Рішення

від 12.06.2022 по справі 910/22062/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.06.2022Справа № 910/22062/21

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" (вулиця Героїв Оборони, будинок 10, місто Київ, 03127)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Локальна технологічна лабораторія" (вулиця Миру, будинок 46, квартира 216, село Софіївська Борщагівка, Святошинський район, Київська область, 08131)простягнення 61 652 грн 31 коп. Представники сторін:не викликалисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локальна технологічна лабораторія" про стягнення 61 652 грн 31 коп. заборгованості за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01.01.2020 № 73, в тому числі: 50 198 грн 07 коп. основної заборгованості, 1 210 грн 96 коп. інфляційних втрат, 2 484 грн 26 коп. пені, 445 грн 46 коп. 3 % річних, 7 313 грн 56 коп. заборгованості з відшкодування комунальних послуг.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01.01.2020 № 73 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з зі сплати орендних платежів, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 50 198 грн 07 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 1 210 грн 96 коп. інфляційних втрат, 2 484 грн 26 коп. пені, 445 грн 46 коп. 3 % річних, 7 313 грн 56 коп. заборгованості з відшкодування комунальних послуг, що разом складає 61 652 грн 31 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 відкрито провадження у справі № 910/22062/21, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Станом на 13.06.2022 відповідачем вимог ухвали суду від 20.01.2022, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі надсилалась на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, а саме: вулиця Миру, будинок 46, квартира 216, село Софіївська Борщагівка, Святошинський район, Київська область, 08131, та яка співпадає з місцезнаходженням відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідне відправлення № 0105491977945 було повернуто на адресу суду із зазначеннім підстави у довідці Ф-20 "адресат відсутній за вказаною адресою".

З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Локальна технологічна лабораторія" не скористалось наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2020 між Національним науковим центром "Інститут аграрної економіки" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Локальна технологічна лабораторія" (відповідач), укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №73, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуальне майно приміщення.

Строк оренди відповідно до п. 10.1 договору з 01.01.2020 до 31.12.2021 включно.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу і становить 7 499 грн 09 коп. без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди січень 2020 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції. Орендна плата за кожний наступний місць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пп. 3.1, 3.3 договору).

Орендна плата перераховується орендодавцю щомісяця не пізніше 15 числа місяця (п. 3.6 договору).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.7 договору).

01.10.2019 між Національним науковим центром "Інститут аграрної економіки" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Локальна технологічна лабораторія" (відповідач), укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг наймачу №73К, відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатація та ремонт будівлі, а також утримання прибудинкової території, а підприємство бере участь у витратах на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної площі, якщо інше не випливає з характеру послуг. Займана плолща складає 136,1 м2.

Плата за комунальні послуги, експлуатаційні витрати та земельний податок перераховується підприємством на розрахунковий рахунок балансоутримувача протягом 5 днів з дня отримання рахунку. За несвоєчасні розрахунки за комунальні послуги, експлуатаційні витрати та земельний податок підприємство сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУвід суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За період з червня по вереснь 2021 року позивачем щомісяця складались акти надання послуг, а також виставлялись рахунки на оплату орендної плати та відшкодування витрат балансоутримувача, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідач в порушення умов договору оренди від 01.01.2020 № 73, договору про відшкодування витрат №73К від 01.10.2019 та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати орендних платежів у розмірі 50 198 грн 07 коп. та відшкодування витрат у розмірі 7 313 грн 56 коп., що є порушенням з боку відповідача умов договорів.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем обов`язку з оплати орендних платежів за договором оренди від 01.01.2020 № 73, договором про відшкодування витрат №73К від 01.10.2019 та факту наявності заборгованості, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором за період з червня 2021 по вересень 2021 року зі сплати орендних платежів у розмірі 50 198 грн 07 коп. та відшкодування витрат у розмірі 7 313 грн 56 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 023 грн 93 коп. інфляційних втрат, 374 грн 34 коп. 3 % річних та 2 091 грн 04 коп. пені за договором оренди від 01.01.2020 № 73 та 187 грн 03 коп. інфляційних втрат, 71 грн 12 коп. 3 % річних та 393 грн 22 коп. пені за договором про відшкодування витрат №73К від 01.10.2019.

Суд зазначає, що у разі прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, підлягають стягненню річні відсотки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 3.7 договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов пункту 3.7 договору оренди.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення пені судом встановлено, що розмір пені, перерахований судом у відповідності до умов Договору №73 та приписів чинного законодавства, з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування, становить 2 091 грн 04 коп. пені, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в сумі 2 091 грн 04 коп. пені.

Крім того, за результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення інфляційних втрат та процентів річних судом встановлено, що розмір інфляційних втрат та процентів річних, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам Договору №73 та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 023 грн 93 коп. інфляційних втрат, 374 грн 34 коп. 3 % річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Що стосується 187 грн 03 коп. інфляційних втрат, 71 грн 12 коп. 3 % річних та 393 грн 22 коп. пені за договором про відшкодування витрат №73К від 01.10.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.2 договору №73К плата за комунальні послуги, експлуатаційні витрати та земельний податок перераховується підприємством на розрахунковий рахунок балансоутримувача протягом 5 днів з дня отримання рахунку.

У матеріалах справи наявні копії виставлених позивачем рахунків, однак не міститься доказів про дату отримання останніх.

Таким чином, у суду відсутня можливість перевірити правильність розрахунків нарахувань позивача, а тому в цій частині суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Локальна технологічна лабораторія" (вулиця Миру, будинок 46, квартира 216, село Софіївська Борщагівка, Святошинський район, Київська область, 08131, ідентифікаційний код 43115017) на користь Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" (вулиця Героїв Оборони, будинок 10, місто Київ, 03127, ідентифікаційний код 00496805) 50 198 (п`ятдесят тисяч сто дев`яносто вісім) грн 07 коп. орендних платежів, 7 313 (сім тисяч триста тринадцять) грн 56 коп. відшкодування витрат, 1 023 грн (одна тисяча двадцять три) 93 коп. інфляційних втрат, 374 (триста сімдесят чотири) грн 34 коп. 3 % річних, 2 091 (дві тисячі дев`яносто одна) грн 04 коп. пені та судовий збір у розмірі 2 246 (дві тисячі двісті сорок шість) грн 02 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька