Постанова

від 05.06.2022 по справі 918/964/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2022 року Справа № 918/964/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Юрчук М.І. , суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.

за участю представників сторін:

позивача - Кожемякіна В.І., ордер №1031049 серія ВК від 09.03.2022, Мотчук В.О. (керівник)

відповідача - Запорожець І.А., ордер №1041998 серія ВК від 25.03.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №39Б по вул. Відінська, м. Рівне "ВІДІН" на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.02.2022 р. у справі №918/964/21 (суддя Торчинюк В.Г., повний текст рішення складено 17.02.2022 р.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №39Б по вул. Відінська, м. Рівне "ВІДІН"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління будинками"

про витребування нежитлового приміщення, припинення права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.02.2022 р. в задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №39Б по вул. Відінська, м. Рівне "ВІДІН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління будинками" про витребування нежитлового приміщення, припинення права власності - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не було повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, а висновки суду, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що спірні приміщення відноситься до спільного майна житлового будинку по вул. Відінська, 39Б, право сумісної власності на допоміжні приміщення належить власникам квартир цього будинку.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції навіть не було встановлено, які саме приміщення є предметом спору.

З позовних вимог вбачається, що позивач просив витребувати приміщення, одне з яких (XI) відповідно до технічного паспорту є електрощитовою, а інше (XII) - водомірним вузлом, але аж ніяк не підвалом.

В матеріалах справи міститься висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №184/20 від 15.12.2020 року, який не був досліджений судом першої інстанції належним чином. Так, згідно з висновком експерта, при здійсненні експертизи, експертом зокрема було використано Робочий проект "П`ятиповерховий житловий будинок з цоколем та мансардою по вул. Відінській, 39 в м. Рівне."

Відповідно до даного Робочого проекту "житловий будинок - 5-ти поверховий з цокольним та мансардними поверхами на 50 квартир; в цокольному поверсі передбачено розташування офісних приміщень, вузлів вводу води та електрики з окремими входами; горище - не експлуатоване, з виходом на покрівлю по приставній металевій драбині.".

Експертом було встановлено, що "Електропостачання житлового будинку виконано від існуючого ТП-154. Ввідно-розподільчий пристрій 1ВРП установлено в електрощитовій, що знаходиться в цокольному поверсі (приміщення під №ХІ). Внутрішні лінії живлення від 1ВРП до розподільчих щитків прийняті по радіальній схемі і прокладаються в цокольному поверсі по будівельним конструкціям і в штрабах проводом ПВ1 у стальних трубах." (стр.6 висновку експерта).

Також експертом було встановлено, що "Введення води до будинку проходить через приміщення XII водомірного вузла №1, далі по приміщеннях коридорів 6 та 25 до санвузлів (туалетів з рукомийними) з встановленням водомірних вузлів №2 у кожному (по проекту), дивись Додатки №1 та №2." (стр. 7 висновку експерта).

Крім того, віднесення приміщення до нежитлового чи допоміжного здійснюється не на підставі відповідної реєстрації права власності, а повинно відповідати нормам права, які в даному випадку були порушені, зокрема Державні будівельні норми (ДБН) В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" (Додаток Б) [10], Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Наказ "Про затвердження Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій", Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом №127 від 24.05.2001р. та зареєстрованої у Мінюсті України 10.07.2001р. за №582/5773.

Відповідно до технічного паспорту спірні приміщення XI та XII не відносяться до нежитлових приміщень, а містяться в окремому розділі - допоміжних приміщень. В технічному паспорті приміщення XI зазначене як електрощитова, а приміщення XII - водомірний вузол.

Крім того, матеріали справи містить висновок експерта, в якому зазначається, що в електрощитовій встановлено ввідно-розподільчий пристрій 1ВРП, який використовується для електропостачання усього житлового будинку. Так само, експертом встановлено, що через водомірний вузол проходить введення води до будинку. Доказів протилежного Відповідачем надано не було.

Відтак, дані, що містяться у висновку експерта свідчать про те, що приміщення №ХІ та №ХІІ використовуються усіма мешканцями багатоквартирного будинку для задоволення потреб в електроенергії та постачання води.

Крім того, на розгляд експерту ставилось окреме питання: "Чи призначені приміщення V, VI, XI, XII, 6, 25 у житловому багатоквартирному будинку за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Відінська, буд. №396, для побутового обслуговування мешканців житлового будинку?" Даному питанню присвячений 3 розділ висновку експерта, який на основі фактичних обставин та норм чинного законодавства зробив висновок, що "приміщення У, VI, XI, XII. 6. 25 у житловому багатоквартирному будинку за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вул. Відінська, буд. №396, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку планові, позапланові огляди, підготовка до сезонної експлуатації, поточний ремонт конструктивних елементів та інженерних систем і будинкового обладнання)."

Таким чином, позивачем були надані належні та допустимі докази того, що спірні приміщення використовуються співвласниками багатоквартирного житлового будинку для задоволення їх життєвого комфорту, побутових потреб, які однак не були досліджені Господарським судом Рівненської області.

Окремо експертом було проведено співставлення плану та експлікації приміщень цокольного (підвального) поверху ( за даними Технічного паспорту на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок по вул.Відінській,39б у місті Рівне, виготовленого КП "РМБТІ", 22.09.2020р. з даними поверхового плану та експлікації приміщень Робочого проекту "П`ятиповерховий житловий будинок з цоколем та мансардою по вул.Відінській 39 в м.Рівне", та встановлено, що дані технічного паспорту та робочого проекту щодо приміщень №ХІ та №ХІІ співпадають.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно поставив під сумнів висновки експерта, оскільки він виготовлений на замовлення позивача і відповідає вимогам ст. 98 ГПК України, а відтак є належним та допустимим доказом усправі №918/964/21.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2022 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №39Б по вул. Відінська, м. Рівне "ВІДІН" на рішення господарського суду Рівненської області від 15.02.2022 р. у справі № 918/964/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 11.04.2022 р. об 10:30год.

29.03.2022 від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.05.2022 р. об 10:30 год.

20.05.2022 р, на адресу апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування зазначеного клопотання представник відповідача зазначає, що на даний час перебуває на стаціонарному лікарняному у зв`язку із хворобою, що унеможливлює його прибуття в судове засідання, та позбавляє можливості висловити свої доводи та міркування по суті апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 06.06.2022 р. об 12:00 год.

В судове засідання 06.06.2022 з`явилися представник та керівник позивача та представник відповідача.

Представник та керівник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, представник відповідача надав заперечення щодо апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухавши в судовому засіданні представника та керівника позивача та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №39Б по вул. Відінська, м. Рівне "ВІДІН" на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.02.2022 р. у справі №918/964/21 не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09 серпня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СібІнвестБуд" (Інвестор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнебудальянс" (Замовник) було укладено Інвестиційний договір, зі змінами та доповненнями від 02 лютого 2006 року, відповідно до умов якого Інвестор зобов`язався провести фінансування будівництва об`єкту - 5-ти поверхового 50-ти квартирного житлового будинку з цокольним та мансардним поверхом в м. Рівне по вул. Відінська 39Б, а Замовник - забезпечити виконання будівництва об`єкту з ефективним використанням капітальних вкладень інвестора, що спрямовуються на цю мету, вести технагляд будівельних робіт.

Відповідно до п. 4.3 Змін та доповнень від 02.02.2006 р. до Інвестиційного договору , сторони визначити, що після завершення будівництва об`єкту та введення його в експлуатацію державною приймальною комісією, власниками окремо визначених у письмовій заяві Інвестором квартир і нежитлових приміщень в об`єкті є фізичні особи, грошові кошти яких залучені Інвестором для спорудження об`єкту шляхом випуску облігацій та Інвестор ТОВ "СібІнвестБуд"; одна двокімнатна квартира загальною площею 72,2 кв. м. залишається у Замовника.

На підставі зазначеного Інвестиційного договору, розпорядженням міського голови №1276-р від 26.07.2007 року "Про оформлення права власності на нежитлові приміщення цокольного поверху по вул. Відінській 39Б у м. Рівному" було оформлене право власності ТОВ "СібІнвестБуд" на нежитлові приміщення цокольного поверху на вул. Відінська 39Б в місті Рівне, в тому числі на нежитлові приміщення №ХІ, XII, про що 27.07.2007 року було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно сер. САВ №046642.

10 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія Сібінвестград" було укладено 2 кредитних договори: №11196222000 та №11196212000, за умовами яких АКІБ "Украсиббанк" зобов`язався надати ТОВ "ІБК Сібінвестград", а ТОВ "ІБК Сібінвестград" зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути АКІБ "Украсиббанк" у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 1 000 000, 00 грн. в порядку та на умовах, визначених договорами.

10 серпня 2007 року між АКІБ "Украсиббанк" та ТОВ "СібІнвестБуд" в якості забезпечення виконання позичальником зобов`язань за Договорами було укладено іпотечний договір № 11011 зареєстрований в Реєстрі за № 3006, за умовами якого ТОВ "СібІнвестБуд" з метою забезпечення зобов`язань ТОВ "СібІнвестБуд" передав в іпотеку АКІБ "Украсиббанк" нерухоме майно - нежитлові приміщення цокольного поверху, що знаходяться в м. Рівне, вул. Відінська, 39 Б, зокрема, нежитлові приміщення цокольного поверху № 6, 1 1, 13, 14, 21, 22, 25, 32, 33, 39, 40, 41, V, VI, XI, XII, загальною площею 217,6 кв. м., та нежитлові приміщення № 36, 37, 38, загальною площею 46, 9 кв. м. вартістю 139 924, 20 грн., які є власністю ТОВ "СібІнвестБуд", загальна вартість яких становить 649 200, 56 грн.

08 грудня 2011 року між ПАТ "Дельта Банк" та АКІБ "Украсиббанк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за умовами якого АКІБ "Украсиббанк" продав (відпустив) право вимоги за кредитними договорами № 11196222000 та № 11196212000 укладеними між АКІБ "Укрсиббанк" (як кредитором) та ТОВ "ІБК Сібінвестград", та передав їх ПАТ "Дельта Банк", а ПАТ "Дельта Банк" придбав право вимоги за вказаними вище кредитними договорами.

В зв`язку з невиконанням ТОВ "ІБК Сібінвестград" своїх зобов`язань за кредитними договорами № 11196222000 та № 11196212000 від 10.08.2007 року, ПАТ "Дельта Банк" звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "СібІнвестБуд" про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 11011 від 10.08.2007 року для погашення кредитної заборгованості.

12 лютого 2013 року Господарським судом Рівненської області було прийнято рішення по справі №5019/1856/12, яким задоволено позов ПАТ "Дельта Банк", в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія Сібінвестград" перед Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" за кредитним договором № 11196222000 від 10.08.2007 р. та кредитним договором № 11196212000 від 10.08.2007 р. в розмірі 1 887 099 (один мільйон вісімсот вісімдесят сім тисяч дев`яносто дев`ять) грн. 29 коп., з яких 492 273 (чотириста дев`яносто дві тисячі двісті сімдесят три) грн. 45 коп. сума заборгованості за кредитним договором № 11196212000 від 10.08.2007 р.,482 395 (чотириста вісімдесят дві тисячі триста дев`яносто п`ять) грн. 44 коп. розмір нарахованих відсотків за кредитом, 782 (сімсот вісімдесят дві) грн. 17 коп. розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту, 700 (сімсот) грн. 66 коп. розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків, 8 664 (вісім тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 03 коп. розмір нарахованої комісії, 10 (десять) грн. 44 коп. розмір пені за невчасне повернення комісії та 492 273 (чотириста дев`яносто дві тисячі двісті сімдесят три) грн. 45 коп. сума заборгованості за кредитним договором № 11196222000 від 10.08.2007 р., 399 973 (триста дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн. 29 коп. розмір нарахованих відсотків за кредитом, 782 (сімсот вісімдесят дві) грн. 17 коп. розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту, 569 (п`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 71 коп. розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків, 8 664 (вісім тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 03 коп. розмір нарахованої комісії, 10 (десять) грн. 44 коп. розмір пені за невчасне повернення комісії звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 11011 від 10.08,2007 р., укладеним між акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сібінвестбуд", який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу.

12.11.2014 року відділом державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу Господарського суду Рівненської області №5019/1856/12.

27.02.2015 року через Систему електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ) призначено торги по реалізації вищезазначеного нерухомого майна; згідно протоколу №53874 майно не було реалізоване через відсутність покупців.

05.05.2015 року, згідно протоколу СЕТАМ №78214 про проведення електронних торгів, другі торги не відбулися через відсутність покупців.

02.07.2015 року треті електронні торги з реалізації предмета іпотеки не відбулися через відсутність покупців.

10.07.2015 року ПАТ "Дельта Банк" звернувся з листом до відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції в якому висловив бажання залишити за собою вказане майно в рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 9 ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження", нежитлові приміщення цокольного поверху № 6, 11, 13, 14, 21, 22, 25, 32, 33, 39, 40, 41, V, VI, XI, XII, загальною площею 217,6 кв. м. загальна вартість яких становить 649 200, 56 грн. та нежитлові приміщення № 36, 37, 38, загальною площею 46, 9 кв. м. вартістю 139 924, 20 грн., що знаходяться в м. Рівне, по вул. Відінська, 39Б, були передані державним виконавцем ПАТ "Дельта Банк", згідно наказу Господарського суду Рівненської області №5019/1856/12 виданого 27.02.2013, в рахунок погашення заборгованості, як майно, що не було реалізоване на прилюдних торгах, про що державним виконавцем був складений Акт про передачу стягувачу майна боржника в рахунок погашення боргу від 26.10.2015 року та Протокол №82 про придбання предмету іпотеки в порядку статті 49 Закону України "Про іпотеку" від 02.07.2015 року.

На підставі вищезазначених документів приватним нотаріусом Плетньовим В.О. було видано ПАТ "Дельта Банк" Свідоцтво про право власності на вищезазначене нерухоме майно №840 від 04.12.2015 року.

03 березня 2018 року вищезазначене нерухоме майно було продане ПАТ "Дельта Банк" фізичній особі ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за р. № 357.

В листопаді 2019 року вищезазначене нерухоме майно було продане ОСОБА_1. Приватному підприємству "СК "ГРУП", яким було здійснено поділ нерухомого майна на окремі нежитлові приміщення; 07.10.2020 року нежитлові приміщення XI, XII були передані Приватним підприємством "СК "ГРУП" в статутний фонд (Відповідача) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління будинками".

02.11.2021 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку №39Б по вул. Відінська, м. Рівне "ВІДІН" (надалі - ОСББ ВІДІН) було подано віндикаційний позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління будинками" про витребування майна, а саме нежитлове приміщення, нежитлові приміщення цокольного поверху №ХІ, XII (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2004552556101) надалі - спірні приміщення ХІ та ХІІ).

Позов обґрунтований тим, що в 2007 році допоміжні приміщення були передані у приватну власність. На переконання позивача допоміжні приміщення перебувають у приватній власності, хоча мали б належати співвласника багатоквартирного будинку. Також позивач вказує що, власники спірного майна чинять перешкоди у користуванні приміщеннями ХІ та ХІІ, не допускаючи представників ОСББ "ВІДІН" до електрощитової для зняття показань лічильників та для ремонту насосу в водомірному вузлі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/964/21, визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 14 грудня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04 листопада 2021 року заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 39 Б по вул. Відінська, м. Рівне "ВІДІН" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову, а саме: шляхом заборони всім суб`єктам державної реєстрації, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення, нежитлові приміщення цокольного поверху №XI, XII (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2004552556101), загальною площею 11,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Відінська, 39Б.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15 грудня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 січня 2022 року.

25 січня 2022 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 01 лютого 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01 лютого 2022 року відкладено розгляд справи на 15 лютого 2022 року.

Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не спростовано факту законності оформлення спірних приміщень у приватну власність у 2007 році у відповідності до розпорядження міського голови, також не надано доказів які б вказували на незаконність оформлення зазначених приміщень у відповідності до договорів купівлі-продажу, продажу через виконавчу службу, передачу в статутний капітал відповідача, тощо.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі Інших осіб.

Статтею 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом (ч. 1, 2 ст. 182 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" під допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку розуміють приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, смітєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення), в той час як нежитлове приміщення - це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Так, Верховний Суд у правовій позиції, викладеній, зокрема, у постанові від 15.05.2019 справі №906/1169/17, зазначив, що "При вирішенні даного спору ключовим є визначення правового статусу нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, а саме встановлення того, чи відноситься спірне приміщення до допоміжних чи є нежитловим приміщенням в структурі житлового будинку.

При цьому допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень".

У постановах від 06 листопада 2019 року у справі №522/668/13-ц (провадження №61- 23746св18), від 21 травня 2020 року у справі №914/7/19, на які посилалися заявники у касаційних скаргах, Верховний Суд зазначив, що для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і належать до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, необхідно зважати як на місце їхнього розташування, так і на загальну характеристику сукупності властивостей таких приміщень, зокрема, на спосіб і порядок їх використання.

Як свідчать матеріали справи, 09 серпня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СібІнвестБуд" (Інвестор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнебудальянс" (Замовник) було укладено Інвестиційний договір, зі змінами та доповненнями від 02 лютого 2006 року, відповідно до умов якого Інвестор зобов`язався провести фінансування будівництва об`єкту - 5-ти поверхового 50- ти квартирного житлового будинку з цокольним та мансардним поверхом в м. Рівне по вул. Відінська 39А, а Замовник - забезпечити виконання будівництва об`єкту з ефективним використанням капітальних вкладень інвестора, що спрямовуються на цю мету, вести технагляд будівельних робіт.

Відповідно до п. 4.3 Змін та доповнень від 02.02.2006 р. до Інвестиційного договору , сторони визначити, що після завершення будівництва об`єкту та введення його в експлуатацію державною приймальною комісією, власниками окремо визначених у письмовій заяві Інвестором квартир і нежитлових приміщень в об`єкті є фізичні особи, грошові кошти яких залучені Інвестором для спорудження об`єкту шляхом випуску облігацій та Інвестор ТОВ "СібІнвестБуд"; одна двокімнатна квартира загальною площею 72,2 кв. м. залишається у Замовника.

На підставі зазначеного Інвестиційного договору, розпорядженням міського голови №1276-р від 26.07.2007 року "Про оформлення права власності на нежитлові приміщення цокольного поверху по вул. Відінській 396 у м. Рівному" було оформлене право власності ТОВ "СібІнвестБуд" на нежитлові приміщення цокольного поверху на вул. Відінська 396 в місті Рівне, в тому числі на нежитлові приміщення №ХІ, XII, про що 27.07.2007 року було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно сер. САВ №046642.

10 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія Сібінвестград" було укладено 2 кредитних договори: №11196222000 та №11196212000 , за умовами яких АКІБ "Украсиббанк" зобов`язався надати ТОВ "ІБК Сібінвестград", а ТОВ "ІБК Сібінвестград" зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути АКІБ "Украсиббанк" у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 1 000 000, 00 грн. в порядку та на умовах, визначених договорами.

10 серпня 2007 року між АКІБ "Украсиббанк" та ТОВ "СібІнвестБуд" в якості забезпечення виконання позичальником зобов`язань за Договорами було укладено іпотечний договір № 11011 зареєстрований в Реєстрі за № 3006, за умовами якого ТОВ "СібІнвестБуд" з метою забезпечення зобов`язань ТОВ "СібІнвестБуд" передав в іпотеку АКІБ "Украсиббанк" нерухоме майно - нежитлові приміщення цокольного поверху, що знаходяться в м. Рівне, вул. Відінська, 39 б, зокрема, нежитлові приміщення цокольного поверху № 6, 11, 13, 14, 21, 22, 25, 32, 33, 39, 40, 41, V, VI, XI, XII, загальною площею 217,6 кв. м., та нежитлові приміщення № 36, 37, 38, загальною площею 46, 9 кв. м. вартістю 139 924, 20 грн., які є власністю ТОВ "СібІнвестБуд", загальна вартість яких становить 649 200, 56 грн.

8 грудня 2011 року між ПАТ "Дельта Банк" та АКІБ "Украсиббанк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, За умовами якого АКІБ "Украсиббанк" продав (відпустив) право вимоги за кредитними договорами № 11196222000 та № 11196212000 укладеними між АКІБ "Укрсиббанк" (як кредитором) та ТОВ "ІБК Сібінвестград", та передав їх ПАТ "Дельта Банк", а ПАТ "Дельта Банк" придбав право вимоги за вказаними вище кредитними договорами.

В зв`язку з невиконанням ТОВ "ІБК Сібінвестград" своїх зобов`язань за кредитними договорами №11 196222000 та № 11 196212000 від 10.08.2007 року, ПАТ "Дельта Банк" звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "СібІнвестБуд" про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 11011 від 10.08.2007 року для погашення кредитної заборгованості.

12 лютого 2013 року Господарським судом Рівненської області було прийнято рішення по справі №5019/1856/12, яким задоволено позов ПАТ "Дельта Банк", в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія Сібінвестград" перед Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" за кредитним договором № 11196222000 від 10.08.2007 р. та кредитним договором № 11196212000 від 10.08.2007 р. в розмірі 1 887 099 (один мільйон вісімсот вісімдесят сім тисяч дев`яносто дев`ять) грн. 29 коп., з яких 492 273 (чотириста дев`яносто дві тисячі двісті сімдесят три) грн. 45 коп. сума заборгованості за кредитним договором № 11196212000 від 10.08.2007 р., 482 395 (чотириста вісімдесят дві тисячі триста дев`яносто п`ять) грн. 44 коп. розмір нарахованих відсотків за кредитом, 782 (сімсот вісімдесят дві) грн. 17 коп. розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту, 700 (сімсот) грн. 66 коп. розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків, 8 664 (вісім тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 03 коп. розмір нарахованої комісії, 10 (десять) грн. 44 коп. розмір пені за невчасне повернення комісії та 492 273 (чотириста дев`яносто дві тисячі двісті сімдесят три) грн. 45 коп. сума заборгованості за кредитним договором № 11196222000 від 10.08.2007 р., 399 973 (триста дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн. 29 коп. розмір нарахованих відсотків за кредитом, 782 (сімсот вісімдесят дві) грн. 17 коп. розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту, 569 (п`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 71 коп. розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків, 8 664 (вісім тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 03 коп. розмір нарахованої комісії, 10 (десять) грн. 44 коп. розмір пені за невчасне повернення комісії звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 11011 від 10.08.2007 р., укладеним між акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сібінвестбуд", який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Усик С.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 3006, асаме: нежитлові приміщення цокольного поверху № 6, 11, 13, 14, 21, 22, 25, 32, 33, 39, 40, 41, V, VI, XI, XII, загальною площею 217,6 кв. м. загальна вартість яких становить 649 200, 56 грн. та нежитлові приміщення № 36, 37, 38, загальною площею 46, 9 кв. м. вартістю 139 924, 20 грн., що знаходяться в м. Рівне, по вул. Відінська, 396 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сібінвестбуд" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Рівненської міської ради 27.07.2007 р. та зареєстрованого в КП "Рівненське МБТ1" № 65-2319 в книзі 16, реєстраційний № 19722461 та на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Рівненської міської ради 27.07.2007 р. та зареєстрованого в КЇ1 "Рівненське МЕТІ" № 67-2321 в книзі 16, реєстраційний № 19725126 за рахунок коштів, отриманих від його реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах.

12.11.2014 року відділом державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу Господарського суду Рівненської області №5019/1856/12.

27.02.2015 року через Систему електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ) призначено торги по реалізації вищезазначеного нерухомого майна; згідно протоколу №53874 майно не було реалізоване через відсутність покупців.

05.05.2015 року, згідно протоколу СЕТАМ №78214 про проведення електронних торгів, другі торги не відбулися через відсутність покупців.

02.07.2015 року треті електронні торги з реалізації предмета іпотеки не відбулися через відсутність покупців.

10.07.2015 року ПАТ "Дельта Банк" звернувся з листом до відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції в якому висловив бажання залишити за собою вказане майно в рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 9 ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження", нежитлові приміщення цокольного поверху № 6, 11, 13, 14, 21, 22, 25, 32, 33, 39, 40, 41, V, VI, XI, XII, загальною площею 217,6 кв. м. загальна вартість яких становить 649 200, 56 грн. та нежитлові приміщення № 36, 37, 38, загальною площею 46, 9 кв. м. вартістю 139 924, 20 грн., що знаходяться в м. Рівне, по вул. Відінська, 396, були передані державним виконавцем ПАТ "Дельта Банк", згідно наказу Господарського суду Рівненської області №5019/1856/12 виданого 27.02.2013, в рахунок погашення від 26.10.2015 року та Протокол №82 про придбання предмету іпотеки в порядку статті 49 Закону України "Про іпотеку" від 02.07.2015 року.

На підставі вищезазначених документів приватним нотаріусом Плетньовим В.О. було видано ПАТ "Дельта Банк" Свідоцтво про право власності на вищезазначене нерухоме майно №840 від 04.12.201 5 року.

03 березня 2018 року вищезазначене нерухоме майно було продане ПАТ "Дельта Банк" фізичній особі ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. за р. № 357.

В листопаді 2019 року вищезазначене нерухоме майно було продане ОСОБА_1. Приватному підприємству "СК "ГРУП", яким було здійснено поділ нерухомого майна на окремі нежитлові приміщення; 07.10.2020 року нежитлові приміщення XI, XII були передані Приватним підприємством "СК "ГРУП" в статутний фонд Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління будинками".

З вище викладеного вбачається, що спірне нерухоме майно було предметом продажу на прилюдних торгах на виконання рішення суду; подальша реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна за придбавачем з прилюдних торгів (ПАТ "Дельта Банк") дала можливість в подальшому правомірно вчинити ряд правочинів відчуження цього майна на користь інших набувачів.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при оцінці добросовісності/недобросовісності набувачів майна слід враховувати, що прилюдні торги у межах здійснення виконавчого провадження мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, публічна процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів торгів та "юридичне очищення" майна, придбаного у такий спосіб.

Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства прив чиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 року по справі №925/1351/19.

Посилання апелянта про те, що положення частини другої статті 388 ЦК України не можуть бути застосовані до правовідносин щодо спірних нежитлових приміщень XI, XII, оскільки останні є новоствореним нерухомими майном, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки правове визначення терміну "новостворене майно" передбачене статтею 331 ЦК України, відповідно до якої право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 331 ЦК України, новоствореним є майно, яке є новозбудованим, а тому, якщо наступним набувачем жодного нового майна не створювалось, а лише було поділено в реєстрі вже існуюче майно, то створені внаслідок формального поділу об`єкти не можуть вважатись новоствореними в розумінні норм ЦК України.

Відповідна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 29/5005/6381/2011.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на положення частини третьої статті 388 ЦК України, оскільки нею регулюються ті випадки, коли майно було набуте в особи, яка не мала права його відчужувати.

Матеріали справи свідчать, що відповідач отримав нежитлові приміщення XI, XII від ПП "СК "ГРУП", яка, як законний власник зазначених приміщень на день відповідного правочину, мала повне право розпоряджатися вказаними приміщеннями на власний розсуд, в тому числі відчужувати їх у будь-який спосіб, що не суперечить чинному законодавству

З наданої Позивачем довідки з Державного реєстру речових прав вбачається, що останній не містив жодних відомостей про обтяження спірного нерухомого майна на день укладення відповідного правочину (т. 1 а.с. 16 - 22).

Тобто, ПП "СК "ГРУП" мало всі підстави вільно розпоряджатися належним йому майном, а тому положення частини третьої статті 388 ЦК України не можуть застосовуватися для регулювання даних правовідносин.

Вищезазначене стосується також ОСОБА_1 , який правомірно отримав право власності на майно на підставі укладеного з ПАТ "Дельта Банк" договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. 03.03.20218 р. за р. № 357, а отже як законний власник мав повне право відчужувати належне йому.

Щодо права власності ПАТ "Дельта Банк" на спірні приміщення, колегія суддів дійшла висновку, що воно було набуте Банком в порядку, встановленому для виконання судових рішень; торги, які є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна, тобто правочином, на підставі яких реалізоване спірне нерухома майно, недійсними не визнавалися.

Матеріали справи свідчать, що право відповідача на спірні приміщення є похідним від прав ПАТ "Дельта Банк", який з дотриманням вимог закону при примусовому виконанні судового рішення придбав спірне майно на публічних (електронних торгах), а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме частина друга статті 388 ЦК України, яка містить заборону витребування майна від добросовісного набувача, якщо це майно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

А тому, відповідач є добросовісним набувачем спірного майна (нежитлових приміщень ХІ та ХІІ), зазначені приміщення від початку здачі будинку в експлуатацію були зареєстровані як нежитлові приміщення, і на даний час такі приміщення знаходяться у власності відповідача, що підтверджується відповідним записом в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Окрім того, в реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено, що спірне майно є нежитловим приміщенням, а не допоміжним приміщенням, як про це стверджує апелянт.

Оскільки позивачем не спростовано факту законності оформлення спірних приміщень у приватну власність, а також не надано доказів які б вказували на незаконність оформлення зазначених приміщень у відповідності до договорів купівлі-продажу, продажу через виконавчу службу та передачі в статутний капітал відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку №39Б по вул. Відінська, м. Рівне "ВІДІН" не доведено належними та допустимими доказами позовні вимоги, щодо витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління будинками" майна, а саме: нежитлових приміщень цокольного поверху №ХІ, XII (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2004552556101).

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог в частині припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління будинками" на нежитлові приміщення цокольного поверху №ХІ, XII (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2004552556101), скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Корнинської сільської ради Левчука Юрія Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( номер запису про право власності/довірчої власності:39231763) від 19.10.2020 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія управління будинками" (Код ЄДРПОУ 43875194) права власності на нежитлове приміщення, нежитлові приміщення цокольного поверху №ХІ, XII (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2004552556101), скасування запису №39231763 від 19.10.2020 року про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія управління будинками" (Код ЄДРПОУ 43875194) права власності на нежитлове приміщення, нежитлові приміщення цокольного поверху №ХІ, XII та закрити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відкритий розділ за №2004552556101.

Щодо посилань апелянта на те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги долучений позивачем до матеріалів справи висновок експерта №184/20 від 15.12.2020 року, колегія суддів зазначає наступне.

Із висновку експерта №184/20 від 15.12.2020 року вбачається, що спірні приміщення ХІ та ХІІ можна класифікувати як допоміжні приміщення даного будинку та призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (планові, позапланові огляди, підготовка до сезонної експлуатації, поточний ремонт конструктивних елементів та інженерних систем і будинкового обладнання).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості, вбачається, що спірні приміщення ХІ та ХІІ зареєстровані, як нежитлові приміщення.

Із інформації з реєстрів, вбачається, що починаючи з 2007 року з моменту реєстрації права власності на спірні об`єкти ХІ та ХІІ, останні відносилися до нежитлових приміщень, а не як вказує спеціаліст до допоміжних приміщень.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновок експерта не може слугувати підставою для віднесення спірних приміщень ХІ та ХІІ, які в державному реєстрі зазначені як нежитлові приміщення, до допоміжних приміщень.

Докази, які б підтверджували, що вище зазначені приміщення є допоміжними в матеріалах справи відсутні.

А тому, враховуючи долучені до матеріалів справи докази, а також пояснення сторін, колегія суддів вважає, що висновок експерта №184/20 від 15.12.2020 року не може бути належним та допустимим доказом у даній справі.

Інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують та не можуть слугувати підставою для його скасування.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 15.02.2022 р. у справі №918/964/21 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №39Б по вул. Відінська, м. Рівне "ВІДІН" на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.02.2022 р. у справі №918/964/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 15.02.2022 р. у справі №918/964/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/964/21 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "09" червня 2022 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Савченко Г.І.