Рішення

від 08.06.2022 по справі 754/3186/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/298/22

Справа №754/3186/21

РІШЕННЯ

Іменем України

09 червня 2022 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Перша київська державна нотаріальна контора про стягнення боргу за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

23 лютого 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» звернулося до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Перша київська державна нотаріальна контора, в якому просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файнес Сервіс» заборгованість за кредитним договором № Р07.223.70995 від 12.11.2014 в розмірі 11 708,45 грн., в межах успадкованої нею частки майна ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.11.2014 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № Р07.223.70995, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 11 600,00 грн. Однак ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер. Станом на дату смерті у Позичальника існувала непогашена заборгованість за Кредитним договором, розмір якої станом на 02.05.2015 становив 11 708,45 грн. Після отримання інформації про смерть позичальника АТ «Ідея Банк» надіслало до Першої київської державної нотаріальної контори претензію кредитора від 06.07.2015, згідно з якою повідомило про необхідність погашення спадкоємцями померлого позичальника наявної заборгованості за Кредитним договором. У відповідь АТ «Ідея Банк» 25.08.2020 отримано лист Першої київської державної нотаріальної контори від 13.08.2020 за вих. № 5708/02-14, за змістом якого було підтверджено факт отримання вище вказаної претензії АТ «Ідея Банк» та повідомлено про видачу 13.08.2020 Свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 (одну четверту) частку квартири АДРЕСА_1 на ім`я матері померлого - ОСОБА_1 .

Також позивач звертає увагу суду, що між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» було укладено договір факторингу № 31/12-2 від 31.12.2015, згідно з умовами якого банк відступив (передав у власність), а ТОВ «ФК «Рантьє» набуло право грошової вимоги за Кредитним договором № Р07.223.70995 від 12.11.2014. Також 28.02.2017 між ТОВ «ФК «Рантьє» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Серет», яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю « Нью Файненс Сервіс» було укладено Договір факторингу № 28/02-1, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Рантьє» на користь ТОВ « Нью Файненс Сервіс» за Кредитним договором. Таким чином, станом на день пред`явлення цієї позовної заяви до суду право вимоги за Кредитним договором належить саме ТОВ «Нью Файненс Сервіс». Позивач вказує, що інформацію про смерть ОСОБА_2 та видачу свідоцтва про право на спадщину на майно останнього ТОВ «Нью Файненс Сервіс» було отримано від первісного кредитора - АТ «Ідея Банк» 18.02.2021 у відповідь на надісланий Банку Позивачем запит.

Позивач у позовній заяві наголошує, що датою смерті ОСОБА_2 є ІНФОРМАЦІЯ_1 , а претензію кредитора пред`явлено Банком 06.07.2015. Тому, на думку позивача, Кредитором дотримано строків для пред`явлення вимог до спадкоємців. Поряд з тим, фактично свідоцтво про право на спадщину за законом спадкоємиці видано 13.08.2020, про що Банку стало відомо 25.08.2020, а позивачу - 18.02.2021. З огляду на зазначене, позивач наголошує на дотриманні ТОВ «Нью Файненс Сервіс» строків, визначених статтею 1281 ЦК України.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 06 квітня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження.

03.12.2021 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 , мати померлого, прийняла спадщину відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, як особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Першої київської державної нотаріальної контори від 27 лютого 2018 року № 2127/016. Отже, ОСОБА_1 з 02 листопада 2015 року вважається такою, що фактично прийняла спадщину. Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а свідоцтво на спадщину є лише документом, який підтверджує права власності на спадкове майно, отримане в установленому законодавством порядку. Згідно з матеріалами справи позивач та попередні кредитори не вживали жодних заходів щодо визначення кола спадкоємців померлого боржника. Представник відповідача вважає, що проявивши активну поведінку, позивач з листопада 2015 року мав можливість встановити коло спадкоємців померлого та реалізувати своє право на стягнення заборгованості за кредитом, однак позивач такою можливістю не скористався. З листопада 2015 року відповідачка вважається такою, що прийняла спадщину, а, отже, позивач мав можливість з`ясувати можливих спадкоємців позичальника та звернутися до суду з позовом до таких спадкоємців. Однак позивач таким правом не скористався, а звернувся з позовом лише у лютому 2021 року, після отримання інформації про видачу свідоцтва про спадщину, тобто з пропуском встановленого статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності для звернення до суду. Таким чином, представник відповідача просить застосувати наслідки спливу позовної давності у справі № 754/3186/21 та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю « Нью Файненс Сервіс» в задоволенні позовних вимог у справі № 754/3186/21 в повному обсязі.

