Рішення

від 31.05.2022 по справі 906/1366/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1366/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Шмойлова Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РСП Дніпро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростень Постач"

про стягнення 51371,29 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "РСП Дніпро" звернулось з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростень Постач" 51371,29 грн, з яких: 46000,00 грн, 771,29 грн пені та 4600,00 грн штрафу.

Ухвалою від 24.12.2021 позовну заяву залишено без руху, надано час для усунення недоліків.

Ухвалою від 24.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.02.2022.

Ухвалою від 22.02.2022 розгляд справи відкладено на 17.03.2022.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

З огляду на неприпиняючі повітряні удари ворога у місті Житомир та в Житомирській області та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, працівників суду та суддів, також враховуючи перебування судді Вельмакіної Т.М. у відпустці, справа в судове засідання 17.03.2022 не вносилася.

Ухвалою від 11.04.2022 суд призначив розгляд справи на 01.06.2022 о 12:00.

28.04.2022 на адресу суду, з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", повернулись копії ухвал від 22.04.2022 та від 11.04.2022, які направлялись відповідачу.

31.05.2022 до суду від позивача надійшла заява від 26.05.2022 про розгляд справи без участі позивача. У заяві також зазначено, що відповідачем розрахунок з позивачем не проведено, та підтримано позовні вимоги у повному обсязі.

Оскільки направлена відповідачу судом поштова кореспонденція повернулася без вручення адресату, з метою перевірки інформації щодо його місця знаходження, суд здійснив пошуковий запит та отримав електронний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого вбачається, що адреса відповідача - 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Шевченка, буд. 27/1, тобто відповідає зазначеній судом на вказаному поштовому відправленні.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція неодноразово направлялась відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Крім того, суд враховує, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого має загальний доступ.

Також суд враховує, що саме відповідач наділений правом отримувати вчасно адресовану йому поштову кореспонденцію та несе відповідні ризики неналежної реалізації цього права та не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнавалася обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка відповідача та неподання ним відзиву не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Водночас суд враховує, що відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РСП Дніпро" (покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коростень Постач" (постачальник/відповідач) укладено договір поставки №405 (а.с. 9-10, 34-35).

Відповідно до п. 1.1 договору поставки постачальник зобов`язується на умовах даного договору поставити товар відповідно до специфікації до даного договору, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором, згідно рахунку-фактури.

Вартість товару визначається постачальником в рахунку-фактурі та специфікації до даного договору (п. 2.1 договору).

Судом виявлено певні розбіжності у поданих позивачем документах, а саме:

- у п. 3.1.1 договору поставки, копія якого неналежної якості та у значній частині нечитабельна долучена позивачем до позовної заяви, зазначено, що товар має бути поставлений постачальником протягом 2 (двох) календарних днів з дати отримання попередньої оплати (а.с. 9-10);

- у п. 3.1.1 договору поставки, копія якого надана позивачем для усунення недоліків позовної заяви, зазначено, що товар має бути поставлений постачальником протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання попередньої оплати (а.с. 34-35).

Вказаним пунктом договору поставки також визначено місце поставки товару - на склад покупця за адресою: Україна, Донецька обл., м. Краматорськ Доставка товару здійснюється краном-маніпулятором постачальника на визначений об`єкт.

У позовній заяві позивач зсилається на п. 3.1.1 договору поставки, яким визначено обов`язок відповідача поставити позивачу товар протягом 2 (двох) календарних днів з дати отримання попередньої оплати. З урахуванням цього строку позивач здійснив нарахування відповідачу, на підставі п. 6.1 договору, поставки неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 05.11.2021 по 10.12.2021.

Разом з тим, до матеріалів справи позивачем надано копію листа від 11.11.2021, у якому вказано, що термін поставки товару, визначений п. 3.1.1 договору, складає 7 календарних днів. Також зазначено, що станом на 11.11.2021 товар не було поставлено (а.с. 13).

За наведеного, суд дійшов висновку, що копія договору поставки неналежної якості та у значній частині нечитабельна, була помилково долучена позивачем до позовної заяви (а.с. 9-10).

Суд, з урахуванням терміну поставки товару, зазначеного у листі від 11.11.2021, вважає за необхідне керуватися договором поставки, копія якого надана позивачем для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до п. 3.1.1 якого товар має бути поставлений постачальником протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання попередньої оплати (а.с. 34-35).

Згідно з п. 3.3 договору, поставки факт передачі товару підтверджується видатковою накладною (складською накладною), підписаною представником покупця.

Відповідно до п. 2.1 договору, визначено наступні умови оплати в розмірі: 100% від загальної вартості товару, протягом 3 (трьох банківських днів з дати підписання специфікації до договору (п. 4.1 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 22.10.2022, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, що мали місце під час дії договору (п. 9.1 договору).

Найменування, кількість та ціну товару визначено у специфікації №1 (додаток №1 до договору поставки №405 від 03.11.2021), яка підписана сторонами та скріплена печатками (а.с. 11).

Відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату товару №122/11 від 03.11.2021 на суму 46000,00 грн (з ПДВ) (а.с. 12).

Згідно з платіжним дорученням №5127 від 03.11.2021, позивач здійснив попередню оплату товару на підставі виставленого рахунку №122/11 від 03.11.2021 у розмірі 46000,00 грн (а.с. 15).

Позивач надіслав відповідачу лист від 11.11.2021, у якому вимагав негайного повернення передоплати у розмірі 46000,00 грн, згідно з п. 6.2 договору з урахуванням штрафних санкцій, викладених у пункту 6.1 договору. Також у листі вказано, що у разі неповернення коштів в 10-денний термін, ТОВ "РСП Дніпро" звернеться до суду з метою стягнення коштів у примусовому порядку (а.с. 13).

Вказаний лист повернувся на адресу позивача з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 16).

Позивач вказує, що здійснив попередню оплату товару згідно з договором поставки №104 від 03.11.2021 на суму 46000,00 грн, однак відповідач товар не поставив та не повернув суму попередньої оплати, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Крім суми основного боргу, позивач, на підставі п. 6.1 договору, заявив до стягнення з відповідача 771,29 грн пені та 4600,00 грн штрафу.

Матеріали справи не містять відзиву чи будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову, а також доказів поставки товару або повернення позивачу попередньої оплати за товар.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд встановив, що господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між ними договору поставки №104 від 03.11.2021.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Аналогічні приписи, зі зсиланням на ст. 693 ЦК України, містяться у п. 6.2. договору.

Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №5127 підтверджується здійснення позивачем попередньої оплати за товар 03.11.2021 у розмірі 46000,00 грн (а.с. 15).

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов`язання щодо поставки оплаченого позивачем товару або повернення позивачу попередньої оплати.

За вказаного, та враховуючи, що позивач надіслав відповідачу лист від 11.11.2021, у якому вимагав негайного повернення передоплати у розмірі 46000,00 грн, (а.с. 13), позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 46000,00 грн попередньої оплати за товар є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 ГК України.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За п. 3.1.1 договору, товар має бути поставлений постачальником протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання попередньої оплати.

За наведеного, з урахуванням п. 3.1.1 договору, строк виконання відповідачем зобов`язання поставити товар є таким, що настав 11.11.2021, тобто через 7 календарних днів з дати отримання попередньої оплати відповідачем.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.1 договору поставки сторони узгодили, що у випадку порушення постачальником строків поставки товару, відповідно до п. 3.1.1 даного договору, постачальник виплачує покупцю неустойку, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення. У випадку порушення строку поставки більш ніж на 2 календарних дні постачальник додатково сплачує покупцю штраф в розмірі 10% від вартості не поставленого товару.

Тобто, умовами договору поставки сторони погодили застосування у разі порушення термінів оплати товару неустойки (пені) та штрафу, визначивши при цьому різні підстави для їх нарахування.

Судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 19.09.2019 №904/5770/18. Згідно позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право визначити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За таких обставин одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Таким чином, одночасне застосування штрафу та пені, у разі неналежного виконання зобов`язань за договором, не суперечить вимогам закону та умовам договору.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 771,29 грн пені за період з 05.11.2021 по 10.12.2021 (розрахунок - а.с. 2).

Перевіривши вказаний розрахунок, суд встановив, що позивач при його здійсненні не врахував п. 3.1.1 договору поставки та невірно визначив початок періоду нарахування, оскільки вірним є нарахування на вартість не поставленого товару (46000,00 грн) з 11.11.2021, тобто через сім календарних днів з дня отримання (03.11.2021) відповідачем попередньої оплати за товар.

Здійснивши перерахунок пені у межах заявленого позивачем періоду за період з 11.11.2021 по 10.12.2021 на вартість не поставленого товару - 46000,00 грн, суд встановив, що обґрунтовано заявлена її сума складає 644,00 грн. У стягненні 127,29 грн пені слід відмовити, оскільки у цій частині позовні вимоги є безпідставними.

Розрахунок здійснено за допомогою інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".

Перевіривши, здійснений позивачем розрахунок штрафу (розрахунок - а.с. 3)., суд встановив, що останній є арифметично вірним, обґрунтованим, тому вимога про стягнення 4600,00 грн штрафу підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають частковому задоволенню у розмірі 46000,00 грн попередньої оплати, 644,00 грн пені, 4600,00 грн штрафу. У стягненні 127,29 грн пені суд відмовляє.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростень Постач" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Шевченка, буд. 27/1, ід. код 42557760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РСП Дніпро" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Глобинська, буд. 2, ід. код 40102218):

- 46000,00 грн попередньої оплати;

- 644,00 грн пені;

- 4600,00 грн штрафу;

- 2264,38 грн судового збору.

3. У стягненні 127,29 грн пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.06.22

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

2,3 - сторонам (рек.);

- rspdnipro@gmail.com

- 1122r@ukr.net