Рішення

від 06.06.2022 по справі 910/16167/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.06.2022Справа № 910/16167/21Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Діодіка"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Лайт Групп"

про стягнення 2 131 123,80 грн

При секретарі судового засідання: Габорак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Петрук С.В. - директор,

Сапонов О.В. - представник за ордером серія АА №1159002 від 07.12.2021;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діодіка" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Лайт Групп" про стягнення 2 131 123,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплатити поставлений позивачем товар за договором від 27.06.2018 року (укладеного в усній формі).

У зв`язку у вищезазначеним просить суд стягнути з відповідача 1 987 328,60 грн розмір простроченого грошового зобов`язання з урахування індексу інфляції та 143 795,26 грн - розмір трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

27.10.2021 до канцелярії суду позивач подав уточнену позовну заяву (нова редакція) з доданими документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 07.12.2021.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01054 78507239 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.10.2021 року, а саме: 02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, будинок 20.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 01.11.2021 р. повернута до суду у зв`язку з: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/16167/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

В підготовче засідання 07.12.2021 з`явився представник позивача, представники відповідача не з`явилися, про поважні причини неявки відповідач не повідомляв, хоча про дату та час засідання повідомлений належним чином.

Суд повідомив, що 19.11.2021 на адресу суду повернулася ухвала від 01.11.2021, адресована відповідачеві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 відкладено підготовче засідання у справі на 18.01.2022 та визнано обов`язковою явку представників учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 08.02.2022.

В судове засідання 08.02.2022 представники сторін не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 01.03.2022.

Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" запроваджено воєнний стан з 5:30 год. 24.02.2022, у зв`язку з чим судове засіданні не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2022 призначено судове засідання у справі на 07.06.2022.

В судове засідання 07.06.2022 представник відповідача не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Діодіка" (постачальник) виставлено товариству з обмеженою відповідальністю "Еко-Лайт Групп" (покупець) рахунок на оплату №2706-2 від 27.06.2018 року на суму 1 697 700,90 грн.

В подальшому товариством з обмеженою відповідальністю "Діодіка" (постачальник) поставлено товариству з обмеженою відповідальністю "Еко-Лайт Групп" (покупець) товар (світильники світлодіодні марки «Діодіка») на суму 1 697 700,90 грн., що підтверджується видатковою накладною №0312 від 03.12.2018.

Також, до матеріалів справи позивачем додано податкові накладні.

Як зазначено позивачем, з моменту поставки світильників та до моменту подання позову відповідачем не оплачено за товар, а також не заявляв будь-яких претензій щодо кількості, асортименту та комплектності товару.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи те, що позивач поставив відповідачу товар на підставі видаткової накладної, а відповідач в свою чергу отримав його, тому суд вважає, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ч.1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Будь-яких доказів оплати матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в розмірі 1 697 700,90 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і не спростовано відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 143 795,26 грн. та інфляційні збитки в розмірі 289 627,70 грн. нараховані за період з 04.12.2018 року по 29.09.2021 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що між сторонами укладено договір у спрощений спосіб.

Розрахунок трьох процентів річних:

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 05/12/2018 до 31/12/2019 1 697 700,90 x 3 % x 392 : 365 : 10039254 698,53 грн.з 01/01/2020 до 31/12/2020 1 697 700,90 x 3 % x 366 : 366 : 10036650 931,03 грн.з 01/01/2021 до 29/09/2021 1 697 700,90 x 3 % x 272 : 365 : 10027237 954,08 грн.За перерахунком суду загальний розмір трьох процентів річних становить 143 583,64 грн. та підлягає задоволенню.

В частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 211,62 грн. відмовити.

За перерахунком суду загальний розмір індексу інфляції становить 312 504,58 грн. Оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 289 627,70 грн. та неможливість суду вийти за межі позовних вимог, тому вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 289 627,70 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 129, ч.9 ст. 165, ст. ст. 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Лайт Групп" (02152, м. Київ, проспект Тичини, будинок 20; код ЄДРПОУ 40061493) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Діодіка" (04074, м. Київ, вул. Новомостицька, будинок 25-Б; код ЄДРПОУ 39528551) основний борг в розмірі 1 697 700 (один мільйон шістсот дев`яносто сім тисяч сімсот) грн. 90 коп., інфляційні втрати в розмірі 289 627 (двісті вісімдесят дев`ять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 70 коп., три проценти річних в розмірі 143 583 (сто сорок три тисячі п`ятсот вісімдесят три) грн. 64 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 31 963 (тридцять одна тисяча дев`ятсот шістдесят три) грн. 66 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 13.06.2022 року.

Суддя С.М. Мудрий