20.12.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечив щодо доводів відповідача та просив задовольнити позовні вимоги, зауваживши, що починаючи із 28.02.2017 право вимоги за кредитним договором № Р07.223.70995 від 12.11.2014 належить ТОВ «Нью Файненс Сервіс». Інформацію про смерть ОСОБА_2 та видачу свідоцтва про право на спадщину на майно останнього позивачем отримано від первісного кредитора - АТ «Ідея Банк» 18.02.2021 у відповідь на надісланий актуальним кредитором запит. За наслідком отриманої інформації, 23.02.2021 позивач звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовною заявою у цій справі.

У судове засідання 09.06.2022 учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

12.11.2014 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) було укладено Кредитний договір № Р07.223.70995, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 11 600,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) і комісіями згідно з умовами цього договору (а.с. 31-32).

Відповідно до пункту 1.2. Кредитного договору Банк надає кредит у день підписання даного Договору строком на 24 місяці.

Згідно з пунктом 1.3. Кредитного договору за користування Кредитом Позичальник сплачує проценти в розмірі 16,0000 % річних від залишкової суми кредиту.

Відповідно до пункту 1.4. Кредитного договору за обслуговування кредиту Банком Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірі: 2.0000% від початкової суми кредиту.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, про що відділом Державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві було складено відповідний актовий запис № 218, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 05.05.2015 серії НОМЕР_2 (а.с. 39).

Станом на дату смерті у Позичальника існувала непогашена заборгованість за Кредитним договором, розмір якої станом на 02.05.2015 становив 11 708,45 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_2 станом на 02.05.2015 та випискою за рахунком за розрахунковий період: з 12.11.2014 по 07.12.2020 (а.с. 37-38).

Приписами частини другої статті 1281 ЦК України (в редакції, яка діяла станом на день смерті ОСОБА_2 ) встановлено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

13.08.2015 від АТ «Ідея Банк» надійшла до Першої київської державної нотаріальної контори претензія кредитора від 06.07.2015 № 12.4/91357, згідно з якою АТ «Ідея Банк» повідомило про необхідність погашення спадкоємцями померлого Позичальника наявної заборгованості за Кредитним договором у розмірі 11780,97 (а.с. 85).

Отже, кредитор АТ «Ідея Банк» звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори із претензією до спадкоємців ОСОБА_2 у строк, визначений частиною другою статті 1281 ЦК України.

Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів (п.п. 2.1 п. 2 гл. 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

13.08.2015 Першою київською державною нотаріальною конторою на підставі поданої претензії кредитора заведено спадкову справу № 1021/2015 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 94).

При цьому, листом Першої київської державної нотаріальної контори АТ «Ідея Банк» від 14.08.2015 повідомлено про те, що за претензією кредитора від 06.07.2015 за № 12.4/91357 заведена спадкова справа 1021/2015 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ; а також, що при зверненні спадкоємців, їм буде повідомлено про вимоги до них на суму заборгованості в розмірі 11 780,97 грн. (а.с. 92).

Як вбачається із матеріалів вказаної спадкової справи, 07 березня 2017 року до Першої київської державної нотаріальної контори звернулась мати спадкодавця - ОСОБА_1 , яка подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . При цьому, вказала, що факт прийняття спадщини підтверджується постійним проживанням спадкоємиці разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 . Цей факт перевірено по відмітці в її паспорті про реєстрацію Голосіївському районі м. Києва з 01 липня 1960 року по цей час (а.с. 104).

Листом від 07.03.2017 № 1568/02-14 Перша київська державна нотаріальна контора повідомила АТ «Ідея Банк» про те, що 07 березня 2017 року звернулась мати спадкодавця - ОСОБА_1 , яка подала заяву про видачу спадщини на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Спадкова справа № 1021/2015 була заведена за заявою-претензією АТ «Ідея Банк». Спадкоємиці повідомлено про борги спадкодавця та про її обов`язок сплатити борг в межах успадкованого майна. Свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно станом на 07 березня 2017 року не видавались. Про видачу свідоцтв про право на спадщину АТ «Ідея Банк» буде повідомлено додатково (а.с. 117 зворот).

13.08.2020 від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 до Першої київської державної нотаріальної контори надійшла заява в доповнення до заяви № 484 від 07 березня 2017 року, в якій зазначається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син довірительки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 59 років, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . На день його смерті залишилась спадщина, яка складається з 1/2 (однієї другої) частки квартири АДРЕСА_1 , з якої 1/4 частка квартири належала померлому ОСОБА_2 та 1/4 частка квартири належала ОСОБА_4 , сину спадкодавця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якого був його батько ОСОБА_2 , який проживав та був зареєстрований разом з померлим на день його смерті за адресою: АДРЕСА_2 та прийняв спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, але не оформив своїх спадкових прав і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вищевказану спадщину довірителька прийняла та просить видати на її ім`я свідоцтво про право на спадщину за законом. Крім довірительки спадкоємицею за законом була дочка померлого ОСОБА_5 , яка проживала та була зареєстрована разом з померлим на день його смерті за адресою: АДРЕСА_2 та прийняла спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, але не оформила своїх спадкових прав і померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Інших спадкоємців, передбачених законом, в тому числі малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, та пережившого з подружжя, що має право на отримання свідоцтва про право власності на частку в спільному сумісному майні подружжя, згідно зі ст.ст. 60-65 Сімейного кодексу України, немає. Також ОСОБА_3 , представнику ОСОБА_1 , державним нотаріусом доведено до відома про претензію АТ «Ідея-Банк та існуючу заборгованість спадкодавця за кредитним договором № Р07.223.70995 від 12 листопада 2014 року в сумі 11780,97 грн. та про зобов`язання ОСОБА_1 погасити борг, в межах вартості спадкового майна (а.с. 122).

13.08.2020 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 (одну четверту) частку квартири АДРЕСА_1 на ім`я матері померлого - ОСОБА_1 (а.с. 158 зворот).

Також листом Першої київської державної нотаріальної контори від 13.08.2020 за вих. № 5708/02-14 у відповідь на претензію кредитора від 06.07.2015 за № 12.4/91357 повідомлено АТ «Ідея Банк» про те, що 13.08.2020 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 (одну четверту) частку квартири АДРЕСА_1 на ім`я матері померлого - ОСОБА_1 (а.с. 42).

Як вбачається вказаний лист Першої київської державної нотаріальної контори від 13.08.2020 за вих. № 5708/02-14 АТ «Ідея Банк» отримало 25.08.2020, що підтверджується відповідною відміткою на листі вх. 23438/1 від 25.08.2020 (а.с. 42).

Між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» було укладено договір факторингу № 31/12-2 від 31.12.2015, згідно з умовами якого банк відступив (передав у власність), а ТОВ «ФК «Рантьє» набуло право грошової вимоги за Кредитним договором № Р07.223.70995 від 12.11.2014 у розмірі 11708,45 грн. (а.с. 12 - 18).

Також 28.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Серет», яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» було укладено Договір факторингу № 28/02-1, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Рантьє» на користь ТОВ «Нью Файненс Сервіс» за вказаним Кредитним договором (а.с. 19 - 30).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статями 514, 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, право вимоги за Кредитним договором перейшло до ТОВ «Нью Файненс Сервіс».

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Стаття 1281 ЦК України в редакції станом на день смерті ОСОБА_2 передбачала:

1. Спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

2. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

3. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

4. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 3 липня 2018 року № 2478-VIII (далі - Закон № 2478) внесено зміни, зокрема, до статей 1281, 1282 ЦК України.

При цьому, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2478 встановлено, що цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

За приписами статті 1281 ЦК України (в редакції Закону № 2478) спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо застосування строків, визначених ст. 1281 та ст. 267 ЦК України

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 522/407/15-ц досліджувалося співвідношення понять «строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» та «позовна давність».

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від, викладеного у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-31цс16, висновку щодо застосування статті 1281 ЦК України у подібних правовідносинах, а саме від висновку про те, що строк, в межах якого іпотекодержатель може звернутися з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, право власності на який перейшло до спадкоємців, встановлюється загальними положеннями про позовну давність, а не статтею 1281 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 39-41, 44, 46 цієї постанови вказала, що «оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою.

Поняття "строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців" не тотожне поняттю "позовна давність". Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Тоді як згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України строки пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, Велика Палата Верховного Суду вважає, що строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою».

Отже, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України, тому доводи сторони відповідача про необхідність застосування приписів статті 257 ЦК України є необґрунтованими.

Щодо подання претензії до нотаріальної контори та дотримання строків, встановлених приписами статті 1281 ЦК України

У постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 495/1933/15-ц зазначено, що стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`явлення вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса.

У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 496/4489/16-ц (провадження № 61-32799св18) Верховний Суд з`ясовував, зокрема, питання дотримання строків, встановлених ст. 1281 ЦК України, для звернення кредитора з вимогами щодо погашення заборгованості спадкоємцями померлого. У вказаній справі суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що банком не дотримано процедури звернення із вимогою до спадкоємців, оскільки відповідно до частини другої статті 1281 ЦК України після того, як банк дізнався про смерть спадкодавця, він не пред`явив вимоги до спадкоємця щодо задоволення кредитних вимог у порядку, передбаченими статтями 1281 і 1282 ЦК України, тому суд вважав такі вимоги необґрунтованими. Однак з таким висновком не погодилася колегія суддів касаційного суду, вказавши, що банк звернувся до нотаріальної контори з вимогами-претензіями щодо погашення спірної заборгованості спадкоємцями померлого, тобто кредитором було дотримано норми статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців.

Як зазначалося вище, первісний кредитор - АТ «Ідея Банк» звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори із претензією кредитора від 06.07.2015 № 12.4/91357, згідно з якою АТ «Ідея Банк» повідомило про необхідність погашення спадкоємцями померлого Позичальника наявної заборгованості за Кредитним договором у розмірі 11780,97. Вказана претензія надійшла до Першої київської державної нотаріальної контори 13.08.2015 і в цей же день за результатами розгляду претензії Першою київською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Таким чином, первісний кредитор АТ «Ідея Банк» звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори із претензією до спадкоємців ОСОБА_2 у строк, визначений частиною другою статті 1281 ЦК України (в редакції, що діяла на момент смерті ОСОБА_2 ).

Відповідно до положень статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 13.08.2020 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 (одну четверту) частку квартири АДРЕСА_1 на ім`я матері померлого - ОСОБА_1 .

Листом Першої київської державної нотаріальної контори від 13.08.2020 за вих. № 5708/02-14 у відповідь на претензію кредитора від 06.07.2015 за № 12.4/91357 повідомлено АТ «Ідея Банк» про видачу вказаного Свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.08.2020.

Вказаний лист Першої київської державної нотаріальної контори від 13.08.2020 за вих. № 5708/02-14 АТ «Ідея Банк» отримало 25.08.2020.

Позивач звернувся до АТ «Ідея Банк» із листом від 15.02.2021 (вх. № 4878/1 від 17.02.2021), в якому містилося прохання повідомити чи була відома Банку інформація про смерть ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та/або видачу свідоцтва про право на спадщину на майно останнього (а.с. 43).

Листом від 18.02.2021 АТ «Ідея Банк» повідомило позивача про те, що 25.08.2020 на адресу АТ «Ідея Банк» надійшов лист від Першої київської державної нотаріальної контори від 13.08.2020 вих. № 5708/02-14, в якому повідомлено про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .

23.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 .

З огляду на те, що первісний кредитор - АТ «Ідея Банк» дізнався про видачу свідоцтва про право на спадщину від 13.08.2020 лише 25.08.2020, а новий кредитор - ТОВ «Нью Файненс Сервіс» звернувся до суду з даним позовом 23.02.2021, суд приходить до висновку, що кредитор ТОВ «Нью Файненс Сервіс» звернувся до спадкоємця боржника у строк, визначений частиною третьою статті 1281 ЦК України, тобто протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Щодо способу захисту

У постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 192/2761/14 зазначено, що:

«Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962цс16.

Спадкування, тобто перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного із їх учасників.

Основною метою універсального правонаступництва є збереження стабільності цивільного обороту за допомогою забезпечення заміни третіми особами особи, яка вибула зі складу учасників цивільного обороту.

Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовилися від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.

Виходячи з існування вольового критерію, у цивільних правовідносинах прийнято вважати, що кожен спадкоємець діє добросовісно, як добрий господар, який є зваженим, передбачливим і розсудливим під час прийняття юридично значимих рішень та обранні варіанта власної поведінки. Дотримання наведених норм забезпечуватиме стабільність цивільного обороту.

У ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.

Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.

Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов`язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зокрема, за правилом частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців у межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.

Урахування вартості спадщини дає підстави стверджувати, що спадкоємець може задовольнити вимоги кредитора спадкодавця за рахунок іншого власного майна, що не входить до складу спадщини, якщо успадковане майно становить для спадкоємця більший інтерес, ніж те власне майно, яке спадкоємець може передати кредитору в рахунок погашення заборгованості.

Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є транслятивним, тобто таким, що переносить права та обов`язки на нового боржника.

Право на захист є складовою суб`єктивного права. Визнавши за особою певне цивільне право, законодавець тим самим визнає за кредитором право вимагати надання захисту, у тому числі й у судовому порядку.

Відповідно до усталеної судової практики судами традиційно визнавались за кредиторами спадкодавця права на вимогу до спадкоємців щодо виконання зобов`язань попереднього боржника, спадкодавця.

Відповідно до структури ЦК України у книзі першій, розділу І «Основні положення», у статті 16 визначені загальні способи захисту цивільних прав та інтересів. Ці способи захисту є універсальними для всіх правовідносин та можуть бути застосовані особою для врегулювання спірних правовідносин. Застосовувані способи захисту цивільних прав мають відповідати характеру спірних правовідносин та природі спору, що існує між сторонами.

Аналіз структури та змісту ЦК України дає підстави для висновку, що застосування спеціальних способів захисту, які визначені законодавцем для захисту окремих категорій цивільних прав, не виключає можливості також застосовувати загальні способи захисту цивільних прав та інтересів.

Зокрема, відповідно до абзацу 2 частини другої статті 1282 ЦК України у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

У наведеній нормі права передбачається спеціальний, додатковий за своєю правовою природою, спосіб захисту цивільних прав та інтересів кредитора спадкодавця в разі, якщо спадкоємці не виконають його вимоги. Ані зі змісту, ані з системного аналізу наведеного правила у зв`язку з іншими нормами ЦК України Верховний Суд не має правових підстав зробити висновок, що такий спосіб захисту є єдино можливим.

Верховний Суд дійшов висновку, що застосування правила статті 1282 ЦК України не виключає можливості застосування альтернативного способу захисту, зокрема пункту 5 частини другої статті 16 ЦК України про примусове виконання обов`язку в натурі.

Тлумачення ж статті 1282 ЦК України окремо від інших норм ЦК України позбавить кредитора права на захист своїх цивільних прав та інтересів у тому випадку, якщо на час його звернення до суду з відповідною позовною вимогою майно, яке було передано спадкоємцю у натурі, не збереглося.

Відповідно до структури ЦК України кредитор має право обирати один із усіх способів захисту, які надаються йому законом, якщо інакше правило в імперативному порядку не визначено у цивільному законі. При цьому вибір способу захисту кредитор здійснює на власний розсуд.

Відповідно до статті 5 ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушеної майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.

Таке розуміння права кредитора на обрання ефективного способу захисту не порушуватиме прав та інтересів спадкоємців, оскільки завжди в основі вирішення питання про прийняття спадщини лежить вольовий акт, пов`язаний із наміром спадкоємця прийняти спадщину.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет норм міжнародного права за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права задля вирішення конкретного спору.

Саме таке розуміння особливостей захисту прав кредиторів у спадкових відносинах відповідає основній меті цивільного права, якою є забезпечення стабільності цивільного обороту».

Отже, обраний позивачем у даній справі спосіб судового захисту шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача, як спадкоємиці позичальника, відповідає вимогам закону, зокрема п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, що визначає одним із способів захисту цивільних прав та інтересів - примусове виконання обов`язку в натурі, в тому числі шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

З огляду на зазначене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Перша київська державна нотаріальна контора про стягнення боргу за кредитним договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 76-81, 89, 95, 229, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Перша київська державна нотаріальна контора про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файнес Сервіс» заборгованість за Кредитним договором № Р07.223.70995 від 12.11.2014 в розмірі 11708,45 грн., в межах успадкованої нею частки майна ОСОБА_2 .

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файнес Сервіс» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», код ЄДРПОУ: 39691431, адреса місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2; поштова адреса: 79008. м. Львів, вул. Валова, 14, а/с 7977.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_3 .

Третя особа: Перша київська державна нотаріальна контора, адреса місцезнаходження: 01135, м Київ. пр. Перемоги, буд. 11.

Повний текст рішення складено 13.06.2022.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК