Рішення

від 12.06.2022 по справі 910/931/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.06.2022Справа № 910/931/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Технопак» (вул. Ясна, буд. 49, смт. Брюховичі, м. Львів, Львівська обл., 79491: ідентифікаційний код 37277727)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Родон Трейд» (бул. Лесі Українки, буд. 26-Б, офіс 408, м. Київ; ідентифікаційний код 42363959)

про стягнення 299 144, 00 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Технопак» (далі за текстом - ТОВ «ВП «Технопак», позивач, постачальник) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Родон Трейд» (далі за текстом - ТОВ «Родон Трейд», відповідач, покупець) про стягнення заборгованості в загальному розмірі 299 144 грн, яка складається із суми основного боргу - 277 183, 06 грн, пені - 14 210, 48 грн, 3 % річних - 2 454, 13 грн та інфляційних втрат - 5 296, 33 грн, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 182021 від 09.03.2021 (далі за текстом - договір поставки).

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на той факт, що ним на виконання умов договору поставки згідно доданих до позовної заяви видаткових накладних поставлено товар на загальну суму 1 172 764, 32 грн., який відповідачем оплачено частково - 895 581, 26 грн, у зв`язку з чим у відповідача існує заборгованість перед позивачем в розмірі 277 183, 06 грн.

Також позивачем на існуючу суму заборгованості здійснено нарахування пені - 14 210, 48 грн, 3 % річних - 2 454, 13 грн та інфляційні втрати - 5 296, 33 грн.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що ухвала суду від 25.01.2022 надсилалась відповідачу поштовим повідомленням № 0105491912347 та відповідно 03.02.2022 отримана представником відповідача за довіреністю, однак відзиву на позовну заяву від відповідача станом на дату ухвалення даного рішення не надійшло.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 у справі № 910/931/22 встановлено ТОВ «Родон Трейд» строк на подання відзиву на позовну заяву, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог та доданням оригіналів для огляду та належним чином завірених копій підтверджуючих документів, на які міститься посилання у відзиві у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, ТОВ «Родон Трейд» повинно було подати відзив на позов у строк до 18.02.2021 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень ГПУ України строк не скористався.

21.02.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Родон Трейд» про розгляд в порядку загального провадження у справі № 910/931/22.

Крім того, враховуючи введений на території України з 24.02.2022 воєнний стан, суд вказує, що як вбачається з наявної в матеріалах справи заяви відповідача, останній 10.05.2022 ознайомився з матеріалами справи, однак станом на дату ухвалення даного рішення відзив на позовну заяву до суду не подано.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

09.03.2021 між ТОВ «ВП «Технопак» та ТОВ «Родон Трейд» укладено договір поставки № 182021, відповідно до пункту 1.1. умов якого постачальник зобов`язується виготовити, поставити та передати у власність покупцю «Товар» (пакети) згідно накладних, які є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити на умовах договору.

Поставка товару здійснюється партіями на підставі письмового замовлення покупця (пункт 3.1. договору).

Зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними в момент передачі товару перевізнику, що засвідчується декларацією або квитанцією або іншим документом. Покупець отримує товар у перевізника. Допускається також отримання за цим договором товару покупцем на складі постачальника (пункт 3.2. договору).

Відповідно до пункт 5.1. договору покупець зобов`язаний повністю оплатити товар протягом 31 календарних днів з моменту отримання товару.

У випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупець сплачує на користь постачальника за кожний день прострочення оплати пеню, яка нараховується на суму заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення платежу. (пункт 8.1. договору).

Згідно з пунктом 11.1. договору останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє протягом одного року з дня його підписання.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем здійснено поставку товару відповідача на суму 1 172 764, 32 грн згідно наступних видаткових накладних:

№ PH-0000146 від 09.03.2021 на суму 41 205, 60 грн.;

№ PH-0000154 від 15.03.2021 на суму 23 412, 48 грн.;

№ PH-0000174 від 18.03.2021 на суму 91 977, 60 грн.;

№ PH-0000218 від 06.04.2021 на суму 23 502, 00 грн.;

№ PH-0000227 від 21.04.2021 на суму 101 646,00 грн;

№ PH-0000298 від 07.05.2021 на суму 93 175, 50 грн.;

№ PH-0000359 від 26.05.2021 на суму 12 683, 40 грн.;

№ PH-0000360 від 26.05.2021 на суму 45 076,80 грн.;

№ PH-0000377 від 01.06.2021 на суму 155 044, 80 грн.;

№ PH-0000378 від 01.06.2021 на суму 13 711, 80 грн.;

№ PH-0000448 від 29.06.2021 на суму 91 365, 12 грн.;

№ 37 від 16.07.2021 на суму 152 275, 20 грн.;

№ 38 від 16.07.2021 на суму 504, 96 грн.;

№ 116 від 18.08.2021 на суму 15 227, 52 грн.;

№ 117 від 19.08.2021 на суму 19 034, 40 грн.;

№ 124 від 20.08.2021 на суму 76 137, 60 грн.;

№ 132 від 26.08.2021 на суму 22 632, 66 грн.;

№ 134 від 26.08.2021 на суму 41 875, 68 грн.;

№ 178 від 14.09.2021 на суму 38 068, 80 грн.;

№ 188 від 17.09.2021 на суму 114 206, 40 грн.

Суд вказує, що вищезазначені видаткові накладні підписані представниками сторін, що в свою чергу підтверджує факт здійснення позивачем поставки товару відповідачу належним чином без претензій та зауважень, отримання такого товару відповідачем та виникнення у останнього обов`язку здійснити оплату у відповідності до пункту 5.1. договору.

Також позивачем на підтвердження факту здійснення поставки товару відповідачу надано до матеріалів справи податкові накладні та відповідні квитанції про реєстрацію податкових накладних.

Згідно наданих позивачем банківських виписок відповідачем оплачено частково поставлений йому товар, а саме в розмірі 895 581, 26 грн. Дана обставина не заперечується відповідачем.

В матеріалах справи також наявний гарантійний лист № 1/0917 від 17.09.2021 позивача щодо термінів погашення заборгованості в розмірі 150 000, 00 грн та лист № 101 від 11.11.2021 щодо термінів погашення заборгованості в сумі 277 183,06 грн.

Також позивач листом № 101221/2 від 10.12.2021 звертався до відповідача із повідомленням про існування заборгованості за договором в розмірі 277 183, 06 грн, яку необхідно сплатити. Докази направлення листа наявні в матеріалах справи.

З огляду на викладене вище, враховуючи зміст листа відповідача № 101 від 11.11.2021, судом встановлено, що відповідачу відомо про існування перед позивачем заборгованості в розмірі 277 183, 06 грн за поставлений товар, а відтак виникнення у відповідача обов`язку здійснити оплату.

Згідно доводів позивача та наданого розрахунку заборгованості вбачається, що неоплаченими відповідачем залишилися наступні видаткові накладні: № 124 від 20.08.2021 на суму 76 137, 60 грн. - в частині суми 60 399,52 грн; № 132 від 26.08.2021 на суму 22 632, 66 грн.; № 134 від 26.08.2021 на суму 41 875, 68 грн.; № 178 від 14.09.2021 на суму 38 068, 80 грн.; № 188 від 17.09.2021 на суму 114 206, 40 грн.

Враховуючи положення пункту 5.1. договору відповідач повинен був здійснити оплату за вказаними видатковими накладними у строк:

- за видатковою накладною № 124 від 20.08.2021 - до 20.09.2021 (включно);

- за видатковою накладною № 132 від 26.08.2021 - до 26.09.2021 (включно);

- за видатковою накладною № 134 від 26.08.2021 - до 26.09.2021 (включно);

- за видатковою накладною № 178 від 14.09.2021 - до 15.10.2021 (включно);

- за видатковою накладною № 188 від 17.09.2021 - до 18.10.2021 (включно).

Судом також встановлено, що згідно доводів позивача, що не заперечується відповідачем, останній 02.12.2021 здійснив часткову оплату в розмірі 15 738, 08 грн за видатковою накладною № 124 від 20.08.2021.

Підсумовуючи викладене вище, станом на дату звернення до суду з позовом заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 277 183, 06 грн., враховуючи часткові оплати.

Суд вказує, що матеріали справи не містять доказів щодо належного виконання відповідачем умов договору та здійснення ним оплати за поставлений йому товар у порядку та строки встановлені договором.

З огляду на неналежне виконання відповідачем господарського зобов`язання в частині здійснення оплати за поставлений товар позивачем на існуючу суму заборгованості (окремо по кожній видатковій накладній) здійснено нарахування пені на підставі пункту 8.1. договору, 3 % річних та інфляційних втрат у відповідності до положень статті 625 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 182021 від 09.03.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 7 статті 179 Господарський кодекс України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 ГК України та частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Частинами 1,2 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом вище, у відповідача настав обов`язок здійснити оплату поставленого позивачем товару в розмірі 277 183, 06 грн у відповідності до пункту 5.1. договору.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та з огляду на відсутність доводів відповідача щодо спростування заявлених позивачем вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Що стосується здійснених позивачем нарахувань пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Суд, дослідивши наданий позивачем розрахунок зазначає, що нарахування пені в розмірі 14 210, 48 грн, 3 % річних в розмірі 2 454, 13 грн та інфляційних втрат в розмірі

5 296, 33 грн є правомірним, відповідають умовам договору та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи факт порушення відповідачем договірного зобов`язання в частині здійснення оплати за отриманий товар, відсутність в матеріалах справи доказів на спростування заявлених позивачем вимог, позов підлягає задоволенню, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу - 277 183, 06 грн, пеня - 14 210, 48 грн, 3 % річних - 2 454, 13 грн та інфляційні втрати- 5 296, 33 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Технопак» - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Родон Трейд» (бул. Лесі Українки, буд. 26-Б, офіс 408, м. Київ; ідентифікаційний код 42363959) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Технопак» (вул. Ясна, буд. 49, смт. Брюховичі, м. Львів, Львівська обл., 79491: ідентифікаційний код 37277727) суму основного боргу - 277 183 (двісті сімдесят сім тисяч сто вісімдесят три) грн 06 коп., пеню - 14 210 (чотирнадцять тисяч двісті десять) грн 48 коп, 3 % річних - 2 454 (дві тисячі чотириста п`ятдесят чотири) грн 13 коп, інфляційні втрати - 5 296 (п`ять тисяч двісті дев`яносто шість) грн 33 коп. та судовий збір - 4 487 (чотири тисячі чотириста вісімдесят сім) грн 16 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 13.06.2022

Суддя Антон ПУКАС