Рішення

від 19.07.2021 по справі 280/6371/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року Справа № 280/6371/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Погомій Я.І.

представника позивача-Вітюка В.В.,

представника відповідача-Карленко Н.Т.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю «Мотор-Гарант» (вул. Вересаєва, буд. 3, м. Запоріжжя, 69068) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр-т Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «Мотор-Гарант» (далі позивач, ТДВ «Мотор-Гарант») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0004130504 від 05.12.2019, яке було прийняте відповідачем про донарахування податку на прибуток у розмірі 4497523 грн та штрафних санкцій у розмірі 1124380,75 грн, а всього на загальну суму 5621903,75 грн.

Крім того, просить судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки Акту перевірки, на підставі якого було винесено спірне податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та хибними, оскільки до об`єкта оподаткування податком на дохід не включаються страхові платежі, страхові внески, страхові премії, що отримуються страховиком за договорами перестрахування, в яких він є перестраховиком як сторона договору (вхідне перестрахування). Крім того, об`єкт оподаткування податком на дохід не зменшується на страхові платежі, страхові внески, страхові премії, перераховані страховиком до перестраховиків за договорами перестрахування (вихідне перестрахування). Також є хибним висновок податкового органу щодо фіктивності правочинів з ТДВ «СК «Хортиця». На момент укладення правочину з ТДВ «СК «Хортиця» та вчинення господарських операцій зазначена фінансова установа була зареєстрована належним чином, та мала ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг. Сама по собі наявність кримінальних проваджень, без обвинувачених вироків суду, жодним чином не може свідчити про фіктивність здійснення операцій. В зв`язку з чим вважає, що твердження перевіряючих про фіктивність господарських операцій а, як наслідок, недійсність угод, є лише їхньою суб`єктивною думкою, яка не має свого фактичного підтвердження. Вищевикладене, на думку позивача, свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою від 24.12.2019 розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 21.01.2020.

Ухвалою від 21.01.2020 провадження у справі було зупинене до 24.02.2020.

30.01.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що підставою для висновків про порушення податкового законодавства стало те, що перестраховик ТДВ «СК «Хортиця» було створено з метою прикриття незаконної діяльності та для надання СПД реального сектору економіки послуг з мінімізації податкових зобов`язань з податку на прибуток, всі кошти які надходили від застрахованих осіб в адресу ТДВ «СК «Хортиця» виводилися з її рахунків та в подальшому здійснювалося їх обготівкування під виглядом купівлі цінних паперів, фактично страхові ризики, які страхували клієнти ПрАТ «СК «Мотор-Гарант» за участі перестрахувальника ТДВ «СК «Хортиця» ніколи не наставали, а фактично націлені на завищення валових витрат. Первинні документи по відносинам із ТДВ «СК «Хортиця» не можливо вважати первинними документами, а тому у ПрАТ «СК «Мотор-Гарант» відсутні підстави для їх відображення у бухгалтерському обліку та такі документи не враховуються при розрахунку об`єкта оподаткування з податку на прибуток. В зв`язку з чим вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення було винесено законно та обгрунтовано. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою від 24.02.2020 провадження у справі поновлене, підготовче засідання призначене на 24.02.2020.

У підготовче засідання 24.02.2020 представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання не прибув.

24.02.2020 від представника позивача до суду надійшло клопотання про проведення судово-економічної експертизи.

Ухвалою від 24.02.2020 підготовче засідання було відкладене на 12.03.2020.

Ухвалою від 12.03.2020 провадження у справі було зупинене до 06.04.2020.

Ухвалою від 06.04.2020 провадження у справі поновлене, підготовче засідання призначене на 06.04.2020.

03.04.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в цій матеріалами, в якій також просить призначити у справі судову економічну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання: чи підтверджуються документально та нормативно висновки акту відповідача №116/08-01-05-04/31154435 від 28.11.2019 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань, що викладені у запереченнях від 16.06.2019 №407 до акта від 29.05.2019 №319/08-01-14-04/31154435 в частині донарахування податкових зобов`язань. Проведення експертизи доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз. Витрати з проведення експертизи покласти на позивача.

06.04.2020 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі для надання часу на примирення до дати встановленої судом.

Ухвалою від 06.04.2020 у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі для надання часу для примирення відмовлено, клопотання позивача про призначення у справі №280/6371/19 судово-економічної експертизи задоволене - призначено у справі №280/6371/19 судово-економічну експертизу, проведення якої доручене Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинити до одержання Запорізьким окружним адміністративним судом результатів експертизи.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 06.04.2020 залишена без змін.

30.04.2021 до суду надійшли матеріали справи із висновком експерта.

В період з 24.04.2021 по 07.05.2021 суддя перебував у відпустці.

Ухвалою від 11.05.2021 провадження у справі поновлене, підготовче засідання призначене на 25.05.2021.

24.05.2021 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовче засідання 25.05.2021 представник відповідача не прибув, через що підготовче засідання було відкладене на 08.06.2021.

08.06.2021 від Головного управління ДПС у Запорізькій області до суду надійшло клопотання, відповідно до якого просить замінити відповідача по справі з Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) на його правонаступника Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Ухвалою від 08.06.2021 було здійснене процесуальне правонаступництво первинного відповідача, замінено первинного відповідача на його правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ ВП 44118663).

08.06.2021 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою від 08.06.2021 було закрите підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 06.07.2021.

У судовому засіданні 06.07.2021 була оголошена перерва до 13.07.2021.

06.07.2021 представником позивача до суду подане клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 07.07.2021 клопотання представника позивача було задоволено.

У судовому засіданні 13.07.2021 оголошувалась перерва до 20.07.2021.

20.07.2021, у судовому засіданні, представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони під час розгляду справи, у судовому засіданні, повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 20.07.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТДВ «СК «Мотор-Гарант» (ЄДРПОУ 31154435) зареєстровано 05.09.2000; дата запису: 25.10.2004 року; номер запису: 11031200000001323.

Індивідуальний податковий номер 311544308245.

Відповідно даних реєстру платників ПДВ на офіційному сайті ДПС України, позивач з 07.08.2008 є платником податку на додану вартість.

ТДВ «СК «Мотор-Гарант» перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС України у Запорізькій області, Олександрівська державна податкова інспекція (Шевченківський район м. Запоріжжя).

Дані про взяття на облік як платника податків: 14.09.2000, номер запису про взяття на облік - 218 (згідно даних ЄДР).

Дата взяття на облік позивача як платника єдиного внеску: 14.09.2000; реєстраційний номер платника єдиного внеску: 08024-02724.

Місцезнаходження (юридична адреса) ТДВ «СК «Мотор-Гарант»: вулиця Вересаева, буд. №3 у м.Запоріжжя, 69068.

ТДВ «СК «Мотор-Гарант» має відповідні ліцензії на надання послуг у сфері страхування.

Згідно плану-графіка документальних перевірок на 2019 рік на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.77.1, 77.4 ст.77 Податкового кодексу України ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТДВ «СК «Мотор Гарант», за результатами якої встановлено порушення вимог п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.140.5.3 п.140.5 ст.140, п.п.141.2.1, п.п.141.2.3, п.п.141.2.4, п.п.141.2.5 п.141.2 ст.141 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України від 16.07.99 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.7, п.9 МСБО 18 «Дохід», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8218644 грн., у тому числі, внаслідок включення до складу доходу у вигляді чистих зароблених премій по рядку 2010 (ф2), вартості страхових премій, переданих в перестрахування ТДВ «СК «Хортиця», яке створено з метою прикриття незаконної діяльності та для надання послуг СПД реального сектору економіки з мінімізації податкових зобов`язань з податку на прибуток.

Позивач не погодились з висновками, складеного за результатами документальної планової виїзної перевірки, Акту від 29.05.2019 №319/08-01-14-04/31154435 подав на нього заперечення від 12.06.2019 №407 (вх.№46442/10 від 12.06.2019).

