Рішення

від 12.06.2022 по справі 910/175/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.06.2022Справа № 910/175/22

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вулиця Госпітальна, будинок 12, літера Г, місто Київ, 01601)доДочірнього підприємства "Рута" (вулиця Євгена Коновальця, будинок 31, місто Київ, 01133)проповернення транспортного засобу Представники сторін:не викликалисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з вимогами до Дочірнього підприємства "Рута" про повернення транспортного засобу марки Ford, Transit Connect, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2010 року випуску.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що договір оренди транспортного засобу від 18.02.2015 № 130, укладений між сторонами, припинений, з огляду на що відповідач повинен повернути транспортний засіб марки Ford, Transit Connect, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2010 року випуску.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 відкрито провадження у справі № 910/175/22, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Станом на 13.06.2022 відповідачем вимог ухвали суду від 20.01.2022, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі надсилалась на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, а саме: вулиця Євгена Коновальця, будинок 31, місто Київ, 01133, та яка співпадає з місцезнаходженням відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідне відправлення № 0105491950893 було повернуто на адресу суду із зазначеннім підстави у довідці Ф-20 "з закінченням терміну зберігання".

З огляду на вищевикладене, оскільки Дочірнє підприємства "Рута" не скористалось наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.02.2015 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (позивач) та Дочірнім підприємством "Рута" (відповідач), укладено договір оренди транспортного засобу №130, відповідно до умов якого орендодавець передає орендареві в тимчасовве платне користування транспортний засіб марки Ford, Transit Connect, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2010 року випуску (п. 1.1 договору).

Автомобіль вважається переданим в оренду та повернутим з неї після підписання та скріплення печатками сторонами відповідного акту приймання передачі автомобіля (п. 3.1 договору).

Договір є укладеним з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2015 року з правом пролонгації, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону за місяць до запланованої дати (пп. 4.1, 4.2 договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За актом приймання-передачі від 18.02.2015 позивач передав, а відповідач прийняв транспортний засіб марки Ford, Transit Connect, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2010 року випуску.

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідач в порушення умов договору оренди від 18.02.2015 № 130 та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати орендних платежів у розмірі 5 грн 00 коп., що є порушенням з боку відповідача умов договору.

Тому, 17.04.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією №209.26-12/113/26773/2020-10/вих про сплату орендних платежів за 2015-2020 роки та виставив відповідний рахунок.

У зв`язку із неоплатою позивач направив відповідачеві повідомлення про відмову від договору та повернення автомобіля № 109.26-12/206/53627/2020-10/вих від 10.08.2020.

Судом встановлено, що на день подання позовної заяви договір оренди транспортного засобу №130 від 18.02.2015 є припиненим.

Станом на час розгляду справи відповідач вимоги позивача не виконав, транспортний засіб з оренди не повернув.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем обов`язку з повернення об`єкту оренди за договором оренди від 18.02.2015 № 130 вимоги позивача про повернення з оренди транспортного засобу марки Ford, Transit Connect, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2010 року випуску визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Дочірнє підприємство "Рута" (вулиця Євгена Коновальця, будинок 31, місто Київ, 01133, ідентифікаційний код 38975194) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вулиця Госпітальна, будинок 12, літера Г, місто Київ, 01601, ідентифікаційний код 00032129) транспортний засіб марки Ford, Transit Connect, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 2010 року випуску.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Рута" (вулиця Євгена Коновальця, будинок 31, місто Київ, 01133, ідентифікаційний код 38975194) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вулиця Госпітальна, будинок 12, літера Г, місто Київ, 01601, ідентифікаційний код 00032129) судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька