Рішення

від 06.06.2022 по справі 906/29/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/29/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фермерського господарства "Рудюк О.В.- Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю" Агро-Світ Тетерівка"

про стягнення 37 463,80 грн

Фермерське господарство "Рудюк О.В.- Агро" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Світ Тетерівка" про стягнення 37 463,80 грн, з яких 32 000,00 основний борг, 1 446,58 грн 3% річних, 4 017,22 грн інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконання з боку відповідача умов укладеного між сторонами договору №27-05/20 поставки зерноочисних машин від 26.05.2020 в частині поставки позивачу зерноочисного обладнання.

Ухвалою суду від 17.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 906/29/22 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21.02.2022 від позивача до суду надійшла заява про стягнення понесених судових витрат у якій просить стягнути з судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн з ТОВ "Агро-Світ Тетерівка".

Відповідач відзив чи заперечення на позовну заяву до суду не направив.

Ухвалою суду від 07.04.2022 розгляд справи по суті відкладено на 07.06.2022.

06.06.2022 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.05.2020 між ТОВ "Агро-Світ Тетерівка" (продавець/відповідач) та ФГ "Рудюк О.В. - Агро" (сторона 2/позивач) укладено договір №27-05/20 поставки зерноочисних машин.

Відповідно до п. 1.1 договору сторона 1 поставляє, а сторона 2 приймає та оплачує вартість зерноочисного обладнання , а саме : Ворохоочисна машина ОВС 25 з комплектом решет (16 шт.соя/ріпак) - 1 шт.

Згідно п. 2.1 договору сума договору складаються з: ворохоочисна машина ОВС 25 з комплектом решет (16 шт.соя/ріпак) - 160 000,00 грн.

Загальна вартість договору з урахуванням ПДВ 20% : 160 000,00 грн з урахуванням вартості доставки та ПДВ (п. 2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що сторона 2 проводить оплату 10% загальної вартості договору на підставі рахунку фактури, який виставляється на загальну суму договору, безготівковим перерахунком на розрахунковий рахунок сторони 1 на наступних умовах:

- 20 % вартості договору поставки, що складає 32 000,00 грн, як попередня оплата, яка іде на оплату комплекту решет ( 16 шт. соя/ріпак), оплату завантаження обладнання на автомобіль-перевізник, оплату транспортних витрат по доставці обладнання на місце знаходження сторони2;

- 80% вартості договору поставки, що складає 128 000,00 грн по факту поставки обладнання, але не пізніше дня поставки такого обладнання.

Сторона 1 відвантажує стороні 2 зерноочисне обладнання після підтвердження стороною про готовність прийняття товару (п. 4.1 договору)

Доставка товару відбувається за рахунок сторона1 (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 10.1 даний договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до повного його виконання, але не пізніше 31 грудня 2020.

На виконання умов договору відповідачем виставлений позивачу рахунок-фактура №42 від 26.05.2020 на суму 160 000,00 грн.

26.05.2020 позивачем згідно п. 3.1 договору перераховано 20% вартості договору поставки у розмірі 32 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №273. Однак, в порушення умов договору відповідач товар, за який здійснена попередня оплата на суму 32 000,00 грн, позивачу не поставив.

Оскільки сам порядок підтвердження стороною 2 про готовність прийняття товару у договорі не визначений, то на думку суду, здійснення попередньої оплати 26.05.2020 є фактично підтвердженням з боку позивача про готовність прийняття товару відповідно до п. 4.1 договору.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (також по тексту ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За своєю правовою природою укладений, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 662, статті 663, частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (ч. 2 ст. 664 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Як зазначив Верховний Суд України у своїх висновках, викладених у постанові від 08.02.2019 по справі № 909/524/18 припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов`язання з передання товару відповідачем не виконано. Доказів поставки товару, за який здійснена попередня оплата у сумі 32 000,00 грн, матеріали справи не містять.

Не містять матеріали справи й належних та допустимих доказів спростування правомірності правочину.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів повернення коштів суду не надав.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу 1 446,58 грн 3% річних та 4 017,22 грн інфляційних.

При цьому позивач вважає, що 26.05.2020 є датою підтвердження позивачем про готовність прийняття товару. Оскільки у договорі №27-05/20 від 26.05.2020 не встановлений строк (термін) його виконання та застосовуючи норму ч. 2 ст. 530 ЦК України, прострочення виконання зобов`язання у відповідача розпочалось з 03.06.2020.

Тому розрахунок 3% річних та інфляційних позивачем здійснений з 03.06.2020 по день подачі позову до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Cуд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Зазначене помилково не враховано позивачем при здійсненні розрахунку, як і те, що для нарахування інфляційних втрат необхідно, щоб прострочення виконання зобов`язання у місяці, в якому діє відповідний індекс інфляції, мало місце.

Відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки.

Таке зобов`язання виникло у відповідача (постачальника, продавця) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.

Вказане зобов`язання, виникло у відповідача у зв`язку із закінченням строку поставки, який, виходячи із суті зобов`язання сторін, є тим строком, після настання якого продавець усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.

Тобто, правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у постачальника/продавця виникло зобов`язання повернути покупцю суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних суд вважає їх правильними, а заявлені суми такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Що стосується заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, які останній просить стягнути на свою користь з відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, але не виключно, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На обґрунтування відшкодування витрат на правничу допомогу, позивачем було надано договір №23/21 про надання правової допомоги від 04.02.2021 укладений між Адвокатом Худняк Віктором Анатолійовичем та ФГ "Рудюк О.В. -Агро" (клієнт), розрахунок витрат на правову допомогу від 25.12.2021 на загальну суму 10 000,00 грн, з яких 1000,00 грн за проведення консультацій з клієнтом правового характеру, погодження умов співпраці, надання клієнтом доручення адвокату для підготовки позову (витрачено 00 год 30хв праці); 1 000,00 грн вивчення наданих замовником документів, судової практики (витрачено 00 год 30хв праці); 5 000,00 грн підготовка тексту позовної заяви та відповідних додатків (витрачено 2 год 30хв праці); 3 000,00 грн підготовка клопотання про включення до судових витрат позивача витрат на професійну правничу допомогу з додатками, направлення клопотання з додатками відповідачу поштою (витрачено 1 год 30хв праці), квитанції про оплату клієнтом послуг наданих адвокатом згідно договору від 18.12.2021 на суму 2 000,00 грн та від 25.12.2021 на суму 8 000,00 грн., ордер серія ВХ №1021645 від 22.12.2021 на надання правової допомоги адвокатом Худняк Віктором Анатолійовичем у господарському суді Житомирської області ФГ "Рудюк О.В. - Агро", свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ХМ 000347 від 04.01.2021 видане Худняк Віктору Анатолійовичу.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява N 19336/04). У іншому рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оглянувши матеріали справи та оцінивши обсяг послуг, що були надані адвокатом позивачу при підготовці ним позову до суду, зважаючи, що відповідачем не було подано до суду письмового обґрунтованого клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі суми, що є меншою від заявленої позивачем до відшкодування, господарський суд вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн по даній справі є обґрунтованими та співрозмірними об`єму наданих і отриманих позивачем юридичних послуг.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Світ Тетерівка" (10014, м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 25, код ЄДРПОУ 42640193) на користь Фермерського господарства "Рудюк О.В. - Агро" (32223, Хмельницька область, Деражнянський район, смт. Вовковинці, вул. Перемоги, 43, код ЄДРПОУ 37225841) - 32 000,00 грн коштів сплачених у якості попередньої оплати, 4 017,22 грн інфляційних, 1 446,58 грн 3% річних, 2 270,00 грн судового збору, 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 13.06.22

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3 - сторонам (рек)