Рішення

від 09.06.2022 по справі 140/15585/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2022 року ЛуцькСправа № 140/15585/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ БУД ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ БУД ТРЕЙД» (далі - ТОВ «ВОЛИНЬ БУД ТРЕЙД») звернулось з позовом до (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2), відповідно до якого просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30 жовтня 2020 року №2084018/43556092 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ БУД ТРЕЙД» податкову накладну №1 від 02 жовтня 2020 року датою її подання на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «ВОЛИНЬ БУД ТРЕЙД» складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну (далі - ПН) №1 від 02 жовтня 2020 року, та згідно з квитанцією від 27 жовтня 2021 року №9277578362 реєстрація вказаної ПН була зупинена.

Проте, рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 30 жовтня 2020 року №2084018/43556092 було відмовлено у реєстрації ПН №1 від 02 жовтня 2020 року.

Позивач не погоджується із рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 30 жовтня 2020 року №2084018/43556092 з тих підстав, що відомості, зазначені у цьому рішенні, про ненадання позивачем копій документів або надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, є недостовірними, а відповідачі умисно не здійснювали дослідження додатків до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію якої зупинено, не здійснювали дослідження самих пояснень від позивача та мали на меті саме зупинити реєстрацію ПН, спричинити перешкоди у господарській діяльності позивача.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення від 30 жовтня 2020 року №2084018/43556092 та зобов`язати ДПС України здійснити реєстрацію ПН №1 від 02 жовтня 2020 року в ЄРПН.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідачів позов не визнала та просить відмовити в його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення, прийнятого у зв`язку із відсутністю первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Крім того, представник відповідачів у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити за участі сторін.

Відповідно до приписів частин п`ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду відзив на адміністративний позов з достатніми доказами, суд не вбачає підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши подані суду письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ БУД ТРЕЙД» зареєстроване 10 березня 2020 року за №1 197 102 0000 002557 (а. с. 21).

Основними видами діяльності товариства є: КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

Так, 01 серпня 2020 року між ТОВ «ВОЛИНЬ БУД ТРЕЙД» (продавець) та ТОВ «В.О.В.ЄВРОЦЕНТР» (покупець) був укладений договір оренди №11 (а. с. 22-23), згідно якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у свою власність будівельні матеріали (надалі - Товар) в кількостях та за ціною, що наводяться у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною цього Договору. Факт передачі Товару у власність покупцеві оформляється сторонами шляхом підписання видаткової накладної, яка підписується обома сторонами у момент передачі-приймання товару, моментом переходу права власності на товар від продавця до покупця вважається дата підписання Сторонами видаткової накладної. Товар доставляється (перевозиться) силами та засобами Продавця, оплата вартості Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України безготівково на підставі рахунку та/або видаткових накладних шляхом банківського переказу/перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

На виконання умов договору ТОВ «ВОЛИНЬ БУД ТРЕЙД» поставило товар згідно видаткової накладної №24 від 02 жовтня 2020 року на загальну суму 15 152, 00 грн, в т.ч. ПДВ 2 525,33 грн (а. с. 24), а ТОВ «В.О.В. Євроцентр» прийняло та провело оплату за товар 16 жовтня 2020 року, що підтверджується заключною випискою по рахунку за період з 01 вересня 2020 року по 31 жовтня 2020 року (а. с. 25-26).

Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортною накладною №РСВ-24 від 02 жовтня 2020 року (а. с. 27).

Так, позивачем була складена та направлена для реєстрації в ЄРПН податкова накладна №1 від 02 жовтня 2020 року на суму 15 152,00 грн, в тому числі 2 525,33 грн ПДВ (а. с. 28).

Згідно із квитанцією від 27 жовтня 2020 року №9277578362 реєстрація ПН №1 від 02 жовтня 2020 року була зупинена з таких підстав: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3505 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій» (а. с. 29).

З метою усунення причин зупинення реєстрації вказаної вище податкової накладної, ТОВ «ВОЛИНЬ БУД ТРЕЙД» направило повідомлення про подання пояснень №1 від 28 жовтня 2020 року, у якому зазначено, що позивач відправив на реєстрацію податкову накладну №1 від 02 жовтня 2020 року, та повідомлено, що в даній ПН допущена помилка в коді УКТ ЗЕД: №3/п рядка 3 - склополотно ST40 - зазначено невірний код УКТ ЗЕД 7019329000, ПН з правильним кодом УКТ ЗЕД направлено (а. с. 30).

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 30 жовтня 2020 року №2084018/43556092 відмовлено в реєстрації ПН №1 від 02 жовтня 2020 року у зв`язку із тим, що платником податку не надано договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податків, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (а. с. 70).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в ЄРПН податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до пункту 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Нормами пункту 7 Порядку №1165, визначено, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 8 Порядку №1165, передбачено, що платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Згідно пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком №3 до Порядку №1165.

Зокрема, згідно пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із таких критеріїв є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Як установлено судом реєстрація спірної податкової накладної була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку із тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 6809 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

За пунктами 12-16 Порядку № 1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою. У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або Зазначу, за пунктами 12-16 Порядку № 1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою. У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Як зазначалось вище, позивачем було направлено виправлену ПН з вказанням правильного коду УКТ ЗЕД склополотна ST40.

Отже, підстави та причини зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 02 жовтня 2020 року на суму 15 152,00 грн, в тому числі ПДВ 2 525,33 грн, є незаконними.

Згідно пункту 5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Слід зазначити, що хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 5 Порядку №1165, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

В той же час, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної та належно скористатись правом на захист.

Пунктом 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно пункту 3 Порядку №520, комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Відповідно до пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Як установлено судом, рішенням комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 30 жовтня 2020 року №2084018/43556092 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 02 жовтня 2020 року з підстав ненадання платником податкудоговорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податків, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (додаток до Порядку №520) визначає обов`язок комісії регіонального рівня у графі «відмова у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, у зв`язку з ненаданням документів» підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків.

Тобто, відповідач 1, на думку суду, формально зазначив причини для відмови у реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН з посиланням на увесь перелік документів, який визначений формою рішення, що є недопустимим. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, підлягають до задоволення позовні вимоги про зобов`язання вчинити дії, виходячи з такого.

За приписами частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (зі змінами) передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання такої події, як набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень, а подані позивачем пояснення та документи, на думку суду, підтверджують здійснення господарської операції, по яких складені спірні ПН, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію вказаних ПН, тому з метою повного та ефективного захисту прав позивача похідні позовні вимоги про зобов`язання зареєструвати ПН №1 від 02 жовтня 2020 року в ЄРПН належить також задовольнити.

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ВОЛИНЬ БУД ТРЕЙД» підлягають задоволенню повністю.

Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Порядок і правила розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Представник позивача просив стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 550,00 грн.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом пункту першого частини третьої, четвертої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини четверта статті 134 КАС України).

Відповідно до пункту другого частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини сьома статті134 КАС України).

Гонорар адвоката формується з дотриманням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року самостійно адвокатом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статей 28, 29,30 Правил Адвокатської етики, затвердженої звітно-виборним З`їздом адвокатів України 09 квітня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правничої (правової) допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правничої (правової) допомоги від 03 грудня 2021 року, додатковий договір від 03 грудня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 03 грудня 2021 року, акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги в адміністративній справі від 20 січня 2022 року, квитанції до прибуткового касового ордеру №6 від 20 січня 2022 року та №5 від 03 грудня 2021 року.

З акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги в адміністративній справі від 20 січня 2022 року вбачається, що вартість послуг за ведення даної справи в цілому становить 4 550,00 грн. Розмір оплати є погодинним, вартість однієї години роботи адвоката становить - 700,00 грн. ОСОБА_1 на виконання договору надано такі послуги: аналіз законодавства, попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин (1 год.); ознайомлення, вивчення та правовий аналіз матеріалів справи, складання позовної заяви (5 год.); отримання та ознайомлення із відзивом на позовну заяву (0,5 год.).

Вказана вартість послуг оплачена позивачем в повному обсязі, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру №6 від 20 січня 2022 року та №5 від 03 грудня 2021 року.

Представник відповідачів у відзиві на позовну заперечила щодо розміру витрат на понесених на правову допомогу та вказала, що заявлена сума на правничу допомогу є завищеною та необґрунтованою. Заявником необґрунтовано час який був потрачений на проведення аналізу документів та вивчення ситуації на підприємстві, консультації з розглядом справи та опрацювання нормативної бази, складання позовної заяви та виготовлення додатків, підготовка процесуальних документів для отримання рішення.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що справа про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН є спором немайнового характеру незначної складності, а предметом дослідження у даній справі були господарські операції лише за однією податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено контролюючим органом, що вказує на те, що підготовка даного позову не вимагала значних затрат часу. При цьому, аналіз документів та вивчено ситуації на підприємстві з приводу визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії; консультації пов`язані із розглядом справи та опрацювання нормативної бази, що регулює відносини у сфері даної категорії платників, опрацювання законодавства не має безпосереднього впливу на результат та входить до процесу складання позовної заяви. Тому суд, виходячи із критеріїв, визначених частиною дев`ятою статті 139 КАС України, вважає, що з огляду на зміст наданих послуг, кількість затраченого адвокатом часу, наявні підстави обмежити розмір витрат на правничу допомогу та на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3 000,00 грн, а решту витрат повинен понести позивач.

Звертаючись до суду, позивач також сплатив судовий збір у сумі 2 270,00 грн, що підтверджується квитанцією від 09 грудня 2021 року №0.0.2371234853.1 (а. с. 20).

Отже, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у сумі 3 981,00 грн.

Водночас суд зауважує, що у даному спорі є два відповідача, однак тягар по відшкодуванню судових витрат слід покласти на відповідача 1 - Головне управління ДПС у Волинській області, позаяк саме комісія останнього прийняла спірне рішення, які в подальшому судом визнані протиправними та скасовані. Тобто, вина у виникненні даних спірних правовідносин лежить лише на відповідачу 1, в той час як відповідач 2 у даному спорі не приймав будь-яких рішень та не вчиняв жодних дій чи бездіяльності, а його обов`язком є лише реєстрація податкових накладних.

Керуючись статтями 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30 жовтня 2020 року №2084018/43556092 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ БУД ТРЕЙД» податкову накладну №1 від 02 жовтня 2020 року датою її подання.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ БУД ТРЕЙД» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 5 270 (п`ять тисяч двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬ БУД ТРЕЙД» (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Олени Теліги, будинок 19, ідентифікаційний код юридичної особи 43556092).

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679).

Відповідач 2: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393).

Суддя Ф.А. Волдінер