В ході розгляду заперечень було з`ясовані обставини, не досліджені в ході перевірки та об`єктивний розгляд яких був неможливий без проведення перевірки.

У зв`язку з цим, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТДВ «СК «Мотор-Гарант» з питань, що викладені у запереченнях від 12.06.2019 №407 (вх.№46442/10 від 12.06.2019) до акта про результати документальної планової виїзної перевірки ТДВ «СК «Мотор-Гарант» від 29.05.2019 №319/08-01-14-04/31154435 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2018.

За результатами перевірки складено акт №116/08-01-05-04/31154435 від 28.11.2019 (надалі Акт перевірки), відповідно до висновків якого, встановлено порушення позивачем пп.44.1, 44.2 ст.44 р. II, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 р., пп.140.5.3 п.140.5 ст.140, пп.141.2.1, 141.2.3, 141.2.4, 141.2.5 п.141.2 ст.141 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України від 16.07.99 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.7, 9 МСБО 18 «Дохід» в результаті чого знижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8218 644 грн., у тому числі: 1 квартал 2016 року - 1291626 грн., півріччя 2016 року - 3721121 грн., три квартали 2016 року - 5317016 грн., 2016 рік - 8197941 грн., 1 квартал 2017 року - 0,0 грн., півріччя 2017 року - 20703 грн., три квартали 2017 року - 20703 грн., 2017 рік -20703 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки позивачем були подані заперечення на вказаний акт податкової перевірки до ГУ ДПС у Запорізькій області, які залишені без розгляду.

На підставі висновків Акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004130504 від 05.12.2019, яким було донараховано податок на прибуток у розмірі 4497523 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1124380,75 грн., всього на загальну суму 5621903 грн. 75 коп.

Вважаючи висновки Акту перевірки хибними та не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, тут і далі в редакції чинній на час виникнення правовідносин (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У відповідності до положень п.86.10 статті 86 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Сам факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено виключно допустимими доказами. Аналогічні зауваження є справедливими і щодо форми та змісту окремого акту (довідки) перевірки дотримання.

Акт перевірки має відповідати вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року №1300/27745 (далі -Порядок №727).

Згідно з положеннями пунктів 3-5 розділу II Порядку №727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавстві, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставин фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань держави митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно підпункту 1 пункту 5 розділу III Порядку №727, у висновку акта (довідки) документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

В якості порушень, які стали підставами для прийняття податкового повідомлення-рішення №0004130504 від 05.12.2019, в Акті перевірки (стор. 12 Акту, том 1 а.с. 26) зазначено, що:

«Перестраховик ТДВ «СК «Хортиця» не несло відповідальність за передані ПрАТ «СК «Мотор-Гарант» ризики, оскільки було створено з метою прикриття незаконної діяльності;

….ТДВ «СК «Хортиця» всі кошти, які надходили від застрахованих осіб в адресу ТДВ «СК «Хортиця», - виводилися з її рахунків та, в подальшому, здійснювалося їх обготівкування під виглядом купівлі цінних паперів;

…..фактично страхові ризики, які страхували клієнти ПрАТ «СК «Мотор-Гарант», за участі перестрахувальника ТДВ «СК «Хортиця» ніколи не наставали, а фактично націлені на завищення валових витрат;

…..будь-які розумні економічні причини - ділова мета по операціям ПрАТ «СК «Мотор-Гарант» із ТДВ «СК «Хортиця» відсутні».

