Рішення

від 09.06.2022 по справі 910/18879/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.06.2022Справа № 910/18879/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Кучеренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/18879/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбоенерго"

про стягнення 397560,99 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Ракітін П.С.;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбоенерго" (далі - відповідач) про стягнення 397560,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг №2104000086 від 22.04.2021 не оплатив надані послуги, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення борг у розмірі 384000,00 грн, пеню у розмірі 11454,25 грн та 3% річних у розмірі 2106,74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 відкрито провадження у справі №910/18879/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У судовому засіданні 08.02.2022 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання.

У судовому засіданні 22.02.2022, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 15.03.2022.

В той же час, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відтак, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та активними бойовими діями у Київській області та місті Києві судове засідання 15.03.2022 не відбулось.

Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022 та №341/2022 від 17.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб, з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб та з 05 год. 30 хв. 25.05.2022 строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Стаття 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначає, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.

Отже, навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2022 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 10.06.2022.

У судовому засіданні 10.06.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

В свою чергу, відповідач взагалі в судові засідання не з`являвся, хоча про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.

Так, частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01135, м. Київ, вул. Павлівська, буд. 26/41, кв. 13.

Станом на дату розгляду справи конверти з ухвалами суду були повернуті до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній».

Згідно з п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній» вважається днем вручення відповідачу ухвал суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського суду міста Києва.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи і не повідомив суду про причини неявки, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за його відсутності.

Разом з цим, у відповідності до вимог статей 178 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 16-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім відповідач, у визначений судом строк, не подав відзив на позовну заяву.

Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 10.06.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Турбоенерго» (далі - замовник) було укладено договір №2104000086 про надання послуг (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого оператор зобов`язується надати послуги компримування природного газу протягом травня - грудня 2021 року (далі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги на умовах визначених цим договором.

Згідно з пунктом 2.1 договору оператор згідно технологічних режимів роботи магістрального газопроводу підтримує тиск природного газу на вході турбодетандерної установки Замовника УТДУ-4000 на ГРС-1 м. Сєвєродонецьк відповідно до технічної угоди про умови приймання-передачі природного газу від 01 січня 2020 року № 2001000252 (далі - технічна угода) .

Відповідно до пункту 2.3 договору вартість послуг за місяць складає 80000,00 гривень без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 16000,00 гривень, всього з ПДВ - 96000,00 гривень. Загальна вартість договору складає 640000,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 128000,00 грн, всього з ПДВ - 768000,00 грн.

За умовами пункту 2.4 договору, приймання-передача послуг, наданих оператором замовнику у відповідному місяці надання послуг, оформлюється актом приймання-передачі послуг в порядку, встановленому пунктом 2.5 цього договору. Підписаний сторонами акт приймання-передачі газу підтверджує виконання оператором своїх зобов`язань в частині наданих послуг у відповідному місяці.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, оператор зобов`язується надати замовнику підписані та скріплені печаткою оператора два примірники акту приймання-передачі послуг, у якому зазначаються період надання послуг та вартість наданих послуг. Замовник не пізніше 9-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником замовника та скріплений його печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту (пункт 2.5 договору).

Згідно пункту 2.6 договору, у випадку відмови замовника від підписання акту приймання-передачі послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість наданих послуг визначається відповідно до умов пункту 2.3 договору.

Оплата за послуги здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок оператора на підставі актів приймання-передачі наданих послуг до 20-го (двадцятого) числа місяця, наступного за місяцем надання послуг. В платіжних дорученнях замовник повинен обов`язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу, період за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у замовника за цим договором оператор має право зарахувати кошти, що надійшли від замовника, як погашення заборгованості за надані послуги, надані в минулі періоди по договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості (пункти 3.1 та 3.2 договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (у разі їх наявності) і діє у частині надання послуг з 01 травня 2021 року по 31 грудня 2021 року, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 9.1 договору).

01.01.2020 року між позивачем (далі - сторона-1) та відповідачем (далі - сторона-2) було укладено технічну угоду про умови приймання-передачі природного газу №2001000252, якою визначено порядок приймання-передачі природного газу до/з газопроводів(у) оператора газотранспортних систем від/до газопроводів суміжного газовидобувного підприємства, оператора суміжної системи, прямого споживача, у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи (крім міждержавних з`єднань). Перелік комерційних вузлів обліку газу, по яким оператор ГТС передає/приймає газ до/з газопроводів(у) сторони 2, наведено в додатку 1, який є невід`ємною частиною технічної угоди.

Згідно пункту 13.2 технічної угоди приймання-передача природного газу за звітний місяць між оператором ГТС та стороною-2 відбувається на підставі результатів вимірювань вимірювальних комплексів комерційних ВОГ по фізичним точкам входу/виходу до/з ГТС і оформлюється актами приймання-передачі (з розшифруванням по кожному ВОГ (ПВВГ), що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Розбіжності у частині обсягу переданого (прийнятого) газу врегульовуються відповідно до умов Кодексу ГТС, технічної угоди, а у разі недосягнення згоди - в суді. До винесення остаточного судового рішення, обсяг переданого (прийнятого) газу встановлюється відповідно до показань комерційних приладів обліку газу (пункт 13.7 технічної угоди).

Відповідно до пунктів 22.1 та 22.2 технічної угоди, остання набирає чинності з 1 січня 2020 року (включно) у разі настання таких відкладальних обставин: надання оператору остаточного рішення про сертифікацію оператора газотранспортної системи; наявності у оператора права на провадження діяльності з транспортування природного газу. Ця технічна угода вважається продовженою на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку її дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення технічної угоди або перегляд її умов.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом травня-серпня 2021 року позивачем передано, а відповідачем було прийнято природний газ в кількості та об`ємі, визначених відповідно до актів приймання-передачі природного газу за травень 2021 року від 01.06.2021, за червень 2021 року від 01.07.2021, за липень 2021 року від 01.08.2021 та серпень 2021 року від 01.09.2021.

При цьому, на виконання вимог пунктів 2.4 та 2.5 договору, позивачем були оформлені та направлені відповідачу відповідні акти приймання-передачі послуг та рахунки на їх оплату, а саме, акт приймання-передачі послуг за травень 2021 року №05-21-2104000086 від 31.05.2021 та рахунок від 31.05.2021 №05-2021-2104000086 на суму 96000,00 грн, акт приймання-передачі послуг за червень 2021 року №06-21-2104000086 від 30.06.2021 та рахунок від 30.06.2021 №06-2021-2104000086 на суму 96000,00 грн, акт приймання-передачі послуг за липень 2021 року №07-21-2104000086 та рахунок від 31.07.2021 №07-2021-2104000086 на суму 96000,00 грн та акт приймання-передачі послуг за серпень 2021 року №08-21-2104000086 та рахунок від 31.08.2021 №08-2021-2104000086 на суму 96000,00 грн.

Вказані акти приймання-передачі послуг підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та зауважень та скріплені печатками, а отже в силу приписів пункту 2.4 договору є належними доказами надання послуг позивачем.

Позаяк, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за укладеним договором, оплату наданих послуг не здійснив, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 384000,00 грн, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто, а замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що оплата за послуги здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок оператора на підставі актів приймання-передачі наданих послуг до 20-го (двадцятого) числа місяця, наступного за місяцем надання послуг.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту пункту 3.1 договору, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг за договором на момент розгляду справи настав.

Втім, як встановлено судом, відповідач, у встановлені строки, оплату наданих послуг належним чином не здійснив.

Тоді як, частина 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати прийнятих ним від позивача послуг підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу в розмірі 384000,00 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені.

Пунктом 4.2 договору сторонами погоджено, що за порушення строку розрахунку, визначеного в пункті 3.1 договору, замовник сплачує на користь оператора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати за договором, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 4.2 договору позивачем нараховано і заявлено до стягнення пеню в розмірі 11454,25 грн.

Окрім цього, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2106,74 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд №910/12604/18 від 01.10.2019).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та 3 % річних, суд прийшов до висновку, про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість за надані позивачем послуги, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 178, 202, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Турбоенерго» про стягнення 397560,99 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Турбоенерго» (01135, м. Київ, вул. Павлівська, буд. 26/41, кв. 13; ідентифікаційний код 42361574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, буд. 44; ідентифікаційний код 42795490) основний борг у розмірі 384000 (триста вісімдесят чотири тисячі) грн 00 коп., пеню у розмірі 11454 (одинадцять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн 25 коп., 3% річних у розмірі 2106 (дві тисячі сто шість) грн 74 коп. та судовий збір у розмірі 5963 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят три) грн 41 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2022.

Суддя Т.В. Васильченко