Вирок

від 13.06.2022 по справі 489/5942/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/5942/20

Провадження № 1-кп/489/392/22

Ленінський районний суд міста Миколаєва

Вирок

іменем України

13 червня 2022 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва кримінальне провадження №12018150040003039від 30.07.2018 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з професійно-технічною освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 ,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 , займаючи посаду менеджера з продажу ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» на підставі трудового договору від 21 листопада 2017 року, являючись матеріально відповідальною особою на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 21 листопада 2017 року та виконуючи обов`язки зі зберігання та видачі товарно-матеріальних цінностей та коштів, дотримання порядку та термінів подання звітності, а також зобов`язаний проводити самостійну інкасацію, здачу грошових коштів до каси ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/21, офіс 626, маючи умисел, направлений на привласнення грошових коштів ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ», 20 червня 2018 року, в робочий час, знаходячись в приміщенні кафе «Класік», за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 17/2, отримав від ФОП « ОСОБА_7 » за раніше поставлений товар ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ», відповідно до розрахункової накладної № ХИ-0027789 від 20 червня 2018 року грошові кошти в сумі 349 грн. 05 коп., які йому були ввірені, але до каси ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/21, офіс 626, де товариство здійснює свою господарську діяльність, не вніс, а привласнив собі та розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» матеріальну шкоду на загальну суму 349 грн. 05 коп.

Крім того, ОСОБА_3 , діючи повторно, займаючи посаду менеджера з продажу ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» на підставі трудового договору від 21 листопада 2017 року, являючись матеріально відповідальною особою на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 21 листопада 2017 року та виконуючи обов`язки зі зберігання та видачі товарно матеріальних цінностей та коштів, дотримання порядку та термінів подання звітності, а також зобов`язаний проводити самостійну інкасацію, здачу грошових коштів до каси ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/21, офіс 626, маючи умисел, направлений на привласнення грошових коштів ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ», діючи повторно, 03 липня 2018 року, в робочий час, знаходячись на території ринку «Івушки», за адресою: м. Миколаїв, вул. Крилова, 38, отримав від ФОП « ОСОБА_8 » за раніше поставлений товар ТОВ «ТД ІМПЕРАІЛ», відповідно до розрахункової накладної № ХИ-0027705 від 20 червня 2018 року, грошові кошти в сумі 3120 грн., які йому були ввірені, але до каси ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/21, офіс 626, де товариство здійснює свою господарську діяльність, не вніс, а привласнив собі та розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» матеріальну шкоду на загальну суму 3120 грн.

Також ОСОБА_3 , діючи повторно, займаючи посаду менеджера з продажу ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» на підставі трудового договору від 21 листопада 2017 року, являючись матеріально відповідальною особою на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 21 листопада 2017 року та виконуючи обов`язки зі зберігання та видачі товарно матеріальних цінностей та коштів, дотримання порядку та термінів подання звітності, а також зобов`язаний проводити самостійну інкасацію, здачу грошових коштів до каси ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/21, офіс 626, маючи умисел, направлений на привласнення грошових коштів ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ», діючи повторно, 09 липня 2018 року, в робочий час, знаходячись в кафетерії, за адресою: м. Миколаїв, вул. Лазурна, 18, отримав від ФОП « ОСОБА_9 » за раніше поставлений товар ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ», відповідно до розрахункової накладної № ХИ-0028542 від 25 червня 2018 року, грошові кошти в сумі 570 грн. 91 коп. та відповідно до розрахункової накладної № ХИ-0028543 від 25 червня 2018 року, грошові кошти в сумі 60 грн. 30 коп., які йому були ввірені, але до каси ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/21, офіс 626, де товариство здійснює свою господарську діяльність, не вніс, а привласнив собі та розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» матеріальну шкоду на загальну суму 631 грн. 21 коп.

Крім того, ОСОБА_3 , діючи повторно, займаючи посаду менеджера з продажу ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» на підставі трудового договору від 21 листопада 2017 року, являючись матеріально відповідальною особою на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 21 листопада 2017 року та виконуючи обов`язки зі зберігання та видачі товарно матеріальних цінностей та коштів, дотримання порядку та термінів подання звітності, а також зобов`язаний проводити самостійну інкасацію, здачу грошових коштів до каси ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/21, офіс 626, маючи умисел, направлений на привласнення грошових коштів ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ», діючи повторно, 10 липня 2018 року, в робочий час, знаходячись на території ринку «Івушки», за адресою: м. Миколаїв, вул. Крилова, 38, отримав від ФОП « ОСОБА_8 » за раніше поставлений товар ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ», відповідно до розрахункової накладної № ХИ-0030379 від 03 липня 2018 року, грошові кошти в сумі 3120 грн., які йому були ввірені, але до каси ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/21, офіс 626, де товариство здійснює свою господарську діяльність, не вніс, а привласнив собі та розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» матеріальну шкоду на загальну суму 3120 грн.

Також ОСОБА_3 , діючи повторно, займаючи посаду менеджера з продажу ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» на підставі трудового договору від 21 листопада 2017 року, являючись матеріально відповідальною особою на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 21 листопада 2017 року та виконуючи обов`язки зі зберігання та видачі товарно матеріальних цінностей та коштів, дотримання порядку та термінів подання звітності, а також зобов`язаний проводити самостійну інкасацію, здачу грошових коштів до каси ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/21, офіс 626, маючи умисел, направлений на привласнення грошових коштів ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ», діючи повторно, 10 липня 2018 року, в робочий час, знаходячись в кафетерії ФОП «Орлова», за адресою: м. Миколаїв, вул. Курортна, 3, отримав від ФОП «Орлова» за раніше поставлений товар ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ», відповідно до розрахункової накладної № ХИ-0028933 від 26 червня 2018 року, грошові кошти в сумі 497 грн. 64 коп., які йому були ввірені, але до ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» не доставив, а привласнив собі та розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ТД ІМПЕРІАЛ» матеріальну шкоду на загальну суму 497 грн. 64 коп.

Таким чином, судом в межах судового розгляду, визначених ст. 337 КПК України,встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 191 КК України - привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, та ч. 3 ст. 191 КК України - привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене повторно.

13.06.2022 між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника укладена угода про визнання винуватості відповідно до ст. 472 КПК України.

Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 191 та ч. 3 ст. 191 КК України та щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений, за ч. 1 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік з позбавленням права займатися діяльністю, що пов`язана з обігом товарно-матеріальних цінностей, на строк один рік; за ч. 3 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки три місяці з позбавленням права займатися діяльністю, що пов`язана з обігом товарно-матеріальних цінностей, на строк два роки. За ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим обвинуваченому остаточно має бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки три місяці з позбавленням права займатися діяльністю, що пов`язана з обігом товарно-матеріальних цінностей, на строк два роки, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов`язків відповідно до ст. 76 КК України.

Вказані вид та міра покарання визначені сторонами угоди з урахуванням особи обвинуваченого, який беззастережно визнав свою вину, раніше не судимий, характеризується посередньо, наявності обставин, що пом`якшують покарання, а також ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Представник потерпілого ТОВ «ТД Імперіал» ОСОБА_6 надав письмову згоду на укладення між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 угоди про визнання винуватості.

Прокурор, обвинувачений та його захисник, а також представник потерпілого під час судового розгляду підтримали угоду про визнання винуватості та вважають, що є всі підстави для її затвердження судом та визначення погодженого сторонами угоди покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України, є нетяжким злочином та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та беззаперечно погоджується на це.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, а також представником потерпілого надана письмова згода прокурору на укладення даної угоди про визнання винуватості, яку він підтримав в судовому засіданні.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди від 13.06.2022 між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами виду та міри покарання зі звільненням від відбування покарання з випробовуванням.

Визначаючи тривалість строку випробовування, суд, окрім тяжкості кримінального правопорушення, головним чином враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, характеризується позитивно, повністю відшкодував завдану шкоду, а також той факт, що в Україні введений воєнний стан, що покладає на жителів держави додаткові обмеження їх прав та свобод, тому зазначені обставини, які зменшують суспільну небезпечність обвинуваченого, вказують на можливість встановлення однорічного іспитового строку для виправлення обвинуваченого.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, речові докази: розрахункові накладні № ХИ-0027705 від 20.06.2018 та № ХИ-0030379 від 03.07.2018, видані свідком ОСОБА_10 ; розрахункові накладні № ХИ-0028542 від 25.06.2018 та № ХИ-0028543 від 25.06.2018, видані свідком ОСОБА_11 ; розрахункову накладну № ХИ-0028933 від 26.06.2018, видану свідком ОСОБА_12 ; чорнові записи із зошиту обліку, видані свідком ОСОБА_13 - необхідно зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов не заявлявся.

Згідно з ч. 2ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 20232 грн.

Керуючись статтями 373, 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду від 13 червня 2022 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання винуватості.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191 КК України та ч. 3 ст. 191 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання:

- ч. 1 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік з позбавленням права займатися діяльністю, що пов`язана з обігом товарно-матеріальних цінностей, на строк один рік;

- за ч. 3 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки три місяці з позбавленням права займатися діяльністю, що пов`язана з обігом товарно-матеріальних цінностей, на строк два роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_3 визначити позбавлення волі на строк три роки три місяці з позбавленням права займатися діяльністю, що пов`язана з обігом товарно-матеріальних цінностей, на строк два роки.

На підставі статей 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 13 червня 2022 року.

Додаткове покарання у виді позбавлення права займатися діяльністю, що пов`язана з обігом товарно-матеріальних цінностей, на строк два роки підлягає реальному виконанню.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання час попереднього ув`язнення з 09.11.2020 по 10.11.2020 з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Речові докази: розрахункові накладні № ХИ-0027705 від 20.06.2018 та № ХИ-0030379 від 03.07.2018, видані свідком ОСОБА_10 ; розрахункові накладні № ХИ-0028542 від 25.06.2018 та № ХИ-0028543 від 25.06.2018, видані свідком ОСОБА_11 ; розрахункову накладну № ХИ-0028933 від 26.06.2018, видану свідком ОСОБА_12 ; чорнові записи із зошиту обліку, видані свідком ОСОБА_13 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в сумі 20232 (двадцять тисяч двісті тридцять дві) грн 00 коп.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1