

Ухвалою суду від 5 січня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідків; закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 2 лютого 2022 року (а.с. 135-136 т. 1).

Протокольною ухвалою суду від 2 лютого 2022 року оголошено перерву у судовому засіданні до 3 лютого 2022 року (а.с. 148 т. 1).

Ухвалою суду від 3 лютого 2022 року оголошено перерву у судовому засіданні до 14-00 год 17 лютого 2022 року (а.с. 160 т. 1).

17 лютого 2022 року в судове засідання з`явилась представник відповідача, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов, заперечувала у задоволені позовних вимог позивача у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, 16 лютого 2022 року судом отримано заяву від представника позивача про проведення судового засідання без його участі (а.с. 167-168 т. 1).

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності представника позивача.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши подані матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення до нього, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовавтогаз», є юридичною особою, код ЄДРПОУ 40410121, місцезнаходження: 87504, Донецька обл., м. Маріуполь, пр.-т. Нікопольський (Володимира Бойка), буд. 6А, основний вид економічної діяльності46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Кальміуська ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області) (а.с. 6, 51, 56-57 т. 1).

Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області, код ЄДРПОУ ВП 44070187, місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (без статусу юридичної особи) та належним відповідачем у справі (а.с. 35 т. 1).

Як встановлено судом, 24 березня 2021 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято наказ № 502-п «Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовавтогаз», відповідно до якого на підставі вимог ст. 19-1, ст. 20, ст. 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне врегулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» наказано провести фактичну перевірку ТОВ «Азовавтогаз» за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т. Металургів, буд. 135-А, з 24 березня 2021 року тривалістю не більше 10 діб, перевірку провести за період діяльності з 1 липня 2019 року по 2 квітня 2021 року з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального відповідно до Закону України «Про державне врегулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу та інших законодавчих актів (а.с. 7, 107 т. 1).

24 березня 2021 року складені направлення на перевірку № 619, 620 та 621, в яких зазначено, що на підставі п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та наказу № 502-п від 24 березня 2021 року ГУ ДПС у Донецькій області провести з 24 березня 2021 року фактичну перевірку ТОВ «Азовавтогаз» за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т. Металургів, буд. 135А, тривалістю 10 діб, з метою здійснення контролю за дотриманням порядку здійснення платниками податків обігу підакцизних товарів (а.с. 100-102 т. 1).

На виконання наказу Головного управління ДПС у Донецькій області № 502-п у період з 24 березня по 2 квітня 2021 року посадовими особами відповідача була проведена фактична перевірка АГЗП позивача, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т. Металургів, буд. 135А.

Судом встановлено, що 25 березня 2022 року перед початком проведення перевірки ТОВ «Азовавтогаз», директор ТОВ «Азовавтогаз» ОСОБА_1 була ознайомлена зі службовими посвідченнями, наказом від 24 березня 2021 року № 502-п та направленнями на перевірку від 24 березня 2021 року №№ 619, 620, 621, що підтверджуєтьсявідповідними записами в направленнях, та отримала копію наказу про проведення перевірки (а.с. 100-102 т. 1).

Як вбачається із запиту від 25 березня 2021 року, перевіряючими було запропоновано позивачу надати до закінчення перевірки наступні документи: накази на призначення керівника, головного бухгалтера/бухгалтера: штатний розпис, трудові договори з найманими працівниками/цивільно-правові угоди (з водіями); форми № 4-НП, № 5-НП, № 6-НП, № 7-НП, № 31-НП. № 1-ГС, № 2-ГС, № 5- ГС, № 15-ГС; щомісячні акти інвентаризації (форми № 24-НП, № 30-НП, № 7-ГС, № 8-ГС, № 12-ГС, № 13-ГС); технічні паспорти на резервуари/ємності, таблиці калібрування ємностей (градуювальні таблиці); оборотно-сальдові відомості по рахункам 281, 282, 203 помісячно у розрізі видів пального, які відображають рух пального; оборотно-сальдова відомість по рахунку 10; перелік орендованих та власних транспортних засобів/автоцистерн, договори оренди транспортних засобів/автоцистерн; технічні паспорти на транспортні засоби/автоцистерни, документи про повірку автоцистерн; договори (угоди), укладені з постачальниками, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, згідно яких здійснено придбання пального; договори відповідального зберігання (за наявності); накладні на внутрішнє переміщення пального; документи, щодо списання пального (подорожні листи, або інше) (а.с. 54-55 т. 1).

Також 25 березня 2021 року перевіряючими було запропоновано позивачу надати до 31 березня 2021 року такі документи: копії ліцензій на алкоголь та тютюн; Реєстраційне посвідчення на реєстратор розрахункових операцій; довідку про опломбування реєстратора розрахункових операцій; книгу обліку розрахункових операцій на реєстратор розрахункових операцій; розрахункові книжки; касову книгу, журнал обліку доходів фізичної особи підприємця; акти приймання скрапленого вуглеводневого газу за кількістю за формою № 1-ГС або № 3-ГС; журнал оперативного обліку скрапленого вуглеводневого газу за формою № 2-ГС; журнал обліку надходження нафтопродуктів № 6-НП; журнал вимірювання нафтопродуктів у резервуарах № 7-НП; журнал обліку надходження нафтопродуктів № 13-НП; змінний звіт за формою № 14-ГС; змінний звіт АЗС за формою № 17-НП; книгу кількісного руху скрапленого вуглеводневого газу за формою № 15-ГС; контрольні стрічки; накладні, товарно-транспортні накладні, сертифікати відповідності на реалізуємий товар та інші документи що свідчать про ведення обліку реалізуємих товарів за місцем реалізації та/або збереження; регістри бухгалтерських рахунків які підтверджують відображення обліку товарів у реалізації; документи на використання земельної ділянки (а.с. 106 т. 1).

Як вбачається з акту від 5 квітня 2021 року № 3371/05-99-19-09, складеного за результатом фактичної перевірки,під час проведення перевірки перевіряючим були надані: наказ «Про призначення директора» ТОВ «Азовавтогаз» ОСОБА_1 ; трудова книжка ОСОБА_2 оператора АГЗС; наказ «Про прийняття на роботу оператора ОСОБА_2 » із заявою та повідомленням про прийняття працівника на роботу; акт обстеження та узгодження земельної ділянки; договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; дозвіл № 0122.19.14 на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; дозвіл № 10189.17.14, виданий ТОВ «Азовавтогаз», на виконання робіт підвищеної небезпеки з 27 березня 2017 року до 27 березня 2022 року; договір дарування на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 ; план (схема) земельної ділянки № 1412300000:03:001:0018; договір оренди б/н від 15 січня 2019 року автозаправної станції (АГЗС) з комплексом сервісних послуг; книга обліку розрахункових операцій № 3000427247р/5 від 23 червня 2020 року модель РРО АЗС POS (Master) зав. № TS 80090032 з 28 червня 2020 року по 27 грудня 2020 року; книга обліку розрахункових операцій № 3000427247р/6 від 1 грудня 2020 року, 27 лютого 2021 року - 25 березня 2021 року; градуювальні таблиці ТОВ «Азовавтогаз»; видаткова накладна № МА21-000031802 від 19 березня 2021 року на придбання сигарет від ТОВ «Тедіс Україна»; товарно-транспортна накладна від 14 березня 2021 року на придбання газу скрапленого УКТ ЗЕД 2711190000; видаткові накладні № 68667 від 14 березня 2021 року, № 1534 від 3 березня 2021 року (ТТН від 3 березня 2021 року), № 1723 від 13 березня 2021 року (ТТН 1663 від 13 березня 2021 року); № 1793 від 16 березня 2021 року (ТТН 1715 від 16 березня 2021 року); договір № 79-05-05 постачання нафтопродуктів (скрапленого газу) від 5 травня 2020 року; договір № 344/5 постачання скрапленого газу від 7 лютого 202 року між ТОВ «Полтава Газтрейд» та ТОВ «Азовавтогаз»; договір оренди № 8 автозаправної станції (АГЗС) з комплексом сервісних послуг від 15 січня 2019 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за липень 2019 року березень 2021 року; змінний звіт АЗС Форма № 17-НП за період з 1 лютого 2021 року по 28 лютого 2021 року та за період з 1 березня 2021 року по 30 березня 2012 року; змінний звіт АГЗС типова форма № 14-ГС за період з 1 лютого 2021 року по 28 лютого 2021 року та за період з 1 березня 2021 року по 30 березня 2021 року; акт виконаних робіт № 1532 від 1 квітня 2020 року підключення та налаштування рівномера АЗС; видаткові накладні № 3335 від 1 квітня 2020 року, № 3336 від 1 квітня 2020 року, № 3340 від 1 квітня 2020 року, № 3337 від 1 квітня 2020 року (а.с. 84-85, 58-73 т. 1).

Також в Акті зазначено, що у перевіряємому періоді за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т. Металургів, буд. 135-А 12 липня 2019 року зареєстровано акцизний склад № 1010236 (Додаток 2 до акту фактичної перевірки Витяг з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового № 3785 від 12 липня 2019 року ТОВ «Азовавтогаз» зареєстровано акцизний склад № 1010236), на якому здійснюється роздрібна торгівля пальним).

Розпорядником акцизного складу № 1010236, ТОВ «Азовавтогаз», зареєстровано в «Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників, на введеному в експлуатацію резервуарі» довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри» за формою 0210301 16825324 від 2 квітня 2020 року (Додаток 3 до акту перевірки) (а.с.85 т. 1).

Також в Акті зазначено, що під час перевірки у приміщені будівлі у присутності директора підприємства Котенджи А.В. та оператора ОСОБА_2 з інформаційного табло рівноміра було отримано зведену інформацію про залишки фактичних обсягів палива та скрапленого газу в резервуарах (одиниці виміру літри) станом на 25 березня 2021 року о 15 год 38 хв на Х-звіту з РРО.

За даними обліку підприємства згідно роздрукованого Х-звіту з РРО (фіскальний номер № 3000427247, заводський номер ТS 80090332), залишки обсягів палива та скрапленого газу станом на 15 год 40 хв складають: палива (А92) за даними обліку 2 161,16 л за ціною 24,5 грн; палива (А95) за даними обліку 579,49 л за ціною 25,5 грн; палива (ДТ) за даними обліку 2 047,81 л за ціною 25,5 грн; скрапленого газу (LPG) за даними обліку 2 308,48 л за ціною 15,09 грн.

Реалізація палива та скрапленого газу між зняттям даних рівнеміра о 15 год 38 хв 25 березня 2021 року та виконанням денного Х-звіту РРО о 15 год 40 хв 25 березня 2021 року не відбувалось.

Згідно зведеної інформації рівномірів-лічильників обсяги залишків палива (А92, А95, ДТ) та (LPG) скрапленого газу в розрізі резервуарів складали: резервуар 1, обсяг залишку (А92) складає 2 329,87 л, допустима похибка вимірювання 18,64 л (0,8 відсотків), (незаповнений об`єм резервуара 5219,13 л); резервуар 2, обсяг залишку (А95) складає 799,18 л, допустима похибка вимірювання 6,39 л (0,8 відсотків), (незаповнений об`єм резервуара 6 590,82 л); резервуар 3, обсяг залишку палива (ДТ) складає 2 020,58 л, допустима похибка вимірювання 16,17 л (0,8 відсотків), (незаповнений об`єм резервуара 6 583,42 л); резервуар 4, обсяг залишку скрапленого газу (LPG) складає 2 400,00 л, допустима похибка вимірювання 12 л (0,5 відсотків),(незаповнений об`єм резервуара 9 738,0 л).

Відповідно зазначених даних у відомості паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ) перевіркою розраховано та встановлено на АГЗП надлишок залишку палива та скрапленого газу у кількості 479,92 л на загальну вартість 11116,54 грн (відомість щодо палива додається), а саме: надлишок палива (А92) складає 168,71 л у сумі 4133,4 грн, надлишок (А95) складає 219,69 л у сумі 5602,1грн, надлишок скрапленого газу (LPG) складає 91,52 л у сумі 1381,04 грн, крім того, встановлена нестача дизельного палива у кількості літрів (27,23 л) за ціною 25,5 грн/літр на загальну суму 694,37 грн.

У висновках акту зазначено, що під час перевірки встановлені, зокрема, порушення ТОВ «Азовавтогаз»:

- пунктів 1, 2ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в частині продажу 27,23 літрів дизельного палива на загальну суму 694,37 грн без проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та без видачі розрахункових документів встановленого зразка, а також порушення вимог п. 12 ст. 3Закону № 265в частині незабезпечення ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем зберігання та реалізації на загальну вартість 11116,54 грн) (а.с. 187-188 т. 1).

У прикінцевих положеннях акту зазначено, що директор ТОВ «Азовавтогаз» Котенджи А.В. не згодна з актом перевірки і що заперечення на цей Акт будуть надані. Також зазначено, що для ознайомлення з матеріалами перевірки та надання вмотивованих пояснень та документів щодо до фактів, викладених в акті […] особі, яка здійснювала розрахункові операції, платнику податків та/або його представникам, пропонується прибути до Головного управління ДПС у Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-і Таганрозької дивізії, 1, у термін 10 робочих днів з дня отримання акту перевірки; зазначено щодо переліку документів, які необхідно надати у вказаний термін: вказані у акті як відсутні (а.с. 88 т. 1).

До акту перевірки додано додаток 3 - витяг з реєстру платника акцизного податку ; довідка про розпорядника акцизного складу; додаток № 4 відомість щодо ненадання та несвоєчасне подання довідок; додаток № 5 запит на отримання документів від 30 березня 2021 року; додаток № 6 та № 7; фотознімки табло з резервуарів (а.с. 56-57, 74-80, 81-82, 99, 103, 106).

23 квітня 2021 року на підставі акту фактичної перевірки від 5 квітня 2021 року відповідачем прийнято, в тому числі, податкове повідомлення-рішення № 4961/05-99-0704, яким на позивача за порушення п. 12ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій и сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»згідност. 20 зазначеного Закону Українита на підставі п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України накладено штраф у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації у сумі 22 233,08 грн (а.с. 11 т. 1).

За поясненням позивача, яке яке не спростоване відповідачем, зазначене повідомлення-рішення було отримано товариством 27 квітня 2021 року (а.с. 1 т. 2).

14 травня 2021 року позивач оскаржив зазначене повідомлення-рішення до ДПС України; за результатом розгляду скарги позивача було прийнято рішення від 29 липня 2021 року (вих. № 1742/16/99-00-06-03-01-06) про залишення податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 23 квітня 2021 року № 4961/05-99-0704 без змін (а.с. 14 т. 1).

Рішення ДПС України від 29 липня 2021 року про результати розгляду скарги позивачем отримано 5 серпня 2021 року (а.с. 15-16 т. 1).

Будучи не згодним зі спірним повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною 2ст. 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульованіПодатковим кодекс України (далі - Податковий кодекс).

Згідно ст. 62 Податкового кодексу встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до ст. 39 цього Кодексу.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексуконтролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з п.75.1 ст. 75 Податкового кодексуконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексувизначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексуфактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності однієї з підстав, зазначених у цьому пункті.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, зокрема, посилається на те, що наказ Головного управління ДПС у Донецькій області № 502-п «Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовавтогаз» містить лише посилання на п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу без зазначення - що саме стало фактичною підставою для проведення фактичної перевірки, тобто, за відсутності у контролюючого органу передбаченої кодексом фактичної підстав для проведення перевірки товариства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року (справа № 826/17123/18) відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.

При цьому у постанові від 21 лютого 2020 року Верховний Суд сформував новий правовий висновок, наступного змісту: «оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставами позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

Відтак, аналіз обов`язкового до врахування висновку Верховного Суду дає підстави вважати, що позивач вправі посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення податкової перевірки при оскарженні в подальшому наслідків такої перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень.

Оцінка таких підстав позову є першочерговою при розгляді справ про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки податкових повідомлень рішень.

З урахуванням наведеного, суд у першу чергу здійснює оцінку правомірності призначення та проведення відповідачем перевірки за результатом якої прийняте спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.5 п. 80.2 цієї ж статті встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

В якості підстави проведення перевірки позивача у наказі № 502-п «Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовавтогаз» (а.с. 7, 107 т. 1) відповідач зазначив підпункт80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу, при цьому у відзиві на позов податковий орган надав пояснення, що фактично підставою проведення перевірки позивача у березні квітні 2021 року було здійснення податковим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Судом під час розгляду справи встановлено, що будь-яка інформація про порушення позивачем вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками на АГЗП позивача за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т. Металургів, буд. 135-А, податковим органом перед призначенням та проведенням перевірки отримана не була, тобто, така інформація в якості підстави призначення перевірки відповідача була відсутня.

За поясненням Головного управління, пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексупередбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, а саме: 1) отримання інформації про порушення платником податку вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами лічильниками та 2) здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Як наслідок, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

З приводу обов`язковості зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки платника податків в якості підстав для її проведення наявність отриманої в установленому законодавством порядку відповідної інформації, суд зазначає, що за відсутності підстав, наведених на початку речення підпункту 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу («у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками») посилання як на підставу проведення перевірки лише на здійснення функцій податкового органу («здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального») на переконання суду не може вважатись належним обґрунтуванням проведення фактичної перевірки позивача.

У протилежному випадку - у випадку визнання в якості окремої та самостійної підстави для здійснення фактичної перевірки платника податків здійснення податковим органом функцій, визначених законодавством, - фактично нівелюються всі інші підстави, зазначені у п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу.

Отже, належною підставою проведення фактичної перевірки, визначеної пп. 80.2.2, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації від належного суб`єкта про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Щодо посилань відповідача на правову позицію з цього приводу Верховного Суду, висловлену у постанові від 12 серпня 2021 року у справі № 140/14625/20, суд зазначає, що у декількох постановах Верховного Суду, зокрема й у постанові від 12 серпня 2021 року у справі № 140/14625/20, а також від 22 травня 2018 року у справі № 810/1394/16, від 7 листопада 2019 року у справі № 140/391/19, від 10 квітня 2020 року у справі № 815/1978/18, від 29 липня 2021 року у справі № 815/6864/16, від 12 серпня 2021 року у справі № 140/14625/20 - Верховний Суд зазначив, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Як наслідок, достатньою підставою для проведення перевірки платника податків на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу є покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Разом із цим в постановах Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі № 815/756/16, від 22 вересня 2020 року у справі № 520/1304/2020, від 8 вересня 2020 року у справі № 640/21536/19, від 5 липня 2021 року у справі № 825/951/17, від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5729/20-а, від 28 жовтня 2021 року у справі № 520/10214/2020, від 2 грудня 2021 року у справі № 120/3918/20-а, Верховний Суд вказав, що при проведенні перевірки на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу недостатньо лише повноважень контролюючого органу, але і необхідне отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Верховний Суд також зазначив, що інформація, яка стала підставою для призначення фактичної перевірки, повинна бути відображена у наказі про призначення фактичної перевірки.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 наголошено, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Суд вважає за необхідне врахувати при вирішенні даної справи правові висновки, викладені у більш пізніших постановах Верховного Суду, ніж у наведеної відповідачем постанові, а саме у постановах від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5729/20-а, від 28 жовтня 2021 року у справі № 520/10214/2020, від 2 грудня 2021 року у справі № 120/3918/20-а, відповідно до яких, контролюючому органу необхідно, по-перше, отримати в установленому порядку інформацію про порушення платником податків відповідних вимог законодавства, по-друге, зазначити у наказі про призначення перевірки на ймовірні фактичні порушення платником податків відповідних вимог законодавства.

Беручи до уваги, що при призначенні перевірки позивача у податкового органу була відсутня інформації про порушення товариством вимог законодавства та, як наслідок, мала місце відсутність посилання як на підставу проведення перевірки позивача на наявність такої інформації у наказі про призначення фактичної перевірки від 24 березня 2021 року № 502-п, суд приходить до висновку про протиправність такого наказу та, відповідно, протиправність проведення перевірки позивача, за наслідком якої було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, керуючись приписами ст. 19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також приписи Податкового кодексу, відповідно до яких контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведення фактичних перевірок, зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податкового кодексу, та не допускати згідно зі ст. 21 Податкового кодексу порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, суд дійшов висновку, що спірне повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої неправомірної перевірки, також є неправомірним.

Правомірність висновку суду про протиправність спірного повідомлення-рішення у зв`язку із встановлення факту неправомірності фактичної перевірки позивача узгоджується з висновком Верхового Суду, викладеним у постанові від 9 квітня 2021 року у справі № 815/6428/14, де суд зазначив, що недотримання податковим органом приписів Податкового кодексу щодо порядку проведення перевірок платників податків (відсутність доказів належного повідомлення позивача про здійснення позапланового заходу податкового контролю) має наслідком протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки платника податків та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, прийнятої у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду (п. 13) «…оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

Такі саме висновки містяться і у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, також прийнятою у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду.

Враховуючи, що суд дійшов висновку, що неправомірність проведення фактичної перевірки позивача має своїм наслідком неправомірність спірного повідомлення-рішення, беручи до уваги висновок Верховного Суду у справі № 520/8836/18, суд вважає за можливе не перевіряти інші підстави позову щодо наявності/відсутності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Як наслідок, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Згідно ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи позивач при зверненні до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом сплатив судовий збір у розмірі 2 270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 2 вересня 2021 року № 60 (а.с. 5 т. 1).

Враховуючи приписи ч. 1ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у повному обсязі.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовавтогаз» (код ЄДРПОУ 40410121, місцезнаходження: 87504, Донецька обл., м. Маріуполь, пр.-т. Нікопольський (Володимира Бойка), буд. 6А) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187, місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити.

Скасувати повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Донецькій області від 23 квітня 2021 року № 4961/05-99-0704, яким на Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовавтогаз» накладено штрафну санкцію (штраф) у розмірі 22 233,08 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187, місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовавтогаз» (код ЄДРПОУ 40410121, місцезнаходження: 87504, Донецька обл., м. Маріуполь, пр.-кт Нікопольський (Володимира Бойка), буд. 6А) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Рішення прийнято та підписано у нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні в присутності представника відповідача.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення судуякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 31 травня 2022 року.

Суддя Н.П. Волгіна