На стор. 8, 9 Акту перевірки (том 1 а.с.22, 23) відповідач зазначив, що:

наявні відомості в Єдиному державному реєстрі судових рішень України інформації (далі - ЄДРСР) у відношенні ТДВ «СК «Хортиця», а саме ухвали від 24.05.2018 року Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/18490/18 - в якій вказано, що СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС в рамках досудового слідства у кримінальному провадженні №32017100110000110 від 20.12.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 статті 205 КК України, встановлено, що невстановленими особами створено та придбано з метою прикриття незаконної діяльності ряд суб`єктів підприємницької діяльності, які використовуються підприємствами реального сектору економіки, зокрема на фондовому ринку України, а також створили та придбали ряд суб`єктів підприємницької діяльності, зокрема ТДВ «СК «Хортиця» (код ЄДР 33836688), які придбають послуги з перестрахуванню із рядом інших страхових компаній;

наявні відомості в ЄДРСР у відношенні ТДВ «СК «Планета», а саме ухвали від 02.11.2016 року Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/17456/16-к - в якій вказано, що СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснює досудове слідство у кримінальному провадженні №32016100020000009 від 25.01.2016 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч.3 статті 212 КК України, щодо групи осіб, які протягом 2014-2015 років, використовуючи реквізити підприємства ПрАТ «СК «Планета» (код ЄДРПОУ 34478784) з метою сприяння в ухиленні від сплати податків легально діючим суб`єктам господарювання та подальше конвертації безготівкових грошових коштів у готівку. Також встановлене, що ПрАТ «СК «Планета» здійснює діяльність на страховому ринку. Фактично вказана діяльність полягає в переведенні безготівкових коштів в готівку для ряду підприємств та організацій м. Києва, - з метою ухилення від оподаткування з податку на прибуток підприємств, - шляхом використання особливостей діяльності на страховому ринку. Також слідством встановлено, що кошти, які клієнти перераховують на адресу ПрАТ «СК «Планета» під виглядом страхових платежів в подальшому фактично знімаються готівкою та передаються підприємствам реального сектору економіки - замовникам протиправних операцій посадовими особами вищевказаними особами, - за вирахуванням відсотку надання протиправної послуги. На даний час ПрАТ «СК «Планета» (код ЄДРПОУ 34478784) призупинила свою діяльність та з метою приховання злочину розпочато процедури її ліквідації, однак замість неї на даний час послуг: щодо ухилення від сплати податків та обготівкування грошових коштів надає ТДВ «Страхова компанія «Хортиця» (код ЄДРПОУ 33836688), яка підконтрольна тим же особам.

З огляду на вищевказані в Акті перевірки твердження, суд зазначає, що сама по собі наявність будь-якого судового рішення, в якому згадується перевіряємий суб`єкт господарювання або його контрагент не може бути безумовною підставою для прийняття негативного рішення відносно цього суб`єкта господарювання, оскільки значення має які саме факти встановлені вказаним судовим рішенням.

В ухвалі від 24.05.2018 року Шевченківського районного суду Києва у справі №761/18490/18 лише згадується не сам позивач, а його контрагент, який наряду з іншими можливо причетний до незаконної фінансово-господарської діяльності іншого суб`єкта господарювання.

Обставини, викладені в описовій частині ухвали від 24.05.2018 року Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/18490/18 стосуються розгляду слідчим суддею клопотання старшого слідчого з ОВС четвертого відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС Шеіна Д.К., про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ПрАТ «Автомобільна група «ВІПОС» (код ЄДРПОУ 24581332) та є припущенням, здійсненим в ході досудового розслідування.

В ухвалі від 02.11.2016 року Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/17456/16-к згадується не сам Позивач, а його контрагент ТДВ «СК «Планета», який наряду з іншими можливо причетний до незаконної фінансово-господарської діяльності іншого суб`єкта господарювання. Обставини, викладені в описовій частині ухвали від 02.11.2016 року стосуються розгляду слідчим суддею клопотання старшого слідчого 2-го ВРКП СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві Удовиченка Д.Г., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Петрунею Р.А. - про тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні у ТОВ «Нова Сталь» (код ЄДРПОУ 36367823), а саме документів по взаємовідносинам з ТДВ «СК «Авангард» (код ЄДРПОУ 36319252) та є припущенням, здійсненим в ході досудового розслідування.

Слід також зазначити, що ЄДРСР містить 19 ухвал Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/17456/16-к (суддя Бобровник О.В.), датованих 02.11.2016 року, а із Акту перевірки чітко та однозначно не вбачається яка саме ухвала від 02.11.2016 застосована Податковим органом для обґрунтування своїх припущень та висновків.

При цьому суд звертає увагу на те, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (статті 83 ПК України).

Відповідачем не надано до матеріалів адміністративної справи №280/6371/19 вироків по зазначеним кримінальним провадженням.

Відповідно до норм ч.2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року №3262-ІV (далі - Закон №3262-IV) усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч.1, 2 статті 3 Закону №3262-ІV для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Дослідженням ЄДРСР щодо наявності вироків (станом на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення), судом встановлено:

- у кримінальному провадженні №32017100110000110 будь-які вироки - відсутні; в ЄДРСР наявні 26 ухвал Шевченківського районного суду Києва (суддя Юзькова О.Л.), ухвалених протягом 2018 року;

- у кримінальному провадженні №32016100020000009 будь-які вироки - відсутні; в ЄДРСР наявні 43 ухвали Солом`янського районного суду м. Києва (суддя Бобровник О.В., Агафонов Є.А.), ухвалених протягом 2016 року.

Вищевказане додатково підтверджується змістом довідки ТДВ «СК «Гарант-Мотор» від 21.10.2020 за вих. №1211 по кримінальному провадженню №32017100110000110 та №32016100020000009, за підписом директора О.В.Зикіна, відповідно до якої, посадовим особам ТДВ «СК «Мотор-Гарант» підозри не повідомлялися та до кримінальної відповідальності вони не притягувалися. Факти вчинення злочинів до теперішнього часу не підтверджено.

За відсутності вироку, неможливе встановлення складу злочину або кримінального правопорушення, натомість, застосовуючи матеріал досудового розслідування, податковий орган (відповідач), презюмуючи істинність викладених в них відомостей, підмінив поняття «інформація» та «факт».

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 статті 78 КАС України).

Логічно-зворотним є твердження про те, що не встановлення іншим судом обставин, зокрема, щодо вини особи у вчиненні злочину, не слугує підставою звільнення від доказування.

Іншими словами, лише висновки про наявність або відсутність складу злочину в діях певної особи, які викладаються у вироку суду, мають преюдиціальний характер для адміністративного суду та не вимагають доказування.

Відтак, сама наявність кримінальних проваджень (про які вказано в Акті перевірки від 28.11.2019 року, том 1 а.с.22, 23) не є беззаперечним аргументом для визнання операцій ТДВ «СК «Мотор-Гарант» із ТДВ «СК «Хортиця» такими, що позбавлені будь-яких розумних причин, ділової мети (на що вказує ГУ ДПС у Запорізькій області на стор.12 Акту - том 1, а.с. 26), а лише потребує додаткової перевірки наявності чи відсутності дефектності наданих позивачем документів у підтвердження або спростування відповідних фактів.

Також, сама по собі наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, безвідносно до зібраних у рамках такого кримінального провадження доказів, що підтверджують вину особи, не може бути підставою для автоматичного спростування реальності усіх фінансово-господарських операцій з платником податків, у відношенні до якого здійснюються заходи кримінально-процесуального характеру.

Досудове розслідування відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Таким чином, в силу приписів кримінального - процесуального законодавства України матеріали, отримані при проведенні досудового розслідування за фактом створення і діяльності фіктивних підприємств є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, а наявність порушеної кримінальної справи, до моменту прийняття судом вироку не засвідчує наявність або відсутність в діях особи складу злочину.

Слід зазначити, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. Зокрема, аналогічні правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.08.2012 №К-39842/10.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі №826/1244/13-а, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, a тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією. Будь-яка неправомірна діяльність контрагента не впливає на результати діяльності суб`єкта господарювання і не може бути підставою для притягнення до відповідальності платника податків, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Наявність кримінального провадження, в якому не винесено обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, в силу приписів частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції) не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Зазначена правова позиція викладена зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року (справа №820/2638/17), від 15 травня 2018 року (справа №815/423/17), від 16 травня 2018 року (справа №2а-0870/12052/11), від 31 липня 2018 року (справа №818/515/14), від 31 липня 2018 року (справа №815/3725/13-а), від 08 листопада 2018 року (справа №826/15028/17), від 24 грудня 2020 року (справа №280/1911/19), від 04 лютого 2021 року (справа №813/418/17) та інших.

Наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів по ланцюгу господарських відносин (несплата податків, притягнення до відповідальності) не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов`язань позивачу, оскільки ТДВ «СК «Мотор-Гарант» не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема висновками ЄСПЛ у справі «Булвес» АД проти Болгарії».

Висновками судової практики України та практики ЄС (справі «Булвес» АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України») є те, що суб`єкт господарювання не повинен нести відповідальність за наслідки невиконання контрагентом його обов`язків щодо дотримання податкового законодавства. Добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом. У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретним суб`єктом господарювання, вони повинні застосувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Із Акту перевірки не вбачається жодного доказу щодо наявності зловживання зі сторони ТДВ «СК «Мотор-Гарант».

Приписами статті 35 Закону України «Про страхування» передбачено, що державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників. Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється Уповноваженим органом та його органами на місцях.

Як передбачено пунктами 2 та 4 ч. 1 статті 36 Закону України «Про страхування», основними функціями Уповноваженого органу є: видача ліцензій страховикам на здійснення страхової діяльності та проведення їх перевірок відповідності виданій ліцензії, проведення перевірок щодо правильності застосування страховиками (перестраховиками) та страховими посередниками законодавства про страхову діяльність і достовірності їх звітності.

Контроль за додержанням Ліцензійних умов здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг шляхом проведення виїзних та безвиїзних перевірок (інспекцій) відповідно до «Правил проведення перевірок (інспекцій) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг», затверджених 27.11.2012 розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №2422, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.02.2013 року за №211/22743 (втратив чинність на підставі Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.06.2017 року №2865).

Вказані Правила діяли на час господарських взаємовідносин між позивачем та ТДВ «СК «Хортиця».

Таким чином, на стадії отримання ліцензії(-й) та в подальшому контроль за діяльністю страхових компаній здійснювався Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансова послуг (далі - Нацкомфінпослуг).

Під час складання Акту перевірки від 28.11.2019, відповідачем не зроблено посилань на наявність у нього результатів перевірок Нацкомфінпослуг ТДВ «СК «Хортиця», виявлених порушень в діяльності такого товариства.

Уповноважений орган видає страховикам ліцензію на провадження конкретних видів страхування в порядку, встановленому законодавством України (ч. 1 статті 38 Закону України «Про страхування»).

Як вказано в пунктах 2, 4 ч.1 статті 37 Закону України «Про страхування», уповноважений орган має право: проводити перевірку щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування, не частіше одного разу на рік призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов`язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора, видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків).

Слід окремо зауважити, що ліцензії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, видані ТДВ «СК «Хортиця» були анульовані розпорядженням про анулювання ліцензії від 07.12.2017 року №4460 - на підставі власної заяви ТДВ «СК «Хортиця» від 04.12.2017 за №04/12-01.

На момент вчинення позивачем, протягом періоді часу із 2016 року по 3-й квартал 2017 року, господарських операцій з ТДВ «СК «Хортиця», ліцензії на провадження страхової діяльності та свідоцтво про реєстрацію фінансовою установою не були анульовані.

В Акті перевірки не спростовується наявність у позивача первинних документів, які стали підставою для формування витрат по взаємовідносинам з ТДВ «СК «Хортиця» у 2016 році, та які надані позивачем до позову.

Відносно здійснення позивачем оплати премій на користь ТДВ «СК «Хортиця».

Факт оплати погоджених в ковер-нотах перестрахувальних премій на суму 45544116,06 грн. в Акті перевірки відповідачем не спростовується (п. 1.1. стор. 5; стор.8 том 1, а.с.19; 22).

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Презумпція сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Верховний Суд в постанові від 21.05.2019 у справі №826/11026/15 зазначив, що податковий орган лише перевіряє реальність операцій з придбання товарів/ послуг, наявність у платника належним чином оформлених первинних документів на підтвердження факту понесення витрат за цими операціям, без оцінювання доцільності таких послуг, їх ефективності, впливу змістового наповнення таких операцій на результат діяльності платника, а визнання під час перевірки податковим органом нікчемними правочинів знаходиться за межами здійснення ним контролю дотримання податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція також викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 28 квітня 2021 року у справі №440/1005/19, від 22 квітня 2021 року у справі №1.380.2019.004239, від 20 жовтня 2021 року у справі №400/1898/20 та інших.

За наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов`язання (висновок, викладений у постанові Верховного суду від 19.02.2019 по справі №П/811/3205/15, № рішення в ЄДРСР 79957567).

Відповідач в Акті перевірки не ставить під сумнів правильність оформлення наданих позивачем первинних документів по господарських операціях з ТДВ «СК «Хортиця».

Доводи Контролюючого органу, що діяльність позивача при здійсненні страхових внесків не була спрямована на отримання доходу та не мала намір одержати економічний ефект, нормативно та документально не підтверджуються.

Відносно господарських відносин позивача з продажу ОСОБА_1 простих іменних акцій ПАТ «Мотор-Банк», слід зазначити, що ціна продажу акцій, які є предметом цивільно-правових угод, в тому числі і договору купівлі-продажу, встановлюється за згодою сторін і не залежить ні від ціни випуску (номінальної вартості), ні від курсової ціни (що склалася на фондовому ринку).

Зазначене правова позиція також узгоджується з практикою Верховного Суду та роз`ясненнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, згідно яких, ринкова ціна акції може бути вищою або нижчою за її номінальну вартість.

Купівля-продаж акцій здійснюється за ціною, встановленою в договорі.

При визначенні фінансового результату до оподаткування враховуються різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (п. 141.2 статті 141 ПК України).

В Акті перевірки щодо відображення ТДВ «СК «Мотор-Гарант» доходу від операції з продажу акцій за ціною, яка не є справедливою, відсутнє посилання на підставі яких документів податковий орган прийшов до такого висновку. А отже, твердження відповідача ґрунтується лише на припущеннях.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

В даному випадку висновки відповідача не ґрунтуються на належних та достатніх доказах.

Відносно договорів купівлі-продажу часткок у статутному капіталі ТОВ «Новий Оберіг» (код ЄДРПОУ 32498608) та ТОВ «Южний термінал» (код ЄДРПОУ 32368175).

Висновки Акту перевірки, відносно зменшення сум від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, вказаній у декларації позивача в результаті господарських операцій ТДВ «СК «Мотор-Гарант» із ТОВ «Новий Оберіг» та ТОВ «Южний термінал» документально та нормативно не підтверджується. Помилкове відображення позивачем в додатку ЦП до декларації за 2017 рік доходів та витрат від придбання та продажу часток у статутних капіталах ТОВ «Новий Оберіг» та ТОВ «Южний термінал» не свідчить про зменшення позивачем сум від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а є лише свідченням іншого порушення щодо правильності складання податкової звітності.

Це твердження відповідає висновку експерта №7562 від 14.04.2021 за результатами проведеної економічної експертизи в адміністративній справі №280/6371/19.

Також відповідно до висновку №7562 від 14.04.2021, за результатами проведеної економічної експертизи в адміністративній справі №280/6371/19, висновки акту ГУ ДПС у Запорізькій області №116/08-01-05-04/31154435 від 28.11.2019 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань, що викладені у запереченнях від 12.06.2019 року №407 до акта про результати документальної планової виїзної перевірки ТДВ «СК «Мотор Гарант» від 29.05.2019 №319/08-01-14-04/31154435 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, в частині донарахування податкових зобов`язань, нормативно та документально не підтверджуються.

Згідно з ч.1 ст.108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

В даному випадку висновок експерта щодо вищевикладеного підтверджується матеріалами справи, наданими сторонами доказами та враховується судом.

За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Позиція ЄСПЛ щодо захисту прав суб`єктів господарювання від незаконних дій контролюючого органу полягає у наступному:

Рішення по справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03):

«...при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом»; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими» (п. 53).

Утім наведені в Акті перевірки висновки базуються лише на припущеннях відповідача та не підтверджені належними і допустимими доказами.

Рішення по справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97):

«...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління» (п. 110).

У той же час відповідач не довів правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення.

Рішення по справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02):

«... у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку» (п. 38).

За відсутності встановлених порушень законодавства з боку ТДВ «Мотор-Гарант», ГУ ДПС у Запорізькій області безпідставно поклало відповідальність на даного платника податків - позивача у справі.

Отже, вищезазначені твердження відповідача, викладені в Акті перевірки, є хибними та необґрунтованими, що свідчить про наявність підстав для скасування спірного податкового повідомлення рішення в цій частині.

Разом з тим суд зазначає, що на стр.31-33 Акту перевірки (т.1 а.с. 45-47) вказано наступне: «Перевіркою встановлено, в лютому 2018р. згідно з разовим замовленням на купівлю/продаж цінних паперів №3РЗК-11/БО від 16.02.2018 від 16.02.2018 ТОВ «СК «МОТОР-ГАРАНТ» реалізовано Облігації внутрішньої державної позики України в кількості 2967 шт. за ціною 3116714,82 грн. Емітентом є Міністерство фінансів України».

«В бухгалтерському обліку облігації МФУ враховувались на балансовому рахунку 352 «Інші поточні фінансові інвестиції» в сумі 3000696,30 грн. При реалізації облігацій собівартість облігацій відображено по рахунку 971 «Собівартість реалізованих фінансових інвестицій» в розмірі 3001696 грн. (Дт 971 Кт 352), суму реалізації по договору відображено по рахунку 741 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій» в розмірі 3116715 грн. (Дт 37723 Кт741). Фінансовий результат від реалізації інвестицій у вигляді частки у статутному капіталі за даними бухгалтерського обліку складає 115019 грн. та відображено по рахунку 79 «Фінансовий результат»».

«Внаслідок встановленого порушення, яке наведено в п.1.2 акту перевірки щодо завищення від`ємного значення фінансового результату за операціями з акціями АТ «МОТОР-БАНК» в додатку ЦП до Декларації з податку на прибуток за 2017 рік на суму 81243505 грн., фінансовий результат від продажу та інших способів відчуження цінних паперів (рядок 4 1.4 додатку ЦП) за півріччя 2018р. після коригування складає 115019 грн. і підлягає відображенню в рядку 4.1.4 додатку РІ («Сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від`ємного фінансового результату від таких операцій та/або від`ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових періодах) (підпункт 141.2.5 пункту 141.2 етапі 141 розділу 111 Податкового кодексу України»)».

Суд звертає увагу на те, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Представник позивача, в позові та в судовому засіданні, наявність даного порушення щодо заниження позивачем позитивного значення фінансового результату на 115019,00 грн. не спростував, правомірність та правильність відображення вищезазначених сум в бухгалтерському обліку підприємства не довів.

Таким чином податковим органом правомірно встановлено заниження позивачем податкового зобов`язання у 2017 році (від суми 115019,00 грн.) у розмірі 20703,00 грн.

Отже, в цій частині спірне податкове повідомлення рішення скасуванню не підлягає.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 21020,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області на користь ТДВ «Мотор-Гарант» судовий збір у розмірі 20923,31 грн.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Мотор-Гарант» (вул. Вересаєва, буд. 3, м. Запоріжжя, 69068) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр-т Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004130504 від 05.12.2019, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, в частині збільшення Товариству з додатковою відповідальністю «Мотор-Гарант» грошового зобов`язання з податку на прибуток страхових організацій в загальній сумі 5596025,00 грн., з яких за основним зобов`язанням - 4476820,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1119205,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Мотор-Гарант» судовий збір у розмірі 20923,31 грн. (двадцять тисяч дев`ятсот двадцять три гривні 31 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «13» червня 2022 року.

СуддяР.В. Кисіль