Постанова

від 07.06.2022 по справі 604/290/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 червня 2022 року

м. Київ

справа № 604/290/19

провадження № 61-18558св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-агро», Управління Держпраці у Хмельницькій області,

треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Волочиська райдержадміністрація,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Міщія О. Я., Шевчук Г. М.,

Костіва О. З.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-агро» (далі - ТОВ «Волочиськ-агро»), Управління Держпраці у Хмельницькій області, треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Волочиська райдержадміністрація, про встановлення факту нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, визнання недійсним акта розслідування нещасного випадку, зобов`язання вчинити дії.

Позов мотивувала тим, що чоловік позивачки ОСОБА_3 протягом останніх 10 років працював водієм автотранспортних засобів та перебував у трудових відносинах із ВП АФ «Червона Зірка» TOB «Волочиськ-агро». Відповідно до наказу по ВП АФ «Червона Зірка» TOB «Волочиськ-агро» № 5-г від 28 січня

2016 року за ОСОБА_3 було закріплено вантажний автомобіль «КАМАЗ 4543».

14 квітня 2018 року о 13 год. 27 хв. ОСОБА_3 на автомобілі «КАМАЗ 4543», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом НЕФ A3, реєстраційний номер

НОМЕР_2 , заїхав на територію насіннєвого заводу ВП АФ «Нива-агро-К»

TOB «Волочиськ-агро» в с. Бокіївка, Волочиського району Хмельницької області, щоб вивантажити зерно сої. Під час закривання бортів у автомобілі та причепі йому раптово стало погано, після чого його доправили на лікування у Підволочиську районну лікарню, а згодом у Хмельницьку обласну лікарню, де

ІНФОРМАЦІЯ_1 після проведеного оперативного втручання він помер.

На підставі наказу № 30-НВ від 20 квітня 2018 року Управлінням Держпраці у Хмельницькій області створена комісія для проведення спеціального розслідування вказаного нещасного випадку та складено акт, у якому визначено, що смерть ОСОБА_3 настала від гострої лівошлуночкової недостатності серця, аневризми вихідного відділу аорти і не є пов`язаною з виробництвом.

Позивачка зазначала, що розслідування нещасного випадку, який стався з її чоловіком ОСОБА_3 , проведено не об`єктивно, із порушенням пункту 14 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, оскільки не з`ясовано обставини і причини нещасного випадку, не досліджено первинну медичну документацію, що є підставою для визнання акту форми Н-5 недійсним та його скасування. Зокрема, члени комісії у акті розслідування безпідставно зазначили, що ОСОБА_3 отримав в Підволочиській КЦРЛ медичну довідку про придатність за станом здоров?я до керування транспортними засобами з терміном дії до 12 лютого 2019 року. Проте у матеріалах, що долучені до акту, наявна медична довідка, термін дії якої закінчується 16 лютого 2018 року. Отже, відомості в акті суперечать наявним медичним документам, а також вимогам закону, який визначає, що водії вантажних автомобілів зобов?язані проходити медичний огляд щорічно. Крім того, відповідно до листа Підволочиської КЦРЛ

№ 115 від 04 травня 2017 року, ОСОБА_3 у 2018 році медичного огляду не проходив, хоч у списку працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, його прізвище зазначене під АДРЕСА_1 , тому вважається таким, що до роботи не допущений. За таких умов адміністрація підприємства не вправі була допускати до керування вантажним автомобілем ОСОБА_3 , який хворів, мав аневризму грудного відділу аорти. Також, ОСОБА_3 перед початком трудової зміни 14 квітня 2018 року не пройшов передрейсового медичного огляду водіїв, а підпис від імені ОСОБА_3 у журналі огляду виконаний іншою особою.

ОСОБА_1 просила встановити факт нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, визнати недійсним акт розслідування нещасного випадку, зобов`язати ВП АФ «Червона Зірка» TOB «Волочиськ-агро» повторно скласти та видати акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов?язаний з виробництвом, який стався з її чоловіком ОСОБА_3 при виконанні трудових обов`язків водія вантажного автомобіля.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 квітня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано Акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 29 травня 2018 року, що стався із ОСОБА_3

14 квітня 2018 року, о 13 год. 45 хв, складеного комісією з розслідування, утвореною Наказом Управління Держпраці у Хмельницькій області 20 квітня

2018 року № 30-НВ «Про спеціальне розслідування нещасного випадку».

Визнано нещасний випадок, який мав місце о 13 год. 45 хв. 14 квітня 2018 року при виконанні трудових обов`язків водія вантажного автомобіля ВП АФ «Червона Зірка» ТОВ «Волочиськ-агро» ОСОБА_3 таким, що пов`язаний з виробництвом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто солідарно з ТОВ «Волочиськ-агро», Управління Держпраці у Хмельницькій області на користь держави судовий збір в розмірі 2 270,00 грн.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що комісія Управління Держпраці у Хмельницькій області в порушення вимог пункту 14 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, розслідуючи нещасний випадок, що стався з ОСОБА_3 , належно не з?ясувала обставини і причини цього нещасного випадку, не повністю вивчила медичну документацію, історію хвороби, тощо, тому визнав недійсним та скасував акт спеціального розслідування форми Н-5 від 29 травня 2018 року.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року апеляційні скарги Управління Держпраці у Хмельницькій області та

ТОВ «Волочиськ-агро» задоволено частково.

Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 квітня

2021 року в частині визнання нещасного випадку таким, що пов?язаний з виробництвом та щодо розподілу судових витрат - скасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову про визнання нещасного випадку, який стався 14 квітня 2018 року при виконанні ОСОБА_3 трудових обов`язків водія вантажного автомобіля ВП АФ «Червона Зірка» ТОВ «Волочиськ-агро» таким, що пов?язаний з виробництвом.

Стягнуто з ТОВ «Волочиськ-агро» та Управління Держпраці у Хмельницькій області в рівних частинах 768,40 грн судового збору в користь держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 1 536,80 грн судового збору в користь держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 1 152,60 грн судового збору в користь ТОВ «Волочиськ-агро».

В іншій частині рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 квітня 2021 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання нещасного випадку, який стався 14 квітня 2018 року при виконанні ОСОБА_3 трудових обов`язків водія вантажного автомобіля ВП АФ «Червона Зірка» ТОВ «Волочиськ-агро» таким, що пов?язаний з виробництвом, апеляційний суд зробив висновок про те, що суд при ухваленні рішення не врахував, що відповідно до пункту 15 (18) Порядку № 1232 для кваліфікації нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і складення акту за формою Н-1, не достатньо встановлення лише факту не проходження медичного огляду. Для такої кваліфікації мають бути встановлені й інші обставини - виконання потерпілим роботи, яка протипоказана йому за станом здоров?я відповідно до медичного висновку. Крім того, апеляційний суд вказав, що у справі відсутні будь-які докази про те, що потерпілому ОСОБА_3 робота водія вантажного автомобіля була протипоказана за станом здоров?я відповідно до медичного висновку. Зокрема, ні комісія спеціального розслідування, ні сторона позивача не подали висновок лікарсько-експертної комісії лікувально-профілактичного закладу за місцем лікування або обстеження потерпілого про те, чи міг ОСОБА_3 виконувати роботу водія вантажного автомобіля.

В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

12 листопада 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 вересня

2021 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання нещасного випадку, який стався 14 квітня 2018 року при виконанні ОСОБА_3 трудових обов`язків водія вантажного автомобіля ВП АФ «Червона Зірка» ТОВ «Волочиськ-агро» таким, що пов?язаний з виробництвом і залишити в силі в цій частині рішення Підволочинського районного суду Тернопільської області від 06 квітня 2021 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно не взято до уваги ті обставини, що на момент настання нещасного випадку, водій ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах із роботодавцем та виконував його доручення. Заявник вказує, що фактичні обставини справи свідчать про те, що внаслідок винних дій службових осіб ВП АФ «Червона зірка» ТОВ «Волочиськ-агро, які безпідставно допустили водія ОСОБА_3 до керування вантажним автотранспортом, що останньому було протипоказано, спричинило настання смерті ОСОБА_3 на виробництві.

Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі

№ 367/5673/15-ц, постанові Верховного Суду від 30 березня 2020 року в справі № 202/6223/18 (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

30 грудня 2021 року ТОВ «Волочиськ-агро» через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду відзив, у кому просить касаційну скаргу

ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання нещасного випадку, який стався 14 квітня

2018 року при виконанні ОСОБА_3 трудових обов`язків водія вантажного автомобіля ВП АФ «Червона Зірка» ТОВ «Волочиськ-агро» таким, що пов?язаний з виробництвом - без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2021 року поновлено представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Тернопільського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Підволочиського районного суду Тернопільської області.

29 грудня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Постанова Тернопільського апеляційного суд увід 29 вересня 2021 року оскаржується в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Волочиськ-агро», Управління Держпраці у Хмельницькій області, треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Волочиська райдержадміністрація, про визнання нещасного випадку, який стався 14 квітня 2018 року при виконанні ОСОБА_3 трудових обов`язків водія вантажного автомобіля ВП АФ «Червона Зірка» ТОВ «Волочиськ-агро» таким, що пов?язаний з виробництвом.

В іншій частині постанова Тернопільського апеляційного суду від 29 вересня

2021 року не оскаржується, а тому відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не перевіряється.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи

Апеляційним судом встановлено, що відповідно до наказу № 60-к від 27 січня 2016 року ОСОБА_3 прийнятий на роботу водієм автотранспортних засобів у ВП АФ «Червона зірка» TOB «Волочиськ-агро».

Позивачка ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3

14 квітня 2018 року ОСОБА_3 перебував на своєму робочому місці на складі підприємства, проводячи вивантаження зерна з автомобіля КАМАЗ та причепа, якими керував. Після того, як ОСОБА_3 закрив борти в автомобілі та причепі, він сів у кабіну автомобіля та хотів виїжджати зі складу, однак йому стало погано.

У зв?язку з раптовим погіршенням стану здоров?я, ОСОБА_3 був доправлений у Волочиську районну лікарню, а згодом у Хмельницьку обласну лікарню, де після оперативного втручання помер.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 18 квітня 2018 року, виданого виконавчим комітетом Підволочиської селищної ради Підволочиського району Тернопільської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис № 60.

З відповіді Волочиської центральної районної лікарні Хмельницької області

№ 330 від 02 березня 2018 року відомо, що ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з

14 квітня 2018 року 14 год. 55 хв. по 14 квітня 2018 року 19 год. 55 хв, з діагнозом гострий коронарний синдром. Розшаровуюча аневризма грудного відділу аорти.

Згідно протоколу паталогоанатомічного дослідження № 192 від 17 квітня

2018 року, виданого Державним паталогоанатомічним центром України, причиною смерті ОСОБА_3 є гостра лівошлуночкова недостатність, аневризма висхідного відділу аорти. Основним захворюванням є розшарування висхідного відділу аорти, найімовірніше внаслідок фіброзно-м?язової дисплазії, на фоні відкритого овального вікна та гіпертонічної хвороби.

Наказом Державної служби України з питань праці Управління Держпраці у Хмельницькій області № 30-НВ від 20 квітня 2018 року для з`ясування обставин і причин смерті, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 в TOB «Волочиськ-агро» з водієм ОСОБА_3 , призначено комісію із спеціального розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Відповідно до акту форми Н-5 від 29 травня 2018 року проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 14 квітня 2018 року о 13 год. 45 хв., складеного комісією Управління Держпраці у Хмельницькій області, випадок смерті з водієм автотранспортних засобів ВП АФ «Червона зірка» TOB «Волочиськ-агро» ОСОБА_3 , відповідно до підпункту 6 пункту 16 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, вважається не пов`язаним з виробництвом. Відповідальних осіб, дії або бездіяльність яких призвели до випадку смерті, комісія не вбачає.

При складенні вказаного акту форми Н-5 від 29 травня 2018 року комісія спеціального розслідування нещасного випадку Управління Держпраці у Хмельницькій області взяла до уваги лист Департаменту охорони здоров`я Хмельницької обласної державної адміністрації від 18 травня 2018 року

№ 02-01/1253, у якому зазначено, що наказом директора вказаного Департаменту створена комісія фахівців, яка встановила, що ОСОБА_3 був придатний до роботи водієм. Смерть ОСОБА_3 не пов`язана з виробництвом та впливом на нього шкідливих, небезпечних факторів і психоемоційних причин.

У довідці, складеній комісією Департаменту охорони здоров`я Хмельницької обласної державної адміністрації зазначено, що членами комісії здійснено перевірку медичних документів - протоколу паталогоапатомічного дослідження, карти працівника, який підлягає періодичному медичному огляду, та медичної довідки. Констатовано, що відповідно до карти працівника, який підлягає періодичному медичному огляду, ОСОБА_3 був придатний до роботи водієм, патології не виявлено. Згідно медичної довідки з терміном дії з

16 лютого 2017 року до 12 лютого 2019 року ОСОБА_3 був придатним до керування транспортним засобом, тому комісія дійшла до висновку, що смерть ОСОБА_3 не можна пов?язати, що сталася внаслідок виробництва та впливом на нього шкідливих, небезпечних факторів і психоемоційних причин.

Згідно оригіналу медичної довідки № 02000984 щодо придатності до керування транспортним засобом серії ЯЯЧ № 833189, виданої Підволочиською КЦРЛ, яку подала суду позивачка, ОСОБА_3 надано дозвіл на право керування транспортними засобами з 26 лютого 2017 року по 16 лютого 2018 року.

Згідно копії вказаної медичної довідки № 02000984 щодо придатності до керування транспортним засобом серії НОМЕР_4 , яка знаходиться в матеріалах спеціального розслідування, ОСОБА_3 дано дозвіл на право керування транспортними засобами з 16 лютого 2017 року до 12 лютого

2019 року.

Підволочиська комунальна центральна районна лікарня листом № 115 від

04 травня 2017 року повідомила, що у 2018 році ОСОБА_3 медичного огляду не проходив, хоч у списках працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, був під № 460. В зв`язку з цим до роботи не допущений, про що є відмітка в заключному акті за результатами медичного огляду працівників (додаток № 3 до цього ж наказу).

З картки працівників, які підлягають попередньому (періодичному) медичному огляду від 15 липня 2017 року вбачається, що ОСОБА_3 пройшов медогляд і йому надано право на керування транспортним засобом до 16 лютого 2018 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання нещасного випадку, який стався 14 квітня 2018 року при виконанні ОСОБА_3 трудових обов`язків водія вантажного автомобіля ВП АФ «Червона Зірка» ТОВ «Волочиськ-агро» таким, що пов?язаний з виробництвом, апеляційний суд зробив висновок про те, що суд при ухваленні рішення не врахував, що відповідно до пункту 15 (18) Порядку № 1232 для кваліфікації нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і складення акту за формою Н-1, не достатньо встановлення лише факту не проходження медичного огляду. Для такої кваліфікації мають бути встановлені й інші обставини - виконання потерпілим роботи, яка протипоказана йому за станом здоров?я відповідно до медичного висновку. Крім того, апеляційний суд вказав, що у справі відсутні будь-які докази про те, що потерпілому ОСОБА_3 робота водія вантажного автомобіля була протипоказана за станом здоров?я відповідно до медичного висновку. Зокрема, ні комісія спеціального розслідування, ні сторона позивача не подали висновок лікарсько-експертної комісії лікувально-профілактичного закладу за місцем лікування або обстеження потерпілого про те, чи міг ОСОБА_3 виконувати роботу водія вантажного автомобіля. При таких обставинах апеляційний суд зробив висновок про те, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про визнання нещасного випадку, який стався 14 квітня

2018 року при виконанні ОСОБА_3 трудових обов`язків водія вантажного автомобіля ВП АФ «Червона Зірка» ТОВ «Волочиськ-агро» таким, що пов?язаний з виробництвом не відповідає обставина справи та є передчасним.

Проте, Верховний Суд не погоджується з таким висновком суд апеляційної інстанції з таких підстав.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційної інстанції в оскаржуваній частині не відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша стаття 5 ЦПК України)

У відповідності до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Відповідно о статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасним випадком визнається обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

У відповідності до частин першої, другої статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об`єднанням профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначається Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, який діяв на час смерті потерпілого при виконанні трудових обов?язків.

Отже, за змістом вказаних норм роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов`язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку.

Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків (стаття 7 Порядку).

Згідно із статтею 38 Порядку спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених статтею 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку.

Зазначена комісія зобов`язана з`ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов`язаний цей випадок з виробництвом, та скласти акт розслідування за відповідною формою (стаття 14 Порядку).

Контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків, згідно статті 33 Порядку, здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві профспілки.

Зазначені органи та особи мають право вимагати відповідно до компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акту за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і складення акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог цього Порядку.

Посадова особа органу Держпраці в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов`язкові для виконання роботодавцем приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, складання акта за формою Н-5 або Н-1.

Рішення посадової особи органу Держпраці може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису за формою Н-9 зупиняється (стаття 34 Порядку).

Отже, зазначені положення Порядку дають підстави дійти висновку, що вимоги про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом відноситься до компетенції комісії по розслідуванню нещасного випадку. Спеціальна комісія встановлює факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом, тобто спеціальна комісія є спеціальним суб`єктом щодо встановлення вказаного факту, рішення якого може бути оскаржено до суду.

Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 05 грудня

2019 року у справі № 235/5301/16-ц (провадження № 61-7958св18) та

від 21 травня 2020 року у справі № 186/1053/17 (провадження № 61-45421св18).

З огляду на викладене апеляційний суд повинен був відмовити в задоволенні позову саме з тих підстав, що вимоги про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, відноситься до компетенції комісії по розслідуванню нещасного випадку. Оскільки суд зробив правильний висновок про відмову в позові в частині вимог про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, проте помилився щодо мотивів такої відмови, судове рішення підлягає зміні з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.(частина перша статті 412 ЦПК України).

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини друга та третя статті 412 ЦПК України).

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Тернопільського апеляційного суду від 29 вересня

2021 року в частині мотивів відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до

ТОВ «Волочиськ-агро», Управління Держпраці у Хмельницькій області, треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Волочиська райдержадміністрація, про визнання нещасного випадку таким, що пов?язаний з виробництвом підлягає зміні в мотивувальній частині з підстав, зазначених у цій постанові.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-агро», Управління Держпраці у Хмельницькій області, треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Волочиська райдержадміністрація, про визнання нещасного випадку таким, що пов?язаний з виробництвом змінити у мотивувальній частині, виклавши її у редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун