Постанова

від 08.06.2022 по справі 640/6447/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/6447/21 Головуючий у І інстанції - Гарник К.Ю.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Кучми А.Ю., Лічевецького І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гліз» до Київської митниці Державної митної служби України, Державної казначейської служби України, третя особа: Головне управління Служби безпеки України в місті Києві та Київської області про визнання протиправними дій, стягнення матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гліз» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської митниці Державної митної служби України, Державної казначейської служби України, третя особа: Головне управління Служби безпеки України в місті Києві та Київської області, в якому просило:

- визнати протиправними дії Київської митниці Державної митної служби України щодо організації та проведення перевірки (митного контролю), які полягають у безпідставному зупиненні транспортного засобу із вантажем та огляду товару, у незаконному затриманні та вилученні товарів (взяття проб) Товариства з обмеженою відповідальністю «Гліз», а саме «засоби захисту рослин для використання в сільському господарстві: інсектицид Форпост ТН-11 000 л; фунгіцид Емір, ТН - 4000 л», згідно із митною декларацією від 16 березня 2020 року № UA100060/2020/376241;

- стягнути із Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гліз» матеріальну шкоду в розмірі 374 288,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що ним було заявлено до митного оформлення товар, отриманий від Компанії SANGHAI BOSMAN INDUSTRIAL CO.LTD та подано до Київської митниці вантажно-митні декларації.

17 березня 2020 року працівниками Київської митниці разом із співробітником Служби Безпеки України було проведено переогляд транспортного засобу із вантажем Позивача та вилучено товари. За результатами переогляду складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засіб, ручної поклажі та багажу та проведено повне вивантаження товару з вантажного відсіку контейнерів.

Позивач також зазначає, що відповідні дії вчинялися протиправно та безпідставно, які в подальшому завдали Позивачу матеріальних збитків у вигляді упущеної вигоди, плати за простій транспортного засобу, плати за стоянку, повернення товару не в повному обсязі, плати за проведення експертизи товару та інші збитки.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Київської митниці Державної митної служби України щодо організації та проведення перевірки (митного контролю), які полягають у зупиненні транспортного засобу із вантажем та огляду товару, у незаконному затриманні та вилученні товарів (взяття проб) Товариства з обмеженою відповідальністю «Гліз», згідно митною декларацією від 16 березня 2020 року № UA1000960/2020/376241;

Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гліз» матеріальну шкоду у розмірі 80 378,96 грн (вісімдесят тисяч триста сімдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Київська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Київська митниця, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Апеляційна скарга мотивована тим, що після завершення митного оформлення в режимі «імпорт» товари, зазначені в митній декларації з 16 години 15 хвилин 16 березня 2020 року не перебували під митним контролем. На момент завершення митного оформлення не існувало будь-яких заборон чи обмежень щодо ввезення на митну територію України цих товарів.

Крім того, 16 березня 2020 року за вх. 8672/8.6 на адресу митниці надійшло доручення Служби безпеки України на проведення огляду (переогляду) товарів комерційного призначення від 16 березня 2020 року № 14/5312, на виконання якого 17 березня 2020 року такий переогляд було проведено з відбором зразків для проведення лабораторних досліджень, про що складено відповідний акт.

На переконання Відповідача переогляд задекларованого Позивачем товару проведено у відповідності до вимог законодавства.

Щодо відшкодування матеріальної шкоди, Відповідачем зазначено, що оскільки переогляд товарів, зазначених у митній декларації Позивача було здійснено у повній відповідності до вимог Закону, підстав для відшкодування матеріальної шкоди не має.

Відзиву Позивача на апеляційну скаргу Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Отже, оскільки Відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.12.2019 року між ТОВ «Гліз» (Покупець) та компанією Sanghai Bosman Industrial Co.Ltd (Продавець) укладено контракт купівлі-продажу № BG1912DW22 (далі - Контракт) за умовами якого Продавець зобов`язується поставити Покупцеві на умовах CIF - Одеса, а Покупець прийняти і оплатити засоби захисту рослин Thiamethoxam 350G/L FS, торгова марка «Форпост, ТН», Difenoconazole 30 g/l + Cyproconazole 6,3 g/l FS, торгова марка «Емір, ТН», у відповідності з Інвойсом, який оформляється на кожну партію товару і визначає асортимент, кількість, вартість товару і порядок платежів.

На виконання умов Контракту Позивачем імпортовано на митну територію України засоби захисту рослин для використання в сільськогосподарському господарстві. Інсектицид: Форпост, ТН Тіаметоксам, 350 г/л (Thiamethoxam 350G/L FS) - 11 000 літрів, інсектицид для протруювання насіння, розфасовано в ємності по 5 літрів. Виробник: Хангжоу Руіджіанг Кемікал Ко Лтд.; Фунгіциди на основі триазолів: Емір, ТН Дифеноконазол, 30 г/л + ципроко назол, 6,25 г/л (Difenoconazole 30 g/l + Cyproconazole 6,25 g/l FS) - 4000 літрів, фунгіцид для обробки насіння, розфасовано в ємності по 5 літрів. Виробник: Хангжоу Руіджіанг Кемікал Ко Лтд. Загальна вартість Товару 88380,00 доларів США, що становить 2305745,82 грн.

16 березня 2020 року Позивачем для митного оформлення товару до Київської митниці Держмитслужби подано митну декларацію № UA100060/2020/376241, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 88380,00 доларів США, що становить 2305745,82грн., за ціною договору (перший метод визначення митної вартості).

16 березня 2020 року Київською митницею Держмитслужби оформлено та випущено у вільний обіг на митній території України зазначені товари, що надійшли на адресу Товариства обмеженою відповідальністю «Гліз» та були заявлені до митного контролю та оформлення за митною декларацією від 16 березня 2020 року № UA100060/2020/376241.

17 березня 2020 року працівниками Київської митниці, зокрема, разом із співробітником Головного управління Служби безпеки України у Києві та Київській області було проведено переогляд товарів транспортних засобів (номери BH0693E3/BH5108XP) із вантажем Позивача та вилучено товари.

За результатами переогляду складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засіб, ручної поклажі та багажу. Обсяг здійснення переогляду - повний. Місце проведення огляду (переогляду) товару: м. Київ, вул. Новопирогівська, 58, ЗМК м/п «Столочний». Проведено повне вивантаження товару з вантажного відсіку контейнера ZIMMU3071959.

17 березня 2020 року складено акт про взяття проб (зразків) товарів: Інсектицид Форпост у кількості 2 * 5 л. = 10 л. та Фунгіцид Емір у кількості 2 * 5 л. = 10 л. Мета взяття проб (зразків) товарів: з метою встановлення хімічного складу продукції, найменування та перевірка правильності класифікації коду УКТЗЕД, а також їх належності до сильнодіючих речовин.

25 березня 2020 року Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби було складено експертний висновок № 1420003203-0099, з якого вбачається, що:

1) в результаті про ведення експериментальних досліджень у складі наданого зразка № 1 (інсектицид «Форпост ТН») підтверджено наявність тіаметоксаму, що відповідає заявленій інформації щодо діючої речовини інсектицид «Форпост ТН» у гр. 31 МД (ІМ 40 ДЕ) від 16 березня 2020 року № UA100060/2020/376241;

2) в результаті про ведення експериментальних досліджень у складі наданого зразка № 2 (фунгіцид «Емір, ТН») підтверджено виявлено дифеноконазол та ципроконазол, що відповідає заявленій інформації щодо діючих речовин фунгіциду «Емір, ТН» у гр. 31 МД (ІМ 40 ДЕ) від 16 березня 2020 року № UA100060/2020/376241.

Згідно відповідного експертного висновку, з наданого посвідчення про державну реєстрацію Міністерства екології та природних ресурсів України:

- препарат «Форпост» зареєстрований в України як інсектицид для протруювання насівання, діючою речовиною якого є тіаметоксам у кількості 350/г;

- препарат «Емір» зареєстрований в Україні як фунгіцид для обробки насіння, діючими речовинами якого є дифеноконазол у кількості 30 г/л та ципроконазол у кількості 6,25 г/л.

В результаті проведених експериментальних досліджень підтверджено, що діючі речовини інсектициду «Форпост» та фунгіциду «Емір» відповідають заявленій інформації у МД від 16 березня 2020 року №/2020/376241.

08 квітня 2020 року Позивачу було повернуто вилучений товар.

За результатом огляду партії відповідного товару, шляхом перелічення пластикових каністр білого кольору ємкістю по 5 л., з етикетками на яких містяться назви «Форпост» та «Емір», встановлено відсутність частини товару, зокрема: 1) 35 л. (7 каністр) препарату «Форпост»; 2) 20 л. (4 каністри) препарату «Емір», про що Позивачем було складено Акт про встановлення відсутності частини товару від 08 квітня 2020 року чим засвідчено неповноту поверненого товару.

Також, 23 квітня 2020 року Дослідницько-випробувальним токсикологічним центром Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров`я на підставі Договору № 1009 від 16 квітня 2020 року із Товариством з обмеженою відповідальністю «Гліз» було здійснено дослідження випробування зразка препарату «Форпост, ТН» щодо вмісту діючої речовини, відібраного на підставі Акту відбирання зразків № 50 від 16 квітня 2020 року.

За результатами відповідного дослідження (пункт 10 «Думки та тлумачення») вміст діючої речовини (тіаметоксам) в дослідному зразку препарату «Форпост, ТН» відповідає концентрації, вказаній в Доповненні до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», Київ, 2019 року, С. 237.

Вважаючи дії Відповідача протиправними, Позивач звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.

Задовольняючи адміністративний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що норми Митного кодексу України чітко регламентують вимоги до дій суб`єкта владних повноважень щодо взяття зразків (проб) товарів, які знаходяться під митним оформленням, зокрема, прийняття вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки про взяття проб (зразків) товарів; накладення на кожну взяту пробу (зразок) окремого митного забезпечення; складання акту про взяття проб (зразків) товарів за встановленою формою; направлення акту та проб (зразків) лише до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або до іншої експертної установи (організації); таке направлення повинно бути здійснено посадовою особою органу доходів та зборів особисто або поштою.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, митним органом не дотримано вказаних вимог законодавства, оскільки не було прийнято вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки про взяття проб (зразків) товарів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що митним органом проводячи переогляд товарів та відбір (проб) зразків, не доведено правомірність здійснення відповідних дій, що свідчить про обґрунтованість доводів Позивача в частині визнання протиправних дій Київської митниці Державної митної служби України щодо організації та проведення перевірки (митного контролю) відносно Позивача.

Щодо позовних вимог в частині стягнення на користь Позивача з Державного бюджету України матеріальної шкоди, судом першої інстанції зазначено наступне.

Позивачем наголошено, що внаслідок протиправних дій контролюючих органів йому було завдано збитки у загальному розмірі 374 288,96 грн, з них: 1) 285 600 грн - втрата частини прибутку (упущеної вигоди), яке товариство мало отримати від ТОВ «Агро Терра Ренесанс» за умовами виконання договору поставки № 15/01/20 від 15 січня 2020 року на суму 2 856 000,00 грн;

2) 72 170,12 грн - за перевищення терміну знаходження (простій, демередж) контейнера в порту вивантаження, у зв`язку з незаконним затримання вантажу;

3) 8 208,84 грн - втрата частини товару (7 каністр (35 л) товару «Форпост», та 4 каністри (20 л) товару «Емір»;

4) 4 950,00 грн - стоянка транспортного засобу на митниці;

5) 3 360,00 грн - за проведення лабораторної експертизи товару, що було проведене для митного органу, щоб підтвердити належну якість товару.

Системний аналіз положень статей 22, 1173, 1174 Цивільного кодексу України, статті 42, статті 225 Господарського кодексу України дає підстави для висновку, що підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання самостійно на власний ризик і майнові втрати від такої діяльності, обумовлені договірними зобов`язаннями сторін, не можуть покладатися на державу, орган державної влади за самим лише фактом їх понесення в будь-якому разі.

Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому, важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Безпосередньо факт затримання товару не призвів до неотримання Позивачем доходів в сумі заявленого розміру упущеної вигоди, Позивач підтвердив під час судового розгляду факт повернення товару Відповідачем у належному стані, а тому позовні вимоги в частині відшкодування 285 600 грн втрати частини прибутку (упущеної вигоди), яке товариство мало отримати від ТОВ «Агро Терра Ренесанс» за умовами виконання договору поставки № 15/01/20 від 15 січня 2020 року на суму 2 856 000,00 грн обґрунтовуються умовним припущенням про можливість реалізувати товар у сезон продажів за іншою ціною, та можливістю отримання ним прибутку від такої реалізації як у минулому сезоні.

Позивачем не надано доказів того, що він гарантовано отримав би відповідну вигоду (прибуток) в зазначеному ним розмірі у разі, якщо його право не було б порушено відповідачем та не надано належних та достатніх доказів, які б безспірно підтверджували реальну можливість отримання вказаних позивачем грошових сум.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність Позивачем завдання контролюючим органом матеріальних збитків у вигляді упущеної вигоди на загальну суму 285 600 грн.

Проте, суд першої інстанції дійшов до висновку про доведення Позивачем понесення вимушених матеріальних втрат у сумі 72 170,12 грн, що виникли у зв`язку протиправним затриманням товару митними органами, та в наслідку правомірності заявленої вимоги про відшкодування матеріальних збитків у цій частині.

Крім того, неповернення Відповідачем повного обсягу товару, що вилучений в рамках переогляду такого товару митним органом свідчить про порушення права власності, що проявляється у завданні збитків такому платнику податків, що підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гліз» щодо стягнення матеріальної шкоди у частині неповного повернення вилученого товару, а саме 35 л. (7 каністр) препарату «Форпост» та 20 л. (4 каністри) препарату «Емір» на загальну суму 8 208,84 грн. Також підлягають задоволенню.

Таким чином, суд першої інстанції звернув увагу, що Позивачем обґрунтовано доведено належними та достатніми доказами завдання суб`єктом владних повноважень матеріальної шкоди у розмірі 80 378,96 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 24 частини 1 статті 4 МК України визначено, що митний контроль це - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Положеннями частини 1 статті 334 МК України встановлено, що митні органи вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Правоохоронні органи, фінансові установи та інші контролюючі органи України відповідно до законодавства на письмові запити митних органів або з власної ініціативи інформують митні органи про наявні відомості, необхідні для здійснення митного контролю (частина 4 статті 334 МК України).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).

Відповідно до частини 1 статті 338 МК України огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред`явлених митному органу (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

Згідно з частиною 4 статті 338 МК України переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на зазначені товари, транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати, пов`язані з проведенням такого переогляду, несе власник зазначених товарів, транспортних засобів або уповноважена ним особа.

Крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи митних органів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги.

Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов`язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою (ч. 5 ст. 338 МК України).

23 травня 2012 року Кабінет Міністрів України постановою № 467 затвердив Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України (далі - Вичерпний перелік підстав).

Відповідно до пункту 14 Вичерпного переліку підстав одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмових доручень за формою згідно з додатком у рамках кримінального провадження.

Такі доручення обов`язково повинні містити інформацію про підстави їх надсилання, номер відповідного провадження (справи), строк виконання, відомості про товари, осіб, які їх переміщують, та/або про транспортні засоби комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань державної митної справи.

У разі відсутності у письмовому дорученні усієї інформації, зазначеної в цьому пункті, таке доручення не є підставою для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів, про що невідкладно письмово інформується відповідний правоохоронний орган.

У разі невиявлення порушень митних правил під час проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення з підстави, передбаченої цим пунктом, такий огляд (переогляд) проводиться у строк, установлений частиною першою статті 255 Митного кодексу України.

У разі прийняття на підставі цього пункту рішення про здійснення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення інформація, що містить назву правоохоронного органу, від якого одержане письмове доручення, дату та номер цього доручення, а також дату, час та місце проведення такого огляду (переогляду), доводиться до відома декларанта шляхом надсилання електронного повідомлення з накладенням електронного цифрового підпису посадової особи органу доходів і зборів.

Приписами частин 1, 4 статті 558 МК України визначено, що митні органи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють, у тому числі шляхом обміну інформацією, з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством. Правоохоронні органи зобов`язані письмово повідомляти митні органи про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення з порушенням норм законодавства України. У разі наявності такої оперативної інформації від правоохоронних органів митний контроль та митне оформлення здійснюються за письмовим рішенням керівника митного органу, який отримав цю оперативну інформацію, або його заступника в обсягах та у формах, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 7 статті 338 МК України порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Послідовність дій посадових осіб митних органів при організації, проведенні та оформленні результатів огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначено Порядком проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2012 року № 1316, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2013 року за № 318/22850 (далі - Порядок № 1316).

Відповідно до пп. 1.1 п. 1 розділу ІІ Порядку № 1316 якщо за результатами застосування системи управління ризиками виникла необхідність огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, посадова особа митного органу, яка виявила таку необхідність, особисто інформує керівника підрозділу митного оформлення або особу, яка виконує його обов`язки, для прийняття рішення про проведення огляду не пізніше 10 хвилин з моменту виявлення необхідності проведення огляду.

При цьому в автоматизованій системі митного оформлення (далі - АСМО) проставляється відмітка про час виявлення необхідності проведення огляду, яка свідчить про інформування керівника підрозділу митного оформлення або особи, яка виконує його обов`язки, з метою прийняття рішення про проведення огляду.

Положеннями підпункту 1.4 пункту 1 розділу І Порядку № 1316 передбачено, що огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - огляд) здійснюються шляхом: візуального огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення; розкриття пакувальних місць, обстеження транспортного засобу комерційного призначення.

Приписами пп. 1.2 п. 1 розділу ІІ Порядку №1316 визначено, що рішення про проведення огляду у випадках, визначених частиною третьою статті 338 Митного кодексу України, приймає керівник митного органу або особа, яка виконує його обов`язки, в зоні діяльності якого знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення.

За правилами підпункту 1.3 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 1316, рішення про проведення огляду оформляється шляхом:

- проставлення в АСМО керівником підрозділу митного оформлення або особою, яка виконує його обов`язки, відмітки щодо проведення огляду (має бути вказано обсяг огляду, а також необхідні для його проведення технічні засоби митного контролю у разі, якщо ці відомості не визначені за результатами застосування системи управління ризиками);

- надання посадовій особі митного органу доручення про проведення огляду (далі - доручення) шляхом проставляння відміток в АСМО.

Огляд проводиться в місцях, оснащених ваговим устаткуванням, розвантажувально-навантажувальною технікою, місцем для вивантаження товарів з транспортного засобу, на спеціально обладнаних майданчиках.

Приписами пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 1316 визначено, що у разі проведення огляду відповідно до положень частини п`ятої статті 338 Митного кодексу України огляд може проводитися посадовими особами митних органів в інших місцях митної території України.

Згідно з пунктом 4.1 Розділу IV Порядку № 1316 огляд проводиться відповідно до вимог частини п`ятої статті 338 Митного кодексу України за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, та згідно з вичерпним переліком підстав для проведення огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 467 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитися огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України».

Огляд проводиться посадовими особами митних органів самостійно. У разі потреби для забезпечення зупинки транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються автошляхами митної території України, посадові особи митного органу взаємодіють з відповідними підрозділами правоохоронних органів України.

При зверненні до перевізника посадова особа митного органу зобов`язана привітатися, чітко й зрозуміло відрекомендуватися (назвати свою посаду, звання та прізвище), повідомити про причину зупинки транспортного засобу комерційного призначення, пред`явити рішення про проведення переогляду (у разі проведення переогляду) та висловити вимогу про пред`явлення перевізником документів, що посвідчують особи водія і пасажирів, реєстраційних документів на транспортний засіб та документів на товари, що перевозяться.

Перевізник повинен перемістити транспортний засіб комерційного призначення у місце, на яке йому буде вказано, з дотриманням правил переміщення та зупинки (швартування), а також: подати для перевірки документи, що посвідчують особи водія та пасажирів, реєстраційний документ на транспортний засіб та документи на товари, що перевозяться; надати можливість оглянути товари та транспортний засіб комерційного призначення (пункт 4.2 Розділу IV Порядку № 1316).

Пунктом 4.3 Розділу IV Порядку № 1316 передбачено, що митний огляд проводиться на усій митній території України, в тому числі у межах контрольованого прикордонного району.

Відповідно до частини 8 статті 338 МК України за результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках, в якому зазначаються відомості про:

1) посадових осіб митного органу, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення;

2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем;

3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення;

4) інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, підставою для проведення митним органом переогляду зазначених в митній декларації Товарів було доручення Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ (далі - БКОЗ СБ України) за № 14/5312 від 13 березня 2020 року.

Відповідно до вказаного доручення, БКОЗ СБ України на виконання наданого у відповідності до статей 39, 40, 41, 93, 99, 110 КПК України в рамках кримінального провадження від 19 лютого 2020 року № 22020101110000034 доручення слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київської області від 19 лютого 2020 року № 51/12-1298, здійснюються слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів та відомостей, які мають значення для кримінального провадження.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що передумовою для проведення переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення є не лише отримання інформації від правоохоронних органів, а й рішення керівника митного органу або особи, яка виконує його обов`язки.

При цьому п. 1 розділу ІІ Порядку № 1316 врегульовано процедуру прийняття рішення про проведення огляду (переогляду), відповідно до якого, зокрема рішення про проведення огляду оформляється шляхом:

- проставлення в автоматизованій системі митного оформлення (АСМО) керівником підрозділу митного оформлення або особою, яка виконує його обов`язки, відмітки щодо проведення огляду (має бути вказано обсяг огляду, а також необхідні для його проведення технічні засоби митного контролю у разі, якщо ці відомості не визначені за результатами застосування системи управління ризиками);

- надання посадовій особі митного органу доручення про проведення огляду (далі - доручення) шляхом проставляння відміток в АСМО.

В матеріалах справи міститься рішення про здійснення переогляду Київської митниці Державної митної служби без номеру та без дати зі змісту якого на підставі пункту 5 статті 338 МК України, доручення від 16 березня 2020 року № 4/5312, посадовим особам управління запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Київської митниці Держмитслужби, у зоні діяльності відділу митного оформлення № 1 митного поста «Київ-столичний», доручено провести переогляд товарів «засоби захисту рослин», оформлених за митною декларацією типу ІМ40ДЕ № 100060/2020/376241 від 16.03.2020 року, отримувачем яких є ТОВ «Гліз» (ЄДРПОУ 42165638).

Відповідачем за результатом розгляду адвокатського запиту листом № 7-8-5/20/11/1778 від 28.01.2021 повідомлено, що інформація щодо реєстраційних даних відповідного рішення про здійснення переогляду товарів відсутня.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що недотримання митним органом вимог законодавства щодо належного оформлення рішення митного органу щодо здійснення огляду (переогляду) товару або його неприйняття, свідчить про недотримання законодавчо визначених умов його призначення, а в наслідку і протиправності проведення такого переогляду.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).

Таким чином, Відповідачем недоведено правомірність проведення переогляду товарів транспортного засобу комерційного призначення (контейнера) ZIMU3071959, що переміщувалися до ТОВ «Гліз», в силу недотримання законодавчо-встановленої процедури її призначення.

17 березня 2020 року Відповідачем також було здійснено відбір (проб) зразків з метою з метою встановлення хімічного складу продукції, найменування та перевірка правильності класифікації коду УКТЗЕД, а також їх належності до сильнодіючих речовин, за результатом якої складено акт про взяття проб (зразків) товарів: Інсектицид Форпост у кількості 2 * 5 л. = 10 л. та Фунгіцид Емір у кількості 2 * 5 л. = 10 л.

Відповідно до частин 1, 2 статті 356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.

Згідно частиною 8 статті 356 МК України митні органи повинні бути ознайомлені з результатами проведених досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів, взятих іншими державними органами, декларантами або уповноваженими ними особами, не пізніше наступного робочого дня після їх отримання зазначеними органами та особами, а також отримати примірники результатів таких досліджень (аналізів, експертиз).

Відповідно до частини 17 статті 256 МК України про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Декларанти або уповноважені ними особи повинні бути ознайомлені з результатами проведеного дослідження (аналізу, експертизи) проб та зразків товарів і отримати від митного органу, яким призначено таке дослідження (аналіз, експертизу), примірники цих результатів не пізніше наступного робочого дня після проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленим підрозділом або після отримання митним органом примірників результатів такого дослідження (аналізу, експертизи) від інших державних органів. Ненадання примірників результатів досліджень у зазначений термін є порушенням службових обов`язків посадовими особами митного органу (ч. 19 ст. 356 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 357 МК України взяті проби (зразки) під митним забезпеченням разом з актом про їх взяття доставляються поштою або посадовою особою органу доходів та зборів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або до іншої експертної установи (організації) для проведення досліджень (аналізів, експертиз).

Відповідно до частин 3, 4 статті 357 МК України призначення дослідження (аналізу, експертизи) в інших установах (організаціях) допускається лише у разі неможливості проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленим підрозділом або за заявою декларанта чи уповноваженої ним особи для підтвердження чи спростування результатів проведеного дослідження (аналізу, експертизи).

Дослідження (аналіз, експертиза) проб (зразків) проводиться протягом 10 днів після їх надходження до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації). У разі потреби цей строк може бути продовжено за рішенням керівника спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, керівника митного органу або його заступника за місцем розташування відокремленого підрозділу зазначеного спеціалізованого органу або керівника відповідної експертної установи (організації), але не більше ніж на 20 днів.

Згідно з частинами 8, 12 статті 357 МК України за результатами проведених досліджень (аналізів, експертиз) експерт готує висновок за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі необґрунтованості висновку або виникнення сумнівів у його правильності може бути призначено повторне дослідження (аналіз, експертиза), проведення якого доручається іншому експерту.

Наведені норми Митного кодексу України чітко регламентують вимоги до дій суб`єкта владних повноважень щодо взяття зразків (проб) товарів, які знаходяться під митним оформленням, зокрема, прийняття вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки про взяття проб (зразків) товарів; накладення на кожну взяту пробу (зразок) окремого митного забезпечення; складання акту про взяття проб (зразків) товарів за встановленою формою; направлення акту та проб (зразків) лише до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або до іншої експертної установи (організації); таке направлення повинно бути здійснено посадовою особою органу доходів та зборів особисто або поштою.

Проте, митним органом не дотримано вказаних вимог законодавства, оскільки не було прийнято будь-якого вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки про взяття проб (зразків) товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 815/1557/17.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що митним органом проводячи переогляд товарів та відбір (проб) зразків, не доведено правомірність здійснення відповідних дій, що свідчить про обґрунтованість доводів Позивача в частині визнання протиправних дій Київської митниці Державної митної служби України щодо організації та проведення перевірки (митного контролю) відносно Позивача, з чим погоджується колегія суддів.

Щодо позовних вимог в частині стягнення на користь Позивача з Державного бюджету України матеріальної шкоди, колегією суддів встановлено наступне.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що внаслідок протиправних дій контролюючих органів йому було завдано збитки у загальному розмірі 374 288,96 грн, з яких:

1) 285 600 грн - втрата частини прибутку (упущеної вигоди), яке товариство мало отримати від ТОВ «Агро Терра Ренесанс» за умовами виконання договору поставки № 15/01/20 від 15 січня 2020 року на суму 2 856 000,00 грн;

2) 72 170,12 грн - за перевищення терміну знаходження (простій, демередж) контейнера в порту вивантаження, у зв`язку з незаконним затримання вантажу;

3) 8 208,84 грн - втрата частини товару (7 каністр (35 л) товару «Форпост», та 4 каністри (20 л) товару «Емір»;

4) 4 950,00 грн - стоянка транспортного засобу на митниці;

5) 3 360,00 грн - за проведення лабораторної експертизи товару, що було проведене для митного органу, щоб підтвердити належну якість товару.

Відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що оскільки переогляд товару «засоби захисту рослин для використання в сільському господарстві, інсектициди» та «засоби захисту рослин для використання в сільському господарстві. Фунгіциди на основі триазолів», оформленого за МД від 16.03.2020 № UА100060/2020/376241 було здійснено за наявності підстав для проведення такого переогляду та у відповідності до норм законодавства, що регламентує порядок здійснення митною контролю, то вимоги позовної заяви в частині відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої протиправними, на думку Позивача, діями митного органу надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам здійснення митною контролю.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1174 ЦК України.

Дії митних органів, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (статті 11 ЦК України).

У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду зроблено висновок, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на Позивача.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Позивачем заявлено вимоги, щодо відшкодування витрат понесених за перевищення терміну знаходження (простій, демередж) контейнера в порту вивантаження, у зв`язку з незаконним затримання вантажу на загальну суму 72 170,12 грн.

На підтвердження реальності відповідних витрат Позивачем надано рахунок на оплату № 804 від 16 квітня 2020 року, акт виконаних робіт № 804 від 16.04.2020 року відповідно до договору № 0103-37/18sm від 01 березня 2018 року та платіжні доручення № 67 від 16 липня 2020 року та № 83 від 02 жовтня 2020 року про сплату грошових коштів за транспортно-експедиційні роботи.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведення Позивачем понесення вимушених матеріальних втрат у сумі 72 170,12 грн, що виникли у зв`язку протиправним затриманням товару митними органами, а в наслідку правомірності заявленої вимоги про відшкодування матеріальних збитків у цій частині, з чим погоджується колегія суддів.

Крім того, 08 квітня 2020 року за результатом виявленої недоїмки товару, Позивачем складено Акт про встановлення відсутності частини товару, яким засвідчено неповноту поверненого товару.

Контролюючим органом будь-яких заперечень з приводу неповного повернення вилученого товару ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції надано не було.

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неповернення Відповідачем повного обсягу товару, що вилучений в рамках переогляду такого товару митним органом свідчить про порушення права власності, що проявляється у завданні збитків такому платнику податків, які підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гліз» щодо стягнення матеріальної шкоди у частині неповного повернення вилученого товару, а саме 35 л. (7 каністр) препарату «Форпост» та 20 л. (4 каністри) препарату «Емір» на загальну суму 8 208,84 грн є також обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проте, Позивачем не наведено належних, допустимих та достатніх доказів щодо доведення здійснення завдання йому матеріальних збитків в іншій частині, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні адміністративного позову у вказаній частині.

Позивачем у зазначеній частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року не оскаржено, тому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в цій частині законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції не перевіряється.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції в оскаржуваній частині.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в оскаржуваній частині не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в зазначеній частині - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: А.Ю. Кучма

І.О. Лічевецький